Постанова

від 28.05.2021 по справі 280/1560/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1560/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)

у справі №280/1560/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсент Компані" до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсент Компані" , звернувся 06.03.2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати Постанову відповідача №ЗП4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2020 про накладення штрафу;

- визнати незаконним та скасувати припис відповідача №ЗП4322/565/АВ/П від 24.12.2019.

Також позивачем було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. (вх.№53023 від 05.11.2020).

Позов обґрунтований тим, що відповідачем було проведене інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт, де встановлено порушення з боку позивача частин 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Встановлено, що 18 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору. Зазначає, що в дійсності між позивачем та вказаними особами виникли цивільні правовідносини в рамках яких ці особи надали послуги з перевезення товару на підставі договорів цивільно-правового характеру. Посилається, що укладені договори не передбачають для виконавців додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, не передбачають визначення робочого місця для виконавців, і навпаки встановлюють, що виконавці здійснюють діяльність на власний ризик з використанням своїх засобів та матеріалів. Також зазначає, що усі 18 виконавців надали позивачу разову послугу з перевезення, отримали за це разову винагороду, після чого будь-які відносини позивача з цими особами припинились.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року позов задоволено:

- визнано незаконною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Запорізькій області №ЗП4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2020 про накладення штрафу;

- визнано незаконним та скасовано припис Головного управління Держпраці в Запорізькій області №ЗП4322/565/АВ/П від 24.12.2019.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Запорізькій області на користь ТОВ Вінсент Компані судовий збір у розмірі 13 369 грн.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Запорізькій області на користь ТОВ Вінсент Компані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Так, надані цивільно-правові договори не містять ознак трудового договору, зокрема в договорах немає: обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавця матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу; обов`язку особисто надавати транспортні послуги. Крім того, зміст положень КЗпП свідчить, що невід`ємною ознакою трудових відносин є їх систематичність, а також і систематичність їх оплати, у той же час, всі надані послуги за вищевказаними договорам носять разовий характер, оскільки усі 18 виконавців, з якими укладені цивільно-правові договори, здійснили разове перевезення насіння соняшника для Товариства, і разово отримали за це на підставі підписаних актів виконаних робіт, обумовлену винагороду у розмірі 1000 гривень, про що свідчать надані видаткові касові ордери до кожного договору. Звертає увагу, що договорами не передбачена систематична оплата перевезень, що притаманно як раз трудовим відносинам, натомість визначена разова оплата, яка була здійснена за разове перевезення вантажу. Також суд зауважує, що постановою від 10 квітня 2020 р. по справі № 335/2025/20 суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєвою І.П., провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили. В зазначеній постанові встановлено, що вищевказані договори є цивільно-правовими та укладені з дотриманням норм Цивільного кодексу України і не суперечать чинному законодавству України. Отже, встановлення місцевим судом відсутності в діях керівника позивача складу правопорушення, а саме - об`єктивної сторони, тобто вчинення протиправного діяння у вигляді фактичного допуску виконавців до роботи без оформлення трудового договору, закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, виключає склад порушення, передбаченого статтею 265 КЗпП України.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 20000грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу, на переконання суду, становить 5800 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що інспектором праці оцінювалась не форма договорів, а наявність фактичних трудових відносин між позивачем і зазначеними особами. Звертає увагу на те, що такі дії не входять до кола повноважень Головного управління. Не здійснювалося останнім і тлумачення наданих позивачем під час інспекційного відвідування договорів, а було лише проаналізовано характер відносин, які виникли між ним та вищезазначеними особами, на підставі наданих позивачем документів та зроблено відповідні висновки. Зазначає, що, аналізуючи надані позивачем договори та вивчаючи характер відносин, інспектор встановив, що у цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати підрядник замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату (які саме послуги повинні надаватись у розумінні їх обсягу у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в актах виконаних робіт). Наявність ознак трудового договору в договорах цивільно-правового характеру є підставою для визнання таких договорів трудовими, оскільки зміст переважає над формою. Вказує, що якщо договір, який укладено з працівником містить хоч одну ознаку трудового договору, його предметом буде сам процес виробництва або праці, а виконання робіт за договором є обов`язковою ланкою, механізмом, гвинтом в цьому процесі (взаємодії ї іншими особами), то такі відносини можна вважати трудовими. Зазначає, що 24.12.2019 уповноваженими особами ГУ Держпраці було винесено припис про усунення виявлених порушення. Винесення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, а також вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винуватих осіб є імперативною нормо, яка наділяє обов`язком інспектора вчиняти зазначені дії у разі виявлення даних порушень. Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийняті рішення є законними, обгрунтованими та відповідають вимогам закону. Проведене інспекційне відвідування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та з належним дотриманням прав об`єкта відвідування.

В частині присудженого на користь позивача розміру судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 5800грн. рішення суду відповідачем не оскаржується.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представником позивача подана заява від 14.04.2021 року про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн. До заяви надає копії: додаткову угоду №1 від 01.04.2021 року, рахунок №10 від 05.04.2021 року, акт виконаних робіт від 06.04.2021 року, платіжне доручення № 76 від 06.04.2021 року.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.12.2019 Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Вінсент Компані . За результатами інспекційного відвідування складено акт № ЗП4322/565/АВ, де встановлено, що на Товаристві Позивача 18 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору. Так, Відповідачем зазначено про те, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 здійснювали послуги з перевезення на підставі договорів цивільно-правового характеру. (т.1, а.с.12-15)

Відповідач вважає, що зазначені договори не містять конкретних видів послуг, кінцевий результат, із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення яких договір вважається виконаним і дія його припиняється.

На підставі зазначеного Акту Відповідач виніс припис №ЗП4322/565/АВ/П від 24.12.2019, в якому вимагає усунути виявлені порушення (т.1, а.с. 16-17) та постанову №ЗП4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2020 про накладення штрафу у розмірі 751 140,00 гривень. (т.1, а.с.18-19)

Позивач вважає протиправними вказані припис та постанову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, КЗПП.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду.

Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 7 цього Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (№ 877-V).

Відповідач постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.12.2018 за порушення позивачем вимог частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ТОВ ВІНСЕН КОМПАНІ накладення штраф у розмірі 751 140грн.

Так, постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законодавством визначено фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, метою винесення постанов є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Однак, надані цивільно-правові договори не містять ознак трудового договору, зокрема в договорах немає:

- обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;

- обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;

- обов`язку підприємства забезпечувати виконавця матеріально-технічною базою;

- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу;

- обов`язку особисто надавати транспортні послуги.

Крім того, зміст положень КЗпП свідчить, що невід`ємною ознакою трудових відносин є їх систематичність, а також і систематичність їх оплати.

В той же час, всі надані послуги за вищевказаними договорам носять разовий характер.

Так, відповідно до договорів:

- №10/6 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_17 09.10.2019, останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 130 від 11 вересня 2019 р.;

- №081/7 від 05.09.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_11 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 171 від 08 жовтня 2019 р.;

- № 10/20 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_6 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 188 від 03 вересня 2019 р.;

- № 08/11 від 25.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_12 09.10.2019, останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 214 від 15 вересня 2019 р.;

- № 081/5 від 05.09.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_7 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 132 від 11 вересня 2019 р.;

- № 08/4 від 05.09.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_13 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 201 від 11 вересня 2019 р.;

- № 10/4 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_18 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 121 від 09 вересня 2019 р.;

- № 08/6 від 05.09.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_19 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 119 від 07 вересня 2019 р.;

- № 08/2 від 25.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_3 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 184 від 01 вересня 2019 р.;

- № 10/2 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_9 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 191 від 04 вересня 2019 р.;

- № 08/9 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_4 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 176 від 30 серпня 2019 р.;

- № 08/5 від 25.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_15 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 199 від 06 вересня 2019 р.;

- № 10/3 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_5 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 178 від 30 серпня 2019 р.;

- № 08/14 від 25.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_10 09.09.2019, останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 187 від 04 вересня 2019 р.;

- № 08/10 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_2 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 198 від 08 вересня 2019 р.;

- № 10/1 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_8 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 198 від 08 вересня 2019 р.;

- № 08/17 від 27.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_16 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 173 від 28 серпня 2019 р.;

- № 10/5 від 28.08.2019, що укладений між ТОВ ВІНСЕНТ КОМПАНІ та ОСОБА_14 , останній здійснив перевезення насіння соняшника згідно товарно-транспортною накладною № 189 від 03 вересня 2019 р.

Отже, усі 18 виконавців, з якими укладені цивільно-правові договори, здійснили разове перевезення насіння соняшника для Товариства, і разово отримали за це на підставі підписаних актів виконаних робіт, обумовлену винагороду у розмірі 1000 гривень (п. 4.1. договору), про що свідчать надані видаткові касові ордери до кожного договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вищезазначеними договорами не передбачена систематична оплата перевезень, що, зокрема, притаманно трудовим відносинам, при цьому цими договорами визначена разова оплата, яка була здійснена за разове перевезення вантажу, що, зокрема, не притаманно трудовим відносинам (т.1, а.с.20-138).

За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов`язаний виконувати будь-яку роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади, натомість, за вищевказаними договорами відбувалися разові (не системні) перевезення вантажу.

При цьому, відповідно до п. 6.1. кожного з укладених договорів, договір діє до 30 квітня 2020 р. або до моменту виконання сторонами зобов`язань.

Враховуючи зазначене, кожна зі сторін повністю виконала свої зобов`язання.

Саме виконавці (а не працівники) здійснили перевезення насіння соняшнику, а Товариство (позивач) повністю оплатив таке перевезення.

Таким чином сторони вказаних договорів, керуючись п. 6.1. кожного з укладених договорів (а не трудовим договором та КЗПП), після того як позивач прийняв надані послуги з перевезення вантажу та повністю розрахувався за них згідно погоджених умов, припинили дію цих договорів.

Відповідно до ч.1 ст.626 та ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти). Визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки, чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин.

Стосовно того, що в п. 2.1. кожного з укладених договорів передбачена саме матеріальна відповідальність, що є поняттям трудового законодавствам, слід зазначити, що це не змінює суть цивільно-правових відносин Товариства з його виконавцями, і саме по собі не може свідчити про наявність трудових відносин з огляду на вищенаведене.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідачем на підставі вищевказаного акту на ОСОБА_1 , як директора Позивача складений протокол про адміністративне правопорушення № ЗП4322/565/АВ/П/ПТ від 24 лютого 2020 р. за ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Постановою від 10 квітня 2020 р. по справі № 335/2025/20 суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєвою І.П., провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення . Постанова набрала законної сили.

В зазначеній постанові встановлено, що вищевказані договори є цивільно-правовими та укладені з дотриманням норм Цивільного кодексу України і не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, виходячи з положень частини 6 статті 78 КАС України, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені, зокрема, в постанові у справі про адміністративне правопорушення, щодо часу, місця та об`єктивної сторони відповідного діяння особи (в даному випадку - керівника позивача), правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду у адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, встановлення місцевим судом відсутності в діях керівника позивача складу правопорушення, а саме - об`єктивної сторони, тобто вчинення протиправного діяння у вигляді фактичного допуску виконавців до роботи без оформлення трудового договору, закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, виключає склад порушення, передбаченого статтею 265 КЗпП України.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 27.11.2018 у справі № 826/25816/15, від 20.11.2018 у справі № 820/5494/18, від 27.11.2018 у справі № 822/1349/16, від 20.11.2018 у справі № 823/487/16.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанова та припис відповідача є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині присудженого на користь позивача розміру судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 5800 грн. не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Що стосується стягнення судових витрат в розмірі 5000грн. на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

14.04.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат в розмірі 5000грн. на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Позивач з метою отримання правничої допомоги по даній справі, звернувся в Адвокатське об`єднання Коляда Котелевський , з яким був укладений договір про надання правничих послуг від 24 лютого 2020 р. (далі - Договір).

Предметом Договору, за змістом п. 1.1, 1.2. Договору, є надання правничої допомоги у вигляді правничих послуг щодо скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області за №ЗП 4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07 лютого 2020 р. про накладення штрафу та припису Головного управління Держпраці в Запорізькій області за №ЗП 4322/565/АВ/П від 24 грудня 2019 р.

Відповідно до п. 1.5. Договору, від імені Адвокатського об`єднання правничі послуги Клієнту буде безпосередньо надавати адвокат цього об`єднання - Котелевський Костянтин Володимирович, що має усі без виключення і обмежень повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені Клієнта, його процесуальні права та обов`язки, підписує усі документи від імені та в інтересах Клієнта.

В силу п.1.2.3. Договору під терміном "правничі послуги" Сторони розуміють:

- залежність від результатів розгляду справи Запорізьким окружним адміністративним судом, підготовка апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, інших процесуальних документів, а також участь у розгляді Третім апеляційним адміністративним судом справи за адміністративним позовом щодо скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області за № ЗП 4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07 лютого 2020 р. про накладення штрафу та припису Головного управління Держпраці в Запорізькій області за № ЗП 4322/565/АВ/П від 24 грудня 2019 р. Відповідно до п. 6.2. Договору остаточна сума Договору розраховуватиметься шляхом вартості наданих послуг за цим Договором згідно Актів виконаних робіт (наданих послуг).

Керуючись п. 1.2.3. та п. 6.2. Договору, у зв`язку з переглядом цієї справи в апеляційному порядку, Сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 01.04.2021 року, у якій Сторони погодили, що Адвокатське об`єднання готує апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу, інші процесуальні документи, а також бере участь у розгляді Третім апеляційним адміністративним судом справи за адміністративним позовом щодо скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області за № ЗП 4322/565/АВ/П/ТД-ФС від 07 лютого 2020 р. про накладення штрафу та припису Головного управління Держпраці в Запорізькій області за № ЗП 4322/565/АВ/П від 24 грудня 2019 р. (далі - правничі послуги).

Сторони погодили, що за надання Адвокатським об`єднанням правничих послуг, визначених п. 1 даної Додаткової угоди, Клієнт сплачує гонорар у розмірі 5000грн.

Розмір гонорару є фіксованим та, з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, а також розумності та інших висотних обставин справи, не залежить від кількості судових засідань, підготовлених документів тощо.

Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється Клієнтом поетапно на підставі виставлених рахунків.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного Акту виконаних робіт та виставленого рахунку, з урахуванням раніше здійснених оплат.

06 квітня 2021 року Сторони підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг), де визначили, що на етапі перегляду Третім апеляційним адміністративним судом справи № 280/1560/20, на підставі Договору про надання правничих послуг від 24.02.2020 року та додаткової угоди до цього договору № 1 від 01 квітня 2021 року, Клієнту була надана наступна правнича допомога: підготовлений та направлений відзив на апеляційну скаргу.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничих послуг від

24.02.2020 року, Сторони узгодили, що вартість наданих правничих послуг складає 5000гри., також, Адвокатським об`єднанням було виставлено рахунок № 10 на оплату за правничі послуги згідно договору б/н від 24.02.2020 року на суму 5000грн.

06 квітня 2021 року Клієнтом оплачено вартість наданих правничих послуг згідно договору б/н від 24.02.2020 року на суму 5000 грн.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи, суд апеляційної інстанції враховує, що 09.04.2021 адвокатом Котелевським К.В. до Третього апеляційного адміністративного суду підписано і подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі №280/1560/20 за позовом ТОВ "Вінсент Компані" до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування припису та постанови про накладення штрафу - на 10-ти аркушах надрукованого тексту.

Оцінюючи зміст вказаного відзиву на апеляційну скаргу (який є правом, а не обов`язком позивача), колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розрахунок розміру винагороди 5000 грн., значно завищений, оскільки на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву фактично не має значних відмінностей від адміністративного позову, справа розглянута в письмовому провадженні, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначена вище послуга правової допомоги не підлягає врахуванню для умов їх компенсації у повному обсязі, та визначає співмірний розмір, який підлягає відшкодуванню позивачу - 500 грн.

За таких обставин, клопотання позивача про стягнення з Головного управління Держпраці в Запорізькій області на корить позивача судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції загальною вартістю 5000 підлягає частковому задоволенню в розмірі 500грн. з урахуванням розумності, справедливості та співмірності.

З врахуванням того, що рішення суду першої інстанції в частині присудженого на користь позивача розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5800грн. відповідачем не оскаржувалося, то колегія суддів апеляційної інстанції залишає вказане рішення без змін.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Запорізькій області (вул. Північне шосе, 25, м.Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 39833546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсент Компані" (юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул.Феросплавна, буд.38, кімн.47/1, код ЄДРПОУ 43052005) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 500 (п`ятсот гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04.06.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова