Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/12346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/12346/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (04053, м.Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41; ідентифікаційний код 36800559)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про стягнення 8 950,00 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, Покупець) про солідарне стягнення 8 950,00 грн, з яких 5 950,00 грн складає основна заборгованість та 3 000,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору поставки продукції № 18232 від 13.12.2019 в частині своєчасного повернення обладнання.

Ухвалою від 27.08.2020 судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, зроблено запит до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

22.09.2020 від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит якою підтверджено адресу місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/12346/20, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

05.11.2020 від Підприємства надійшов відзив на позовну заяву.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 між Товариством та Фізичною особою-підприємцем Гребенік Аліною Ігорівною був укладений договір поставки товару № 18323 (далі - договір), за умовами якого позивач продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно складеного та підписаного додатку № 1/1663 до договору відповідно до мети використання, Покупцю надається торгове обладнання у користування виключно для зберігання та реалізації продукції, яка поставляється постачальником покупцю (пункт 1.1.).

Згідно акту прийому-передачі торгового обладнання № 26 від 06.01.2020 відповідачу було передано Холодильник SEG CMV-105 Моршинська TYPE, Д0770, рік 2004.

Відповідно до пункту 2.2.4 додатку Покупець зобов`язаний надавати можливість оглянути представникам ТОВ ЄВРО АКВА торгівельне обладнання.

Як вказує позивач, у ході перевірки стану обладнання представниками ТОВ Євро Аква виявлено та зафіксовано факт закриття торгівельної точки та неможливості оглянути обладнання, про що складено відповідний акт від 25.06.200, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2.2.8. додатку Покупець зобов`язується повернути обладнання у справному стані за письмовою вимогою Постачальника в термін 10 (десяти) календарних днів на юридичну адресу Покупця, зазначену в договорі

09.07.2020 на адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату штрафу через порушення умов договору та повернення холодильного обладнання.

Станом на 12.08.2020 відповідач обладнання не повернув, відповіді не надіслав, штраф не сплатив, що зумовило звернення із даним позовом до суду, в межах якого Товариство просить суд стягнути штраф у розмірі 3000,00 грн за порушення умов експлуатації торгового обладнання та 5 950,00 грн штраф за неповернення обладнання.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на той факт, що починаючи із дії карантину, зокрема з 16.03.2020 її заклад був зачинений. Нею були скеровані вимоги про припинення діяльності закладу, у тому числі й на адресу позивача, однак останній зволікав та обладнання не забирав. Відповідач стверджує, що 24.10.2020 спірне обладнання було вивезене позивачем, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Як вказано судом вище та не спростовано сторонами, згідно пункту 2.2.4 додатку Покупець зобов`язаний надавати можливість оглянути представникам ТОВ ЄВРО АКВА торгівельне обладнання, чого у порушення вказаного здійснено не було, що підтверджується відповідним актом від 25.06.2020.

Крім того, в обумовлений додатком строк на вимогу позивача обладнання повернуто не було.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Додатком обумовлено, що у випадку, якщо Покупець не повернув у зазначений в пункті 2.2.8 строк торгове обладнання постачальнику, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі та порядку, передбаченому пунктом 3.4, 3.5 цього додатку, а саме в розмірі 5950,00 грн.

Крім того, за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2 додатку, покупець сплачує штраф постачальнику в розмір 3 000,00 грн.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами з боку відповідача факт повернення обладнання 24.10.2020, оскільки надана копія акту не містить дати його складання, а також підпису уповноважених осіб відповідача. Надана фотокопія розписки, не засвідчена та крім того повноваження вказаної особи представника Товариства не підтверджено належними доказами.

Крім того, у будь-якому випадку, само по собі невиконання зобов`язання з повернення торгового обладнання в обумовлені строки є підставою для застосування такого виду відповідальності, як стягнення штрафних санкцій.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" до ОСОБА_1 про стягнення 8 950,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (04053, м.Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41; ідентифікаційний код 36800559) 8 950,00 грн (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 копійок) штрафу та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.06.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ