Постанова

від 29.06.2021 по справі 233/626/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/626/21

Номер провадження 22-ц/804/1860/21

Єдиний унікальний номер 233/626/21

Номер провадження 22-ц/804/1860/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Кішкіної І.В., Новікової Г.В.,

секретар Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2021 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору емфітевзису та припинення державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) (суддя першої інстанції Мартиненко В.С.),

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося ПрАТ АПК-Інвест , в якому просило визнати недійсним договір емфітевзису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким Виконавчим комітетом Дружківської міської ради 07 грудня 2020 року зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за № 39638936; припинити речове право, яке виникло на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Разом з позовом була подана заява про його забезпечення, в якій позивач просив забезпечити вказаний позов шляхом накладення обтяження - заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га до виконання рішення суду.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2021 року в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства АПК- Інвест про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору емфітевзису та припинення державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відмовлено.

Із вказаною ухвалою суду не погодився Генеральний директор ПрАТ АПК-Інвест Распопов Р.С., та подав апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що постанову Верхового Суду у справі № 233/2053/19 від 11.11.2020 року, якою було встановлено, що право оренди за Товариством на підставі Договору оренди не припинилося, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.12.2020 року зареєстрували право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), номер запису № 39638936 на ту саму земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:25:000:0039, право оренди якої належить ПрАТ АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 року, укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 .

Вказує на те, що наявність самого по собі позову про захист права орендаря на підставі договору оренди, правомірність якого підтверджена рішенням судів, які набрали законної сили, на думку заявника, є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчинити дії направлені на розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в оренді ПрАТ АПК-Інвест з боку власника, орендодавця.

Генеральний директор ПрАТ АПК-Інвест Распопов Р.С., просив ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2021 року скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник ПрАТ АПК-Інвест у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи про дату час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, у судове засідання не з`явились.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у цивільній справі 233/2053/20 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, а саме: постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року, якою визнано переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року між приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - з 06 грудня 2017 року, та зазначено перелік змін в його умовах.

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося ПрАТ АПК-Інвест , в якому просило визнати недійсним договір емфітевзису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким Виконавчим комітетом Дружківської міської ради 07 грудня 2020 року зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за № 39638936; припинити речове право, яке виникло на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана заява за своєю суттю спрямована на забезпечення виконання рішення суду, яке вже ухвалено.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідальність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У позовній заяві ПрАТ АПК-Інвест ставить питання про визнання недійсним договору емфітевзису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за яким зареєстровано 07.12.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області; та припинити речове право, зареєстроване за № 39638936, яке виникло на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення обтяження - заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:25:000:0039, площею 4,43 га до виконання рішення суду.

Проте заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії також обмежує відповідача, як власника земельної ділянки, у праві розпоряджатись належною йому земельною ділянкою на свій розсуд (наприклад відчужити її), оскільки спір виник лише щодо права оренди земельної ділянки. Тому такі заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності.

Недотримання справедливого балансу (співмірності) при втручанні в право власності є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

При цьому наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору емфітевзису щодо земельної ділянки не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії також обмежує відповідача, як власника земельної ділянки, у праві розпоряджатись належною йому земельною ділянкою на свій розсуд (наприклад відчужити її), оскільки спір виник лише щодо права оренди земельної ділянки, предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди. Тому такі заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявлений вид забезпечення позову про заборону вчинення реєстраційних дій будь яким органам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, не може бути забезпечений судом, оскільки право оренди земельної ділянки за договором оренди, укладеним між ОСОБА_1 ОСОБА_2 вже зареєстровано 07.12.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області; та припинити речове право, зареєстроване за № 39638936.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного судом першої інстанції. Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвала суду першої інстанції винесена з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для її скасування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованим.

Встановивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест залишити без задоволення.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

І.В. Кішкіна

Г.В. Новікова

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2021 року.

Суддя - доповідач: О.В. Халаджи