Постанова

від 22.06.2021 по справі 910/16364/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. Справа№ 910/16364/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Алданової С.О.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 22.06.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційні

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" та Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 р.

у справі №910/16364/20 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-

транспортна компанія "Едельвейс"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 542 170,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" звернулось до Господарського суду міста Києва за позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 542 170,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 5840/14 від 24.12.2009 щодо оплати електроенергії, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 542 170,30 грн.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 541 673,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" пеню у розмірі 90 631 (дев`яносто тисяч шістсот тридцять одна) грн. 41 коп., штраф в розмірі 180 205 (сто вісімдесят тисяч двісті п`ять) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 8 132 (вісім тисяч сто тридцять дві) грн. 55 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" на суму 270 836 (двісті сімдесят тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 83 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення штрафних санкцій за Договором №5840/04 від 24.12.2009 року в розмірі 541 673,68 грн (п`ятсот сорок одна тисяча шістсот сімдесят три гривні 68 копійок) задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 р. апеляційну скаргу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс " на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20. Розгляд справи призначено на 01.04.2021 року.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20, яким задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс " до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 90 631,41 грн, штрафу 18205,44 грн та судового збору у розмірі 8 132,55 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, Державне підприємство "Гарантований покупець" просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.

31.03.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31.03.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс", в якій він заперечував проти її задоволення та наголошував на тому, що виконання зобов`язань відповідача з оплатою електричної енергії за "зеленим" тарифом можливе лише за рахунок коштів, отриманих відповідачем за надання ним НЕК "Укренерго" послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Також, на думку відповідача, у даній справі наявні всі обставини, що необхідні для зменшення штрафних санкцій, а саме відсутність збитків, понесених позивачем (або відсутність доказів понесення таких збитків), а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення господарської діяльності кредитора, значний розмір неустойки, фінансове становище боржника та значна кількість зобов`язань перед третіми особами. Також, відповідач надав заяву про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз.1-4 ч.2, ч.ч.3, 6-9, 12-22, 26, 28-33 ст.9-1, ст.9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-ІV, ч.ч.2, 4, п.3 ч.9 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII.

Розпорядження № 09.1-08/1286/21 Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16364/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/16364/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року прийнято справу №910/16364/20 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданової С.О. Розгляд справи №910/16364/20 призначено на 21.04.2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20 - залишено без руху. Державному підприємству "Гарантований покупець" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору, в сумі в розмірі 6 093,83 грн.

08.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли заперечення проти заяви про зупинення провадження у справі.

09.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків, а саме докази сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі № 910/16364/20. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" та Державного підприємства "Гарантований покупець" в одне провадження, розгляд справи призначено на 21.04.2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні до 11.05.2021 року.

22.04.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядження № 09.1-08/1811/21 Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16364/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/16364/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року прийнято справу №910/16364/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О. Розгляд справи №910/16364/20 призначити на 22.06.2021 р.

14.05.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Національну комісію та ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені, в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі №910/16364/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також заперечив як проти задоволення вказаних вище клопотань, так і вимог апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні підтримав доводи викладені, в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 року у справі №910/16364/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у даному судовому засіданні вказані вище клопотання, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши думку представників сторін, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила залишити вказані клопотання без задоволення, з огляду на наступне.

В обґрунтована клопотання про зупинення провадження у справі зазначає, що Конституційним Судом України розглядається справа за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого-четвертого частини другої, частини третьої, частини шостої-дев`ятої, частини дванадцятої-двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої-тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII. Вказане подання мотивоване тим, що встановлення на законодавчому рівні діючих розмірів "зеленого" тарифу не електроенергію, вироблену на території України та з використанням її природних ресурсів, які є економічно необґрунтованими і покладають на державу невиправдано високі витрати, є грубим порушенням права власності українського народу (ч. 1 ст. 13 Конституції України), суперечить соціальній спрямованості економіки (ч. 4 ст. 13 Конституції України) та завдає шкоди інтересам суспільства (ч. 7 ст. 41 Конституції України).

За таких обставин, на думку заявника, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення вказаного конституційного провадження, з огляду на те, що питання конституційності зазначених положень закону не може бути вирішено в межах даної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд має з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Заявником жодним чином не обґрунтовано, а колегією суддів не встановлено обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі та які б унеможливлювали розгляд даної справи до розгляду вищезазначеного подання.

При цьому, колегія суддів враховує, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 2 ст. 152 Конституції України).

Таким чином, навіть у випадку визнання Конституційним Судом України окремих положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Закону України "Про ринок електричної енергії", вказані положення втратять чинність не раніше дня ухвалення такого рішення.

Водночас, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, може бути підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами (п. 1 ч. 3 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 152 Конституції України).

Отже, чинним законодавством передбачено механізм відновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, у випадку завдання їм шкоди у зв`язку з визнанням окремих положень закону неконституційними.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено обставин об`єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду вищезазначеного подання Конституційним Судом України, а законом передбачено механізм відновлення прав особи, у випадку завдання їй шкоди положеннями закону, що визнані неконституційними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у зупиненні провадження.

Також відсутні підстави для залучення до участі у справі в якості третіх осіб Кабінет Міністрів України, Національну комісію та ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", оскільки оскаржуване судове рішення не впливає на права або обов`язки.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

24.12.2009 року між Державним, підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ЕДЕЛЬВЕЙС" (ВАД) було укладено Договір № 5840/04, відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 року між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ). Державним підприємством "Гарантований покупець" (Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ЕДЕЛЬВЕЙС" (Виробник за "зеленим" тарифом) укладена Додаткова угода №91/01 до Договору №5840/04 від 24.12.2009 року.

Додатковою угодою №91/01 від 30.06.2019 року сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.

Згідно з п. 1.1. Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, за цим Договором Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.1. Порядку, Порядок, визначає:

1) порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку;

2) правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця;

3) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем;

4) порядок затвердження Регулятором розміру вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел;

5) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється постачальником універсальних послуг.

Цей Порядок поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2. Порядку)

31.03.2020 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ЕДЕЛЬВЕЙС" (продавець за "зеленим" тарифом) укладена Додаткова угода №962/01/20 до Договору №5840/04 від 24.12.2009 року.

Сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим тарифом"

Сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

У п. 2.2. Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019 року, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 2.3. Договору, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно п. 2.4. договору, сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом п. 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 7 Порядку.

Згідно п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

В п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами спору були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 від 29.02.2020 на суму 1 295 340,89 грн з ПДВ, за березень 2020 від 31.03.2020 на суму 1 444 902, 60 грн з ПДВ, за квітень 2020 від 30.04.2020 на суму 1 131 369,53 грн з ПДВ, за травень 2020 від 31.05.2020 на суму 996 315,55 грн з ПДВ, за червень 2020 від 30.06.2020 на суму 1 190 119,75 грн з ПДВ, за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 554 090, 89 грн з ПДВ.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, в останнього винила заборгованість (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №01-02/11 від 05.01.2021) в загальній сумі 541 673,68 грн з яких: 181 262, 81 грн - пені та 360 410, 87 грн - 7 % штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснені наступні платежі:

за придбану у лютому 2020 року електричну енергію на загальну суму 1 295 340,89 грн.:

1. 02.03.2020 року у розмірі 90 785,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18 065 від 02.03.2020 року;

2. 28.02.2020 року у розмірі 216 980,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17 465 від 28.02.2020 року;

3. 25.02.2020 року у розмірі 131 157,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 303 від 25.02.2020 року;

4. 14.02.2020 року у розмірі 141 196,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13 584 від 14.02.2020 року;

5. 15.05.2020 року у розмірі 30 888,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 121 від 14.02.2020 року;

6. 30.04.2020 року у розмірі 135 443,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27 466 від 30.04.2020 року;

7. 24.04.2020 року у розмірі 67 721,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 834 від 24.04.2020 року;

8. 23.04.2020 року у розмірі 135 443,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 982 від 22.04.2020 року;

9. 03.04.2020 року у розмірі 74 525,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 658 від 03.04.2020 року;

10. 31.03.2020 року у розмірі 32 927,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 047 від 31.03.2020 року;

11. 30.03.2020 року у розмірі 152 090,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22 413 від 30.03.2020 року;

12. 16.03.2020 року у розмірі 86 180,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 295 від 16.03.2020 року.

за придбану у березні 2020 року електричну енергію на загальну суму 674 429,64 грн.:

1. 16.03.2020 року у розмірі 82 939,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 878 від 16.03.2020 року;

2. 25.03.2020 року у розмірі 79 658,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 214 від 25.03.2020 року;

3. 12.06.2020 року у розмірі 26 317,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 111 від 12.06.2020 року;

4. 18.06.2020 року у розмірі 34 379,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 412 від 18.06.2020 року;

5. 25.06.2020 року у розмірі 34 370,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34 416 від 25.06.2020 року;

6. 30.06.2020 року у розмірі 51 523,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 080 від 30.06.2020 року;

7. 15.07.2020 року у розмірі 57 015,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням №37 389 від 15.07.2020 року;

8. 23.07.2020 року у розмірі 46 367,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 072 від 23.07.2020 року;

9. 30.07.2020 року у розмірі 146 670,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 125 від 30.07.2020 року;

10. 31.07.2020 року у розмірі 54 645,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 126 від 31.07.2020 року;

11. 31.07.2020 року у розмірі 60 542,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 758 від 31.07.2020 року.

за придбану у квітні 2020 року електричну енергію на загальну суму 56 532,86 грн.:

1. 16.04.2020 року у розмірі 25 149,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 421 від 15.04.2020 року;

2. 24.04.2020 року у розмірі 31 383,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 720 від 24.04.2020 року.

за придбану у травні 2020 року електричну енергію на загальну суму 44 910,64 грн.:

1. 15.05.2020 року у розмірі 17 016,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29 548 від 15.05.2020 року;

2. 25.05.2020 року у розмірі 27 849,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 272 від 25.05.2020 року.

за придбану у червні 2020 року електричну енергію на загальну суму 50 238,87 грн.:

1. 15.06.2020 року у розмірі 21 437,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 800 від 15.06.2020 року;

2. 25.06.2020 року у розмірі 28 801,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 165 від 25.06.2020 року.

за придбану у липні 2020 року електричну енергію на загальну суму 20 122,89 грн.:

1. 15.07.2020 року у розмірі 11 204,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 850 від 15.07.2020 року;

2. 24.07.2020 року у розмірі 8 918,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 356 від 24.07.2020 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем у поданій позовній заяві та доданим до неї доказами не підтверджено факт настання строку остаточної оплати за спірні періоди (лютий-липень 2020) відповідно до положень п. 10.4. Порядку, яким позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, у зв`язку з чим, на переконання відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Судом встановлено, що в лютому - липні 2020 позивач на виконання своїх зобов`язань за Договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без будь яких заперечень та зауважень, на загальну суму 6 612 139,21 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 від 29.02.2020 на суму 1 295 340,89 грн з ПДВ, за березень 2020 від 31.03.2020 на суму 1 444 902, 60 грн з ПДВ, за квітень 2020 від 30.04.2020 на суму 1 131 369,53 грн з ПДВ, за травень 2020 від 31.05.2020 на суму 996 315,55 грн з ПДВ, за червень 2020 від 30.06.2020 на суму 1 190 119,75 грн з ПДВ, за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 554 090, 89 грн з ПДВ.

Відповідно до акту звірки розрахунків між ДП "Гарантований покупець" з ТОВ "БТК "ЕДЕЛЬВЕЙС" станом на кінець дня 31.07.2020:

За березень 2020 - 770 472,96 грн;

За квітень 2020 - 1 074 836,67 грн;

За травень 2020 - 951 404,91 грн;

За червень 2020 - 1 139 880,88 грн;

За липень 2020 - 533 968,00 грн.

Загальна заборгованість - 4 470 563,42 грн.

Судом встановлено, що розходження по даному акту відсутні, даний акт підписаний та скріплений печатками сторін.

Як зазначалось вище, за умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.

За правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою НКРЕКП від 20.03.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у січні - лютому 2020 електроенергію до 24.03.2020 (включно).

Постановою НКРЕКП від 29.04.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у березні 2020 електроенергію до 04.05.2020 (включно).

Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у квітні 2020 електроенергію до 29.05.2020 (включно).

Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у травні 2020 електроенергію до 26.06.2020 (включно).

Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у червні 2020 електроенергію до 24.07.2020 (включно).

Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020. Відтак, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за отриману у липні 2020 електроенергію до 21.08.2020 (включно).

Судом встановлено, що електроенергія за актами купівлі-продажу була оплачена відповідачем частково на загальну суму 2 141 575, 79 грн. Часткові оплати вказаних актів також свідчать про отримання їх відповідачем.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ДП "Гарантований покупець" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Твердження відповідача про те, що факт нездійснення НЕК "Укренерго" своєчасних розрахунків з відповідачем, тоді як вказані платежі є джерелом доходу для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом, виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем, колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що за спірним договором саме відповідач взяв на себе зобов`язання купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату.

При цьому, ані умовами договору, ані положеннями Порядку, обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем.

Таким чином, недодержання своїх обов`язків НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Щодо тверджень відповідача, відносно ненадходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Взаємовідносини відповідача з третіми сторонами не можуть вплинути на дотримання вимог підписаного між сторонами договору.

Щодо тверджень апелянта про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", то колегія суддів їх також вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Водночас, на момент розгляду справу жодного нормативного акту щодо відшкодування заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років не прийнято, тож до правовідносин між сторонами мають застосовуватись норми чинного законодавства та договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 - липень 2020, у зв`язку з чим й утворилася заборгованість у загальному розмірі 4 470 563, 42 грн., доказів сплати повної вартості купленої електроенергії відповідачем не надано.

Щодо нарахування штрафних санкцій

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення пені та штрафу та дійшов висновку про його обґрунтованість. Водночас, з огляду на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд зменшив розмір заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 50%.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 04.03.2020 у справі № 908/2634/18, від 28.05.2020 у справі № 909/636/16, від 26.02.2020 у справі № 924/456/19).

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 917/104/19, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 11.02.2020 у справі № 911/867/19, від 25.02.2020 від у справі № 904/2542/19).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Оцінюючи обґрунтованість зменшення пені та штрафу на 50%, колегія суддів враховує, що відповідач є державним підприємством на якого державою покладено спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, майно підприємства є державною власністю, а Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, а також те, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.05.2021р. у справі № 910/11830/20, від 02.06.2021р. у справі № 910/13599/20.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені та штрафу на 50%, враховуючи принцип збалансованості інтересів сторін, всі вищевикладені обставини у сукупності є винятковими, а тому відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України так ст. 551 Цивільного кодексу України пеня підлягає стягненню в сумі 90 631,41 грн. та штраф в розмірі 180 205,44 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються відповідно на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" та Державне підприємство "Гарантований покупець".

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" та Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 р. у справі № 910/16364/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Едельвейс" та Державне підприємство "Гарантований покупець".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Б.О. Ткаченко

С.О. Алданова