Ухвала

від 17.06.2021 по справі 757/30404/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30404/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4504/18-к, у кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002554 накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:142:0077, площею 0,0958 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський» (код ЄДРПОУ 40762615) шляхом заборони користування та розпорядження..

Проте, як зазначено заявником в клопотанні, висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту вищевказаного майна не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

Заявник в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в засідання не з`явився, повідомлявсяналежним чином.

Слідчий суддя визнав за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі ст. 306 КПК України.

Слідчий суддя дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4504/18-к Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На даний час відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України здійснюється Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, що розташоване в м.Києві.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладання арешту на земельну ділянку на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:142:0077, площею 0,0958 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський» (код ЄДРПОУ 40762615) шляхом заборони користування та розпорядження.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, ОСОБА_4 є належним суб`єктом звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчийсуддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Виходячи з положень ст. 170 КПК України, обов`язковою передумовою, яка обумовлює можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування заподіяної шкоди, є наявність в кримінальному провадженні спеціальних суб`єктів: 1) підозрюваного та/або обвинуваченого чи особи, яка несе матеріальну відповідальність за їх дії, 2) юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також наявність спеціальної мети забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

З положень КК України беззаперечно випливає, що заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичної особи, якщо шляхом досудового розслідування буде встановлено вину фізичної особи уповноваженої особи, яка діє від імені або (та) в інтересах юридичної особи.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також, слідчим суддею враховано, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для дослідження майна, що підтверджує відсутність підстав для подальшого збереження арешту та при розгляді клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на майно.

Таким чином, враховуючи принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом , слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4504/18-к на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:142:0038, площею 0,1000 га (категорія земель за основним на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:142:0077, площею 0,0958 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та перебуває у користуванні Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський» (код ЄДРПОУ 40762615) та заборону користування та розпорядження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1