Рішення

від 29.06.2021 по справі 240/5110/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Житомир

справа № 240/5110/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ МАЙДАН" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ Майдан" звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4413 від 15.01.2021 про відповідність ТОВ «ОПТ Майдан» критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21553 від 23.02.2021 про відповідність ТОВ «ОПТ Майдан» критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ Майдан» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд вирішити питання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в електронному кабінеті платника податків було отримано рішення №4413 від 15.01.2021 комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність ТОВ «ОПТ Майдан» критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. З метою спростування інформації надано відповідачу інформацію та копії документів від 16.02.2021.

Однак, у подальшому позивачем отримано рішення відповідача №21553 від 23.02.2021 про відповідність ТОВ «ОПТ Майдан» критеріям ризиковості.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Також зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відсутні мотиви, підстави та причини віднесення позивача до ризикових платників податків, при цьому будь-які обґрунтування ризиковості здійсненних позивачем господарських операцій не наведено.

Відповідно до ухвали суду від 01.04.2021 у задоволенні заяви позивача про забезпечення його позову, відмовлено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20 квітня 2021 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№20306/21), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що підставою внесення позивача до переліку ризикових платників податку стала наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Рішення про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21553 від 23.02.2020 прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.02.2021 №1. Проте, відповідно до витягу з протоколу №34/06-30-18-02-14 від 23.02.2021 подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово- господарської діяльності вищезазначеного підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Також відповідач зазначає, що платник за допомогою піролізного реактора та води зі свердловини складним процесом фільтрації отримує продукцію - технічну воду для обробки та використання для інших виробничих процесів, хоча згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у платника відсутній КВЕД на виробництво будь-якої продукції, саме тому така діяльність позивача є незаконною.

Також вказує, що позивачем заявлена не співмірна сума судових витрат, зважаючи на предмет позову у даній справі та незначну складність у зв"язку зі здійсненням її розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ухвалою суду від 23.04.2021 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ ОПТ Майдан (код ЄДРПОУ 43646820) (далі - ТОВ ОПТ Майдан ), зареєстроване як юридична особа 04.06.2020 за адресою: вул. Корольова, буд.162, м.Житомир, 10000, та є платником податку на додану вартість (а.с.7).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 74.20 Діяльність у сфері фотографії; код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; код КВЕД 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 82.92 Пакування; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; код КВЕД 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; код КВЕД 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (а.с.7).

На підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2021 №4413, згідно з якої ТОВ "ОПТ Майдан" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платина податку відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку (а.с. 12).

ТОВ "Майдан" супровідним листом №1 від 16.02.2021 подало відповідачу інформацію та копії документів для підтвердження реальності господарських операцій та підтвердження права на купівлю-продаж товарів, матеріалів та послуг (а.с.13-14).

Натомість, Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.02.2021 №21553, яким, за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від 18.02.2021 №1, повторно прийнято рішення про відповідність ТОВ "ОПТ Майдан" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (а.с.15).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про внесення його до переліку ризикових платників податку, вважаючи їх необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В свою чергу, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165)

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2021 № 4413 та рішення від 23.02.2021 №21553 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Матеріали справи свідчать, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 15 січня 2021 року №4413 та від 23 лютого 2021 року №21553 ТОВ ОПТ Майдан" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд вказує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 15.01.2021 №4413 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Також, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. Зокрема, надано копії додатку №1 до листа ДПС від 26.06.2020 №10327/7/99-00-04-11-03-07, відповідно до змісту яких, ТОВ "ОПТ Майдан": ймовірне формування ризикового податкового кредиту, очікується реєстрація продуктів харчування на платника податків, у якого відсутні відомості про трудові ресурси, наявність складських приміщень, транспортних засобів; підміна номенклатури товарів, послуг, очікується реєстрації додаткової накладної де номенклатура товару не відповідає коду УКЗЕД; формування та розповсюдження по ланцюгу постачання ризикового податкового кредиту (підміна номенклатури товарів, послуг) (а.с.54, 55, 56).

Суд зазначає, що зазначені докази жодним чином не вказують на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В свою чергу, в протоколі засідання відповідної комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія) №6/06-30-18 від 15.01.2021 зазначено лише припущення, що платник "ймовірно є учасником схеми постачання сумнівного податкового кредиту" (а.с.53).

Проте, достатніх, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування вказаного припущення відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, суду не надано.

Окрім того, в протоколі засідань комісії від 23.02.2021 №34/06-30-18-02-14 всупереч вимогам Порядку №1165 також відсутні розшифровки інформації контролюючого органу, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність платника 8 критерію ризиковості, оскільки зазначено лише про те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності (а.с.52).

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала підставою для відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість платника податків, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом матеріали справи, суд дійшов до висновку, що впродовж розгляду справи відповідач не надав належних та достатніх доказів, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

В свою чергу, під час розгляду справи, суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення ТОВ "ОПТ Майдан" до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Щодо доводів відповідача, що при ухваленні оскаржуваного рішення №21553 від 23.02.2020 контролюючий орган враховував, що платник за допомогою піролізного реактора та води зі свердловини складним процесом фільтрації отримує продукцію - технічну воду для обробки та використання для інших виробничих процесів, хоча згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у платника відсутній КВЕД на виробництво будь-якої продукції, а тому така діяльність позивача є незаконною.

Всупереч зазначеному та вимогам ст.77 КАС України, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів в підтвердження такої інформації.

Зазначена інформація не може ототожнюватися із податковою інформацією в розумінні вимог пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Окрім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

В свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та дій, що передують його прийняттю, призводить до протиправності прийнятого рішення.

З метою захисту порушеного права, суд вважає за можливе зобов"язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити ТОВ "ОПТ Майдан" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною четвертою ст.134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем ("Клієнт") і адвокатським об"єднанням "Брати Федорови" ("Виконавець") укладено Договір про надання правової допомоги №19/02/21/3 від 19.02.2021. Відповідно до якого сторони обумовили, що "Виконавець" приймає на себе зобов"язання надати "Клієнту" за винагороду послуги правової допомоги (а.с.27).

Згідно з додатковою угодою №1 до Договору №19/02/21/3 "Клієнт" доручає, а "Виконавець" приймає на себе зобов"язання, на умовах викладених в Договорі №19/02/21/3 про надання правової допомоги від 19.02.2021 надати "Клієнту" за винагороду послуги із правової допомоги щодо оскарження в судовому порядку рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2021 №4413, а саме: супроводження судової справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

У пункті 2 вказаної Додаткової угоди №1 передбачено, що за послуги вказані у п.1 цієї угоди "Клієнт" сплачує "Виконавцю" винагороди у розмірі. що становить 15000,00 грн (а.с. 28).

На підтвердження оплати вищевказаних послуг у розмірі 15000 грн, позивачем надано до суду меморіальний ордер №ПН356823 від 22.02.2021 (а.с.30).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ОПТ Майдан" понесено витрати на правничу допомогу в сумі розміром 15000,00 грн за супроводження судової справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Однак, суд зауважує, що позивачем доведено, що витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн, надані в межах Додаткової угоди №1 до Договору №19/02/21/3 про надання правової допомоги від 19.02.2021, а саме супроводження судової справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Проте, суд вказує, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання про розподіл судових витрат, що понесені учасниками справи під час розгляду справи у суді відповідної інстанції.

З огляду на викладене, в даному випадку, суд позбавлений права на розподіл розміру суми, що сплачена позивачем адвокату за весь супровід судової справи, зокрема у апеляційній та касаційній інстанції, оскільки вказані послуги адвоката, на момент винесення рішення суду ним не вчинені та не виконувались, адже обумовлені сторонами у договорі про надання правової допомоги на майбутнє.

Також суд акцентує увагу на тому, що при вирішення витання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (15000,00 грн) є надмірним.

На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складення позовної заяви. Саме тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою і п`ятою статті 134 та частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача до 2000,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ Майдан" (вул.Корольова, 162, Житомир,10000, код ЄДРПОУ 43646820) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4413 від 15.01.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Майдан критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21553 від 23.02.2021 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Майдан критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТ Майдан з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Майдан судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 4540 (чотири тисячі п"ятсот сорок) грн 00 (нуль) коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 29 червня 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко