Ухвала

від 30.06.2021 по справі 280/5221/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 280/5221/19

адміністративне провадження № К/9901/18055/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 280/5221/19 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок (далі - відповідач, КП Веселівський центральний ринок ), де просили: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено позивачем на підставі перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень КП Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень. Зупинено експлуатацію будівель та приміщень КП Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

19 травня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою, де просив ухвалити додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання судового рішення, вказавши у його резолютивній частині: Виконати судове рішення шляхом зобов`язання КП Веселівський центральний ринок повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року заяву ГУ ДСНС у Запорізькій області про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Зобов`язано КП Веселівський центральний ринок повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень, розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасовано додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до Верхового Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 07 червня 2021 року - 14 червня 2021 року.

14 червня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку, визначеного частинами першою-другою статті 329 КАС України, однак, Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2021 року її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. 26 березня 2021 року скаржник повторно подав касаційну скаргу. Проте, ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Вказують, що скаржнику було роз`яснено про право повторного звернення до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою. Зазначене, на переконання скаржника, свідчить що він не зволікав із повторним зверненням до Суду із скаргою, а навпаки підтверджує його зацікавленість у касаційному перегляді судових рішень у цій справі. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поряд з цим суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому, колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади.

Правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто, визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, так як головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 280/5221/19 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок про застосування заходів реагування.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов