Ухвала

від 22.06.2021 по справі 991/4026/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4026/21

Провадження № 1-кс/991/4090/21

УХВАЛА

22 червня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,

детектива ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019.

(1) Короткий виклад змісту поданого клопотання

14.06.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

У ньому вказано, що 18.10.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на майно, а саме:

-машиномісце (підвал 1-го рівня), загальною площею 14 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_1 , поверх 1-го рівня, загальною площею 17,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_2 , загальною площею 16,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 року;

-машиномісце (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 19,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_3 , загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 02.10.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_4 , 1-й рівень підвалу, загальною площею 16,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 18,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_5 , загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,-гараж НОМЕР_5 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_6 , (підвал 1-го рівня), загальною площею 19,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_7 , в літ. А, 1-й рівень підвалу (паркінгу), загальною площею 14,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 12.08.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_8 , загальною площею 21,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 11.08.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 13,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу (2-й рівень підвалу), загальною площею 19 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу (2-й рівень підвалу), загальною площею 19,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_11 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу (2-й рівень підвалу), загальною площею 19,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_9 , (2-й рівень підвалу), загальною площею 17,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_13 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_10 , (підвал, 2-й рівень), загальною площею 20 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_14 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_11 - підвал 2-й рівень, загальною площею 18,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_15 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_12 (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 18,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_16 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_13 (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 18,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_17 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.20.14 року;

-машиномісце № НОМЕР_14 (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 18,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_18 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 13,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_19 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 22,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_20 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 13,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_21 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 15,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_22 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 16,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_23 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 15,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_24 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_15 (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 15,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_25 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_16 (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 14,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_26 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_17 , підвал, 2-й рівень, загальною площею 21,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_27 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_18 , підвал, 2-й рівень, загальною площею 17,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_28 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце, загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_29 , набуте у власність на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_19 , 2-й рівень підвалу (в літ.А), загальною площею 17,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_30 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2014 року;

-машиномісце (підвал II рівень), загальною площею 17,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_31 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце (підвал II рівень), загальною площею 17,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_32 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце (підвал II рівень), загальною площею 18,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_33 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_34 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 17,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_35 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 17,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_36 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_37 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 17,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_38 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 11,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_39 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 10,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_40 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце в підземному паркінгу (підвал 2-го рівня), загальною площею 17,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_41 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_20 , (1-й рівень підвалу літера А), загальною площею 16,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 року;

-машиномісце № НОМЕР_21 , (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 28 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_42 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2014 року;

-машиномісце (2-й рівень підвалу літера А), загальною площею 15,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_43 , набуте у власність на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2014 року;

-земельну ділянку кадастровий номер: 3221880803:15:125:0702 площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Пилява, набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2013;

-земельну ділянку кадастровий номер: 3221880803:15:086:0703 площею 0,0979 га, для іншої житлової забудови, розташована, за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Пилява, набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2013;

-квартиру загальною площею 116,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_44 , набута у власність на підставі договору купівлі- продажу від 19.12.2014;

-квартиру загальною площею 63,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_45 , набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2013;

-квартиру загальною площею 35,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_46 , набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2013;

-квартиру загальною площею 95,6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_47 , набута у власність на підставі договору купівлі- продажу від 24.01.2013;

-пустуючу житлову будівлю, загальною площею 51 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_48 , набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2013;

-колишньої бувшої школи, загальною площею 466,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_49 , набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2005;

-житловий будинок, загальною площею 61,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_50 , набута у власність на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2005;

-котедж, АДРЕСА_51 , набутий на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2005 року;

За твердженням адвоката, в ухвалі зазначено про перебування цього майна у спільній сумісній власності ОСОБА_6 .

Також ухвалою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_52 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 .

На думку адвоката ОСОБА_3 , ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва є необґрунтованою. Єдиним мотивуванням необхідності арешту слідчим суддею зазначено, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, а також що «наявні підстави для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків».

Крім того, адвокат зазначає, що слідчим суддею зроблено неправильний висновок про перебування майна у спільній сумісній власності ОСОБА_6 . При цьому, відповідно до змісту клопотання, це майно є особистою власністю ОСОБА_4 , придбане за особисті кошти. До того ж, ОСОБА_4 не перебуває у шлюбі із ОСОБА_6 .

Таким чином, адвокат просить скасувати арешт, накладений на вищезазначене майно.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Просив долучити до справи додаткові документи, якими він обґрунтовує своє клопотання.

Детектив ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Він просив долучити до матеріалів справи письмові заперечення по суті клопотання та матеріали кримінального провадження, що стосуються арешту. Вказав, що впродовж останніх років, адвокатами неодноразово оскаржувалось рішення слідчого судді про накладення арешту на зазначене майно, водночас кожного разу у задоволенні подібних клопотань відмовлялось за необґрунтованістю. Зазначив, що відповідно до постанови прокурора від 21.10.2019 з матеріалів кримінального провадження №42014000000000368 від 08.05.2014 виділено в окреме провадження в оригіналах та копіях матеріали досудового розслідування щодо вчинення підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Виділені матеріали досудового розслідування об`єднано в одному кримінальному провадженні, якому в подальшому присвоєно номер №42019000000002238 від 22.10.2019.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення заявленого клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та додані учасниками документи, заслухавши їх пояснення, слідчий суддя робить наступні висновки щодо можливості скасування арешту на майно.

Абзац 2 ч. 1ст.174Кримінального процесуальногокодексу України (далі КПК) визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні адвокат вказує саме на необґрунтованість арешту. Такі доводи слідчому судді слід перевірити.

Так, слідчому судді надано копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18.10.2017, відповідно до якої було накладено арешт на зазначене вище нерухоме майно. Із змісту цієї ухвали не випливає з якою метою відповідно до ч.2 ст.170 КПК.

Водночас, згідно з копією клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_8 випливає, що арешт майна останнім обґрунтовувався тим, що майно може підлягати спеціальній конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації та/або необхідне для забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Для забезпечення конфіскації майна арешт може бути накладений, зокрема, на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених ККУкраїни, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст.170 КПК). З метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України (абзац перший частини четвертої статті 170 КПК). При цьому, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж, за змістом ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:

-правову підставу для арешту майна;

-можливість спеціальної конфіскації майна;

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

-наслідки арешту майна для, зокрема, підозрюваного, третіх осіб.

Таким чином, слідчому судді при вирішенні, чи підлягає клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню, необхідно оцінити чи відповідає арешт меті конфіскації як виду покарання (1) та/або забезпечення можливої спеціальної конфіскації (2).

(1)Щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з метою можливої його конфіскації як виду покарання

Для забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може, зокрема, призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК).

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 59 КК України).

Під час встановлення правової підстави, що зумовлює арешт майна слідчий суддя виходить насамперед з того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що випливає, серед іншого із витягу з ЄРДР у вказаному провадженні. Санкція цієї статті (у редакції на момент вчинення злочину та на цей час) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Такий злочин, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких.

Тому арешт майна, що належить ОСОБА_6 , зумовлюється можливим застосуванням до нього покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, відповідно до доводів адвоката ОСОБА_3 , що містяться у клопотанні, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, належним чином не встановив, у чиїй власності перебуває таке майно. За твердженнями адвоката таке майно є приватною власністю ОСОБА_4 .

Зважаючи на розбіжності у твердженнях учасників щодо належності майна, слідчий суддя насамперед має встановити цю обставину, адже вона має вирішальне значення під час вирішення клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з ст.74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною визначеною законом підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Так, відповідно до пояснень учасників та доданих документів вказане нерухоме майно придбано ОСОБА_4 впродовж 2005-2014 рр. В цей період ОСОБА_4 проживала однією сім`єю із ОСОБА_6 , але не перебувала із ним у офіційному шлюбі. Отже, укладаючи ці правочини ОСОБА_4 діяла як у своїх інтересах, так і у інтересах ОСОБА_6 з метою використання одержаного майна на задоволення сімейних потреб.

Факт спільного проживання орган досудового розслідування підтверджує: показаннями ОСОБА_4 , яка під час допиту 20.11.2015 зазначила, що проживає у АДРЕСА_53 зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_6 з 2010 року; показаннями ОСОБА_9 від 10.10.2017 - сестри ОСОБА_4 , яка зазначила, що ОСОБА_4 із ОСОБА_6 проживають разом приблизно із 2003 року та мають спільну дитину, яка народилася у 2003 році; показаннях ОСОБА_10 від 30.10.2017; наявністю спільної дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до змісту клопотання слідчого про арешт майна від 12.10.2017 ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою особою до 05.05.2005, ОСОБА_4 , відповідно до показань ОСОБА_9 перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою до 1991-1992 року.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги кількість нерухомого майна, придбаного за вказаний період, його вартість. Так, вартість цього майна не співвідноситься із доходами ОСОБА_4 за цей період.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане нерухоме майно (машиномісця, земельні ділянки, квартири, пустуючі житлові будівлі, будівля колишньої школи, житловий будинок, котедж) є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Відтак, арешт цього майна є доцільним у цьому кримінальному провадженні.

(2)Щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з метою можливої його конфіскації як виду покарання

Слідчий суддя також вважає обґрунтованим арешт нерухомого майна з метою забезпечення його можливої спеціальної конфіскації.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі (ч.1 ст. 96-1 КК України).

З метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно, серед інших, підозрюваного, третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України (ч.4 ст. 170 КПК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, серед іншого, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Із копії ухвали слідчого судді та наданих учасниками матеріалів (в тому числі, витягу з ЄРДР) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002238 за підозрою колишнього Першого віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_7 та колишнього голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань та клопотання про арешт майна у період з травня по грудень 2010 року, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку, а також будучи головою конкурсної комісії, яка здійснювала попередній розгляд проектів суб`єктів господарювання, пов`язаних із наданням державної підтримки для реалізації інноваційного проекту та членом комісії з координації заходів, пов`язаних з реалізацією інвестиційних проектів (далі - координаційна комісія), діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі із Першим віце-прем`єр-міністром України, головою координаційної комісії ОСОБА_7 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив заволодіння чужим майном - коштами Державного бюджету України в особі Держінвестицій, на користь третьої особи, суб`єкта господарювання ВАТ «Завод напівпровідників», у фінансово-господарській діяльності якого був зацікавлений особисто ОСОБА_12 . Розмір збитків склав 170 081 071,67 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до статті 185 КК України є особливо великим розміром.

У період з листопада 2010 року по квітень 2011 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно вчинив заволодіння чужим майном, а саме коштами Державного бюджету України на користь третіх осіб - суб`єктів господарювання АТ«ВКП «Металіст» у сумі 3 283 741,55 грн. та ТОВ «Рекуперація свинцю» в сумі 22 015 876,36 грн., чим державі в особі Держінвестицій завдано шкоду на загальну суму 25 299 617,91 грн., що більше, ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 обіймав посаду голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку, а ОСОБА_4 , згідно з поясненнями учасників, обіймала посаду вчительки, а тому вони не могли придбати усе зазначене майно за вказані грошові кошти. Крім того, придбання цього майна відбулось у 2005-2014 рр, а тому могло бути придбане за кошти, отримані від вчинення зазначеного вище злочину, що відповідає ознаці п.1 ч.1 ст.96-2 КК України. Відповідно це зумовлює обізнаність власників майна ( ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ) про зазначені обставини.

Варто також зазначити, що подібні питання щодо скасування арешту, накладеного на зазначене вище майно, уже були предметом вирішення слідчих суддів в порядку ст.174 КПК (зокрема, згідно з ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м.Києва від 17.08.2018, 19.10.2018, 05.09.2019). Своє клопотання, відповідно до змісту ухвал, представник ОСОБА_4 мотивував тими ж обставинами. Разом з тим, слідчі судді не знаходили підстав для скасування арешту із вказаного майна. Будь-яких нових тверджень, які не були враховані слідчими суддями раніше, адвокат ОСОБА_3 не наводить.

Крім цього, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за обґрунтованістю накладення арешту на майно особи у порядку ст.174 КПК, не наділений повноваженнями оцінювати ухвалу іншого слідчого судді на предмет відповідності вимогам чинного законодавства та обґрунтованості, вмотивованості, а здійснює оцінку підставам, що зумовлюють продовження дії арешту майна в межах вирішення клопотання певної особи. В той же час, перегляд рішень першої інстанції та, відповідно, перевірку зазначених критеріїв здійснює суд апеляційної інстанції в порядку, встановленому закону.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна є обґрунтованим та зумовлюється необхідністю забезпечення можливої конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації. Завдяки арешту буде досягнуто завдань, у зв`язку з якими прокурор звернувся із клопотанням. Такий арешт відповідає критеріям співмірності та розумності з огляду на завдання цього провадження. Отже, арешт не підлягає скасуванню, а клопотання задоволенню.

Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58).

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

-відмовити узадоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22.10.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 25.06.2021 о 13:30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1