Постанова

від 29.06.2021 по справі 560/7901/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7901/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

29 червня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищого художнього професійного училища № 19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Вищого художнього професійного училища № 19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Вищого художнього професійного училища № 19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Миру (колишня Горького), 3 (ЄДРПОУ 05395380), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 232 від 24.11.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Вищого художнього професійного училища №19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Миру (колишня Горького), 3 (ЄДРПОУ 05395380), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 232 від 24.11.2020.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 20.11.2020 року №570"Про проведення позапланових перевірок" в період з 23 по 24.11.2020 року посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки - Вищого художнього професійного училища № 19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Миру 3.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2020 року №232, згідно якого виявлено порушення, зокрема:

1. Не обладнано навчальний корпус №2, майстерні виробничі №1, №2, гаражі автотранспорту, склад легкового автомобіля, столярна майстерня, автоматичною пожежною сигналізацією.

2. Не виконано захист будівлі навчальний корпус №2, майстерні виробничі №1, №2, гаражі автотранспорту, склад легкового автомобіля, столярна майстерня та не проведено перевірку на працездатність системи захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

3. Територію закладу, а також споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір. (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

4. Не закрито світильники з лампами розжарювання в кабінеті (бухгалтера, котельні, сходовій клітині гуртожитку, швейна майстерня, їдальні, підвальному приміщенні гуртожитку) суцільним склом, яке захищає колбу лампи.

5. Не відкореговано плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі в учбовому корпусі, гуртожитку.

6. Не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин.

7. Не укомплектовано пожежний щит в учбовому корпусі та котельні з прибудовою і літньою кухнею необхідним інвентарем, а саме: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., протипожежне покривало 1 шт., багор або лом та гак 2 шт., лопати 2 шт., сокири 2 шт.

8. На дверях горища гуртожитку, навчального корпусу №2 не вказано місце зберігання ключів та їх відкривання.

9. Не виконано з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів по всіх будівлях та приміщеннях за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

10. Не зазначено місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння та не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір. (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Знаки повинні бути розміщенні на видимих місцях на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

11. Не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) не менше 10% від загальної кількості їх СПС. Зазначений запас повинен зберігатися на об`єкті, а в обґрунтованих випадках, може зберігатись у організаціях, яка здійснює технічне обслуговування СПС.

12. Не проведено перекантовку пожежних рукавів не рідше одного разу на шість місяців (гуртожитку).

13. Зменшено кількість та розміри евакуаційних виходів з учбового корпусу першого поверху.

14. Не забезпечено пожежні кран-комплекти №2 та №6 доступом для використання.

15. Не пофарбовано зовнішні протипожежні сходи гуртожитку.

16. Не встановлено вогнегасники у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

17. Не надано належним чином завірені копії підтверджуючих матеріалів щодо визначення показників пожежної безпеки та пластикової вагонки облицювання стін учбового закладу.

18. Не розроблено та не вивішено на видному місці інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації.

19. Не забезпечено всі електрощитки схемами підключення споживачів з пояснюючими написами і вказанням значення номінального струму апарата захисту.

20. Посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям на випадок пожежі.

21. У приміщенні котельні та приміщенні вахтера використовуються саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ.

22. Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (сходові клітини гуртожитку).

23. Не встановлено адресний показчик та не забезпечено освітленням в темний час доби на будівлі.

24. Електророзетки, вимикачі, світильники встановлено на горюч основи (конструкції) у приміщенні вахтера.

25. Відгалужувальні та з`єднувальні коробки по всьому приміщенні сховища не закрито кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу.

26. У майстерні №1, №2 встановлені глухі грати, які не розкриваються, розсуваються або знімаються під час перебування людей.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а тому з метою недопущення спричинення такої шкоди, наявні підстави для задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування щодо повного зупинення експлуатації будівель Вищого художнього професійного училища №19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Миру (колишня Горького), 3 (ЄДРПОУ 05395380), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 232 від 24.11.2020.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 3 Конституції України гарантовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" унормовано, що державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання: державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки.

За змістом частини 1 ст.8 Закону № 2245-III суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу.

У статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V) зазначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V закріплено вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

При цьому, згідно з ч.5 ст.4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За приписами ст.2 Кодексу цивільного захисту України запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків. Засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі. Засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

Пожежна безпека-відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно положень ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України унормовано, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/6365/17 зазначив, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Верховним Судом також зауважено, що відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновок суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасним та необґрунтованим, здійснений на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Подібна правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 19.01.2021 №640/5571/20, на яку посилається відповідач.

В той же час, колегія суддів зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Так, позивач не заперечує факт того, що відповідачем усунуто порушення, визначене у п. 15 та, та частково - щодо порушення п.18 Акту перевірки від 24.11.2020 №232.

Відповідачем до суду були надані пояснення, у яких зазначає, що ним вживаються конкретні заходи та активні дії щодо усунення виявлених органом державного нагляду порушень. Також відповідачем надано фотоматеріали на підтвердження усунення ним частини виявлених порушень.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 по справі № 815/6378/17 наголосив, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Таким чином, належним та допустимим доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень позивачем у сфері техногенної та пожежної безпеки. Надані фотоматеріали не дають змоги встановити місце та дату їх створення, ідентифікувати зображені на них об`єкти по відношенню до спірних правовідносин.

Твердження відповідача на той факт, що ризики виникнення пожежі мінімізовані внаслідок суттєвого зменшення учнів є безпідставним, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, тому такі порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей незалежно від кількості учнів у закладі.

При цьому виявлені перевіркою порушення стосуються протипожежних норм та становлять реальну небезпеку, створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачем усунуті порушення вимог пожежної безпеки в приміщенні, де перебувають люди, суд вважає недопустимою експлуатацію такого до повного усунення виявлених перевіркою порушень.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Колодіївським ліцеєм виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщення навчального закладу.

Також такий захід реагування як повне зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.01.2021 у справі №1540/4137/18.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівель Вищого художнього професійного училища №19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Миру (колишня Горького), 3 (ЄДРПОУ 05395380), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 232 від 24.11.2020.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вищого художнього професійного училища № 19 смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.