Постанова

від 23.06.2021 по справі 904/5182/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5182/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.,

Секретар судового засідання Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стіновик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 ( суддя Новікова Р.Г., повний текст рішення складено 07.12.2020р.) у справі № 904/5182/20

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" м. Дніпро

до Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стіновик" м. Дніпро

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в розмірі 48684грн.98коп.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стіновик" про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в розмірі 48 684грн.98коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 у справі № 904/5182/20 позовні вимоги задоволено.

Вказане рішення обгрунтовано тим, що позивач документально підтвердив наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості за недораховану електроенергію.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, при цьому суд взяв до уваги виключно доводи позивача, які викладені у його позові, без детальної перевірки відповідних обставин матеріалам справи та вимог діючого на той час законодавства, яке розповсюджується на дані правовідносини;

- судом залишено поза увагою, що позивачем порушено вимоги п.2.6 та п.2.7 Методики, які регулюють порядок застосування формул, в залежності від виявленого порушення споживачем вимог ПКЕЕ та періодів, за які здійснюється нарахування вартості недорахованої електроенергії;

- відповідач не здійснював жодних самовільних підключень, про яке йде мова в акті про порушення, посилання позивача в акту про порушення про те, що відповідачем порушено п.6.40 ПКЕЕ є безпідставним та необгрунтованим, при цьому, позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час складання акту не було надано жодних доказів, які б достеменно підтверджували відповідні обставини;

- Акт про порушення є неоднозначним та надає можливість подвійного тлумачення його змісту, оскільки в акті вказано Самовільне підключення , між тим, у представників позивача не було жодних правових підстав посилатися в акті на п.6.40 ПКЕЕ, оскільки останній не розповсюджується на спірні правовідносини. Крім того, самовільне підключення передбачає здійснення розриву в електричній мережі між точкою самовільного підключення та приладом обліку, отже підключення додаткової електропроводки перед лічильником суперечить вимогам Правил улаштування електроустановок. Таким чином, якщо споживання електричної енергії здійснюється через схему обліку з порушенням Правил улаштування електроустановок чи ПКЕЕ з вини споживача, таке порушення вважається самовільним підключенням електроустановок, струмопримачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку. Отже, вказане в акті про порушення - самовільне підключення без порушення схеми обліку прямо суперечить нормам ПУЄ та ПКЕЕ;

- представники позивача зазначили у таблиці, яка наведена у розділі 3 ату про порушення, що матеріал проводу (кабелю) в т.1 як алюміній, в той же час тими ж особами на схемі електропостачання споживача (яка наведена на першій сторінці акту) матеріал проводу (кабелю) в т.1 вказаний як мідь, що вказує на суперечності між різними розділами одного і того ж акту, оскільки представники позивача у різних пунктах акту зазначили два різних матеріалу одного й того ж кабелю, що є неприпустимим;

- представниками позивача в акті на схемі обліку площа перерізу кабелю зазначається 2,4 в мм, а вже у Таблиці, яка наведена у розділі 3 акту, площа перерізу того самого кабелю зазначена 2,5 кв мм, отже, позивач для одного і того ж кабелю вказує різну площу перерізу, що є неприпустимим;

- в розділі 5 акту представники позивача вказали про те, що відповідач начебто не забезпечив підключення всіх струмоприймачів, хоча в описовій частині акту зазначають, що ними виявлено підключення поза засобами обліку;

- в тексті акту при визначені норм чинного законодавства, що порушені внаслідок самовільного підключення, вказується п. 2.1.5 Методики, який встановлює у якості порушення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, разом з тим, описуючи в акті обставини порушення, представники позивача вказують інший спосіб підключення в підвалі від внутрішньо будинкових мереж , що вказує на два різних способи щодо одного і тож підключення;

- в акті не зазначено, що самовільне підключення виконано прихованим способом , яке працівники енергопостачальника під час контрольного огляду електролічильника не могли виявити або для виявлення самовільно підключеного безоблікового проводу представники електропостачальника використовували спеціальні технічні засоби та проводили частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів, що свідчить про те, що самовільне підключення було здійснено поза електролічильниками відкритим способом;

- при нарахуванні вартості необлікованої електричної енергії позивач повинен був брати термін не до дня останньої технічної перевірки, який відбувся 21.09.2014 року, а лише за період з 20.07.2017 по 21.09.2017 і лише при умові, що відповідач дійсно порушив вимоги ПКЕЕ, про які йде мова у акті про порушення;

- вимогами п.3.3 Методики встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електроенергії у будь-якому випадку не може перевищувати загальної кількості днів за 6 календарних місяців, що передували порушенню;

- зі змісту акту жодним чином не вбачається, що позивачем були виявлені під час перевірки відповідача порушення, які наведені у п.6.40 ПКЕЕ(порушення чи зрив пломб, порушення тавр, пошкодження розрахункових засобів обліку тощо);

- ні під час перевірки будинку, ні під час складання акту про порушення посадові особи, що здійснювали перевірку, тне надавали голові правління відповідача доказів, з яких би вбачалося, що вони, згідно своїх посадових інструкцій, мають право складати відповідні акти про порушення, а також те, що вони пройшли для цього відповідне навчання і інструктаж;

- не повірені засоби обліку не повинні застосовуватися для розрахунку за електричну енергію, водночас, з акту про порушення не вбачається конкретної дати, коли саме технічні засоби пройшли повірку;

- відповідач, на момент проведення позивачем перевірки не був єдиним користувачем електроустановок, які знаходяться у підвалі будинку, так і щитової будинку, де встановлені лічильники;

- представники позивача не повідомили голову правління відповідача - ОСОБА_1 про те, що вона має право підписувати акт про порушення з зауваженнями або запереченнями, тому підпис останньої в акті жодним чином не свідчить про її згоду з наведеними у ньому обставинами.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у даній справі. Розгляд справи призначено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) сторін).

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року розгляд справи №904/5182/20 призначено в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30.04.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є позивач (постачальником), та Житлово-будівельним кооперативом №183 "Стіновик" (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №797.

Додатковою угодою №1/346 від 31.11.2007 договір про постачання електричної енергії №797 від 30.04.1997 викладений у новій редакції.

Відповідно до п. 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16,7кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного договору.

Під час виконання цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (далі - Методика), не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:

- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (п. 4.4 договору).

У відповідності до умов пункту 9.8 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 30.11.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.8.1 договору).

21.09.2017 повноважними представниками позивача здійснено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ ) на об`єкті відповідача за адресою: вул. Калинова, 51, м. Дніпро.

За результатами перевірки складено акт про порушення №118909 від 21.09.2017, в якому зазначено, що споживачем порушено пункт 6.40 ПКЕЕ та пункт 2.1.5 Методики, а саме: самовільне підключення електроустановок та електропроводки до електричної мережі повз облікові засоби обліку електричної енергії №0012199, №0013717 без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом АПВ 2х2,5мм2 у підвалі від внутрішньобудинкових мереж житлового будинку з метою без облікового споживання електричної енергії. Порушення продемонстровано споживачеві.

Акт про порушення №118909 складений та підписаний за участю представників постачальника та представника споживача - Суворової Г.С.

В акті про порушення №118909 від 21.09.2017 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 03.10.2017 з 13год. до 15год. за адресою вулиця Ярослава Мудрого, 40, кабінет 217.

Представником споживача Акт підписаний без заперечень і зауважень.

03.10.2017 на підставі акта про порушення №118909 від 21.09.2017 комісією у складі посадових осіб постачальника, в присутності представника споживача ОСОБА_1 , прийнято протокольне рішення (протокол №10-3 засідання комісії з розгляду акта про порушення №118909 від 21.09.2017) про здійснення нарахування недоврахованої електроенергії за період з 21.09.2014 по 21.09.2017 у відповідності до пункту №2.9 та за формулою №2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ .

За розрахунком комісії вартість недоврахованої електроенергії, спожитої за вказаний період з 21.09.2014 по 21.09.2017, становить 48684грн.98коп.

Протокол №10-3 засідання комісії з розгляду акту про порушення №118909 від 21.09.2017 підписаний представником відповідача Суворовою Г.С. Підпис представника відповідача також підтверджує отримання ним протоколу, розрахунку та рахунку на оплату.

Позивачем було виставлено рахунок №23-129/10/№118909 на суму 48684грн.98коп.

Відповідач обсяг вартості недоврахованої електричної енергії не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 48684,98грн.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України , за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (чинними на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України

Згідно зі ст. 27 Закону України Про електроенергетику , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) встановлено, що недоврахована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п.п.1, 2, 27 п. 10.2 ПКЕЕ , споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом п.6.41 Правил ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п.6.42 Правил ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Згідно з п.6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (далі Методика), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

Wдоб.с.п. = Pс.п. · tвик.с.п., (2.7) де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази

Pс.п. = I · Uном.фаз. · cosj; (2.8) де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos j - косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos j приймається рівним 0,9;

tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики

Дпер = Дпор + Дусун,

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

В даному випадку факт порушення споживачем ПКЕЕ зафіксований в Акті від 21.09.2017 №118909, який підписано представником відповідача без заперечень.

Згідно схеми електропостачання споживача та у п.3 акту про порушення вказано, що самовільне підключення у т.1 вчинено алюмінієвим проводом 2*2,5 (AL2*2,5). Вказане підключення виконано у підвалі від внутрішньобудинкових мереж житлового будинку з метою безоблікового споживання електричної енергії.

Отже, актом про порушення чітко визначено переріз та матеріал проводу, наявний у схемі підключення.

Визначення обсягу недоврахованої електроенергії необхідно здійснювати за п.2.9 і формулою 2.7 Методики.

Рішенням комісії від 03.10.2017, яке оформлено протоколом №10-3, визначена вартість недоврахованої електроенергії, спожитої за вказаний період з 21.09.2014 по 21.09.2017, яка становить 48684грн.98коп.

Вказаний розрахунок перевірено колегією суддів та визнано арифметично правильним.

Доказів скасування рішення комісії від 03.10.2017, оформленого проколом відповідачем в матеріали справи не представлено, у зв`язку з чим відповідач повинен нести відповідальність за порушення ПКЕЕ у вигляді сплати вартості недоврахованої електроенергії.

Враховуючи наведене, господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 48684,98 грн.

Підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про те, що в тексті акту при визначені норм чинного законодавства, що порушені внаслідок самовільного підключення, вказується п. 2.1.5 Методики, який встановлює у якості порушення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, колегією суддів до уваги не приймаються.

Так, згідно з поясненнями, які надійшли від позивача до суду 22.06.2021 року, посилання в акті на п.2.1.5 Методики є механічною помилкою (опискою) при складанні акту з огляду на те, що порушення ідентичні з зазначеними в п.2.1.7, відмінність полягає в балансовій належності мереж, від яких виконано підключення. Між тим, колегія суддів відзначає, що в акті чітко описано характер порушення та те, що підключення виконано від внутрішньобудинкових мереж житлового будинку в підвальному приміщенні.

Безпідставні твердження скаржника стосовно того, що представниками позивача в акті на схемі обліку площа перерізу кабелю зазначається 2,4 кв мм, а вже у Таблиці, яка наведена у розділі 3 акту, площа перерізу того самого кабелю зазначена 2,5 кв мм, отже, позивач для одного і того ж кабелю вказує різну площу перерізу.

Так, вказаний акт досліджено колегією суддів та встановлено, що як у схемі обліку, так і у таблиці, яка наведена у розділі 3 акту площа перерізу кабелю становить 2,5 кв мм.

Теж саме стосується і тверджень відповідача про зазначення позивачем в акті про порушення мідного кабелю.

Дійсно, в акті про порушення у схемі обліку наявний мідний провід, між тим підключення у т.1 вчинено алюмінієвим проводом 2*2,5 (AL2*2,5) і саме про цей провід йдеться в акті про порушення. А мідний провід підключений вже до алюмінієвого.

Щодо тверджень відповідача про те, що ні під час перевірки будинку, ні під час складання акту про порушення посадові особи, що здійснювали перевірку, не надавали голові правління відповідача доказів, з яких би вбачалося, що вони, згідно своїх посадових інструкцій, мають право складати відповідні акти про порушення, а також те, що вони пройшли для цього відповідне навчання і інструктаж, колегія суддів виходить з наступного.

Акт про порушення №118909 від 21.09.2017 складений інженерами позивача: Слепаковим А.П., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивачем в матеріали справи представлена копія посадової інструкції інженера групи технічного аудиту району електричних мереж.

Згідно з п.3.9 цієї посадової інструкції інженер має право складати акти про порушення ПКЕЕ.

Крім того колегія суддів зауважує, що представником споживача не висловлювалися сумніви щодо повноважень перевіряючих.

Не приймаються до уваги судом посилання відповідача на те, що вимогами п.3.3 Методики встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електроенергії у будь-якому випадку не може перевищувати загальної кількості днів за 6 календарних місяців, що передували порушенню, оскільки згідно з п.2.9 Методики, яким користувався позивач при розрахунку недорахованої електроенергії, …якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки .

Доводи відповідача стосовно того, що в акті не зазначено, що самовільне підключення виконано прихованим способом , яке працівники енергопостачальника під час контрольного огляду електролічильника не могли виявити спростовуються матеріали справи.

В даному випадку самовільне приховане підключення було виявлено за допомогою засобів вимірювальної техніки РК-120 (кліщі), тому при контрольного огляду розрахункового приладу обліку виявити порушення не було можливим.

Також відхиляються апеляційним судом посилання скаржника на те, що під час проведення позивачем перевірки відповідач не був єдиним користувачем електроустановок, які знаходяться у підвалі будинку, так і щитової будинку, де встановлені лічильники, оскільки саме на відповідача покладається обов`язок забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та не допускати безоблікового користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, позивач документально підтвердив наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості за недораховану електроенергію.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення слід залишити без змін.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123 , 129 , 269 , 270 , 275 , 276 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №183 "Стіновик" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2020 у справі № 904/5182/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.06.2021р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Е.В.Орєшкіна