Рішення

від 16.06.2021 по справі 905/61/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 905/61/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Агрогарант", м. Харків про стягнення 1259225,36 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Маріупольська міська рада, м. Маріуполь звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Агрогарант", м. Харків про стягнення з відповідача 1259225,36 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 16 липня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09 лютого 2021 року передано справу № 905/61/21 на розгляд Господарського суду Харківської області.

Протоколом від 22 лютого 2021 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 905/61/21 визначено суддю Хотенця П.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 22 березня 2021 року на 11:20 годин.

18 березня 2021 року електронною поштою Маріупольською міською радою подано заяву (вхідний № 1558) про проведення підготовчого засідання без участі представника Маріупольської міської ради, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 22 березня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 13 квітня 2021 року на 11:30 годин.

12 квітня 2021 року електронною поштою Маріупольською міською радою подано заяву (вхідний № 2071) про проведення підготовчого засідання без участі представника Маріупольської міської ради, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 13 квітня 2021 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 26 квітня 2021 року на 15 годин.

23 квітня 2021 року електронною поштою Маріупольською міською радою подано заяву (вхідний № 2358) про проведення підготовчого засідання без участі представника Маріупольської міської ради, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 26 травня 2021 року та відкладено підготовче засідання на 25 травня 2021 року на 12 годин.

18 травня 2021 року через канцелярію суду, Маріупольською міською радою подано клопотання (вхідний № 11254) про долучення доказів до матеріалів справи, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані докази.

24 травня 2021 року електронною поштою Маріупольською міською радою подано заяву (вхідний № 2841) про проведення підготовчого засідання без участі представника Маріупольської міської ради, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25 травня 2021 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2021 року на 11 годин.

11 червня 2021 року електронною поштою Маріупольською міською радою подано заяву (вхідний № 3979) про проведення судового засідання без участі представника Маріупольської міської ради, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданих заявах підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 24 лютого 2021 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 26 травня 2010 року № 5/43-6510, між Маріупольською міською радою (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Агрогарант" було укладено договір оренди земельної ділянки від 16 липня 2010 року.

Відповідно до договору, Маріупольська міська рада передає, а відповідач приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Володарське шосе, 1 у Центральному (Жовтневому) районі міста Маріуполя, площею 1,1459 га. Договір укладено строком на 10 років (до 26 травня 2020 року) з фіксованою платою за земельну ділянку в грошовій формі у розмірі 4 % від грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України, об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Згідно статті 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Суб`єктом плати за землю (платником) є землекористувач, у тому числі орендар. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Згідно пунктів 4.4., 4.5 договору оренди землі, орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Земельним Кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в договорі оренди землі, а саме в пп. 9.3.1.4 - орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати та пп. 9.2.10 - орендар зобов`язаний відповідно до договору своєчасно вносити орендну плату.

Матеріали справи свідчать про те, що орендна плата за користування відповідачем земельною ділянкою в повному обсязі та своєчасно не сплачена.

Згідно з даними управління Держгеокадастру в м. Маріуполі Донецької області, нормативна грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки, складає: на 2017, 2018 рік - 9164825,70 грн. (Кф =2,0); з 17 липня 2018 року до кінця 2018 року - 13747238,54 грн (Кф = 3,0); з 01 січня 2019 року - 13670808,16 грн. (Кф = 3,0); з 13 січня 2020 року - 11392340,13 грн. (Кф = 2,5).

Відповідно до розрахунку договірних обов`язків по орендній платі за землю за період з вересня 2017 року по травень 2020 року сума заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Агрогарант" за договором складає 1256 345,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок зроблено відповідно до додатку до договору наступним чином: нормативна грошова оцінка земельної ділянки на відповідний рік * 3% / 365(366) календарних днів року * кількість днів в кожному розрахунковому місяці.

Згідно статті 129.4. Податкового кодексу України та пункту 4.10. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, з огляду на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором йому нарахована пеня в розмірі 2880,14 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 18888,39 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Агрогарант" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, код ЄДРПОУ 32329204) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою розташованої за адресою Володарське шосе, буд. 1 в м. Маріуполь, площею 1,1459 га, кадастровий номер (1412336300:01:019:0260) у сумі 1259225,36 грн., перерахувавши кошти на рахунок 33216812700052, код 18010600, отримувач - Маріуп. УК/Центральний (Жовтневий) район, ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 33852448.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Агрогарант" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, код ЄДРПОУ 32329204) на користь Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) 18888,39 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "29" червня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець