Рішення

від 01.07.2021 по справі 910/3540/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2021 Справа № 910/3540/21

м.Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовною заявою Комунального підприємства "Бессарабський ринок", Бессарабська площа, 2, м.Київ, 01024

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайн ЮА", вул.Котляревського, буд.1/27, м.Полтава, 36020

про стягнення 216 740,44грн.

встановив:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 09.03.2021 до Господарського суду Полтавської області передано позовну заяву Комунального підприємства "Бессарабський ринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайн ЮА" про стягнення 216740,44грн. з усіма доданими до неї матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у повному розмірі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 призначено суддю - Кльопова І.Г.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 20.04.2021

Копія ухвали суду від 20.04.2021 була направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул.Котляревського, буд.1/27, м.Полтава, 36020, повернулася до суду не врученою з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 року у справі № 910/177797/17.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідач відзив на позов чи будь-які заяви та клопотання суду не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

Між Комунальним підприємством Бессарабський ринок (надалі підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІН ЛАИН ЮА , 20 липня 2017 році було укладено Договір № 140/1 оренди торгового місця (нова редакція договору № 114 від 01.03.2016 по наданню послуг та використанню торгових місць), (надалі Договір).

Відповідно до даного Договору - торгівельне місце №12,17- частина торгового залу площею 43,7 кв.м. для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, згідно з Додатком 1 до цього Договору, яке розміщено на першому поверсі будівлі Бесарабського ринку, розташованої за адресою: Бессарабська площа, 2, в м.Києві, що є предметом цього Договору.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник зобов"язується сплачувати Ринку кошти за оренду Торговельного місця і забезпечує його утримання в належному стані та збереження протягом строку, визначеного цим Договором, а Ринок гарантує розміщення Торговельного місця у торговому залі на 1 (першому) поверсі будівлі Бесарабського ринку, розташованої за адресою: Бессарабська площа, 2, в м.Києві.

Точне розташування (розміщення) Торговельного місця у торговому залі зазначено у Додатку №1, що є невід"ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4. вартість послуг з оренди Торгового місця за один календарний місяць визначається на підставі конкурсу і становить 18 208,33 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісім грн. 33 коп.) крім того ПДВ складає 3 641,67 грн. (три тисячі шістсот сорок одна грн. 67 коп.), що разом становить 21 850,00 грн. (двадцять одна тисяча гривень вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.). У разі зміни затверджених тарифів на Бессарабському ринку. Сторони зобов`язуються внести зміни до Договору в частині визначення вартості тарифів за оренду та вартості послуг шляхом підписання додаткової угоди.

Строк дії Договору визначений п. 8.1. Договору, дія цього Договору з 01.03.2017 до 31.12.2019 включно, але не довше ніж до початку робіт з реставрації будівлі.

Протягом строку дії Договору, строк та вартість послуг з оренди торгового місця змінювалась, що підтверджується наступними Додатковими угодами:

Додаткова угода № 2 від 03.01.2019 року, вартість послуг з оренди Торгового місця за один календарний місяць погоджено сторонами і становить 28 982,21 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві грн. 21 коп.) крім того ПДВ складає 5 796,44 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 44 коп.), що разом становить 34 778,65 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят вісім грн. 65 коп.).

Додаткова угода № 4 від 16.03.2020 року, щомісячна вартість послуг з користування Торговельним місцем за погодженням сторін за один календарний місяць становить 32 665,75 грн. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять грн. 75 коп.) крім того ПДВ складає 6 533, 15 грн. (шість тисяч п`ятсот тридцять три грн. 15 коп.), що разом становить 39 198,90 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім грн. 90 коп.).

Дія Договору з 01.01.2020 до 31.12.2020 року, але не довше ніж до початку робіт з реставрації будівлі.

Додаткова угода № 6 від 30.06.2020 року. Сторони дійшли згоди розірвати Договір № 140/1 від 20.07.2017 року за погодженням сторін з 01.07.2020 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору торговельне місце вважається переданим від Ринка до замовника з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачу, в якому повинно бути вказано дату приймання-передачу, технічний стан Торговельного місця.

Згідно п. 2.2. Договору, Замовник отримує право користування Торговим місцем за умови попередньої оплати, визначеної п.2.1. цього Договору. Оплата повинна здійснюватися Замовником на розрахунковий рахунок Ринку, вказаний у цьому Договорі, авансовим платежем на підставі рахунку наданого Ринком до 20 числа поточного місяця.

Пунктом 2.3. Договору, підтвердження своєчасної оплати за оренду Торгового місця є платіжне доручення з відміткою банку Замовника про здійснення платежу на користь Ринку, який зберігається у Замовника, і надається представнику Ринку на його вимогу.

Пунктом 2.8. Договору, визначено що датою нарахування орендної плати за Торговельне місце є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Торговельного місця від Ринку до замовника.

Акт прийому-передачі Торгового місця до Договору підписаний Сторонами 20.07.2017 року.

Протягом строку Договору, його дія призупинялась за ініціативою Відповідача. Дана обставина підтверджується Додатковою угодою № 5, про тимчасове призупинення з 01.04.2020 до 30.06.2020.

Термін дії Договору визначений пунктом 8.1. Договору та Додатковими угодами № 4 та № 6.

Так, орендна плата за Договором нараховувалась у термін з 20.07.2017 року по 20.07.2020 року.

Крім того, пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що крім орендної плати за Торговельне місце Замовник сплачує виграти відповідно до показників лічильників електроенергії та водопостачання.

За розрахунком позивача відповідач не перерахував на рахунок КП Бессарабський ринок суму заборгованості у розмірі 216 740 (двісті шістнадцять тисяч сімсот сорок) грн. 44 коп., з яких 176 845 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 42 коп. - за орендну плату та 39 895 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 02 коп. за водопостачання.

Посилаючись на те, що відповідач у повному обсязі не перерахував кошти, позивач просить стягнути з відповідача дану заборгованість.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі виплачувати орендну плату.

Відповідно до орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 176845,42грн. в період з січня 2019 - березень 2020 року та заборгованості за водопостачання в сумі 39895,02грн. за період квітень 2019 - серпень 2020 року у розмірі 39895,02грн. підтверджені документально та нормами матеріального права та не спростовані відповідачем.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 3251,10 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайн ЮА" (вул.Котляревського, буд.1/27, м.Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 40813439) на користь Комунального підприємства "Бессарабський ринок" ( Бессарабська площа, 2, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 05587984) суму заборгованості у розмірі 216 740 (двісті шістнадцять тисяч сімсот сорок) грн. 44 коп., з яких 176 845 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 42 коп. - за орендну плату та 39 895 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 02 коп. за водопостачання та 3251,10грн. суму судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв"язку з відпусткою судді повне рішення складено та підписано: 01.07.2021

Суддя Кльопов І.Г.