Ухвала

від 29.06.2021 по справі 908/845/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/845/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор"

до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області,

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою",

2) Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради,

про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації

та за зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області

до Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор"

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (повний текст постанови складено 26.04.2021) та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 15.04.2021, повний текст складено та підписано - 26.04.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 17.05.2021 (з урахуванням вихідного дня).

Касаційну скаргу подано 27.05.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, для подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст оскарженої постанови скаржник отримав в електронному вигляді 27.04.2021, проте уповноважений представник - адвокат Ілієнко І.С. з 25.04.2021 по 25.05.2021 перебувала у відпустці та не могла вчасно подати касаційну скаргу, а залучити іншого фахівця-адвоката скаржник не мав можливості, оскільки саме цей адвокат обізнаний про стан розгляду справи та володіє всіма необхідними документами.

Разом з тим, посилання скаржника на поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника - адвоката Ілієнко І.С. у відпустці з 25.04.2021 по 25.05.2021 спростовується наступним.

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України існує лише один адвокат з прізвищем Ілієнко та ініціалами І.С. (Ірина Сергіївна ).

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, адвокат Ілієнко І.С. приймала участь у судових засіданнях: 26.04.2021 і 06.05.2021 в Куйбишевському районному суду Запорізької області (справи №324/161/18 і №319/371/21), 07.05.2021 у Запорізькому апеляційному суді (справа №323/411/21), 11.05.2021 і 12.05.2021 в Оріхівському районному суді Запорізької області (справи №323/713/21 і №323/276/21).

Отже доводи скаржника про перебування його представника у відпустці не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини є суб`єктивними та зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника (відсутність тієї самої або/та іншої уповноваженої особи на подання касаційної скарги від імені юридичної особи) і його взаємовідносин з адвокатом і не можуть свідчити про наявність об`єктивних причин неможливості скаржника скористатися наданими йому процесуальними правами.

Інші доводи скаржника про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: не роз?яснення судом апеляційної інстанції строку та порядку оскарження постанови апеляційного суду та через відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору, також визнаються судом неповажними з огляду на те, що: (1) в оскаржуваній постанові зазначено про можливість оскарження із зазначенням норм, що визначають порядок і строк оскарження судового рішення; (2) скаржник у лютому 2020 року вже оскаржував попередні судові рішення у цій справі до Верховного Суду; (3) адвокат скаржника в силу положень статті 205 ГПК України є обізнаним із порядком і строком оскарження судових рішень. Відсутність бюджетних асигнувань не перешкодило скаржнику подати дану касаційну скаргу без сплати судового збору, отже посилання на відсутність бюджетних асигнувань не може свідчити про наявність об`єктивних причин неможливості своєчасного звернення із касаційною скаргою.

Зважаючи на викладене, Суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання касаційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із положеннями частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 первісний позов задоволено в частині визнання недійсним рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)"; у решті позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського від 15.04.2021 скасовано рішення в частині відмови в задоволенні позову вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі Державного акта на право постійного користування Серії ЗП №001632 і позов в цій частині задоволено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021 і рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 в частині задоволення первісного позову щодо двох вимог немайнового характеру - визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради №20 від 07.02.2019 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" і визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству "Оріхівський комбінат хлібопродуктів";.

За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 7 684,00 грн (2 вимоги х 1 921,00 грн х 200 %).

Проте скаржником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, до касаційної скарги не додано.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Суду докази сплати судового збору у розмірі 7 684,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області залишити без руху до 29.07.2021.

2. Встановити Таврійській сільській раді Оріхівського району Запорізької області строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Таврійській сільській раді Оріхівського району Запорізької області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич