Постанова

від 24.06.2021 по справі 661/3476/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 661/3476/18

провадження № 61-6412св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державне підприємство Сетам , ОСОБА_2 , Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, правонаступником якого є Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Одеса, суб`єкт підприємницької діяльності Мартинова П. В. ,

третя особа - публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , правонаступником якого є акціонерне товариство Альфа-банк ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року в складі судді Ведяшкіна Ю. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам ), ОСОБА_2 , Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Новокаховський МВ ДВС Головного ТУЮ у Херсонській області), правонаступником якого є Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Одеса, суб`єкта підприємницької діяльності Мартинова П. В. , в якому просив суд визнати недійсним протокол електронних торгів №342379 від 02 липня 2018 року з реалізації нерухомого майна - приміщення вбудовано-прибудованого магазину загальною площею 113,6 кв. м, що знаходяться з адресою: АДРЕСА_1 , проведеного ДП Сетам ; визнати недійсним акт про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, складений 17 липня 2018 року Новокаховським МВ ДВС Головного ТУЮ у Херсонській області .

Позовна заява мотивована тим, що на виконанні Новокаховського МВ ДВС Головного ТУЮ у Херсонській області перебуває зведене виконавче провадження № 55393083, де стягувачем є публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - ПАТ Укрсоцбанк ), правонаступником якого є акціонерне товариство Альфа-банк (далі - АТ Альфа-банк ), а він - боржником. В межах виконавчого провадження проведено опис та накладено арешт на його нерухоме майно, а саме: приміщення вбудованого-прибудованого магазину загальною площею 113,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; двічі проводено оцінку та визначено вартість нерухомого іпотечного майна у розмірі 1 022 173,00 грн. За повідомленням ДП Сетам електронні торги призначались тричі та 02 липня 2018 року в результаті торгів ОСОБА_2 визнаний переможцем, придбав майно за 715 521,10 грн.

Посилаючись на те, що електронні торги проведено з порушеннями вимог закону, зокрема: оцінка спірного об`єкту не відповідає дійсності, проведена без огляду об`єкту; предметом договору іпотеки є нежиле приміщення: магазин, загальною площею 69,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , в той час як реалізовано нежиле приміщення, вбудовано-прибудований магазин за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,6 кв. м; його не було належним чином повідомлено про призначені торги, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця не були оскаржені позивачем в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством, спірне нерухоме майно перебувало у власності позивача, який є боржником по зведеному виконавчому провадженню № 55393083, в межах якого державним виконавцем було арештовано, оцінено та передано майно на електронні торги, які відбулися у законний спосіб. Позивачем не надано належних доказів, що продаж з електронних торгів спірного майна призвело до порушення його прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено порушень Порядку реалізації арештованого майна, які б вплинули на результати електронних торгів чи порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У квітні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в порушення вимог процесуального законодавства не прийняв до уваги долучену до матеріалів справи постанову Херсонського апеляційного суду від 31 січня 2020 року у справі № 661/2190/15-ц, якою виконавчі написи нотаріуса, на підставі яких проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на електронних торгах, визнані у судовому порядку такими, що не підлягають виконанню. Таким чином апеляційний суд не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд не врахував правові висновки щодо застосування норми права у побідних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року в справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року в справі № 6-1749цс15, від 12 жовтня 2016 року в справі № 6-1981цс16, Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 712/1317/14-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 759/18852/14-ц, від 19 грудня 2018 року в справі № 643/17957/15-ц, від 07 лютого 2019 року в справі № 522/1516/15-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 372/4917/13, від 11 березня 2020 року в справі № 205/7791/17-ц, відповідно до яких підставою для задоволення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. У разі визнання виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, таким, що не підлягає виконанню, це є підставою для визнання недійсним результатів торгів.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП Сетам на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що реалізація предмету іпотеки за відсутності судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса не є порушенням правил, які встановлюють процедуру реалізації арештованого майна. Також, реалізація нерухомого майна, яке обтяжено іпотекою, за правилами, встановленими Законом України Про іпотеку , жодним чином не порушує прав позивача та не може вплинути на результат електронних торгів. Позивачем дії державного виконавця з визначення вартості майна оскаржено не було, тому реалізація арештованого майна відбулась на підставі оцінки, встановленої у законному порядку, результати якої позивачем не оскаржені, а незгода позивача зі стартовою ціною лоту не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. У позовні заяві не зазначено жодного порушення норм Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних прав позивача у результаті проведення електронних торгів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 661/3476/18 з Новокаховського міського суду Херсонської області.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу № 661/3476/18 призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 25 лютого 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Укрсоцбанк , укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080184П, забезпечений іпотечним договором № 02-23-Ф080184П-50 між тими ж сторонам, предметом якого є нежиле приміщення, магазин, загальною площею 69,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.

В провадженні Новокаховського міського ВДВС ГТУЮ в Херсонській області перебуває зведене виконавче провадження № 55393083 щодо примусового виконання виконавчих документів, а саме:

виконавчого листа № 661/377/15-ц, виданого 07 серпня 2015 року Новокаховським міським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором на загальну суму 266 934,90 грн. (постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15 вересня 2015 року № 48730857), по якому 15 вересня 2015 року постановою державного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу;

виконавчого листа № 661/2190/15-ц, виданого 28 вересня 2015 року Новокаховським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк судового збору в розмірі 3654,00 грн. (постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10 травня 2017 року № 53888632), по якому 10 травня 2017 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення;

виконавчого напису № 10747, виданого 12 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 801,51 доларів США (постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07 листопада 2017 року №550841), по якому 16 листопада 2017 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення;

виконавчого напису № 18355, виданого 11 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором в розмірі 102 201,74 доларів США (постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2017 року № 55359853).

30 листопада 2017 року державним виконавцем за участю представника стягувача винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої при примусовому виконанні виконавчого листа № 661/377/15-ц, виданого 07 серпня 2015 року Новокаховським міським судом Херсонської області, описано та накладено арешт на майно, а саме: нежиле приміщення - вбудовано-прибудованого магазину загальною площею 113,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває в іпотеці ПАТ Укрсоцбанк . Копію зазначеної постанови направлено боржнику ОСОБА_1

16 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_3 повторно складено звіт про вартість майна ОСОБА_1 , згідно якого визначено ринкову вартість нежитлового приміщення магазину загальною площею 113,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1 022 173,00 грн.

23 лютого 2018 року державним виконавцем подано заявку Херсонській філії ДП Сетам на реалізацію арештованого майна.

Згідно протоколу № 324840 від 04 квітня 2018 року торги щодо реалізації об`єкта іпотеки, стартова ціна: 1 022 173,00 грн не відбулись в зв`язку з відсутністю допущених учасників.

Згідно листа від 17 квітня 2018 року ДП Сетам повідомило державну виконавчу службу, стягувача та боржника ОСОБА_1 про призначення електронних торгів на 16 травня 2018 року о 9.00 год., початкова ціна продажу майна 817 738,40 грн.

17 травня 2018 року ДП Сетам повідомило про те, що 16 травня 2018 року електронні торги не відбулись в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

29 травня 2018 року ДП Сетам повідомило сторони виконавчого провадження про призначення електронних торгів 02 липня 2018 року, початкова ціна продажу майна 715 521,10 грн.

Згідно протоколу № 342379 проведення електронних торгів та згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 17 липня 2018 року в межах зведеного виконавчого провадження № 55393083 02 липня 2018 року проведено електронні торги, за 715 521,10 грн реалізовано (переможець торгів ОСОБА_2 ) нежиле приміщення вбудовано-прибудований магазин за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,6 кв. м.

17 липня 2018 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки за зведеним виконавчим провадженням № 55393083.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2019 року у справі № 661/2190/15-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Альфа-Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., Новокаховський МВ ДВС Головного ТУЮ у Херсонській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрованим в реєстрі за № 10747, відповідно до якого запропоновано стягнути на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість, що виникла по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф0609П від 07 листопада 2006 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрованим в реєстрі за №18355, відповідно до якого запропоновано стягнути на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість, що виникла по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф080184П від 25 лютого 2008 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Постановою Херсонського апеляційного суду від 23 січня 2020 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 серпня 2019 року залишено без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України Про виконавче провадження , реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, я й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено порушень Порядку реалізації арештованого майна, які б вплинули на результати електронних торгів чи порушення його прав і законних інтересів. Суди дійшли обґрунтованого висновку про дотримання процедури проведення електронних торгів та належне повідомлення про призначення електронних торгів у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

При цьому судами вмотивовано відхилено доводи позивача щодо порушень при проведенні оцінки майна, оскільки відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження оскарження оцінки арештованого майна передбачено окремою процедурою відповідно до вимог статті 57 цього Закону та не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Також правильно відхилено посилання позивача, як на підставу недійсності електронних торгів, на збільшення площі реалізованого нерухомого майна до 113,6 кв. м, з урахуванням того, що в іпотеку ним передавався об`єкт нерухомості площею 69,7 кв. м, оскільки такі позбавлені правового обґрунтування та суперечать умовам договору іпотеки, укладеного між стягувачем та боржником ОСОБА_1 щодо покращень іпотечного майна.

Враховуючи вимоги частини п`ятої статті 48 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець в межах повноважень вчинив процесуальні дії з метою примусового виконання боржником зобов`язань. Доводи позивача щодо порушень Порядку реалізації арештованого майна безпідставні та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи .

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неврахування апеляційним судом постанови Херсонського апеляційного суду від 31 січня 2020 року у справі № 661/2190/15-ц, якою виконавчі написи нотаріуса, на підставі яких проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на електронних торгах, визнані у судовому порядку такими, що не підлягають виконанню, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За приписами частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся у серпні 2018 року та зазначав такі підстави позову: оцінка спірного об`єкту не відповідає дійсності, проведена без огляду об`єкту; предметом договору іпотеки є нежиле приміщення площею 69,7 кв. м, в той час як реалізовано нежиле приміщення, загальною площею 113,6 кв. м; його не було належним чином повідомлено про призначені торги.

Тобто такої підстави позову як визнання виконавчих написів нотаріуса, на підставі яких проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на електронних торгах, такими, що не підлягають виконанню, ним не заявлялось.

Рішення суду першої інстанції у цій справі ухвалено 09 серпня 2019 року, в той час як постанова Херсонського апеляційного суду у справі № 661/2190/15-ц ухвалена 31 січня 2020 року, тобто після розгляду справи місцевим судом.

Отже відповідно до вимог частини шостої статті 367 ЦПК України апеляційний суд правильно не прийняв та не розглянув вказані підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції .

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 , 59 , 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 , 78 , 79 , 80 , 89 , 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону , рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун