Постанова

від 30.06.2021 по справі 229/7227/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 229/7227/19

Номер провадження 22-ц/804/1497/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Бахмут

справа № 229/7227/19

провадження № 22-ц/804/1497/21

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого Хейло Я.В.,

суддів Новікової Г.В., Мірути О.А.,

учасники справи:

позивач Дружківська міська рада,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року по цивільній справі за позовом Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів (суддя Панова Т.Л.), ухваленого в приміщенні суду в місті Дружківка Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач Дружківська міська рада звернулась до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 розташований сімейний гуртожиток, який належить на праві спільної часткової власності трьом співвласникам: 23/100 частки належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 01.08.2009 року; 78/1000 частки належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу від 23.10.2009 року; 692/1000 частки належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 01.07.2010 року.

Вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1411700000:00:007:0507 площею 0,2595га, яка перебуває у комунальній власності Дружківської міської ради.

Зазначена земельна ділянка знаходилася в оренді ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору оренди землі від 04.09.2008року.

Після закінчення дії договору оренди землі, договір з ФОП ОСОБА_4 не укладався, зазначена ділянка у власність або користування не передавалася.

Дружківська міська рада неодноразово повідомляла ОСОБА_1 про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки, проте договір оренди щодо користування зазначеною земельною ділянкою не укладено, відповідач ніяких дій щодо оформлення прав на земельну ділянку не здійснив.

З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Дружківської міської ради виконано розрахунок збитків №95 від 06.12.2018, спричинених Дружківській міській раді відповідачем ОСОБА_1 , розташованій на земельній ділянці 0,2595 га за період з 01.01.2018р по 30.11.2018 неодержаного доходу орендної плати, що становить з урахуванням частки 692/1000 власності об`єкту нерухомості в сумі 111925,84грн.

ОСОБА_5 у вказаний період не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату за землю у встановленому законодавством розмірі, при цьому міська рада позбавлена можливості передати спірну земельну ділянку в користування іншим особам, оскільки на вказаній ділянці розташована нерухомість, частка якої належить відповідачу.

Отже, неукладання договору оренди та не здійснення відповідачем оплати за землю за використання спірної земельної ділянки, призвело до фактичного безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою та позбавило позивача права отримувати дохід від здавання спірної земельної ділянки в оренду на законних для цього підставах.

Відповідач, не сплачуюючи орендну плату за користування ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Відповідач мав сплатити позивачу за період з 01.01.2018р по 30.11.2018р кошти в розмірі 111 925,84грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до його частки 692/1000 власності будівлі у розмірі 111925,84 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дружківської міської ради безпідставно збережені грошові кошти в розмірі орендної плати за період з 01.01.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 111 925 грн. 84 коп. та судовий збір в розмірі 2007 грн. 00 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права.

Зазначає, що у розрахунку збитків власникам землі та землекористувачам №95 від 06.12.2018 та розрахунку збитків власникам землі та землекористувачам як додаток до акту №27-2018 з визначення відшкодування збитків власникам та землекористувачам, без зазначення його дати на номера, зазначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 4411160,19 грн, згідно витягу від 02.08.2018 року №2524 та зазначено розмір орендної плати 4% від нормативної грошової оцінки, що складає 122100, 91 грн.

Звертає увагу, що згідно витягу з технічної документації категорію землі визначено як землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - іншої комерційної діяльності.

Посилається на статті 18, 19 ЗК України та звертає увагу, що законодавство України не передбачає такого цільового призначення як для іншої комерційної діяльності.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1411700000:00:007:0507, виданий Міжміським управлінням в містах Краматорську та Дружківці від 02.08.2018 року №2524 на підставі якого здійснено розрахунки збитків, не може бути підставою для здійснення розрахунків збитків.

Також зазначає, що розмір орендної плати за земельну ділянку, який встановлений пунктом 14.5 Положення про механізм справляння та порядок оплати за землю на території міста Дружківка, затвердженого рішенням Дружківської міської ради і становить для комерційного призначення 4% від нормативної грошової оцінки землі, не може бути підставою для розрахунку збитків, оскільки чинним законодавством України не визначено такого цільового призначення як іншої комерційної діяльності, в тому числі виду цільового призначення земельної ділянки як комерційне призначення.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Представником Дружківської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на положення статтей 206 ЗК України, 14, 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України, пункт 12 Загальної частини Порядку ведення Державного земельного кадастру та зазначає, що відомості про цільове призначення земельної ділянки визначаються згідно з документацією із землеустрою, яке визначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель.

Вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що цільове призначення земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства є безпідставним.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 травня 2018 року (номер інформаційної довідки 125480215) за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений сімейний гуртожиток "А-3", загальною площею 3356,2 кв.м, право власності на частку в розмірі 78/1000 зареєстровано 04 вересня 2014 року за ОСОБА_3 , право власності на частку в розмірі 692/1000 зареєстровано 05 червня 2014 року за ОСОБА_1 , право власності на частку в розмірі 23/100 зареєстровано 26.02.2010року за ОСОБА_2 (а.с. 34-36)

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка за кадастровим номером 1411700000:00:007:0507, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови для обслуговування сімейного гуртожитку, з цільовим призначенням - інша комерційна діяльність. Форма власності - комунальна, площа ділянки 0,2595га. (а.с.37-38)

Згідно договору оренди землі від 04 вересня 2008 року, укладеного між Дружківською міською радою та ФОП ОСОБА_4 , в оренду останньому передана земельна ділянка кадастровим номером 1411700000:00:007:0507, загальною площею 0,2595га . На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - трьохповерхова кам`яна будівля, а також інші об`єкти інфраструктури. Договір укладено на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, в розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі, що складає 29653,71грн. (а.с.125-127)

Згідно рішення Дружківської міської ради № 6/57-2 від 08 липня 2015 року було затверджено положення про механізм справляння та порядок сплати плати за землю на території м. Дружківка, п.14.5 якого встановлений розмір орендної плати у відсотках від їх грошової оцінки. (а.с.33)

ОСОБА_1 , використовує земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка сформована, має чіткі межі, площу, на ній розміщений зазначений об`єкт нерухомості відповідача. Факт користування земельною ділянкою відповідач не оспорює.

На момент подачі позову договір оренди між Дружківською міською радою та відповідачем ОСОБА_1 не укладено.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову складає 111925,84 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка сформована, має чіткі межі, площу, на ній розміщений об`єкт нерухомості , якій належить відповідачу на праві часткової власності, факт користування земельною ділянкою відповідач не оспорює, але договір оренди між Дружківською міською радою та відповідачем ОСОБА_1 не укладено. Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки ОСОБА_1 , який без достатньої правової підстави за рахунок власника ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України Розмір збитків, згідно акту про визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 06.12.2018 року №272018 складає 111925, 84 грн.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт ґ частини 2 статті 25 Закону України Про землеустрій ).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 цього Закону).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Правовою підставою заявлених позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів Дружківська міська рада зазначає статті 1212, 1214 ЦК України.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1-2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02.10.2013 у справі №6-88цс13 у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України.

За положеннями глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу України врегульовано, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як правильно зазначив суд першої інстанції, за відсутності державної реєстрації відповідних речових прав на цю земельну ділянку користування нею відповідачем ОСОБА_1 відбувається без достатніх правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до частини 1 статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Згідно розрахунку збитків №95 від 06.12.2018 року у період використання 01.01.2018р-30.11.2018р відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровим номером 1411700000:00:007:0507, з урахуванням частки 692/1000-складає 3052522,85грн, % від нормативної грошової оцінки складає 4; розмір за місяць - 10175,08грн; розмір за фактичне використання з січня по листопад 2018р - 111925,84грн. (а.с.18).

Дружківською міською радою, на підставі рішення за № 564 від 18 грудня 2018 року, було затверджено акт про визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 06.12.2018 року № 272018 за адресою АДРЕСА_1 . Актом визначено загальний розмір завданих збитків користувачем земельної ділянки ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 30 листопада 2018 року у сумі 111925 грн. 84 коп.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечуючи проти розміру розрахунку завданих збитків, відповідач належних доказів на його спростування суду не надав.

Отже, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з землекористувача ОСОБА_1 на підставі акту про визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 06.12.20118 року №272018 збитків за період 01.01.2018-30.11.2018 у розмірі 111925, 84 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність визначеного законодавством України цільового призначення іншої комерційної діяльності , про що наголошує в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Починаючи з 1998 року цільове призначення земельних ділянок визначалося за Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженим листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ 1998 року).

Відповідно до УКЦВЗ 1998 року під пунктом 1.11.6 наявний вид Іншої комерційної діяльності .

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/1836 (далі - Наказ № 548), затверджена нова Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ 2010 року).

Враховуючи, що Дружківська міська рада набула право власності на земельну ділянку до 01.10.2010 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 37-38), доводи апеляційної скарги про відсутність такого виду цільового призначення як іншої комерційної діяльності є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи було порушено процесуальний чи матеріальний закон, що потягнуло б за собою скасування оскаржуваного рішення.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги, судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 374, 375, 377, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 17 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Я.В. Хейло

Судді О.А. Мірута

Г.В. Новікова