Рішення

від 28.06.2021 по справі 240/20466/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/20466/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом у якому просить:

- визнати протиправною відмову Чуднівської районної державної адміністрації у прийнятті документів для направлення подання до Житомирської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Чуднівську районну державну адміністрацію підготувати на направити подання до Житомирської обласної державної адміністрації щодо оформлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що знаходився у відрядженні у зоні відчуження при виконанні роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період 1987-1989 роки. У жовтні 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою з метою отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак отримав відмову, що і було підставою для звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.01.2021 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову. Зазначає, що у 1987 році ОСОБА_1 працював 24 дні за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці, тому для встановлення статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, немає підстав за недостатнім терміном перебування у зоні безумовного (обов`язкового) відселення.

Через канцелярію суду представник позивача, та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Чуднівською районною державною адміністрацією листом від 27.10.2020 №1720 розглянуто заяву ОСОБА_1 по питанню надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та повідомив його про те, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Постановою КМУ від 23.07.1991 №10 затверджено перелік населених пунктів Житомирської та Київської областей віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно постанови КМУ №106 від 23.07.1991 населені пункти, в яких позивач працював, а саме - села Малі Кліщі, Ноздрище, Хрипля Народицького району, село Колесніки Овруцького району віднесені до зони безумовного відселення, село Степанівка Лугинського району, села Залісся та Мотійка Народицького району віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від чорнобильської катастрофи належать особи, які працювати до Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від чорнобильської катастрофи належать особи, які працювати до липня 1086 року не менше 14 календарних днів, або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 15.11.1996 №1391, в затвердженому переліку не передбачені роботи по перекриттю дахів та будівництву огорож. липня 1086 року не менше 14 календарних днів, або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 15.11.1996 №1391, в затвердженому переліку не передбачені роботи по перекриттю дахів та будівництву огорож.

Крім того, також зазначено, що в наданих документах ОСОБА_1 немає підтвердження факту роботи у зоні відчуження. Враховуючи вищевикладене, позивач не має права на отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначенийКонституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначеноЗаконом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі також-Закон №796-XII).

Згідностатті 65 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту першого).

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (пункт третій).

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт четвертий).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).

Згідно пункту 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії) (абзац перший).

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами (абзац сімнадцятий).

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів (абзац вісімнадцятий).

Розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 23.08.2018 №469 затверджено положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області 07.09.2018 за №109/1136, яким встановлено, зокрема, що комісія Київської обласної державної адміністрації з визначеннястатусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Регіональна комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що утворюється розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації (пункт 1.2).

До основних завдань та повноважень комісії входить, зокрема, перевірка правильності визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій, та іншим категоріям громадян, на підставі первинних документів, які надходять за поданням районних державних адміністрацій Київської області, державних установ, департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та опрацювання особових справ громадян (пункт 3.2).

Пунктом 3.3 Положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян визначено, зокрема, що регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; про встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії.

Відповідно до ст. 14Закону №796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10,11ічастина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Системний аналіз положень Закону №796-XII дає підстави для висновку, що до числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесено окремі самостійні категорії громадян, зокрема: - громадян, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів; - громадян, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. При цьому перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.1 п.11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.

Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення на підставі абз.18 п.11 Порядку №551 приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Таким чином, Чуднівська районна державна адміністрація необґрунтовано відмовила позивачу у встановленні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки вказане питання є спірним, а його вирішення здійснюється комісією при Мінсоцполітики. Відтак, відповідач повинен був направити справу ОСОБА_1 на розгляд комісії, до повноважень якої віднесено вирішення спірних питань щодо визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, Чуднівська районна державна адміністрація розглядаючи заяву позивача щодо надання статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, діяв з перевищенням своїх повноважень, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Отже, вирішення питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чуднівською районною державною адміністрацією, яка не має повноважень розглядати спірні питання, за своєю суттю є неправомірним.

Вимога позивача про визнання протиправною відмови відповідача у наданні статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90,143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до Чуднівської районної державної адміністрації (вул. Житомирська, 15, Чуднів, Житомирська область, 13200, код ЄДРПОУ 03192678) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову, Чуднівської районної державної адміністраці, викладену листом від 27 жовтня 2020 року №1720.

Зобов`язати Чуднівську районну державну адміністрацію направити справу ОСОБА_1 на розгляд комісії, до повноважень якої віднесено вирішення питань щодо визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова