Ухвала

від 29.06.2021 по справі 686/6940/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/6940/21

Провадження № 1-кс/686/6913/21

29 червня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 розглянувши клопотання ТОВ «Комбайн Сервіс», подане директором товариства ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020245190000067,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021 року на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання директора ТОВ «Комбайн Сервіс» ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020245190000067 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.04.2021 року, на трактор колісний марки «John Deere 8330» зеленого кольору р.н. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 та дві частини дискової борони «Gregoire Besson XRVP ROLL FLEX 660 SRV3» НОМЕР_3 .

За вказаним фактом слідчими СВ Новоушицького ВнП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та 29 грудня 2020 року зареєстровано кримінальне провадження № 12020245190000067, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, повна правова кваліфікація якого визначається як самоправство.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання слід повернути особі, яка його подала, з огляду на таке.

За допомогою правил про підсудність забезпечується рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК).

Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 18 частини 1статті 3 КПК Українислідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За загальним правилом, яке визначене у ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Із змісту зазначених норм слідує, що розгляд клопотань з питань застосування заходів забезпечення кримінального провадження належить до повноважень слідчого судді, та незважаючи на відсутність у нормістатті 174 КПК Українивказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно із ч.2 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і судове слідство) є, окрім інших, слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.

Законодавець, установлюючи правила підсудності, виходить із того, що правовий статус суду, його функції та суворо визначений порядок діяльності - запорука точного й неухильного додержання процесуальної форми кримінального провадження, гарантія забезпечення правосуддя стосовно всіх учасників розгляду.

При цьому в силу загальної засади кримінального провадження - законність, що регламентованаст. 9 КПК України, - суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченогост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності при розгляді справи є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.

Наказом Національної поліції України від 18 грудня 2020 року № 995 створено Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

На запит слідчого судді надійшла слідча довідка слідчого ВРЗСГД СУ ГУНП в Хмельницькій області, згідно з якою 03.06.2021 в порядку ч. 3 ст. 218 КПК України вказане кримінальне провадження №12020245190000067, було направлено до Хмельницької обласної прокуратури з метою визначення підслідності за територіальністю (Кам`янець-Подільське РУП).

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 від 03.06.2021 визначено підслідність кримінального провадження №12020245190000067 від 29.12.2020, правова кваліфікація у якому змінена на ч.1 ст..191 КК України, за слідчими Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Кримінальне провадження передано до Кам`янець-Подільської окружної прокуратури.

Отже, підрозділ органу досудового розслідування знаходиться на території Кам`янець-Подільського району, на який поширюється юрисдикція Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

З наведеного слідує, досудове розслідування кримінального провадження, в межах якого подане дане клопотання, уповноважений здійснювати орган досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

При цьому,ст. 34 КПК Українине наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Відповідно до ч. 3ст. 9 КПК Українизакони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 304 КПК Українискарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Тому враховуючи те, що на час подання вказаного клопотання органом досудового розслідування є Кам`янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області, юрисдикція Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області не поширюється на даний орган досудового розслідування, а питання направлення клопотань за підсудністюКПК Українине врегульовано, клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала, разом із доданими матеріалами, як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити право заявнику на звернення із указаним клопотанням до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Відповідно до Постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31.05.2021 за результатом розгляду справи № 646/3986/19 (51-3335 кмо 20), постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2 ст. 132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Зважаючи на те, що порядок вирішення питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні здійснюється з дотримання вимог Глави 17 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне врахувати указаний правовий висновок Верховного Суду.

З огляду на викладене, керуючись ст.131, ст.132, ст.174 КПК України слідчий суддя , -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ «Комбайн Сервіс», подане директором товариства ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.04.2021 року в межах кримінального провадження №12020245190000067 від 29.12.2020 року та додані до нього матеріали повернути особі, яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя