Постанова

від 30.06.2021 по справі 640/25232/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25232/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Вінокурової І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року, суддя Вєкуа Н.Г., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2019 №0343520410.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 14.11.2019 року №4165/26-15-04-10-20.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Крім того, в апеляційній скарзі представник Головного управління ДПС у м. Києві просить здійснити процесуальне правонаступництво замінивши відповідача Головне управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 року Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Відповідно ч.2 п.2 постанови КМ України від 20.09.2020 року №893 Деякі питання територіальних органів ДПС у зв`язку з ліквідацією територіальних органів ДПС шляхом утворення відокремлених підрозділів ДПС, правонаступником Головного управління ДПС у м Києві визначено Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлеий підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити Головне управління ДПС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39534785), за результатами якої складено акт №4165/26-15-04-10-20 від 14.11.2019 року (Акт перевірки).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на прибуток юридичних осіб: податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №5492615141; податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №7326151401, чим порушено п.п.57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №4165/26-15-04-10-20 від 14.11.2019 року ГУ ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0343520410 від 03.12.2019 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 25893,05 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За приписами п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1, пункту 203.2 статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, розмір штрафних санкцій, передбачених зазначеною нормою залежить від терміну прострочення сплати грошового зобов`язання, який можливо порахувати від дати фактичного погашення податкового боргу.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм слідує, що на платника податку покладено обов`язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов`язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому у разі несвоєчасної сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф.

Як убачається із матеріалів справи, камеральною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток товариства встановлено несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов`язання по податку на прибуток юридичних осіб: податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №5492615141; податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №7326151401, чим порушено п.п.57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 826/1398/17 встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві за результатами проведеної документальної виїзної планової перевірки ТОВ "Укрбуд Інвест" (код за ЄДРПОУ 39534785) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08 грудня 2014 року по 30 червня 2016 року" було прийнято зокрема податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2016 року №5492615141 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 31 підрозділу 1 розділу XX 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Укрбуд Інвест" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 052 302,50 грн, в тому числі за основним платежем - 4 041 842,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 010 460,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2017 у справі №826/1398/17 (текст якої доступний для вільного ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/68309368) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04 листопада 2016 року №5482615141, №5492615141 та №5502615141.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2017 у справі №826/1398/17 набрала законної сили 07.11.2017 року.

Окрім того, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2019 № 7426151401 щодо донарахування податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням + 5 831 629 грн, за штрафними санкціями + 1 457 907 грн; від 21.01.2019 року № 7626151401 щодо податку на додану вартість, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду 540 351 грн; від 21.01.2019 року № 7326151401 щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями + 5 383 908 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 1 345 977 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року , залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/11787/19, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) № 7326151401 від 21 січня 2019 року.

У відповідності до даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі №640/11787/19 набрала законної сили з 19.03.2020 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" не порушено строків сплати узгодженої суми зобов`язання з податку на прибуток, які виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.11.2016 №5492615141; податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 №7326151401, що скасовані в судовому порядку.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.12.2019 №0343520410.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.