Постанова

від 22.08.2006 по справі 6/281-06-6901а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/281-06-6901А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" серпня 2006 р. Справа № 6/281-06-6901А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Судді –доповідача:   Мирошниченко М. А.,

Суддів:    Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

позивача  –Манушина В.О.,                                                                                   

відповідача –Одеської міськради –не з'явився,

відповідача –Виконкому Одеської міськради - не з'явився,

3-ї особи - ТОВ „Санаторій „Росія” –Дігола С.О.,

3-ї особи - ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Санаторій „Росія”, м. Одеса на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.07.2006р.  у справі   № 6/281-06-6901А про забезпечення позову ПП „Грін Стар”, м. Одеса до Одеської міськради, м. Одеса та Виконкому Одеської міськради, м. Одеса, 3-і особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Санаторій „Росія”, м. Одеса та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, м. Київ, про визнання протиправними дій і бездіяльності  суб'єкта владних повноважень, про відмову в наданні земельної ділянки по Французькому бульвару,60 у м. Одеса та про скасування рішення №549 від 17.12.1992 р.,

    ВСТАНОВИЛА:

           12.07.2006 р. (вх. №8511) ПП „Грін Стар” у господарському суді Одеської області пред'явлено позов (а.с. 3-7) до Одеської міської ради та Виконкому Одеської міськради про визнання нечинним і скасування рішення Виконкому Одеської міськради №549 від 17.12.1992 р. „Про відвід підприємству „Росія” земельної ділянки та надання дозволу на реконструкцію з будівництвом 3-х спальних корпусів, загальною місткістю 350 місць зі столовою на 500 посадочних місць по Французькому бульвару,60 у м. Одесі”; про зобов'язання Одеської міської ради виконати вимоги ст. 120 ЗК України і надати ПП „Грін Стар” земельну ділянку з урахуванням санітарної зони радіусом 15 метрів, площею 0,08 га, на якій розташована свердловина №21 на добування мінеральної води по Французькому бульвару,60 у м. Одесі на підставі ст. 120 ЗК України у порядку передбаченому законодавством; про зобов'язання Одеської міської ради розглянути питання про встановлення сервітуту на користування земельною ділянкою –територією господарської зони Санаторію „Росія” по Французькому бульвару,60 у м. Одесі з метою проїзду до свердловини №21 по добуванню мінеральної води. Третіми особами позивач зазначив - ТОВ „Санаторій „Росія” та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”. Крім того, позивач, з посиланням на ст.117-118 КАС України, просив суд у своєму позові, з метою виключення можливого продажу об'єктів нерухомості і земельної  ділянки господарської зони санаторію, заборонити Одеській міській раді здійснювати оформлення документів на право власності на об'єкти нерухомості і земельні ділянки на території колишнього Санаторію „Росія” по Французькому бульвару,60 у м. Одесі.    

           Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2006 р.  (а.с. 17)  суддею Демешиним О.А., згідно до ст.ст. 117,118 КАС України, враховуючи наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, заборонено до вирішення спору по суті Одеській міській раді здійснювати оформлення документів на право власності на об'єкти нерухомості і земельні ділянки на території колишнього Санаторію „Росія” по Французькому бульвару,60 у м. Одесі.

 Не погоджуючись із вищезазначеною судовою ухвалою, ТОВ „Санаторій „Росія”  звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати і постановити нову про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, з тих підстав, що оскаржувана ухвала не містить мотивувальної частини, що вказує на те, що обов'язкових обставин, які могли б завдати шкоду правам та інтересам позивача, для прийняття цієї ухвали, не було та немає на час звернення з апеляційною скаргою. У зв'язку з відсутністю в ухвалі конкретних об'єктів нерухомості та конкретних земельних ділянок, на які забороняється оформляти свідоцтва про право власності, суд фактично наклав арешт на все майно та на земельні ділянки санаторію за позовом особи, у якої начебто є у власності 64,3 кв.м. нерухомого майна в м. Одесі по Французькому бульвару,60. На час звернення зі скаргою право власності на свердловину №21 за даними МБТІ та РОН, на підставі Свідоцтва про право власності від 11.07.2001 р., зареєстровано за санаторієм в складі будівель гаражів, складів та адміністративних приміщень, загальною площею 896,6 кв.м. відображених у технічному паспорті від 11.06.2001 р.. Отже, позов поданий особою, права якої жодним чином ніким не порушуються з підстав їх відсутності, тобто необхідності в забезпеченні позову немає.   

            Розгляд скарги було призначено на 22.08.2006р. о 16.00, про що учасники процесу були належним чином повідомлені.

            Представники відповідачів -  Одеської міськради, Виконкому Одеської міськради та 3-ї особи - ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили і судова колегія, враховуючи приписи ст.196 КАС України, прийняла рішення про розгляд скарги за їх відсутністю.

           Судова колегія відхилила заявлений представником ПП „Грін Стар” відвід  всьому складу суду, у зв'язку з його необґрунтованістю.         

        Представник скаржника (ТОВ „Санаторій „Росія”) в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав скаргу і просив її задовольнити на  викладених у ній підставах.

           Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу без змін.

           Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової ухвали, а складання повного тексту відкладається  на строк не більше п'яти днів.

       Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами  апеляційної скарги,  дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладеним  в ухвалі висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

         Стаття 117 КАС України передбачає можливість вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує реальна небезпека заподіяння шкоди інтересам та правам позивача або захист цих прав та інтересів стане не можливим без вжиття цих заходів або для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

             При цьому, зазначена стаття передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

            Проте, таке забезпечення, як зазначалось вище, може здійснюватись лише тоді, коли існує реальна небезпека заподіяння шкоди інтересам та правам позивача або захист цих прав та інтересів стане не можливим без вжиття цих заходів або для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

           З викладеного вбачається, що позивач, заявляючи клопотання про забезпечення позову, повинен обґрунтувати існування цієї реальної небезпеки заподіяння йому шкоди та / або неможливості виконання судового рішення.

           Однак, як вбачається зі змісту позову, у резолютивній частині  якого викладене  клопотання про забезпечення позову, позивач взагалі не навів будь-яких доводів підтверджених  належними і достатніми доказами, які б  обґрунтували його клопотання.

           Стаття 118 КАС України передбачає, що  у разі обґрунтованості клопотання про забезпечення позову  суд задовольняє його, тобто цією статтею передбачена необхідність перевірки судом обґрунтованості цього клопотання. Відповідно до ст.165 КАС України, в мотивувальній частині судової ухвали повинні зазначатись мотиви, з яких суд дійшов до своїх висновків, і норми закону, якими він керувався, постановляючи ухвалу.

            У порушення зазначених норм права, місцевий суд, задовольняючи клопотання, не навів та не зазначив у мотивувальній частині ухвали будь-яких мотивів застосування вказаних позивачем засобів забезпечення позову і не послався і цій частині на закон.

        Крім того, забороняючи Одеській міській ради здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки, суд не зазначив, про які саме об'єкти та земельні ділянки йдеться річ, тобто не визначив індивідуально об'єкти заборони, що також є порушенням чинного законодавства.

            Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позивач не обґрунтував та не довів належним чином необхідність застосування зазначених ним засобів забезпечення позову, а місцевий суд невмотивовано без відповідних правових підстав задовольнив клопотання позивача про забезпечення його позову.

          За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що місцевий суд вжив заходи забезпечення позову необґрунтовано без урахування приписів ст.ст.117,118 та 165 КАС України.

            Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого суду від 13.07.2006р. - скасуванню, з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання  позивача про забезпечення позову.

           Керуючись  ст.ст. 117,118,165,199,202,205,206 КАС України, колегія суддів -

                                                    УХВАЛИЛА:

1)   Апеляційну скаргу ТОВ „Санаторій „Росія” (м. Одеса) –задовольнити.

2)  Ухвалу господарського суду Одеської області від 13.07.2006р.  у справі   № 6/281-06-6901А про вжиття заходів забезпечення позову ПП „Грін Стар” шляхом заборони  Одеській міськради здійснювати оформлення документів на право власності на об'єкти нерухомості і земельні ділянки на території колишнього Санаторію „Росія” по Французькому бульвару,60 у м. Одесі –скасувати.

3)  ПП „Грін Стар”  у клопотанні про забезпечення позову шляхом заборони  Одеській міськради здійснювати оформлення документів на право власності на об'єкти нерухомості і земельні ділянки на території колишнього Санаторію „Росія” по Французькому бульвару,60 у м. Одесі –відмовити.

          Ухвала, відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Суддя –доповідач:                                                                          Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                Бєляновський В. В.

                                                                                                             Шевченко В. В.