Постанова

від 29.06.2021 по справі 200/248/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року справа №200/248/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року (повне судове рішення складено 11 березня 2021 року в м. Слов`янську) у справі № 200/248/21-а (суддя в І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю МАЯК до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з питань безпеки на транспорті Укртрансбезпеки у Донецькій області про скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАЯК (далі - ТОВ МАЯК ) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Управління) про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 51000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході рейдової перевірки, шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю, посадовими особами Укртрансбезпеки були складені: довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.01.2020 № 038655 та № 038656; акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів від 21.10.2020 № 031655 та № 031656 з розрахунками плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до них; акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2020 № 251245 та № 251247. За результатами розгляду справи про порушення виконуючим обов`язки начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Котляровим Леонідом Павловичем 15.12.2020 були винесені постанови № 177644 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн та № 177643 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. Отже, позивач вважає, що Постанови № 177644 та № 177643 від 15.12.2020 винесені безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим просив суд: визнати протиправними та скасувати постанови виконуючого обов`язки начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Котлярова Л.П. від 15.12.2020: № 177643 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн та № 177644 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що судом не були затребувані всі документи, що на думку позивача, впливають на правомірність проведеної рейдової перевірки, зокрема, щодо проходження інструктажу працівниками відповідача.

Далі, талони мають однакову нумерацію, відсутні підписи під словами отримав та відпустив . Більш того, талон-пропуск взагалі не передбачений Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Крім того, наявність неоднозначних відомостей в товарно-транспортних накладних не дає можливості визначити точну масу вантажу.

Також судом першої інстанції не надано належної оцінки виправленням, які містяться у відповідних Актах, складених відповідачем при перевірці.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю МАЯК , місцезнаходження: 84052, Донецька область, Олександрівський район, с. Спасько-Михайлівка, вул. Центральна, 115, код ЄДРПОУ 30835629.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області були зупинені транспортні засоби, які знаходяться у власності ТОВ МАЯК марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки WIELTON, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідно до наданих документів встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ МАЯК , яке надавало послуги з перевезення вантажу з смт. Кам`яне, Вільнянський район, Запорізька область до м. Спасько-Михайлівка.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса тягача разом з причепом та вантажем становила 49,87 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом марки WIELTON, номерний знак НОМЕР_4 , було встановлено, що загальна маса тягача разом з причепом та вантажем становила 44,978 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.

За результатами проведення документальної габаритно-вагового контролю, посадовими особами Укртрансбезпеки були складені: довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.10.2020 № 038655 та № 038656; акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.10.2020 № 031655 та № 031656 з розрахунками плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до них; акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2020 № 251245 та № 251247.

Враховуючи, що ТОВ МАЯК зареєстровано у Донецькій області, акти № 251245 та 251247 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2020 разом із супровідними листами № 105165/26/18-20 та № 105165/26/18-20 від 04.11.2020 було направлено на розгляд до управління Укртрансбезпеки у Донецькій області.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи щодо актів від 21.01.2020 № 251245 та № 251247, про що свідчить інформація з сайту Укрпошти щодо рекомендованого повідомлення № 8433348020440, однак на розгляд справи не з`явився.

За результатами розгляду справ відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 177644 від 15.12.2020 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , пп. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян та № 177643 від 15.12.2020 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зазначені постанови були направлені позивачу, які він отримав 22.12.2020, про що свідчить інформація з сайту Укрпошти щодо рекомендованого повідомлення № 8433348061413.

Вирішуючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 цього Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (п. 19 Порядку № 1567).

Отже, на виконання вказаних повноважень посадовими особами управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів НОМЕР_1 та НОМЕР_3 .

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 вбачається, що автомобіль MAN НОМЕР_3 , належить ТОВ МАЯК .

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 вбачається, що спеціалізований напівпричіп WIELTON НОМЕР_4 належить ТОВ МАЯК .

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 вбачається, що автомобіль MAЗ НОМЕР_2 належить ТОВ МАЯК .

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 вбачається, що спеціальний вантажний самоскид МАЗ, НОМЕР_1 , належить ТОВ МАЯК .

Позивач не заперечує у позовній вимоги, що саме ТОВ МАЯК здійснювало перевезення вантажу на вказаних вище транспортних засобах 21.10.2020 по автомобільній дорозі загального користування місцевого значення Вільнянського району Запорізької області С080544 Кам`яне-Бекарівка.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону № 2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Пунктом 4 постанови №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону № 2344-III).

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Отже, за вищенаведеними приписами законодавства ТОВ МАЯК є автомобільним перевізником, на якого покладений обов`язок внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, і в разі порушення цього, є особою, до якої застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Щодо посилання позивача на те, що надані посадовими особами Укртрансбезпеки копії документів дають можливість зробити висновок, що фактичного зважування транспортних засобів та вантажу на відповідність відомостях у наданих ТТН, тобто точного контролю не здійснювалось, а був лише проведений документальний габаритно-ваговий контроль, суд зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: маса тягача МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 без навантаження складає 13,025 т; маса причепа марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 без навантаження складає 7,5 т. З огляду на зазначене, загальна вага без навантаження тягача і напівпричепа складає 20,525 т.

Маса тягача MAN, номерний знак НОМЕР_3 без навантаження складає 7,478 т; маса напівпричепа марки WIELTON, номерний знак НОМЕР_4 без навантаження складає 7,76 т. З огляду на зазначене, загальна вага без навантаження тягача і напівпричепа складає 15,238 т.

Відповідно до норм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, які регламентують процедуру завантаження транспортного засобу та оформлення товарно-транспортної накладної: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами (абз. 27 глави 1).

При навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи контейнерах при наявності на них пломб Замовника (пункт 6.4).

Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозять навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній (п. 10.12).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

В наданій водієм МАЗа ОСОБА_1 під час перевірки товарно-транспортній накладній № Р4516 від 21.10.2020 та талоні-пропуску № 21 від 21.01.2020 зазначено, що маса вантажу (щебінь гранітний) - 29,34 т.

Отже, шляхом додавання маси транспортного засобу, яка складає 20,525 т та маси вантажу, яка складає 29,34 т, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області встановлено загальну масу транспортного засобу з вантажем, яка складала 49,865 т.

В наданій водієм MANа ОСОБА_2 під час перевірки товарно-транспортній накладній № Р4516/1 від 21.10.2020 та талоні-пропуску № 21 від 21.01.2020 зазначено, що маса вантажу (відвіс гранітний) - 29,74 т.

Отже, шляхом додавання маси транспортного засобу, яка складає 15,238 т та маси вантажу, яка складає 29,74 т, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області встановлено загальну масу транспортного засобу з вантажем, яка складала 44,978 т.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Отже, такий вид контролю передбачений законодавством, й відповідно, порушень з боку відповідача не вбачається.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Слід також зазначити про те, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Аналогічну правову позицію щодо відсутності потреби в використанні відповідної методики виклав Верховний Суд України в постанові від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Разом з тим, та обставина, що подальший рух транспортного засобу не було заборонено, не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 22 Порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративній правопорушення.

За приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення, повноваженнями щодо затримання транспортного засобу в порядку ст. 265-2 КУпАП наділені виключно органи Національної поліції України.

Отже, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку ст. 265-2 КУпАП.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах № 802/518/17-а (постанова від 31.07.2019); № 160/7887/18, оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази, яким надано оцінку в даному рішенні.

Суд також зауважує, що позивачем не надано до суду відповідного дозволу, а також доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такій дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, а лише здійснює власне трактування норм Правил дорожнього руху, який є підзаконним актом, та при цьому ігнорує вимоги ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо протиправності винесення постанов Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області від 15.12.2020 № 177643 та № 177644 про застосування адміністративно-господарського штрафу у загальному розмірі 51000,00 грн, місцевий суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не були затребувані всі документи, що на думку позивача, впливають на правомірність проведеної рейдової перевірки, зокрема, щодо проходження інструктажу працівниками відповідача, не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ч.2 ст. 76 КАС України саме суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи. Колегія суддів не вбачає з боку місцквого суду порушень норм законодавства. Відомості щодо проходження інструктажу працівниками відповідача не впливають на правомірність проведеної рейдової перевірки.

Далі, посилання апелянта на те, що талони мають однакову нумерацію, відсутні підписи під словами отримав та відпустив не є обгрунтованими, оскільки вони були представлені саме водіями позивача. При цьому талон-пропуск був наданий працівникам відповідача разом з товарно-транспортними накладними, з аналогічними щодо маси ваннтажу відомостями.

Також колегія суддів не вбачає наявності неоднозначних відомостей в товарно-транспортних накладних, які б не надавали можливості визначити точну масу вантажу.

При цьому виправлення, які містяться у відповідних Актах, складених відповідачем при перевірці, не дають можливості засумніватись в правильності визначення останнім порушень норм законодавства з боку позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МАЯК - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 200/248/21-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 29 червня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук