Постанова

від 22.06.2021 по справі 400/3035/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3035/19

Категорія справи:108010200 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є.В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Поварчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі за позовом Державної служби геології та надр України до приватного підприємства Лідія , треті особи: Новоодеська районна державна адміністрація Миколаївської області, Миколаївська обласна державна адміністрація, про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2019 року Державна служба геології та надр України звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Лідія , треті особи: Новоодеська районна державна адміністрація Миколаївської області, Миколаївська обласна державна адміністрація, про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.08.2016р. ПП Лідія надано спеціальний дозвіл на користування надрами №6139 з метою видобування пісків і з цього моменту у відповідача, як користувача надр, виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМУ від 30.05.2011р. №615. Однак, за наслідками проведеної Департаментом державного геологічного контролю планової перевірки надрокористувача ПП Лідія було встановлено ряд порушень законодавства про надрокористування. ПП Лідія не виконало припис від 20.09.2018р. №415-14/01 та у строк до 22.10.2018р. не усунуло виявленні порушення, що у відповідності до п.22 Порядку №615, стало підставою для зупинення дії дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139. Оскільки ПП Лідія не дотримується вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, не використовує надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, а також не дотримується вимог, передбачених дозволом та Угодою про умови користування надрами, наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 у судовому порядку згідно ст.26 Кодексу України про надра.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення від 03.03.2021р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що з матеріалів справи неможливо встановити які конкретно норми чинного законодавства були порушені відповідачем, наслідком чого є припинення права користування надрами. Судом не враховано, що у виданому ПП Лідія приписі від 20.09.2018р. №415-14/01 чітко визначено перелік допущених відповідачем порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. Однак, у встановлений строк ПП Лідія вимоги припису не виконало, не усунуло виявлених порушень та не оскаржило припис в судовому порядку. А відтак, наявні підстави для припинення права користування надрами, передбачені п.5 ч.2 ст.26 Кодексу України про надра.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо встановлення позивачем відповідачу недостатнього строку на усунення виявлених порушень у сфері надрокористування. Судом не враховано, що з моменту проведення перевірки (20.09.2018р.) до подання адміністративного позову (21.10.2019р.) пройшов один рік та за цей строк можливо було вжити відповідні дії на усунення порушень, виявлених під час проведення державного геологічного контролю. При цьому, надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути виявлені порушення.

ПП Лідія подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що в акті перевірки від 20.09.2018р. №49/6139-М та в приписі від 20.09.2018р. №415-14/01 відсутні підстави для припинення права користування надрами, які чітко визначені положеннями статті 26 Кодексу України про надра. Необґрунтованими є посилання позивача на п.5 ч.2 ст.26 Кодексу, оскільки останнім не надано доказів того, що ПП Лідія використовує надра не для тієї мети, для якої їх було видано. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що на усунення виявлених порушень у сфері надрокористування ПП Лідія був встановлений строк в 1 місяць, що, з огляду на спосіб та порядок усунення виявлених недоліків, не є достатнім в розумінні ч.7 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 серпня 2016 року Державною службою геології та надр України видано ПП Лідія спеціальний дозвіл на користування надрами №6139. Мета користування надрами: видобування пісків в родовищі Баловне (південно-східна околиця с.Баловне), придатних для силікатних пресованих виробів, частково для будівельних розчинів і дорожнього будівництва, а також для рекультивації, планування та благоустрою.

Строк дії спеціального дозволу 20 років.

Того ж дня між Державною службою геології та надр України та ПП Лідія укладено Угоду №6139 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, невід`ємною частиною якої є Програма робіт з видобування корисних копалин.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України №269 від 03.08.2018р. та направлення на проведення перевірки №349-14/01 від 27.08.2018р., у період з 10.09.2018р. по 20.09.2018р. посадовими особами Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПП Лідія , якому наданий спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.08.2016р. №6139.

За наслідками проведеного планового заходу контролю 20.09.2018р. складено акт перевірки №49/6139-М дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, яким зафіксовано ряд порушень ПП Лідія вимог Кодексу України про надра та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. №615.

Акт перевірки підписано директором ПП Лідія ОСОБА_1 без зауважень.

20.09.2018р. Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України ПП Лідія видано припис №415-14/01, яким встановлено строк до 22.10.2018р. на усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:

1. відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку, чим порушено вимоги ст.51 Кодексу України про надра, ст.24 Гірничого закону України;

2. відсутнє геолого-маркшейдерське обслуговування, чим порушено вимоги ст.53 Кодексу України про надра, НПАОН 00.0-1.01-85;

3. не виконуються вимоги п.1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року;

4. не виконуються вимоги п.п.5.3 Угоди про користування надрами №6139 від 11.08.2016р.;

5. не виконуються вимоги п.п.7.1 Угоди про користування надрами №6139 від 11.08.2016р. щодо щорічного надання до Держгеонадр інформації про стан виконання Програми робіт, чим порушено ст.24 Кодексу України про надра;

6. не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами в частині видобування пісків, придатних для силікатних пресованих виробів, частково для будівельних розчинів і дорожнього будівництва, а також для рекультивації, планування та благоустрою;

7. відсутній акт про передачу розвіданого родовища для промислового освоєння, чим порушено ст.40 Кодексу України про надра, ПКМУ №114 та ШАОН 00.0-1.01-85;

8. суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами, чим порушено ст.24 Кодексу України про надра, ПКМУ №615.

У зв`язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі у встановлений строк вимог припису від 20.09.2018р. №415-14/01, Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 23.10.2018р. направлено до Департаменту державного геологічного контролю подання №510-14/01 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія .

Наказом Державної служби геології та надр України №490 від 11.12.2018р. зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія на підставі п.п.1, 4 п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. №615. Надрокористувачу надано 30-денний строк на усунення порушень.

Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 ПП Лідія повідомлено листом Державної служби геології та надр України, який підприємством отримано 03.01.2019р.

11.01.2019р. Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України направлено на адресу Департаменту державного геологічного контролю подання №12-14/01 про анулювання виданого ПП Лідія спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 відповідно до п.23 Порядку №615 та абз.7 ч.7 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Листом від 20.05.2019р. Державна служба геології та надр України запропонувала ПП Лідія надати у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами від 11.08.2016р. №6139.

ПП Лідія висловило незгоду на припинення права користування надрами, про що повідомило Державну службу геології та надр України листом від 04.06.2019р.

У зв`язку з цим, на підставі ч.2 ст.26 Кодексу України про надра, Державна служба геології та надр України звернулася до суду з даним позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія .

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову Державної служби геології та надр України, виходив з того, що з наданих і досліджених в матеріалах справи доказів не можливо з`ясувати, які конкретно норми чинного законодавства були порушені відповідачем, наслідком чого є припинення права користування надрами. Суд визнав необґрунтованими посилання позивача як на підставу звернення з даним позовом до суду на пункт 5 статті 26 Кодексу України про надра, зазначивши, що доказів того, що відповідач використовує надра не для тієї мети, для якої їх було надано, позивачем не надано.

При вирішенні спору суд першої інстанції врахував, що на усунення виявлених порушень у сфері надрокористування ПП Лідія встановлений строк в один місяць, що, з огляду на приписаний порядок і спосіб усунення виявлених недоліків, не є достатнім у розумінні ч.7 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005р. №2806-IV.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Державної служби геології та надр України та про відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174.

Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 (далі - Порядок №615).

Відповідно до пункту 25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтями 60, 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції ; 6) наявності підстав, передбачених Законом України Про оцінку впливу на довкілля ; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

Як вже зазначалося колегією суддів, наказом Державної служби геології та надр України №490 від 11.12.2018р. зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія на підставі п.п.1, 4 п.22 Порядку №615.

Підстави припинення права користування надрами визначенні статтею 26 Кодексу України про надра, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі:

1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;

4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011р. у справі №21-36а11, від 19.09.2011р. у справі №21-164а11 та від 10.12.2013р. у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.10.2018р. у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018р. у справі №802/923/14-а, від 10.10.2018р. у справі №812/1735/17 та від 17.02.2021р. у справі №804/6414/17 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб`єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду.

У свою чергу, відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Згідно з частиною 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005р. №2806-IV дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Таким чином, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2020р. по справі №260/943/19 сформулював правовий висновок, що за змістом статті 4-1 Закону №2806-IV, пунктів 4-6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, який є спеціальним законом в контексті спірних правовідносин, необхідно зазначати, які саме встановлені та не усунені порушення є підставою для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Пославшись на невиконання відповідачем припису від 20.09.2018р. №415-14/01 позивачем не обґрунтовано, які саме порушення є підставою для анулювання дозволу, в той час як п.5 ч.1 ст.26 Кодексу підставою для припинення права користування надрами визначено як використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано (на вказану обставину не посилається Державна служба геології та надр України при зверненні з даним позовом до суду), так і порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Таким чином, припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами на підставі п.5 ч.1 ст.26 Кодексу може мати місце не у зв`язку з виявленням допущення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а у зв`язку з порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих і досліджених в матеріалах справи доказів не можливо встановити, які конкретно вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, були порушені відповідачем, наслідком чого є припинення права користування цими надрами.

Варто зазначити, що передбачення статтею 26 Кодексу України про надра припинення права користування надрами в судовому порядку (у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті) у разі незгоди користувачів спрямоване на надання надрокористувачу права довести відсутність підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Колегією суддів встановлено та апелянтом не заперечується, що у відповідь на припис №415-14/01 від 20.09.2018р. ПП Лідія надало письмові пояснення, в яких зазначило, що:

- 20.05.2017р. було укладено цивільно-правовий договір №1 між ПП Лідія та фізичною особою ОСОБА_2 про складання робочого проекту розробки та гірничо-технічної рекультивації гірничного відводу родовища пісків Баловне. Однак, в грудні 2017 року на рахунки ПП Лідія був накладений арешт, що унеможливило здійснити передоплату згідно вказаного договору, через що роботи по складанню робочого проекту розробки та гірничо-технічної рекультивації, гірничого відводу родовища пісків Баловне не були виконані;

- геолого-маркшейдерське обслуговування ПП Лідія відсутнє, у зв`язку з тим, що родовище не запущене в роботу і пісок не видобувається. По причині відсутності робочого проекту розробки та рекультивації неможливо зробити ОВНС і його експертизу, а також план розвитку гірничих робіт;

- гірничий відвід відсутній, оскільки Миколаївська обласна державна адміністрація, як власник земельної ділянки, не надала погодження на його отримання;

- акт про передачу розвіданого родовища для промислового освоєння відсутній з причини банкротства та ліквідації ЗАТ Укргеолбудм , яке проводило розвідку та затверджувало запаси родовища Баловне в ДКЗ України;

- у 2019 році ПП Лідія планує провести перерахунок запасів та затвердити їх. З підприємством, на яке будуть покладені обов`язки розвідування та підрахунків запасів, буде заключений договір, створена комісія і родовище буде передано для промислового освоєння ПП Лідія ;

- по питанню відводу землі 14.09.2018р. пройшли громадські слухання і результати передані в Новоодеську РДА для затвердження.

Тобто, надрокористувач наводив причини неможливості своєчасного усунення порушень.

Однак, Державна служба геології та надр України при зверненні з даним позовом до суду формально констатує невиконання ПП Лідія у повному обсязі припису №415-14/01 від 20.09.2018р. без врахування наданих підприємством пояснень та їх документального підтвердження.

Наведені обставини позбавляють апеляційний суд можливості встановити, що дії позивача фактично були направлені на дійсне дотримання суб`єктом господарювання правил у сфері надрокористування, а також обґрунтованість вимог дозвільного органу у позові.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ПП Лідія зверталося до Державної служби геології та надр України із письмовим клопотанням про відтермінування виконання припису №415-14/01 від 20.09.2018р., в якому зазначало причини, за наявності яких підприємство не взмозі виконати вимоги припису у встановлений ним строк, та до якого надало документальне підтвердження своїх посилань.

Як стверджує відповідач, ні відповіді на вказане клопотання, а ні відповіді на письмові пояснення щодо припису ПП Лідія не отримало.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020р. по справі №400/1346/19 зазначив, що у даному випадку (подання позову про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу) йдеться про застосування адміністративно-господарських санкцій організаційно-правового характеру у вигляді анулювання спеціального дозволу.

У постанові від 29.07.2020р. у справі №826/4778/16 Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративно-господарські санкції мають на меті припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків. Суб`єкта господарювання не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Анулювання спеціального дозволу за таких обставин не узгоджується з вимогою пропорційності (п.8 ч.2 ст.2 КАС України). Вона вимагає щонайменше дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії , заява №55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

З урахуванням встановлених в цій справі обставин, правового регулювання спірних правовідносин та висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 11.08.2016р. №6139 наданого ПП Лідія .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції від 03 березня 2021 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 червня 2021 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова