Рішення

від 29.06.2021 по справі 580/2444/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року справа № 580/2444/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

22.04.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ДЕПАРТАМЕНТУ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36; код ЄДРПОУ 38715770) (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у видачі будівельного паспорта на будівництво за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.01.2021 про видачу будівельного паспорта для забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110136700:04:019:0089, площею 0,0385га.

Додатково просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 7408,00грн, з яких 908,00грн становить судовий збір та 6500,00грн - витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування зазначено, що відповідач відмовив у видачі позивачу будівельного паспорта забудови за відсутності правових підстав.

Ухвалою суду від 27.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

24.05.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування зазначено, що листом від 05.02.2021 повернув позивачу подані документи у зв`язку з невідповідністю намірів забудови містобудівній документації. Відповідно до Генерального плану м.Черкаси спірна земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:04:019:0089 площею 0,0385 га потрапляла в межі зон Р-Зп - перспективна рекреаційна зона озеленених територій які не передбачають будівництво садових будинків. У зв`язку із прийняттям рішення Черкаською міською радою від 13.05.2021 №5-318 Про затвердження містобудівної документації Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація) вказана вище земельна ділянка відноситься до території громадських закладів під офіс, що також не передбачає будівництво садових будинків. Вказаним рішенням було зупинено дію Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, в частині, яка суперечить внесеним змінам до Генерального плану міста. Як наслідок, відсутня актуальна інформація стосовно меж зон, в які потрапляє спірна земельна ділянка до замовлення проекту містобудівної документації Внесення змін до Плану зонування території міста Черкаси . Тому позивачу повернено пакет документів, що унеможливлює повторний розгляд заяви про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. Судові витрати просив покласти на позивача.

26.05.2021 ухвалою суд відмовив повністю у задоволенні заяви відповідача (вх.від 24.05.2021 №18148/21) про розгляд правилами загального позовного провадження справи та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

28.05.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов. В обгрунтування зазначив, що будівництво житлового будинку не порушує прав інших осіб, оскільки здійснюватиметься відповідно до цільового призначення земельної ділянки. Стверджує, що цільове призначення спірної земельної ділянки встановлене до прийняття рішення про затвердження Плану зонування міста Черкаси, що свідчить про непослідовність дій органу місцевого самоврядування та порушення принципу належного урядування .

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви з огляду на таке.

Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 24-1-12 підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 21.08.1996 №536 передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,0415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.05.2020 підтверджується, що спадкоємцем вказаної фізичної особи є його онук - позивач, у т.ч. з урахуванням 2/3 частки майна, від якої відмовились син та донька померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,0415 га, кадастровий номер 7110136700:04:019:0083, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ,- яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ЧР 24-1-12, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.10.1996 на підставі його рішення від 21.08.1996 №536. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21.

Крім того свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.05.2020 підтверджується право позивача на житловий будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 . Житловий будинок з прибудовами, загальною площею 66,2 кв.м, житловою площею 40,9 кв.м та надвірні споруди: погріб літ Г , огорожа №1, 2,- розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0415 га, кадастровий номер 7110136700:04:019:0083, який належав померлому на підставі Договору дарування, посвідченого Дудкою Г.І., державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори 21.01.1994 за р.№1-394. Право власності на житловий будинок зареєстровано Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації в реєстроу книгу №60 реєстр №3015.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2020 індексний номер витягу 208833891 підтверджується право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:019:0083, площею 0,0415 га.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2020 індексний номер витягу 208831234 підтверджується право власності позивача на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 66,2 кв.м, житлова пложа 40,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Архівним витягом Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 15.09.2020 №221-р підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради народних депутатів від 17.06.1998 №317 Про дозвіл на будівництво житлових будинків, розміщення господарських будівель, гаражів, добудов до будинків житлових, підсобних приміщень та оформлення права власності на споруди надано дозвіл ОСОБА_2 щодо АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку згідно з індивідуальним проектом, переобладнання з добудовою житлового будинку - літ.А-І під ьтимчасове розміщення приміщень для торгівлі і господарських потреб згядно з проектом.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.09.2020 за номером НВ-7115-76562020 підтверджується земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:04:019:0089 площею 0,0385 га з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) перебуває у приватній власності. Зазначено категорію земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2020 індексний номер витягу 225106425 підтверджується право приватної власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:019:0089 площею 0,0385 га. Підставою для державної реєстрації вказано свідоцтво про право на спадщину за законом №2066, видане 13.05.2020 С.О. Фіщук , приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу. Технічна документація щодо поділу земельної ділянки видана 27.01.2020 ФОП ОСОБА_6 (відомості з ДЗК №23047462, виданий 21.09.2020 Державним земельним кадастром).

Позивач замовив у Фоп ОСОБА_7 технічну документацію щодо Реконструкції індивідуального житлового будинку з добудовою по АДРЕСА_2 .

22.01.2021 він звернувся до відповідача заявою на видачу будівельного паспорта забудови вказаної вище земельної ділянки. До неї додав копію паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, засвідчену копію документа, що посвідчує право власності/користуваня земельною ділянкою, або договір суперфіцію, копії правоустановчих документів на існуючий об`єкт нерухомого майна та витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, копію технічного паспорту на існуючий об`єкт нерухомого майна, ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що планується до застосування тощо).

Відповідач листом від 05.02.2021 №01-22/3384 повідомив, що відповідно до плану зонування території м.Черкаси, затвердженого рішенням від 04.12.2014 №2-513 Черкаської міської ради, земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в межі зони Р-3п - перспективна рекреаційна зона озеленених територій загального користування. У зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки за вказаною адресою містобудівній документації, що передбачено п.2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Для вирішення спору суд урахував ст.14 Конституції України, яка гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.35 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Згідно з ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень .

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч.2 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу .

Згідно з ч.3 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок .

Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім земельних ділянок державної або комунальної власності), цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Отже, лише за ініціативою позивача може бути здійснено зміну цільового призначення земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування .

Згідно зі ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до ст.40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом . Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками . Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.3 ст.78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб .

Відповідно до ч.3 ст.79 ЗК України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд .

Згідно зі ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності ;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини ;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.05.1995 №687-ХІV Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій .

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства .

Для правової оцінки спірних правовідносин суд також урахував, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 №5-318 вказану позивачем земельну ділянку віднесено до території громадських закладів згідно з фрагментом внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (актуалізація), тобто після набуття позивачем на неї права власності. Однак жодного рішення про зміну її категорії та цільового призначення у встановленому законом порядку не було прийнято і докази звернення власника відповідної земельної ділянки щодо такого питання відсутні. Отже, зонування території в цій частині не обгрунтовано проведено без оцінки та врахування категорій і цільового призначення земельної ділянки позивача згідно з правовстановлюючим документом на право власності.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №3038 зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №3038 забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частина друга ст.26 Закону №3038 визначає, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №3038 виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 4 ст.26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації .

Відповідно до ст.27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом від 05.07.2011 №103 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Порядок №103), визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з п.1.4 Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З огляду на п.2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав : неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні , детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п.п.7, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до абз.1, 4 ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту .

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Отже, право власника або користувача на забудову земельної ділянки може бути реалізоване за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. При цьому, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, є підставою для повернення пакету документів щодо видачі будівельного паспорта.

29.12.2011 рішенням №3-505 Черкаської міської ради затверджений Генеральний план міста Черкаси. Рішенням від 04.12.2014 №2-513 затверджений План зонування території міста Черкаси. Державним актом на право приватної власності на землю підтверджується, що земельна ділянка площею 0,0415 га на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 21.08.1996 №536 передана гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (присадибна ділянка). Отже, цільове призначення вказаної земельної ділянки було встановлено до прийняття вказаних вище рішень Черкаської міської ради та позивач у заявлених спірних правовідносинах мав законне сподівання на отримання будівельного паспорта.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю .

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку , крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України .

Відповідно до ч.2 ст.375 право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.375 право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч.4 ст.375 власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення .

Згідно з ч.5 ст.375 власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб .

Отже, позивач, як власник земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- кадастровий номер 7110136700:04:019:0089, площею 0,0385га, має право використовувати її на власний розсуд відповідно до цільового призначення, а саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах Стретч проти Сполученого Королівства та Ісмаїлов проти Російської Федерації наголошує на одному з обов`язкових критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном - його пропорційності , справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересами. Складові цього критерію не є універсальними (абсолютними), оскільки не існує чіткого, виключного переліку обставин, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення цієї справедливої рівноваги .

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що відповідач, повертаючи позивачу його заяву від 22.01.2021 про видачу будівельного паспорта для забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , - кадастровий номер 7110136700:04:019:0089, площею 0,0385га. разом з доданими документами, діяв в порушення вказаних вище норм законодавства та не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням меж і порядку, визначених законом. Зазначена в його листі підстава такої відмови, а саме невідповідність намірів забудови не відповідає вказаним вище вимогам закону. Тому спірні дії є протиправними.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.01.2021 про видачу будівельного паспорта для забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- кадастровий номер 7110136700:04:019:0089, площею 0,0385га. та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Посилання відповідача на відсутність оригіналів документів у зв`язку з їх поверненням позивачу не є достатньо обгрунтованими, оскільки у листі відповідача вих.від 05.02.2021 №01-22/3384, яким відмовлено у видачі позивачу будівельного паспорта, не зазначено про факт повернення позивачу всіх прийнятих за заявою та описом вх. від 26.01.2021 від нього документів.

Тому позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд урахував.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною п`ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Клопотання відповідача щодо зменшення заявлених судових витрат суду не надходили.

Ордером на надання правничої (правової) допомоги від 16.08.2020 серії СА №1005560 підтверджується, що адвокат Тищенко Ю.П. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.07.2020 №37 у повноважений на представництво інтересів позивача у Черкаському окружному адміністративному суді.

У позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат 7408,00грн, з яких 908,00грн судовий збір та 6500,00грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які поніс позивач відповідно до переліку:

зустріч та усна консультація 1500,00грн.;

ознайомлення з матеріалами справи - 15,00грн;

складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, вартість копіювання та підготовка для інших учасників справи - 3500,00грн.

При вирішенні питання розподілу витрат на правничу допомогу суд врахував, що позовна заява подана та підписана вказаним адвокатом та до неї додані докази позивача щодо предмету спору.

Справа розглянута у письмовому провадженні без виклику учасників спору в судове засідання. Особливостей застосування норм права заявлених у цій справі спірні правовідносини не мають.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи . В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."

Взявши до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6500,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч.ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 21.04.2021 в сумі 908,00грн. про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДЕПАРТАМЕНТУ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта на будівництво за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ДЕПАРТАМЕНТ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36; код ЄДРПОУ 38715770) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.01.2021 про видачу будівельного паспорта для забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,- кадастровий номер 7110136700:04:019:0089, площею 0,0385га, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДЕПАРТАМЕНТУ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36; код ЄДРПОУ 38715770) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00грн (шість тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного її тексту та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 29.06.2021.