Постанова

від 30.06.2021 по справі 200/2956/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 200/2956/19-а

адміністративне провадження № К/9901/14710/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (суддя: Христофоров А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (судді: Сіваченко І.В., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - ДП Донецький облавтодор , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (далі - ГУ ДФС в Донецькій області, відповідач), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 лютого 2019 року № 0001021414.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позов було задоволено в повному обсязі.

За результатами судового розгляду позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6500,00 грн.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, заяву ДП Донецький облавтодор було задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області на користь Підприємства витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00 грн.

Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви ДП Донецький облавтодор про винесення додаткового судового рішення відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами не були враховані критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому скаржник не наводить, яким саме доказам щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки чи які з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру не враховано, з тих, що є предметом перевірки в межах спірних правовідносин.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Надаючи правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо відшкодування ДП Донецький облавтодор судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із договором про надання правової допомоги від 16 квітня 2019 року, укладеним між ДП Донецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , як замовником, та адвокатом Косенком О.М., діючим на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 1550 від 24.12.2003, як виконавцем, замовник доручив, а виконавець зобов`язався, відповідно до умов цього договору, надати адвокатські послуги, а замовник зобов`язався прийняти надані послуги та сплатити їх

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість послуги (Гонорар) із супроводження однієї судової справи замовника складає 5000,00 грн. Оплата гонорару проводиться на підставі встановленого рахунку протягом 5 робочих днів.

Крім того, замовник сплачує виконавцю за кожну участь у судовому засіданні по справі за участю виконавця 500,00 грн.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 16.04.2019; опис виконаних робіт; рахунки-фактури від 03.05.2019 № 19/13 та від 15.10.2019 №19/31; платіжні доручення від 10.05.2019 № 7305 та від 17.10.2019 №9014 на загальну суму 6500 грн.

Поряд із цим судами враховано, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, лише частково у сумі 5 500,00 грн, а саме: гонорар у сумі 5000,00 грн. (відповідно до п. 2.1 Договору від 16 квітня 2019 року), та 500,00 грн. - участь у судовому засіданні по справі за участю виконавця 500,00 грн. (відповідно до п. 2.2 Договору від 16 квітня 2019 року), оскільки судове засідання у справі за участю представника позивача адвоката Косенка О.М. було проведене лише 15 жовтня 2019 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 15 жовтня 2019 року (а.с. 95). Розгляд і вирішення окремих процесуальних питань у справі були проведені у порядку письмового провадження.

Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню.

Доводи касаційної скарги не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи та стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська