Рішення

від 01.07.2021 по справі 240/19540/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/19540/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" звернулося до суду із позовом до Київської митниці Держмитслужби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2020/300037/2 від 17.09.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00624 від 17.09.2020, прийняті Київською митницею Держмитслужби.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що враховуючи надання всіх належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, вважає винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості UA 100530/2020/300037/2 від 17.09.2020 та картку відмови UA100530/2020/00624 від 17.09.2020 протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2020.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направив відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи подані до митного оформлення містять неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів,відсутні у документах відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.Додатково надані документи, вказаного не спростували, тому митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товарів 2г' (резервний метод) відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100530/2020/300037/2 від 17.09.2020.

17.12.2020 справа знята з розгляду, у зв"язку з участю судді в семінарі. Чергове судове засідання призначено на 21.01.2021.

21.01.2021 справа у судовому засіданні не слухалась, у зв`язку з перебуванням судді Липи В.А. у щорічній основній відпустці, розгляд справи відкладено на 16.02.2021.

Представник позивача подав клопотання про закриття підготовчого провадження та про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

11.09.2020 для митного оформлення в режимі імпорт до відділу митного оформлення №1 митного поста Житомир-центральний Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA100530/2020/044372 з метою імпорту товарів, запчастини до автомобілів, що надійшов на адресу Торговий Союз Гермес . Митну вартість визначено декларантом самостійно на товари:

- №6 Системи підвіски та їх частини (включаючи амортизатори) для легкових транспортних засобів цивільного призначення , на рівні 4,65 $/кг.;

- №7 Системи підвіски та їх частини для легкових транспортних засобів цивільного призначення - 4,94 $/кг.;

- №8 Зчеплення складенні та їх частини для легкових транспортних засобів цивільного призначення - 5,01 $/кг.;

- №9 Рульові колеса, рульові колонки та картери рульових механізмів, їх частини для легкових транспортних засобів цивільного призначення - 5,71 $/кг.;

- №10 Гальма та гальмові системи з підсилювачами та їх частинами для дискових гальм, для легкових транспортних засобів цивільного призначення - 3,50 $/кг.;

- №13 Обладнання та пристрої для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згорання - 7,81 $/кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 5/UАВ від 01.07.2019;

- Додаткова угода б.н від 01.07.2019;

- рахунок-фактура № GR-U20/036 від 08.09.2020;

- автотранспортна накладна (CMR) № 0058341 від 08.09.2020;

- пакувальний лист GR-U20/036 від 08.09.2020;

- експортна декларація від 08.09.2020.

На вимогу митного органу, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, декларантом було надано такі додаткові документи:

- податкові накладні №№1 - 3 від 03.08.2020, №№5 та 6 від 04.08.2020, №№7 - 11,13, 14 від 05.08.2020, №№15 -17, 19 від 06.08.2020, №№22 - 24, 27, 28 від 07.08.2020, №61 від 14.08.2020, №63 від 17.08.2020, №№64 - 68 від 18.08.2020 та №№70, 72 - 74 від 19.08.2020, №№83 - 85 від 21.08.2020, №№86 - 89, 91 від 25.08.2020, №№92, 94 - 97 від 26.08.2020, №№98 - 100 від 27.08.2020, №№105 - 111 від 28.08.2020, №№ 112-118 від 31.08.2020;

- видаткові накладні №РН-0000783 від 05.08.2020, №РН-0000777 від 03.08.2020, №РН-000785 від 05.08.2020, №РН-0000775 від 03.08.2020, №РН-0000776 від 03.08.2020, №РН- 000779 від 04.08.2020, №РН-0000786 від 05.08.2020, №РН-0000782 від 05.08.2020;

- комерційна пропозиція б/н від 01.07.2019;

- прайс-лист б/н від 01.07.2019.

17.09.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100530/2020/300037/2 з підстав того, що у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості та додатково надані документи не усунули розбіжності у документах, що стосуються підтвердження числових значень складових митної вартості товару (витрат на транспортування товару). Митна вартість скоригована до рівня: товар №6 - 6,26 $/кг; товар №7 - 9,118 $/кг; товар №8 - 5,89 $/кг; товар №9 - 7,045 $/кг; товар №10 - 4,746 $/кг; товар №13 - 8 137 $/кг.

17.09.2020 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості, митним органом винесено картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00624.

Вважаючи такі рішення необґрунтованими та протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтями 49-50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Положеннями ч.ч.4,5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Суд зауважує, що за нормою встановленою частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У випадках незгоди із задекларованою митною вартістю існує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Суд зауважує, що законом чітко визначено умови, за яких у контролюючого органу виникає право на витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митний орган зобов`язаний навести конкретні обставини, що викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Так, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені Митним кодексом України. Ненадання певних документів з передбаченого переліку може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Витребування додаткових документів є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Водночас слід звернути увагу, що суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, згідно з ч.2-3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Як попередньо встановлено судом, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення позивачем митної вартості товару, а саме відповідачем вказано, що документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (витрат на транспортування товару).

Проаналізувавши підстави для коригування митної вартості вказані у оскаржуваному рішенні, слід зазначити наступне.

01 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ СОЮЗ ГЕРМЕС та компанією Grunntech (надалі - Постачальник) та GRUNNTECH GMBH (надалі - Правонабувач) було укладено договір поставки № 5/UAB.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов`язується поставити в порядку та на умовах, визначених даним Договором автомобільні запчастини Finwhale в асортименті з метою подальшої реалізації Товару, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його, в порядку та на умовах визначених даним Договором.

Згідно п. 9.1. Договору, дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. У разі якщо не менше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору жодна із Сторін Договору не заявить про його розірвання строк дії договору автоматично пролонговується на наступний календарний рік.

01 липня 2019 року між вищевказаними сторонами було укладено додаткову угоду до Договору поставки № 5/UAB від 01.07.2019 р., згідно якої п. 3.2. Договору викладено в новій редакції: Оплата окремих партій Товару по даному договору здійснюється за цінами, зазначеними в інвойсі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, наступним чином: 100% від вартості замов Товару, що поставляється перераховується Покупцем на банківський рахунок Постачальника, не пізніше 30(тридцяти) днів від дати поставки. Валюта платежів - до США. Ціни зазначені в інвойсах, формуються згідно цін, що діють у Постачальника на момент складення інвойса. ( п. 3.2. Договору). Вказані зміни діяли до 31 грудня 2019 року.

01 січня 2020 року між сторонами по Договору поставки знову було укладено додаткову угоду до Договору поставки № 5/UAB від 01.07.2019.

Згідно п. 1 додаткової угоди від 01.01.2020 року, сторони досягли домовленості п. 3.2. Договору викласти в новій редакції Оплата окремих партій Товару по даному договору здійснюється за цінами, зазначеними в інвойсі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, наступним чином: 100% від вартості замовлення Товару, що поставляється перераховується Покупцем на банківський рахунок Постачальника, не пізніше 30 (тридцяти) днів від дати поставки. Валюта платежів - долари США. Ціни зазначені в інвойсах, формуються згідно цін, що діють у Постачальника на момент складення інвойса. .

Згідно п. 5 вказаної додаткової угоди від 01.01.2020 року, умови, визначені даної додаткової угоди, діють до 31 грудня 2020 року.

Вказане свідчить про те, що оплата за поставлений по даному договору Товар здійснюється з відстроченням платежу до 30 днів з дати поставки.

Поряд з цим, слід зазначити, що Товар за даною поставкою було отримано позивачем 11 вересня 2020 року, тому у ТОВ Торговий Союз Гермес був строк для оплати Товару до 11 жовтня 2020 року, тобто після дати подання МД.

Отже, висновки відповідача щодо неподання документу про оплату оцінюваного товару спростовуються вищенаведеним, адже на момент подання МД, строк оплати за поставлений товар не настав, тому у позивача не було зобов`язання надати відповідачу докази оплати поставленого товару.

Часткова оплата за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.09.2020, яке відповідно було приєднане позивачем до заяви від 08.10.2020 при її поданні відповідачу.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів підтвердження вартості перевезення товару, що викликає сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару та те, що акт виконаних робіт № 48 від 11.09.2020 не містить обов`язкових реквізитів, з огляду на наступне.

18.04.2019 між ТОВ Торговий Союз Гермес та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір транспортного експедирування в міжнародному сполучення № 65/19, згідно якого Експедитор бере на себе зобов`язання за плату та за рахунок Замовника організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні пов`язаних із перевезенням та митним оформленням вантажу (далі - послуги) у відповідності з умовами, узгодженими Сторонами у заявках даного Договору, які є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язує оплатити надані послуги ( п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору транспортного експедирування, Замовник зобов`язує повідомити Експедитора про необхідність виконання перевезення вантажу шляхом надіслання електронної копії заповненої та підписаної заявки на електронну адресу Експедитора з подальшою обов`язковою заміною на оригінальний примірник не пізніше 5 робочих днів до запланованої дати початку надання послуг.

03.09.2020 ТОВ Торговий Союз Гермес було подано заявку на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом із зазначенням, що до перевезення підлягає вантаж: автозапчастини вагою 7 930,60 кг. 11 європалет маршрутом Шуляй (Литва) - Житомир (Україна) із зазначенням місця завантаження та місця розвантаження товару та транспортного засобу, що здійснює перевезення. Згідно заявки сума оплати складає 22960,00 грн.

У вказаній заявці також було зазначено відомості про автомобіль та водія, який безпосередньо здійснював перевезення товару: автомобіль Вольво НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 тел. НОМЕР_3 .

07.09.2020 перевізником ФОП ОСОБА_3 було надано гарантійний лист, яким останній зобов`язується здійснити вивіз товару за інвойсом № GR0052ХР від 28.08.2020 р. з оформленням документів та у відповідності до процедур ЕС.

10.09.2020 перевізником на підтвердження митної вартості товару в тому числі з врахуванням витрат на перевезення було надано лист про те, що транспортні витрати по доставці вантажу автомобілем НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_4 вагою 7930,60 кг буде здійснено від м. Шуляй (Литва) до кордону України і вартість транспортних послуг складає 12700,00 грн.

Пунктом 4.1.8. Договору передбачено, що експедитор у термін 5 робочих днів з моменту виконання своїх зобов`язань надає Замовнику два примірники Акту приймання передачі наданих послуг, рахунок - фактуру на оплату наданих послуг та податкову накладну.

Згідно п. 6.1. вказаного вище договору, розмір плати за надання Експедиторських послуг при кожному окремому перевезенні та митному оформленні вантажів визначається у Заявці до Договору. Платежі здійснюються Замовником у національній валюті згідно наданого Експедитором рахунку - фактури протягом 7 (семи) календарних днів з дати виставлення відповідного рахунку - фактури.

11.09.2020 перевізником - ФОП ОСОБА_3 було надано на адресу ТОВ Торговий Союз Гермес рахунок на оплату № 48 від 11 вересня 2020 року.

11.09.2020 між експедитором - ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Торговий союз Гермес було підписано акт надання послуг № 48 від 11 вересня 2020 р на суму 22 960,00 грн. з яких 12700,00 грн. це вартість послуг за міжнародне перевезення від пункту завантаження м. Шаулій (Литва) до митного переходу на кордоні Ягодин. Вказаний акт містить підписи уповноважених представників Сторін та відтиски печаток.

16.09.2020 ТОВ Торговий Союз Гермес на розрахунковий рахунок перевізника було сплачено кошти в розмір 22960,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2801 від 16.09.2020.

Суд зазначає, що вказані документи в повному обсязі підтверджують вартість перевезення товару та зазначає, що наявні докази були приєднані до заяви позивача від 08.10.2020, наданої митному органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.8 ст.55 Митного кодексу України.

Також, не відповідають дійсності доводи відповідача про ненадання останньому доповнення № 1 до договору поставки в якому визначається, найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється по Договору поставки № 5/UAB від 01.07.2019 р., оскільки таке доповнення було надано додатково при подані заяви на визначення митної вартості, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Твердження відповідача, що до митного оформлення не надано підтверджуючих документів, що виготовлення товарів здійснювалось на замовлення UAB "GRUNNTECH", виробником Grunntech GmbH, який зареєстровано в Німеччині є необгрунтованими, оскільки норми Митного кодексу України не передбачають прямого обов"язку покупця надавати разом з митною декларацією підтверджуючих документів щодо замовника виготовлення товару та місця його виготовлення.

Щодо посилань позивача на висновок державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 08.10.2020 №113/201, то суд зазначає, що висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №810/4440/16.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що декларантом при митному оформленні товару було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відтак, за умови подання позивачем при митному оформленні товару вищевказаного переліку документів, який відповідає вимогам закону, у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповної та/або недостовірної відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення їх митної вартості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100530/2020/300037/2 від 17.09.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00624 від 17.09.2020, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" (майдан Перемоги, 9, кв. 42, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 39291874) до Київської митниці Держмитслужби України (Бульвар Вацлава Гавела, 8- А, м.Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100530/2020/300037/2 від 17.09.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00624 від 17.09.2020, прийняті Київською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий союз "Гермес" 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа