Рішення

від 17.06.2021 по справі 137/1719/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 137/1719/20

Провадження № 2/127/193/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

вимоги позивача: визначити ОСОБА_1 додатковий строк на два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яку прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За життя мати позивача залишила заповіт від 18 січня 2018 року, яким заповіла все своє майно сторонам.

На даний час є заповіт від 15 червня 2018 року, яким мати позивача заповіла земельну частку (пай) ОСОБА_3 та який скасував попередній. Даний заповіт оскаржується в судовому порядку, остаточного рішення по справі не має (справа № 137/98/19).

Позивач є пенсіонером та станом на 2018 рік отримувала пенсію в середньому розмірі 1 600 грн., що не вистачало навіть на першочергові продукти харчування. Позивач має хронічні захворювання, які постійно спричиняють жахливі головні болі та болі у серці. Коштів на постійне лікування не має, а тому позивач мала можливість звертатись до лікаря лише в кризових ситуаціях та купувати лише вкрай необхідні медикаменти для лікування.

Після смерті матері позивач перенесла нервові навантаження, що стало наслідком загострення гіпертонічного кризу. Почастішали болі в голові та в серці. Не мала коштів на лікування та перенесла такий стан в домашніх умовах, лікуючись самостійно та не маючи фізичною можливості вільно пересуватись з м. Вінниці до смт. Літин. Такий стан триває до сьогоднішнього часу, так як лікуватись у позивача не має коштів.

Будучи в такому хворобливому стані, проживаючи у м. Вінниці, позивач фізично не змогла дістатися до нотаріуса в смт. Літин, щоб подати заяву про прийняття спадщини, однак бажає її прийняти, але не має можливості цього зробити, так як пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

З підстав зазначених вище, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2020 року дану цивільну справу передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю (а.с. 22).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 31).

На виконання вимог даної ухвали 22 січня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на адресу суду подано заяву, у якій зазначено про відповідність позовної заяви вимогам ЦПК України, а зазначені в ухвалі недоліки надумані та такі, що не перешкоджають відкриттю провадження у справі, однак перешкоджають доступу до правосуддя, що може стати предметом розгляду Вищої ради правосуддя (а.с. 34).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 37).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 50).

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась. Від її представника - ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд даної цивільної справи за його відсутності та відсутності позивача. Вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надавши на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно відомостей паспорта громадянина Україна ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ріжок Літинського району Вінницької обл. (а.с. 3, 4). Внаслідок укладеного шлюбу позивача 30 січня 1973 року прізвище позивача змінилось з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження позивача, батьками останньої являються ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Як вбачається із заповіту від 15 червня 2018 року (а.с. 8), що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: земельну ділянку в розмірі 2,7353 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер якої 0522485400:02:000:0036, що розташована на території Микулинецької сільської ради Літинського району Вінницької області заповіла своєму синові ОСОБА_3 . Даний заповіт посвідчено Шумським В.В. сільським головою Микуленецької сільської ради Літинського району.

Крім того, позивачем надано до суду заповіт від 18 січня 2018 року (а.с. 9), з якого вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: із належного їй майна - земельну ділянку площею 2,7353 га, кадастровий номер 0522485400:02:000:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідає своїм дітям: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Варто зазначити, що вказаний вище заповіт не містить відомостей про те, ким він був посвідчений.

На підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наступні докази: протокол обстеження кабінету комп`ютерної та магнітно-резонансної томографії в ТОВ ЄВРО МЕДСЕРВІС від 01 квітня 2015 року (а.с. 10) та квитанція до прибуткового касового ордеру № 458 від 01 квітня 2015 року (а.с. 13); консультативний висновок спеціаліста від 19 жовтня 2015 року (а.с. 11) та документ, зміст якого судом не встановлено, датований 25 березня 2015 року (а.с. 14); довідка про перебування позивача на обліку в Управлінні ПФУ м. Вінниці та її доходи за період з січня по грудень 2018 року (а.с. 15).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10. 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив про те, що встановлений ч.1 ст.1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин, оскільки перебувала у хворобливому стані.

У ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Надані суду докази, а саме: протокол обстеження кабінету комп`ютерної та магнітно-резонансної томографії в ТОВ ЄВРО МЕДСЕРВІС від 01 квітня 2015 року (а.с. 10) та квитанція до прибуткового касового ордеру № 458 від 01 квітня 2015 року (а.с. 13); консультативний висновок спеціаліста від 19 жовтня 2015 року (а.с. 11) та документ, зміст якого судом не встановлено, датований 25 березня 2015 року (а.с. 14) не свідчить про неможливість позивача протягом 6 місяців звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, адже вказані документи датовані 2015 роком, а спадщина відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші докази суду не надані.

Крім того, суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів про наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20 січня 2021 року звертав увагу позивача на те, що позовна заява не містить відомостей про зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою. Натомість подано заяву про відповідність позову вимогам ЦПК України (а.с. 34). Не заявлялось і клопотань під час проведення підготовчого судового засідання, щодо витребування доказів, зокрема копії спадкової справи у нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що позивач не довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 29 червня 2021 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк