Рішення
від 29.06.2021 по справі 420/4359/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4359/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Гур`євої К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000022/1 від 20.02.2021 року, стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України завдану Одеською митницею Держмитслужби матеріальну шкоду у сумі 2415,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що інспектор митного органу помилково не звернув увагу, що зазначені у поданих декларантом документах, передбачених ч. 2 ст. 53 МКУ, числові показники, повністю підтверджують митну вартість товару. Відповідач приймаю оскаржуване рішення не зазначив на наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум, які підлягають обрахуванню при визначенні митної вартості, передбачених МКУ, та проігнорував надані додаткові документи та пояснення. Окрім того, в рішенні чітко не зазначено, яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом. Дані ЄАІС ДМСУ не можуть мати більше значення (перевагу) ніж надані декларантом первинні документи. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не дає достатніх підстав для однозначного висновку про заниження митної вартості імпортованих товарів та надання митному органу недостовірних даних. Також, внаслідок не виконання відповідачем вимог щодо завершення митного оформлення протягом встановленого законодавством строку, позивач зазнав матеріальної шкоди, пов`язаної зі сплатою за додатковий термін зберігання контейнерів з імпортованим позивачем товаром.

Представником Одеської митниці Держмитслужби до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності, наявні ознаки підробки, а також не містили відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитати від декларанта додаткові документи та відомості. Електронним повідомленням було надіслано повідомлення, проте декларантом позивача не усунуто зазначених розбіжностей. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в ч. 2-4 ст. 53 МКУ. Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності за вимог законів та інших нормативно-правових актів, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Представником Державної казначейської служби України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що правовідносини виникли між Одеською митницею Держмитслужби та ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» , а тому спір щодо відшкодування шкоди повинен вирішувати в рамках такого спору. Казначейство є окремою юридично особою та не несе відповідальність за дії інших осіб. У разі дійсного спричинення шкоди позивачу стягнення сум повинно проводитися не з Державного бюджету, а з рахунку митного органу, як розпорядника бюджетних коштів, рахунки якого відкриті в територіальному органі ДКСУ.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року витребувано від Одеської митниці Держмитслужби Одеської митниці Держмитслужби інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500020/2021/000022/1 від 20.02.2021 року, в тому числі належним чином завірені копії всіх документів, поданих ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення товару, а також інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема ЕМД № UA500020/2020/235850 від 23.11.2021 з усіма документами, що були додані до них декларантом.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» про виклик та допит свідків.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

29 жовтня 2018 року між CypapPapierHandeis GmbH (продавець) та ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» (покупець) укладено контракт № 291018, згідно якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити папір (чисто-целюльозний папір, для офісного друку) в паперову продукцію. Продавець гарантує, що товар який передається покупцеві є його власністю і вільний від будь-яких прав третіх осіб. Товар і ціна вказуються в підтвердженнях замовлення та інвойсах до контракту. Підтвердження замовлення та інвойси оформлюються продавцем покупцеві на кожне замовлення. Товар продається у відповідності з діючими умовами ІНКОТЕРМ 2010: CIF Одеса, Україна, або будь-яких інших, узгоджених сторонами. Ціна за товар за теоретичну вагу нетто, за базу інвойсу приймається як теоретична вага. Вартість упаковки включена в ціну товару (а.с. 59-65).

18 лютого 2021 року декларантом ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» подано до митного оформлення митну декларацію № UA500020/2021/005558 щодо товару папір офісний для писання та друку, у пачках розміром 297х210 мм (формат А4), у пачках по 500 ар., без вмісту волокон отриманих механічним способом або хіміко-механічним способом, одношаровий, без водяних знаків, без тиснень та без малюнків, EXCELLENT COPY 75 GSM CUT FORMAT 210Х297 mm - 12,63 т., EXCELLENT COPY 80 GSM CUT FORMAT 210Х297 mm - 11,975т., BMO - NO GSM ON WRAPPER 75 GSM CUTSIZE FORMAT 210x297 mm - 24,699 т. (а.с. 30-31, 111-112).

20 лютого 2021 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000022/1, згідно якого у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 12.01.2021 № OD1А891580Р та сертифікату про походження товару від 27.01.2021 № 0000530/РКВ/2021 відсутні реквізити зовнішньо-економічного контракту та інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. 2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складові митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних Із пакуванням. Згідно п.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 29.10.2018 № 291018 витрати на пакування входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 3 ) відповідно до р. 5 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.05.2020 № 1 сплата за товар продавцю здійснюється за такою схемою: 50%+50% передплати . Тобто, платіжне доручення має бути на сумму 15716,94 Євро, що суперечить платіжному дорученню 12.11.2020 № SWIFT (сумма, вказана 20000 євро). З огляду на вищевикладене, митниця відповідно до п. З ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надатії (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів/митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором(угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларац ії країни відправлення з перекладом на українську мову; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертаими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом було додатково надано комерційну пропозицію, сертифікат аналізу та Інші документи. 20.02.2021 декларантом ДП "інтегровані Логістичні Системи" надіслано лист від 20.02.2021 № №1, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати немає можливості. При розгляді додаткових документів, було встановлено, що в наданій комерційній пропозиції відсутні відомості на який період часу дійсна дана цінова пропозиція та зазначено, що ціна дійсна для УС 662634 , який до митного оформлення не надавався, також дана комерційна пропозиція від 11.11.2020 адресована в митні органи, а не суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростовані наявні розбіжності у документах.Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, такі після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статі 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірновизначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини З статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статі 57 МКУ. Відповідно до п.1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статі 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в України з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статі 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, У митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: ЕМД № UА500020/2020/235850 від 23.112021 - 0,8 дол. США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,7687 дол. США / кг нетто. (а.с. 16-17, 129-130).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 20.02.2021 року № UA500020/2021/000022/1 зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарі, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 12.01.2021 № OD1А891580Р та сертифікату про походження товару від 27.01.2021 № 0000530/РКВ/2021 відсутні реквізити зовнішньо-економічного контракту та інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. 2) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складові митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних Із пакуванням. Згідно п.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 29.10.2018 № 291018 витрати на пакування входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 3 ) відповідно до р. 5 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.05.2020 № 1 сплата за товар продавцю здійснюється за такою схемою: 50%+50% передплати . Тобто, платіжне доручення має бути на сумму 15716,94 Євро, що суперечить платіжному дорученню 12.11.2020 № SWIFT (сумма, вказана 20000 євро).

В то же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018 пунктом 6 визначено, що вартість упаковки включена в ціну товару (а.с. 59-65).

Разом з тим, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару). Оскільки вартість пакування або пакувального матеріалу не є окремою складовою митної вартості товару, тому, виходячи зі змісту частини 10 статті 58 МК України, не потребує окремого документального підтвердження.

Таким чином, за умовами контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018 вартість упаковки включена в ціну товару, а тому відповідно до приписів підпункту в пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 160/8775/18 та постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 520/10709/18.

При цьому, копія контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018 надавались декларантом ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» до митного органу.

Посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на те, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 12.01.2021 № OD1А891580Р та сертифікату про походження товару від 27.01.2021 № 0000530/РКВ/2021 відсутні реквізити зовнішньо-економічного контракту та інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, суд вважає необґрунтованими, оскільки митна декларація країни відправлення та сертифікат походження містять відомості щодо продавця CypapPapierHandeis GmbH (продавець) та покупця ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» , в них зазначено найменування поставляємого товару, що дозволяє ідентифікувати сторін відповідно до контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено чіткого переліку реквізитів, які мають містити митна декларація країни відправлення та сертифікату про походження товару.

При цьому, згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення та сертифікат про походження товару не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Також, згідно п. 5 додаткової угоди № 1 від 28.05.2020 до контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018, яка була в наявності у митного органу, оплата здійснюється на умовах 50%+50% передоплати чи 100 % оплати після повідомлення про зміну паперу на підставі рахунку на передоплату. При виникненні відхилення від суми реально поставленого товару (як в сторону переплати так і недоплати) ці розбіжності можуть бути враховані при оплаті наступної партії товару, або у випадку недопоставки товару продавець повертає гроші на рахунок покупця протягом 45 днів від очікуваної дати отримання покупцем товару, за листом від покупця.

Тобто, п. 5 додаткової угоди № 1 від 28.05.2020 до контракту від 29 жовтня 2018 року № 291018 передбачені умови сплати коштів за поставляємий товар, зокрема передбачена можливість оплати покупцем більшої або меншої суми ніж 50 % вартості товару, а тому посилання митного органу на те, що платіжне доручення має бути на сумму 15716,94 Євро, проте в платіжному дорученні вказано суму 20000,00 Євро, є неспроможними та не свідчить про те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, вказані в рішенні про коригування митної вартості від 20.02.2021 року № UA500020/2021/000022/1 відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За результатами проведеного аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: ЕМД № UА500020/2020/235850 від 23.11.2021 - 0,8 дол. США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,7687 дол. США / кг нетто. (а.с. 16-17, 129-130).

В той же час, як вбачається з наданої відповідачем копії митної декларації № UА500020/2020/235850 від 23.11.2020, зазначений в ній товар є відмінним від товару, який розмитнювався декларантом позивача (а.с. 148-145).

При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000022/1 від 20 лютого 2021 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач просить суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України завдану Одеською митницею Держмитслужби матеріальну шкоду у сумі 2415,13 грн., які позивач зазнав у зв`язку з додатковим терміном зберігання контейнерів з імпортованим товаром.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

На підтвердження понесених ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» до суду надано копію рахунку на оплату № 450 від 22.02.2021 року на суму 2413,15 грн. та платіжного доручення № 4177 (а.с. 53-54).

Разом з тим, надані до суду копії рахунку на оплату та платіжне доручення містять відомості про сплату ТОВ «ВИЛАЙН ГРУП» на користь ДП Інтегровані логістичні системи грошових коштів у розмірі 2413,15 грн. за надання послуг зберігання, та не містять відомостей щодо зберігання якого безпосередньо товару такі кошти були сплачені та на підставі яких саме документів.

Тобто, позивачем не зазначено жодних обґрунтованих обставин на підтвердження заподіяння безпосередньо відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 2413,15 грн. та не доведено факту заподіяння йому таких витрат, а отже не підтверджено наявність причинного зв`язку між заявленою матеріальною шкодою у зв`язку з прийняттям Одеською митницею Держмитслужби оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000022/1 від 20 лютого 2021 року.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України завдану Одеською митницею Держмитслужби матеріальну шкоду у сумі 2415,13 грн., є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000022/1 від 20 лютого 2021 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» (код ЄДРПОУ 38295925, адреса місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а), Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UA500020/2021/000022/1 від 20 лютого 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН ГРУП» (РНОКПП 38295925, адреса місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29 червня 2021 року.

Суддя О.А. Левчук

Дата ухвалення рішення29.06.2021
Оприлюднено02.07.2021

Судовий реєстр по справі —420/4359/21

Ухвала від 18.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 30.11.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 01.11.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Рішення від 29.06.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Рішення від 17.06.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 29.03.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні