Ухвала

від 25.06.2021 по справі 296/5677/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5677/21

1-кс/296/2076/21

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАРІ-ТМ" адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020,-

встановив:

24 червня 2021 через підсистему "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАРІ-ТМ" адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, відповідно до змісту якого просить скасувати арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.05.2020 по справі за №296/3961/20, якою було накладено арешт та зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на рахунок ТОВ "Атарі-ТМ" (код ЄДР 43242409): НОМЕР_1 (код валюти 980, 840, 978), який відкритий та обслуговується в АТ "Універсал Банк" (МФО 322001) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок та вже знаходяться на вищевказаному рахунку ТОВ "Атарі-ТМ" (код ЄДР 43242409) за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, в межах суми ймовірно штучно сформованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Атарі-ТМ" (код ЄДР 43242409) за період січня-березня 2020 року ТМЦ на загальну суму 3 639 842, 64 грн, в тому числі ПДВ 606 640,44 грн.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями частини другої статті 131 КПК України закріплено, що до заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, входить арешт майна.

Згідно з п.1 ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

В свою чергу, частиною першою статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя звертає увагу, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначена підсудність клопотань про скасування арешту майна.

Положеннями частини першої статті 9 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень.

Здійснивши системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя зазначає, що клопотання про скасування запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження (зокрема, арешту майна), повинно подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 28 січня 2020 року по справі №591/3603/19.

Як встановлено зі змісту клопотання та долучених до нього доказів, на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 здійснюється Головним слідчим управлінням Служби безпеки України - органом досудового розслідування, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Корольовського районного суду м. Житомира.

Суд відхиляє посилання заявника на пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016, постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №569/4314/16-ц та постанову Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №362/392/16-ц в частині визначення підсудності розгляду клопотання про скасування арешту майна з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17 зробила правовий висновок, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію. Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду чи ні.

Таким чином, при вирішенні питання щодо дотримання заявником правил територіальної підсудності при зверненні із вказаним клопотанням, слідчим суддею мають застосовуватися останні актуальні правові позиції Верховного Суду, що, зокрема, викладені в ухвалі від 28 січня 2020 року по справі №591/3603/19.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що в квітні 2021 представник ТОВ "АТАРІ-ТМ" адвокат ОСОБА_2 звертався до Корольовського районного суду м. Житомира з аналогічним клопотанням та слідчим суддею було надано оцінку наведеним обставинам під час розгляду поданого клопотання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки клопотання про скасування арешту майна подане з порушенням територіальної підсудності, матеріали клопотання підлягають поверненню суб`єкту звернення.

Керуючись статтями 3, 7, 9, 131, 132, 174, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Матеріали клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАРІ-ТМ" адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 - повернути особі, які його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно зі ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1