Постанова

від 16.06.2021 по справі 807/205/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 807/205/16 пров. № А/857/5224/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кушнерика М.П.

суддів - Пліша М.А., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судового засідання - Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, до якої приєдналась Державна податкова служба України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, прийняте суддею Гебеш С.А., в м.Ужгород, о 09 годині 14 хвилині, повний текст складено 12 жовтня 2020 року, у справі № 807/205/16 за адміністративним позовом комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Головне управління ДФС у Закарпатській області, Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2019 року комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи - Державна казначейська служба України, Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування шляхом не збільшення суми поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України та зобов`язати зарахувати на рахунок № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 4486117,35 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015, доповнено підпунктом "в" - п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню". За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України. Позивачем було отримано субвенцію у загальній сумі 4486117,35 грн. Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість. Однак, вищевказані вимоги законодавства України відповідачем є невиконаними.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суму від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2019 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Протокольною ухвалою суду від 03 липня 2019 року замінено в порядку правонаступництва третю особу на ГУ ДФС у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 10 березня 2020 року до участі у даній справі залучено: як співвідповідача - Державну податкову службу України та третю особу - Головне управління ДПС у Закарпатській області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, зокрема вказавши на те,

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування шляхом не збільшення суми поповнення електронного рахунку Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Зобов`язано Державну податкову службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" № 37518000002116 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 3183559,35 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання таким, що втратив чинність, деяких актів Кабінету міністрів України" від 06.08.2014 № 311 Головне управління Міндоходів у Закарпатській області реорганізовано у Головне управління ДФС у Закарпатській області.

Головне управління ДПС у Закарпатській області ЄДРПОУ ВП 44106694 (правонаступник Головного управління ДПС у Закарпатській області ЄДРПОУ 43143065), до якої приєдналась Державна податкова служба України, подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано на те, що у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015, доповнено підпунктом "в" - п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню". За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України. Позивачем було отримано субвенцію у загальній сумі 4486117,35 грн. Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість.

Інформація про надходження коштів в результаті проведених розрахунків у сумі 468381,0 грн. по договору від 15.07.2015 № 5 від казначейства взагалі не надходила. На даний факт звернуто увагу в постанові Верховного суду України від 12.02.2019 року № К/9101/41858/18.

Алгоритм дій між ДКСУ та ДФС по спірних взаєморозрахунках в період укладення та дії договору № 5 від 15.07.2015 року не міг бути дотриманий, оскільки Зміни до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, були внесені постановою КМУ від 18.11.2015 № 967 (набули чинності 01.12.2015р.), тобто значно пізніше після укладення вказаного договору.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який просить задоволити апеляційну скаргу, представників позивача, які просять залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 отримало субвенцію з державного бюджету в сумі 4486117,35 грн., а саме: 468381,00 грн. згідно з договором № 5 від 15.07.2015 року про організацію взаєморозрахунків, дата платежу 28.08.2015 року; 2498905,09 грн. згідно з договором № 15 від 01.12.2015 року про організацію взаєморозрахунків, дата платежу 17.12.2015 року; 856000,00 грн. згідно з договором № 16 від 01.12.2015 року про організацію взаєморозрахунків, дата платежу 17.12.2015 року; 662831,26 грн. згідно з договором № 17 від 01.12.2015 року про організацію взаєморозрахунків, дата платежу 17.12.2015 року.

Так, відповідні суми направлені на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями.

Зокрема, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VІІІ було доповнено статтею 200-1 ПК України та передбачено електронне адміністрування податку на додану вартість.

Так, Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон України № 643), який набрав чинності 29.07.2015, було доповнено пп. "в" п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України.

Позивач листом "Щодо електронного адміністрування податку на додану вартість" від 01.03.2016 року №354 звернувся до відповідача, до ГУ ДФС у Закарпатській області щодо вжиття всіх можливих заходів щодо припинення порушення порядку адміністрування податку на додану вартість та забезпечення можливості позивачеві проводити реєстрацію податкових накладних, зокрема, шляхом своєчасного відображення проведених взаєморозрахунків.

Відповідач листом від 12.03.2016 року надав відповідь позивачеві на його лист від 01.03.2016 року №354, а саме повідомив, що на підставі отриманої від Державної казначейської служби України інформації про проведення розрахунків із погашення заборгованості з різниці у тарифах відповідач надає до них коригуючі реєстри та відповідно до вказаних реєстрів Державна казначейська служба України зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України до виконання в повному обсязі і повідомляє про це відповідача, відтак, між відповідачем, Державною казначейською службою України та Міністерством фінансів України проводиться робота у напрямі забезпечення безумовного виконання вимог ПК України та врахування таких сум у СЕА.

Також, листом від 23.03.2016 року №1172/10/07-01 ГУ ДФС у Закарпатській області надала відповідь позивачеві на лист від 01.03.2016 року №354 та повідомила, що враховуючи те, що ведення та супроводження системи електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється на центральному рівні. Також, звернулися до відповідача з проханням сприяти у вирішенні проблемного питання щодо виконання пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 року № 967 .

Крім того, відповідач листом від 29.08.2016 року № 18623/6/99-99-15-01-03-15 повідомив, що порядок та строки врахування сум зменшення картотеки Казначейства в поповнення електронного рахунку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок та строки визначені п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, однак існуючий порядок не дає можливості збільшити реєстраційну суму платника на суму проведених розрахунків у разі відсутності картотеки. Таким чином, відповідач в листі від 29.08.2016 року № 18623/6/99-99-15-01-03-15 зазначає, що після внесення відповідних змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість будуть відображені суми субвенцій з погашення заборгованості з різниці в тарифах, отримані платниками податків у 2015 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375, а тому проект постанови не потребує доопрацювання.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення, виконав вказівки Верховного Суду і дійшов правильного висновку, що Державна фіскальна служба України своєю протиправною бездіяльністю не зарахувала шляхом не збільшення суми поповнення електронного рахунку Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. "в" п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 року №967 внесено зміни до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), в частині відображення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум сплаченого податку при проведенні розрахунків платників податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Дані зміни набрали чинності 01.12.2015 року.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 569 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 року "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню".

За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядком формування та надсилання реєстру платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 листопада 2015 року № 1009 (далі - Наказ № 1009) визначено механізм формування та надсилання Державною фіскальною службою України реєстру для перерахування Державною казначейською службою України коштів з рахунків платників податку, відкритих у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість таких платників податку (далі - Реєстр).

Пунктом 3 Наказу № 1009 визначено, що реєстр надсилається ДФС до Казначейства в електронному вигляді з дотриманням вимог законодавства щодо захисту інформації не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем його формування.

Отже, саме ДФС формує реєстр в електронному вигляду та надсилається такий реєстр до Казначейства. Наказом № 1009 та жодним іншим нормативним актом не визначено обов`язку Казначейства щодо перевірки реєстрів надісланих ДФС в частині підстав його формування.

Угодою про інформаційне співробітництво між Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України від 12.11.2014 та Протоколом № 1 до Угоди про інформаційне співробітництво між ДФС та Казначейством від 12.11.2014 (далі - Протокол № 1), визначено рамкові умови співробітництва ДФС та Казначейства в процесі електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема, структуру, формат, регламент та строки передачі інформації в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.1. Протоколу № 1 передача інформації відбувається в електронному вигляді засобами інформаційної системи "Єдине вікно подання звітності" (ДФС) та автоматизованої системи "Є-Казна" (ДКСУ) із застосуванням криптографічного захисту інформації та електронного цифрового підпису.

Додатком до Протоколу № 1 від 12.11.2014 до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою У країни від 12.11.2014 (у редакції від 09.06.2015) (далі - Додаток до Протоколу № 1)визначено формат та структуру інформації, яка має міститися у реєстрах ДФС.

Так, у п. 8.1 зазначено, що повідомлення подається у форматі ХМL. Блок даних, кожного повідомлення представляється у вигляді окремого ХМL-документа версії 1.0 з кодуванням windows-1251.

Повідомлення містить дані щодо сум ПДВ, які підлягають перерахуванню до бюджету або на спеціальний рахунок платника податку, що обрав спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 9.1. Додаток до Протоколу № 1 кожне отримане ХМL-повідомлення перевіряється на відповідність загальній ХSD-схемі. Повідомлення, що не відповідають ХSD-схемі, не приймаються та повертаються постачальнику інформації.

Проте, Протокол № 1 з додатками чіткою мірою не охоплює весь спектр технічних питань (зокрема, алгоритмів обробки, протоколів обміну, структури XSD-схеми, тощо).

Відповідно до пункту 4.3 Протоколу № 1 питання, не визначені цим Протоколом, вирішуються в робочому порядку за взаємним погодженням сторін.

Тому, Казначейством запропоновано зазначені питання зафіксувати у Специфікації взаємодії з системами автоматизації ДФС (далі - Специфікація взаємодії).

Розділом 9.2 "Передача реєстру сум податку" Специфікації взаємодії визначено структуру, зміст та електронний вираз реєстру сум податку, який надходить до Казначейства.

Так, реєстри ДФС відповідно до вказаних документів надходять до Казначейства у вигляді окремого ХМL-документа в якому міститься програмний код з даними визначеними ХSD-схемою, яка міститься у Додатку до Протоколу № 1 та Специфікації взаємодії.

Так, Казначейством в автоматичному режимі програмним продуктом перевіряються реєстри ДФС на відповідність вимогам до основних реквізитів повідомлення та ХSD-схемі.

З огляду на вищевикладене, реєстри ДФС, які надходять до Казначейства, не мають документального виразу та надання Казначейством таких реєстрів у паперовому або електронному (програмним продуктом застосовується криптографічний захист інформації) вигляді не вбачається можливим.

На підставі інформації Казначейства про проведення розрахунків, ДФС повинна для поповнення електронного рахунка платника податку сформувати, та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації, надіслати Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

Відповідно до Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого Міністерством доходів і зборів України та Міністерством фінансів України від 04.12.2013 № 760/1031 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 р. за № 2193/24725 (діяв на момент спірних відносин) Головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 11 год. 00 хв. дня, що настає за звітним, передають Головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Міндоходів: - відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями та з аналітичних рахунків, на яких відображена інформація про надходження у гривневому еквіваленті іноземної валюти, зарахованої на рахунки Казначейства України, відкриті в установах банків, отримані від Казначейства України, у вигляді технологічного файла @B (глава 1 додатка 1); - відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B (глава 1 додатка 1); - відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B, за винятком інформації про надходження від платників податків, які знаходяться на обліку у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників (далі - ЦО) та у спеціалізованих державних податкових інспекціях Міндоходів (далі - СДПІ) (глава 1 додатка 1); - "Звіт про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями" і "Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами" (глава 2 додатка 1); - "Звіт про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями" і "Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами", за винятком інформації про надходження від платників податків, які знаходяться на обліку у ЦО та СДПІ (глава 2 додатка 1); - відомість розподілу платежів до бюджету, які надійшли на рахунок 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами", в електронному вигляді (глава 3 додатка 1) або її паперову копію (додаток 2 до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики); - відомість розподілу платежів між рівнями місцевого бюджету, які надійшли на рахунки 3321 "Кошти, які підлягають розподілу між рівнями бюджету", в електронному вигляді (глава 3 додатка 1) або її паперову копію (додаток 2); -відомість розподілу коштів, тимчасово віднесених на доходи місцевого бюджету, які надійшли на рахунки 3421 "Кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу", в електронному вигляді (глава 4 додатка 1) або її паперову копію (додаток 3); - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів (глава 5 додатка 1); - виписки з рахунків за надходженнями до державного бюджету митних платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів за правилами формування найменувань файлів для головних управлінь Міндоходів (додаток 4).

Отже, інформація про зарахування коштів на рахунок за надходженнями відповідно до проведених розрахунків згідно із Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 04.12.2013 №760/1031, надавалась Казначейством до ДФС у вигляді технологічного файла @B.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області 29 серпня 2015 року та 18 грудня 2015 року відповідно сформовано виписку та файл @B які надано органам Головному управлінню ДФС у Закарпатській області.

Таким чином, у органів ДФС уже на наступний день після здійснення перерахунку коштів була наявна вичерпна інформація в електронному вигляді.

Крім того, на виконання вимог п.9 Порядку 569, Казначейство листом повідомляло ДФС про зарахування до загального фонду державного бюджету податку на додану вартість згідно з зазначеним договором.

Таким чином, Казначейство у повному обсязі забезпечило виконання своїх зобов`язань, як в частині надання субвенцій, так і в частині зарахування податку на додану вартість до державного бюджету та інформування про це ДФС.

З 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 "Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість", відповідно до якої на підставі отриманої від Казначейства інформації ДФС зменшує суми залишку узгоджених податкових зобов`язань з податку платника, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що виникли на підставі податкових декларацій з податку, які обліковуються в ДФС та збільшує суму поповнення електронного рахунка платника податку на суму зменшення зазначеного залишку, після чого формує та надсилає Казначейству коригуючі реєстри на суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство на підставі таких реєстрів зменшує суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, про що повідомляє ДФС.

Так, на підставі надісланих ДФС коригуючих реєстрів типу 9 від 26.05.2017 Казначейство зменшило КП ВУ Водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород (03344326) суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковувалась Казначейством до виконання в повному обсязі на загальну суму 1302 558 гривень, а саме:

Коригуючі реєстри типу 9, надіслані ДФС пакетами: № 2899319 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 70 647,02 грн.; № 2899314 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 244323,00 грн.; № 2899313 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 74 008,98 грн.; № 2899315 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 336 001,00 грн.; № 2899316 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 414120,00 грн.; № 2899317 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 104221,00 грн.; № 2899318 - сума, на яку Казначейство зменшено наявний залишок узгоджених податкових зобов`язань 59237,00 грн.

Дана обставина, не заперечується сторонами.

Інших коригуючих реєстрів типу 9, сформованих ДФС згідно з пунктом 9 Порядку 569 щодо зменшення суми наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, до Казначейства не надходило. При цьому суд звертає увагу, що дане часткове зменшення позивачу суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, відбулося 26.05.2017р., тобто через значний період після здійсненням позивачем сплати ПДВ та звернення до суду з позовом.

З наявного в матеріалах справи листа Державної казначейської служби України від 18.12.2015 року №9-08/1161-32019, остання на виконання пункту 9 Порядку № 569 надала відповідачеві інформацію щодо зарахованих 17.12.2015 року сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, палення та водопостачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню".

На підставі інформації Державної казначейської служби України про проведення розрахунків відповідач відповідно до пункту 9 Порядку № 569 повинен сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надіслати Державній казначейській службі України коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав але не більше суми проведених розрахунків. Однак, відповідачем такі коригуючі реєстри не надавались, і таке не встановлено судом апеляційної інстанції.

Також, з листа Державної казначейської служби України від 18.08.2016 року №12-08/54-14179 вбачається, що починаючи з 11 грудня 2015 року ними надавалася до відповідача інформація про проведені розрахунки у грудні 2015 року, проте, коригуючі реєстри за формою, яка передбачена чинною Специфікацією взаємодії системи Казначейства з системою ДФСУ, до Державної казначейської служби України від відповідача не надходили, відповідно суми податку на додану вартість, сплачених платниками за результатами проведених розрахунків згідно з Постановою №375 не відображені в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Також, відповідно до листа від 18.08.2016 року №12-08/54-14179 Державна казначейська служба України листом від 25.05.2016 року №14-08/660-9083 надіслала до відповідача погоджений із зауваженнями проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість".

Зважаючи на те, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області 29 серпня 2015 року та 18 грудня 2015 року відповідно сформовано виписку та файл @B, які надано Головному управлінню ДФС у Закарпатській області, у органів ДФС уже на наступний день після здійснення перерахунку коштів була наявна вичерпна інформація в електронному вигляді, надана їм у спосіб відповідно до вимог чинного законодавства про сплату позивачем вищезазначених сум ПДВ.

Окрім того, із листа від 25.01.2016 року № 02-15/2 ТОВ "Програміка" слідує, що 18 січня 2016 року коригуючі реєстри коректно передані Державній казначейській службі України, по усіх пакетах саме типу 8 отримано в автоматизованій системі "Є-Казна" квитанцію зі статусом "NEW". Проте коригуючі реєстри за формою (саме типу 9), яка передбачена чинною Специфікацією взаємодії системи Казначейства з системою ДФСУ, до третьої особи 1 від відповідача не надходили, відповідно суми податку на додану вартість, сплачених платниками за результатами проведених розрахунків згідно з Постановою №375 не відображені в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Доказів надіслання відповідачем третій стороні 1 коригуючих реєстрів типу 9 (крім таких реєстрів від 26.05.2017), відповідач не надав, як суду першої, так і апеляційної інстанції.

Із довідки, доданої до листа від 18 грудня 2015 року №9-08/1161-32019, вбачається лише інформація про надходження коштів в результаті проведених розрахунків за договорами від 01 грудня 2015 року №15, від 01 грудня 2015 року №16 і від 01 грудня 2015 року №17, тоді як по договору від 15 липня 2015 року № 5 така інформація в зазначеній довідці відсутня., хоча матеріалами справи встановлено, що 29 серпня 2015 року та 18 грудня 2015 року третьою стороною 1 сформовано виписку та файл @B, які надано Головному управлінню ДФС у Закарпатській області

Часткове зарахування вказаних коштів у сумі 1302558,0 гривень стало можливим тільки після надіслання ДФС (відповідачем) коригуючих реєстрів типу 9 від 26.05.2017, відповідно до яких Казначейство зменшило позивачу суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковувалась Казначейством до виконання в повному обсязі.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, до якої приєдналась Державна податкова служба України - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 807/205/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді М. А. Пліш В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 29.06.21