Рішення
від 25.06.2021 по справі 461/1942/19
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1942/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарях судового засідання Збожній О.Р.

Рудницькій А.О.

Гель І.В.

Євтушенко В.Ю.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 до ПАТ Телерадіокомпанія Люкс про спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом. Зазначають, що вони разом успадкували і розпоряджаються майновими авторськими правами ОСОБА_8 . Вказали, що 14 лютого 2018 року на телеканалі 24 канал , що належить приватному акціонерному товариству Телерадіокомпанія Люкс , у випуску телевізійної програми "ВєстіUА" під назвою "Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості від Ляшка" серед іншого було оприлюднено аудіовізуальний твір, який містив документальну відеохроніку за участі ОСОБА_9 , представників влади та внутрішніх сил України; документальну концертну відеохроніку за участі музичного колективу "Брати ОСОБА_10 ", створену за життя нині померлого ОСОБА_11 , учасника музичного колективу Брати Гадюкіни ; перероблену відповідачем в текстовій частині пісню "Файне місто Тернопіль". В передачі відповідачем було використано студійний запис музичного колективу Брати Гадюкіни без надання дозволу на використання музичної композиції ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначають, що музичний аудіоряд передачі виконаний таким чином, що голос, який імітує голос нині покійного ОСОБА_11 повністю синхронізований із кадрами документальної концертної відеохроніки музичного колективу Брати Гадюкіни . Текст музичної композиції Файне місто Тернопіль був адаптований відповідачем таким чином, щоб підкреслити політичні погляди та заявити чітку політичну позицію відповідача у саркастичній манері. На їх думку, відповідач здійснив це таким чином, що у пересічного споживача інформаційних послуг склалося враження про оригінальне виконання адаптованої музичної композиції ІНФОРМАЦІЯ_1 музичним колективом Брати ОСОБА_10 , оскільки відповідачем було використано кадри документальної концертної відеохроніки музичного колективу Брати ОСОБА_10 , на які було накладено виконання адаптованої композиції Файне місто Тернопіль змонтованим голосом ОСОБА_11 . Відповідно, така інформаційна продукція відповідача створила враження у споживачів інформаційних послуг про те, що вказаний твір був виконаний музичним колективом Брати Гадюкіни . Позивачі припускають, що, користуючись репутацією музичного колективу ІНФОРМАЦІЯ_2 , його популярністю та впливом на свідомість відданих колективу слухачів, відповідач міг свідомо створити видимість їх активної політичної позиції та власного бачення політичної ситуації за участі ОСОБА_9 , яка склалася на той момент в Україні. Діями відповідача спричинена шкода пам*яті померлого автора та виконавця музичного колективу Брати Гадюкіни . Правовими підставами позову вказані норми ст.. 16, 23,1167 Цивільного Кодексу України. При цьому, позивачам ОСОБА_7 та ОСОБА_12 переглядом передачі спричинені значні моральні страждання як спадкоємцям та близьким родичас ОСОБА_13 . Пересічні громадяни докоряли їм питаннями про їх незрозумілу позицію, вказували на на ганебну та принизливу переробку найвідомішої та культової композиції з низькопробним текстом. Позивачам довелося надавати роз`яснення, що колектив не має жодного відношення до створення такої композиції. Саме тому, вважають що були порушені їх права на повагу честі, гідності, права на недоторканість ділової репутації у розумінні статей 297, 299 ЦК України. Після передачі відповідача, музичному колективу ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено у участі у певних запланованих заходах, що нанесло позивачам майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди. Крім того, у передачі використано студійний запис, тобто фонограму, створену вищезазначеним музичним колективом, що є порушенням норм законодавства України про авторські права, що також спричинило моральні страждання позивачам.

З урахуванням змінених позовних вимог просили суд спростувати недостовірну інформацію, що була розповсюджена відповідачем та здійснити виплату компенсації моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. кожному з позивачів.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 березня 2019 року, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

22 серпня 2019 року, до суду надійшло клопотання представника позивачів, про призначення по справі експертизи, яке ухвалою суду від 16 серпня 2019 року задоволено частково. Призначено у справі лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представником позивача було подано апеляційну скаргу, яку постановою Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ - залишено без задоволення.

Однак, внаслідок відсутності в Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України атестованого судового експерта з правом проведення лінгвістичної експертизи, матеріали цивільної справи були повернуті до суду без проведення експертизи.

Щодо проведення експертизи іншою установою, позивачі категорично заперечили, у зв`язку з відсутністю грошових коштів.

Відтак, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2021 року провадження по справі було відновлено.

Позиція сторін по справі.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позові, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні зазначив, що телепрограма Вєсті. UA. за своїм жанром є гумористичним проектом, яка вже протягом чотирьох років транслюється на телеканалі 24 . Ідеєю створення такого інформаційного продукту було поширення новин за допомогою різних художніх прийомів та гумористичних засобів, зокрема: сатири, іронії, алегорії, пародії. У всіх випусках Телепрограма ІНФОРМАЦІЯ_3 спостерігається гостра критика та оцінка політичних подій, представників влади. Автори та редактори телепрограми використовують сатиричні інфографіки, кіноколажі власного авторства та пародії на відому музику аби створити комічний характер новин. Метою телепередачі Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості Ляшка висвітлення глядачам резонансних подій, що мали місце 12 лютого 2018 року та були пов`язані з діями колишнього голови Одеської обласної державної адміністрації, відомою політичною особою ОСОБА_14 . Однак, слідуючи головній концепції телепрограми - подавати новини за допомогою гумористичних засобів, редактори телепередачі використали документальну відеохроніку за участю ОСОБА_9 , інших представників влади та внутрішніх сил, документальну концертну відеохроніку за участі ОСОБА_11 , перероблену в текстовій частині пісню Файне місто Тернопіль , щоб у сатиристичному стилі висміяти відвідування Міхеілом Саакашвілі різних міст України та Польщі, що відбулось 12 лютого 2018 року. Таким чином, під час трансляції відеохроніки музичного колективу ІНФОРМАЦІЯ_4 було виконано адаптовану композицію Файне місто Тернопіль та були показані кадри з інших відеохронік за участю ОСОБА_14 . Музичний аудіоряд передачі був виконаний так, що голос, який імітує голос ОСОБА_11 спеціально було несинхронізовано з голосом ОСОБА_11 . Адже текст пісні Файне місто Тернопіль та адаптована композиція телепрограми є різними, і тому пересічному споживачу інформаційних послуг очевидно, що виконуються різні музичні твори. Більше того, відомо, що нині гурт припинив свою діяльність, тому очевидно, що музичний гурт не міг брати участь у створенні адаптації на музичний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, повідомлення імені колективу Брати Гадюкіни ведучим у телепрограмі було використано з метою виконання вимог законодавства щодо обов`язкового зазначення імені автора музичного твору, а не щодо висвітлення зв`язку цього гурту з записом пісні для програми Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості Ляшка . А тому програмою правомірно використано перероблений музичний твір (пародію) на музичний твір Файне місто Тернопіль .

Щодо моральної шкоди зазначив, що позивачем не було доведено протиправність дій відповідача більше того, факт заподіяння моральної шкоди не підтверджується доказами наявними у справі. Адже не вказано які саме громадяни, коли і за яких умов висловлювали обурення позивачам щодо переробки музичного твору виконаного у передачі Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості Ляшка . Також не зрозуміло, у яких саме позапланових заходах музичного гурту було відмовлено та чи це було саме пов`язано з пуском передачі Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості Ляшка . Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Заперечуючи на позицію представника відповідача, представник позивачів у відповіді на відзив зазначив, що позивачі не погоджуються з тим фактом, що програма Вєсті. UA. за своїм жанром є гумористичним проектом, оскільки така спрямована на висвітлення тільки політичних подій та тем. Так, у даній програмі висвітлюються дії лише політичних діячів. Саме тому можна прийти до висновку, що цільова аудиторія цієї програми є люди, які цікавляться політичним життям України. Крім того, відповідач стверджує, що автори програми ІНФОРМАЦІЯ_3 використовують у програмі пародію на відому музику. Проте, у випуску телевізійної програми серед іншого було оприлюднено аудіовізуальний твір, який не є пародією, оскільки було використано студійний запис музичного колективу Брати Гадюкіни (музичну фонограму) знаної широким загалом слухачів пісні "Файне місто Тернопіль".

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Встановлені судом фактичні обставини.

Як вбачається з наданого суду витягу з сайту Вікіпедія , Файне місто Тернопіль - пісня рок-гурту Брати ОСОБА_10 з альбому Було не любити (1994). Після виходу альбому з цією піснею вживання словосполучення Файне місто Тернопіль щодо Тернополя стало поширене серед української молоді та любителів української рок-музики. ОСОБА_15 - культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. Гади випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз`єднався в 2006 році для концерту в київському Палаці спорту .

Згідно запису на цифровому носії пісню Файне місто Тернопіль було виконано музичним гуртом Брати ОСОБА_10 .

Позивачами було направлено на адресу відповідача письмову претензію, з якої вбачається, що останні вимагали спростування недостовірної інформації, та відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.

Також, на підтвердження позовних вимог суду була надана стаття К. Сопової Методи виявлення плагіату у наукових публікаціях та науково-практичний збірник науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Судова експертиза об`єктів інтелектуальної власності: теорія і практика ( Київ, 2019, Інтерсервіс ), який містить висновок щодо плагіату.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (рішення у справі Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, citedabove, p. 28, пункт 46).

Дослідивши в судовому засіданні аудіо-візуальний запис випуску телевізійної програми " ІНФОРМАЦІЯ_5 " під назвою "Жир. Бойовий Саакашвілі. Секрет вічної молодості від Ляшка" суд приходить до переконання, що використання у цій програмі музикального твору ІНФОРМАЦІЯ_6 не є недостовірною інформацією, поширеною серед телеглядачів та користувачів інтернет - видань, тобто такою, яка не відповідає дійсності, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Факт використання музичного твору не заперечувався відповідачем саме з метою створення пародії, як телепродукту. Зазначене не спростовується наданими позивачами доказами, оскільки такі стосуються захисту авторських прав, що не є предметом розгляду даного судового провадження, та є певними науковими міркуваннями, які не підтверджують жодних обставин.

Суд погоджується з позицією відповідача, що згідно ст.1 Закону України Про авторське право і суміжні права пародія - це твір, який є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору або його частини, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних подій або осіб. Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури (ст.21 вищезазначеного закону).

Судом враховується, що пародія як явище та різновид культурної діяльності балансує на межі між свободою слова і самовираження та суспільною моральністю. Він полягає у використанні запозиченого твору в розумних межах для досягнення цілей автора пародійного твору. При визначенні правомірності пародії, суд не обмежений лише конкретними поняттями чи нормами. Натомість, при вирішенні таких справ суд виходить з того, чи не порушується право свободи слова, поглядів та самовираження з однієї сторони, та приниженням людської честі та гідності чи дискримінації з іншої.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає що позовні вимоги безпідставні, а відтак не підлягають до задоволення у повному обсязі. При цьому, оскільки суд відмовляє в задоволенні позову по суті, - не підлягає задоволенню й похідна вимога позивачів про компенсацію моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із відмовою позову судові витрати покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 201, 277, 297, 299 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 до ПАТ Телерадіокомпанія Люкс про спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди, - відмовити повністю.

Повний текст рішення проголошено 29 червня 2021 року.

Позивачі:

ОСОБА_4 АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 АДРЕСА_3 .

ОСОБА_7 АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 АДРЕСА_4 .

Відповідач:

Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанія Люкс , 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ЄДРПОУ 20765851.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова

Дата ухвалення рішення25.06.2021
Оприлюднено01.07.2021

Судовий реєстр по справі —461/1942/19

Рішення від 25.06.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Рішення від 25.06.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 14.06.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 14.06.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 19.04.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 16.03.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 18.01.2021

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Фролова Л. Д.

Ухвала від 21.12.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Постанова від 30.10.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Шеремета Н. О.

Постанова від 30.10.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Шеремета Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні