Рішення

від 08.06.2021 по справі 144/619/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/619/21

Провадження № 2/144/573/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Теплицької селищної ради про визнання права довічного успадкованого володіння на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що у с. Мала Мочулка Теплицького району Вінницької області проживав їх батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього залишилося спадкове майно, в тому числі земельна ділянка площею 20 га, яка видавалась на підставі рішення сесії Теплицької районної ради народних депутатів Вінницької області від 15 липня 1992 року, для ведення сільськогосподарського виробництва селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_4 на праві довічного успадкованого володіння, згідно Державного акту на право довічно успадкованого володіння землею. Також спадкодавцю належали на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку ОСОБА_4 вчинив заповіт на свого сина ОСОБА_2 , та на житловий будинок з господарськими будівлями, якій він заповів своїй дочці ОСОБА_3 .

На базі цієї земельної ділянки створено фермерське господарство ОСОБА_4 ", що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Вказане фермерське господарство є діючим і на сьогодні. Членами даного фермерського господарства є особи, які перебувають між собою в родинних відносинах. Засновником фермерського господарства був ОСОБА_4 , членами ФГ є його діти, позивачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та члени їх сімей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується Статутом ФГ.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.

Позивачі вважають, що мають право на спадкування після смерті батька ОСОБА_4 права довічного успадковуваного володіння землею, яка була надана для ведення селянського (фермерського) господарства. Проте, Теплицькою державною нотаріальною конторою Вінницької області Шарану І.Є., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку, в зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності на це майно.

З огляду на викладене, позивачі звернулася до суду з позовом про визнання за ними, як спадкоємцями ОСОБА_4 за законом, та членом ФГ права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою розміром 20 га з кадастровим номером 0523783099:03:000:0445, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею. Питання успадкування земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства буде вирішуватись у позасудовому порядку, як вказано у додаткових поясненнях представника позивача.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представник адвокат Панченко Д.І. у судове засідання не з`явилися, представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від селищного голови Теплицької селищної ради Вінницької області надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, при розгляді справи по суті покладаються на розсуд суду.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с 24).

Згідно Рішення районної ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області від 15 липня 1992 року ОСОБА_4 для ведення сільськогосподарського виробництва селянсько (фермерському) господарству надано земельну ділянку розміром 48,05 гектарів, кадастровий номер 0523783099:03:000:0445, яка розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

При виготовленні Державного акту на право довічно успадкованого володіння землею ОСОБА_4 , до нього, крім земельної ділянки площею 48,05 га для ведення селянсько (фермерського) господарства, також було включено земельні ділянки площею 0,07 га та 0,30 га цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, які також належали ОСОБА_4 .

У позовній заяві позивачами ставиться вимога про визнання за ними, як спадкоємцями ОСОБА_4 за законом, та членом ФГ права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою розміром 20 га з кадастровий номер 0523783900:03:000:0445, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва

Як зазначено у позовній заяві, питання успадкування земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства буде вирішуватись у позасудовому порядку.

У матеріалах справи наявний Державний акт на право довічно успадкованого володіння землею, виданий ОСОБА_4 , який мешкає у с. Мала Мочулка Теплицького району, у довічне успадковуване володіння 48.05.га для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 28-30).

Рішенням районної ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області від 22.01.1998 року вирішено припинити право користування земельною ділянкою прощею 27,66 га фермерським господарством ОСОБА_4 із загальної площі 48,05 га та вилучити вказану земельну ділянку і перевести її до складу земель запасу Маломочульської сільської ради (а.с. 32).

01 вересня 1999 року за № 11641200000000291 проведено державну реєстрацію юридичної особи фермерське господарство ОСОБА_4 ", що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 146954 (а.с. 36).

Засновником фермерського господарства був Шаран Є.В., членами ФГ є : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та члени їх сімей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 27-38).

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про її народження серія НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с. 10-22) та свідоцтвом про укладення шлюбу, відповідно до якого ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с.23).

Постановою Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області від 11.02.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку яка належала спадкодавцю на праві довічного успадкованого володіння, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на це майно (а.с. 51).

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину є звернення спадкоємця до суду з вимогою про визнання права в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1,3 ст. 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Виходячи зі змісту статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року № 561-XII (у редакції на час його прийняття) у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

27.03.1991 року Постановою Верховної Ради Української РСР затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

Земельний кодекс України (у ред.1992 року) не передбачав такого виду права як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою. Проте, відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200 Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до ЗК України.

У п. 6 розділу X Перехідні положення ЗК України 2001 року зазначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 вересня 2005 р. № 5-рп зазначив, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю, зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6).

Зазначене свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, по життєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому, у будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Поряд з тим, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, а також пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладені вище норми права, формується висновок про те, що особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за законом, не може бути позбавлена права на таке володіння.

На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція та ст. 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид мирного володіння майном в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Таким чином, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов язані з особою спадкодавця, зокрема: собисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України, спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 395 ЦК України законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. Крім того, відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Право довічного успадковуваного володіння землею наданою для ведення селянського (фермерського господарства) входить до складу спадкової маси та успадковане позивачем у порядку ст. 1218 ЦК України, що відповідає висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19).

З огляду на викладене та враховуючи, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, з метою захисту спадкового права позивачів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1219, 1222, 1223, 1225 ЦК України, ст. 22, 31, 126, 131 ЗК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 - право довічного успадкованого володіння землею у рівних долях, згідно державного акта на право довічного успадкованого володіння земелею, виданого на підставі рішення районної ради народних депутатів Теплицького району Вінницької області від 15 липня 1992 року, розміром 20 гектарів, кадастровий номер 0523783900:03:000:0445, для ведення фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мала Мочулка Теплицького району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя