Постанова від 16.06.2021 по справі 466/2791/20

Справа № 466/2791/20 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/766/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:9

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Симця В.І.;

позивачки ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 - представника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради;

адвоката Дацько М.В. - представника ПрАТ Ірокс ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 січня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа - Приватне акціонерне товариство Ірокс , у якому просила: 1) скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради № 44683268 від 18.12.2018 року та зобов`язати згаданого відповідача здійснити реєстрацію права власності на кладове приміщення ХІІ, яке знаходиться на АДРЕСА_1 , перша секція, за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; 2) скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради №50793148 від 24.01.2020 року та зобов`язати згаданого відповідача здійснити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що між позивачкою та ПрАТ Ірокс укладено договір № 042/12 та № 42/12 від 15.06.2013 року купівлі однокімнатної квартири проектною площею 51,5 кв.м. У 2015 році об`єкт будівництва був зданий в експлуатацію. У 2018 році позивачка отримала Довідку про 100 % оплату квартири у розмір 284 788 грн. та Акт приймання-передачі квартири.

06.11.2014 року між позивачкою та ПрАТ Ірокс було укладено Договір №12а на придбання нежитлового приміщення проектною площею 14,3 кв.м. У 2018 році вона отримала Довідку про 100 % оплату комірки у розмірі 61 320 грн та Акт приймання-передачі комірки.

Однак, позивачка отримала відмову відповідача у державній реєстрації права власності на комірку та на квартиру, у зв`язку з чим і змушена звернутися до суду з даним позовом (а.с. 1-3).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Скасовано Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Пелещишин Наталії Романівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №44683268 від 18 грудня 2018 року на нежитлове приміщення ХІІ, що розташоване у АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Скасовано Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дмитрів Христини Василівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №50793148 від 24 січня 2020 року на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

Зобов`язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості: нежитлове приміщення ХІІ та квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 138-142).

Дане рішення оскаржив відповідач - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає помилковим висновок суду про те, що позивачка надала усі документи, які необхідні для державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно, перелік яких встановлений у пункті 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, оскільки згаданий пункт 41 Порядку… не застосовується для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, нежитлове приміщення), оскільки перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, визначено у пункті 78 згаданого Порядку … і обидва згадані пункти Порядку (як 41, так і 78) передбачають подання документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, який у матеріалах справи відсутній.

Вважає, що поза увагою суду залишився той факт, що відповідно до пункту 5.2.6 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 777, присвоєння адрес на об`єкти нерухомого майна в порядку визначеному виконавчим комітетом покладено на районні адміністрації, однак розпорядження районної адміністрації про присвоєння спірним об`єктам нерухомого майна адреси у матеріалах справи також є відсутніми.

Стверджує, що існування адреси Шевченка з номером 418 містилося виключно у договорі, який у судовому порядку було визнано недійсним, і такої адреси у встановленому порядку будь-якому об`єкту нерухомості не присвоювалось, а сам цей об`єкт на АДРЕСА_1 має статус незавершеного будівництва, яке так і не було введено в експлуатацію.

Вважає, що суд не вправі був приймати рішення про зобов`язання державного реєстратора вчинити певні дії, зокрема - провести державну реєстрацію права власності за позивачкою на об`єкти нерухомості в будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 144-146).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивачки і представника ПрАТ Ірокс , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

-суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст. 255);

-суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині (зокрема) закрити провадження у справі повністю або частково (п.4 ч.1 ст. 374);

-судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з (зокрема) закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 цього Кодексу (ч.1 ст. 377).

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав власності на комірку і квартиру та зобов`язання державного реєстратора здійснити таку реєстрацію за позивачкою.

Як вбачається зі місту мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд, задовольняючи позов у повному обсязі в порядку цивільного судочинства, виходив з того, що між позивачкою та відповідачем (в особі його державних реєстраторів) виник спір про право.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень .

За змістом статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, яким є спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. (пункти 1 та 2 частини 1).

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Частиною 2 статті 331 Набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва ЦК України встановлено, що у випадку, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації .

Саме державна реєстрація права власності за позивачкою на комірку та квартиру відповідачем (його державними реєстраторами) і є предметом даного спору, а відтак на момент звернення до відповідача з заявою про таку реєстрацію у позивачки ще не було права власності на згадані комірку та квартиру , а тому майнове приватне право чи інтерес позивачки ще не міг бути порушеним.

Відтак, спір, що розглядається, є спором безпосередньо між учасником публічно-правових відносин (відповідачем та його державними реєстраторами), як органом місцевого самоврядування та його посадовими особами при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства пов`язаних з наданням адміністративних послуг, та позивачкою з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів останньої від порушень (на її переконання) з боку суб`єктів владних повноважень, а саме - відмови у державній реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, право власності на які ще ніколи не реєструвалося .

Про те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів, свідчать також і матеріали самої справи, зокрема - як доводи позовної заяви, так і долучена в обґрунтування цих доводів позивачкою та третьою особою до матеріалів справи судова практика, згідно яких аналогічні справи розглядалися судами адміністративної юрисдикції за правилами КАС України.

За наведених обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню - з закриттям провадження у справі, оскільки така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та роз`ясненням позивачці її право на звернення до суду з заявою про передачу даної справи до суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 255 ч.1 п.1, 367, 368, 374 п.4, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради частково задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 січня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішень державних реєстраторів Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради №44683268 від 18.12.2018 року і № 50793148 від 24.01.2020 року та зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради здійснити реєстрацію прав власності на квартиру і нежитлове приміщення за ОСОБА_1 - закрити .

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 її право звернутися до суду з заявою про передачу даної справи до Львівського окружного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 25 червня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.