Постанова

від 22.06.2021 по справі 460/6536/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6536/20 пров. № А/857/4535/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.

представник позивача: не з`явився

представник відповідача: Росохата Д.І.

представник третьої особи: Дячук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 460/6536/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Рівнеазот до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна екологічна інспекція Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису,-

суддя в 1-й інстанції - Борискін С.А.,

час ухвалення рішення - 11 год. 02 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 11.01.2021,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Рівнеазот (далі ПрАТ Рівнеазот , позивач) звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі ДЕІ України, відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна екологічна інспекція Поліського округу та просило визнати протиправним та скасувати припис від 24.07.2020 №001.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією є протиправним, а відтак вважає, що рішення, які прийняті за наслідками такої перевірки є незаконними. Як на окрему підставу скасування оскаржуваного припису вказує, що акт перевірки №2/5-001, який став підставою для прийняття припису №001, не був підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали контрольний захід. Звертає увагу на те, що позапланові заходи нагляду (контролю), на підставі звернень громадян, повинні здійснюватися територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а оскільки такого погодження не було, то відповідно позапланова перевірка є незаконною.

Вважає, що оскаржуваний припис є протиправним та таким, що прийнятий не в порядку та спосіб, що встановлені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції України від 24.07.2020 №001.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач - ДЕІ України, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що суд першої інстанції здійснив вибіркову та недостатню оцінку фактів, наведених у відзиві та письмових поясненнях ДЕІ України та Державної екологічної інспекції Поліського округу. Вважає, що судом надано пріоритетне значення доказам позивача, нівелюючи при цьому докази, які були надані відповідачем, оскільки нівельовано значення Акту № 2/5-001 від 06.07.2020, як доказу фіксації порушень, у зв`язку з тим, що посадовими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу, які здійснювали позаплановий захід, в останній день перевірки не було підписано два примірники акту за результатами здійснення позапланового заходу, а також акт перевірки складений з порушенням вимог законодавства щодо зазначення відповідної інформації у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства , що свідчить про відсутність підстав для його застосування як доказу фіксації виявлених порушень;

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано результати проведених інструментально-лабораторних досліджень (фонових проб вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів) на ПрАТ Рівнеазот , що підтверджують зафіксовані в Акті порушення з боку ПрАТ Рівнеазот та не надано належну оцінку факту, який свідчить про перевищення проектного обсягу видалення відходів ПрАТ Рівнеазот , що складає 15 400.00 тонн відповідно до паспорту МВВ № 1 від 12.05.2000, не враховано показань свідків.

Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасування, з наведених підстав в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що є рішення суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи, є законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція Поліського округу, підтвердила у судовому засіданні суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний припис винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, представника позивача та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 01.07.2020 №234, відповідно до звернень громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.05.2020 про порушення суб`єктом господарювання - ПрАТ Рівнеазот їхніх законних прав, на підставі направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ Рівнеазот від 01.07.2020 №16 проведено позаплановий захід державного нагляду - позапланову перевірку щодо дотримання ПрАТ Рівнеазот вимог законодавства у сфері охорони природних ресурсів (далі - позапланова перевірка), в період з 06.07.2020 по 17.07.2020.

За наслідком проведення вказаної перевірки, 06.07.2020 ДЕІ України складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №2/5-001.

Зі змісту акта перевірки встановлюється, що за її результатами виявлено ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 06.07.2020 по 17.07.2020, Державною екологічною інспекцією України 24.07.2020 винесено припис №001 (т.1 а.с.32-39), яким зобов`язано ПрАТ Рівнеазот , зокрема:

- забезпечити безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані ГОУ на джерелі викидів № 36 (відділення пакувальної селітри), а саме: усунути розгерметизацію повітропроводів, вхідних отворів відбору проб та вимірювання газопилового потоку;

- забезпечити ефективну роботу і підтримання у справному стані ГОУ на джерелі викидів № 37 (відділення пакувальної селітри), а саме: провести очищення бункера накопичувача та усунути розгерметизацію вхідних отворів відбору проб та вимірювання газопилового потоку;

- забезпечити ефективну роботу і підтримання у справному стані ГОУ на джерелі викидів № 38 (відділення пакувальної селітри), а саме усунути розгерметизацію установки у місцях з`єднання газоходу та вентилятора, вхідних отворів відбору проб та вимірювання газопилового потоку;

- забезпечити виконання вимог щодо експлуатації установок очистки газів, а саме: провести технічне навчання і перевірку знань інженерно-технічного персоналу та перевірку знань технічного персоналу, залученого до експлуатації ГОУ;

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, по неврахованих джерелах викидів в дозволі від 15.11.2018 №5624683301-8, що утворюються під час експлуатації очисних споруд, біологічної очистки (БХО) цеху нейтралізації і очищення промислових стічних вод (цех НіОПСвод) та шламонакопичувача фтористих солей площею 45 га, накопичувача для зберігання токсичних відходів, мулових майданчиків;

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від відвалу фосфогіпсу (орієнтовна площа 31 га), розташованому за межами с. Рубче, Рівненського району, Рівненської області;

- провести інвентаризацію та ідентифікацію всіх відходів, що утворюються, зберігаються, розміщуються та видаляються;

- внести зміни до паспортів місць видалення відходів №1 від 12.05.2000, №2 від 12.05.2000, №4 від 12.05.2000, №75 від 11.05.2005 після погодження Рівненською обласною державною адміністрацією;

- погодити з Рівненською обласною державною адміністрацією можливість видалення у накопичувач токсичних відходів 0,180 тонн відпрацьованого силікагелю з установок очищення повітря цехів А1, АК - 2, ФК, код згідно КВ 2416.2.9.10, а також осаду споруд біологічно-хімічної очистки, код згідно КВ 9010.2.3.01. у секції №3, 2 шламонакопичувача фтористих солей;

- визначити клас небезпеки відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42), які складаються з відходів гіпсу, що утворюється у процесі хімічного виробництва та забруднений компонентами - органічними сполуками фосфору та відходів фосфорорганічних сполук, що загалом включені до розділу А Жовтого переліку відходів до Положення та являються небезпечними відходами, шляхом замовлення Звіту по обґрунтуванню ступеню небезпеки відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору та рекомендацій щодо безпечного методу поводження з ними , наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України або лабораторії токсикології Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національно академії медичних наук України ;

- замовити розробку робочого проекту щодо рекультивації земель та місця видалення відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42), що розташовані за межами с. Рубче Рівненського району Рівненської області, у зв`язку із досягненням проектного обсягу видалення відходів, згідно паспорту МВВ №1 від 12.05.2000р.;

- отримати висновок з оцінки впливу на довкілля по робочому проекту щодо рекультивації земель та місця видалення відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42), що розташовані за межами с. Рубче Рівненського району Рівненської області та відносяться до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля;

- провести моніторинг за станом вод у підземному водоносному горизонті в районі розміщення місць видалення відходів - відвалу фосфогіпсу, накопичувача для зберігання токсичних відходів, за межами с.Рубче Рівненського району Рівненської області, здійснювати з усіх без виключення спостережних свердловин, з обов`язковим очищенням свердловин перед відбором проб, шляхом відкачки води, що міститься у свердловинах, їх прочищенням та поглибленням;

- здійснювати перевезення небезпечних відходів - кубових залишків перегонки МЕА (моноетаноламін), утворених при виробництві аміаку (код згідно КВ 2415.2.9.15) від місця їх утворення до місця видалення відходів - накопичувача для зберігання токсичних відходів лише за наявності ліцензії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на здійснення перевезення небезпечних відходів та договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення небезпечних відходів;

- укласти договір обов`язкового страхування ПрАТ Рівнеазот , у власності якого є об`єкти поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об`єктах життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб;

- розпочати будівництво локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом вод підземного водоносного горизонту навколо шламонакопичувача фтористих солей (секції №1,2,3) ПрАТ Рівнеазот , з метою попередження забруднення підземних вод, згідно з проектно-кошторисною документацією організаціям, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт;

- завершити будівництво локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом вод підземного водоносного горизонту навколо шламонакопичувача фтористих солей (секції №1,2,3) ПрАТ Рівнеазот , з метою попередження забруднення підземних вод, згідно з проектно-кошторисною документацією організаціям, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт;

- здійснити та в подальшому здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, в тому числі:

- фосфогіпс - дигідрат код згідно КВ 2413.2.9.42;

- відпрацьований ванадієвий каталізатор, код згідно КВ 2413.2.9.18;

- каталізатори інші відпрацьовані (каталізатор Д-11-90), код згідно КВ 2413.2.9.53;

- кубові залишки перегонки МЕА (моноетаноламін), утворені при виробництві аміаку, код згідно КВ 2415.2.9.15;

- осад камерного фільтру п. 608, код згідно КВ 2414.2.9.05;

- тверді залишки від чищення обладнання органічних виробництв, код згідно КВ 2466.2.9.12;

- шлам, що утворюється в процесі очищення стічних вод на підприємстві (осад з фільтру поз. Ф953), код згідно КВ 2414.2.9.04;

- відпрацьований силікагель з установок очищення повітря цехів А1, АК - 2, ФК, код згідно КВ 2416.2.9.10;

- осад реагентної очистки стічних вод, код згідно КВ 2420.2.9.05;

- не допускати зберігання та видалення відходів ПрАТ Рівнеазот у несанкціонованих місцях;

- ліквідувати несанкціоноване зберігання та видалення відходів фосфогіпсу-дигідрату від процесів перероблення фосфору, на площі понад 3,0 га висотою понад 6 метрів, поряд із секцією № 1 шламонакопичувача, в межах земельної ділянки площею 614.9822 га з кадастровим номером, шляхом перевезення вищевказаних відходів - фосфогіпсу на паспортизоване і спеціально відведене місце видалення відходів - відвал фосфогіпсу, що розташований за межами с. Рубче Рівненського району Рівненської області;

- здійснювати контроль за станом місць та об`єктів розміщення та видалення власних відходів;

- не допускати змішування відходів із піритним огарком (код згідно КВ 2413.2.9.09), що ускладнює поводження з ним;

- визначити клас небезпеки відходів - піритного огарку (код згідно КВ 2413.2.9.09), що утворився при переробці залізного колчедану (FeS2 - піриту) у сірчану кислоту, шляхом замовлення Звіту по обґрунтуванню ступеню небезпеки відходів - піритного огарку від процесів перероблення залізного колчедану у сірчану кислоту та рекомендацій щодо безпечного методу поводження з ними , наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України або лабораторії токсикології Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національно академії медичних наук України ;

- забезпечити за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення відходів - піритного огарку, що не підлягають утилізації, а також розробити, погодити та зареєструвати паспорт місця видалення відходів - піритного огарку (код згідно КВ 2413.2.9.09), що утворився при переробці залізного колчедану (FeS2 - піриту) у сірчану кислоту та видаляється поряд із секцією №2 шламонакопичувача ПрАТ Рівнеазот , в межах земельної ділянки площею 614.9822 га з кадастровим номером 7, що належить ПрАТ Рівнеазот ;

- отримати висновок з оцінки впливу на довкілля щодо можливості видалення:

- відходів від чистки вагонів (баласт), код згідно КВ 6000.2.9.22;

- відходів змішаних будівництва та знесення будівель та споруд, код згідно КВ 4510.2.9.09;

- осаду споруд біохімічної очистки, код згідно КВ 4101.2.9;

- шламу (нерозчинені залишки магнезиту в розчині нітрату магнію, код згідно КВ 2415.2.9.01;

- твердих побутових та будівельних відходів, код згідно КВ 7720.3.1.01;

- відходів від обслуговування обладнання, код згідно КВ 7730.3.2.01;

- відпрацьованого фільтроперліту, код згідно КВ 2414.2.9.62;

- відпрацьованого силікагелю, код згідно КВ 2416.2.9.10;

- відходів деревообробної дільниці (тирса), код згідно КВ 2000.2.2.17;

-відходів полістиролу, що утворюються в процесі експлуатації плаваючого завантаження фільтрів КФ-5 станції попередньої очистки води цеху ХПВ, код згідно КВ 4101.1.3.00;

- відпрацьованого катіоніту, код згідно КВ 4101.2.9.05; Загальним проектним обсягом 560000 тонн (620000 м3), на відвалі піритного огарку ПрАТ Рівнеазот , що розташований поряд із секцією №2 шламонакопичувача ПрАТ Рівнеазот , в межах земельної ділянки площею 614.9822 га з кадастровим номером 5624683300:03:000:0027, що належить ПрАТ Рівнеазот , у зв`язку із віднесенням до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, а також у зв`язку із не проведенням обов`язкової державної екологічної експертизи щодо об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

- розробити необхідні заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки навколо відвалу фосфогіпсу та котловану на території колишнього відвалу огарку та вирішити питання щодо ліквідації наслідків цього впливу.

Позивач вважаючи припис протиправним, оскільки фактично в акті перевірки жодних порушень вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища встановлено не було, оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що оформлений відповідачем акт перевірки, складений з порушенням вимог законодавства щодо зазначення відповідної інформації у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства , що свідчить про відсутність підстав для його застосування як доказу фіксації виявлених порушень.

Крім того, суд дійшов до висновку, що акт №2/5-001 від 06.07.2020 не є належним доказом порушення позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, оскільки в порушення вимог ст. 7 Закону №877-V, вказаний акт не підписаний усіма посадовими особами відповідача, які здійснювали позапланову перевірку позивача, а порушення імперативної норми абз.9 ч. 6 ст.7 Закону №877-V є самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису, винесеного на підставі протиправного акту №2/5-001 від 06.07.2020.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному припису суд першої інстанції зокрема дійшов висновку, що його вимоги є протиправними та не направлені на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, оскільки норми права, вказані відповідачем як такі, що порушені позивачем регулюють не порядок надання документів для перевірки, а стосуються організації діяльності суб`єктів господарювання при поводженні з відходами (зберігання, видалення, зменшення обсягів їх утворення). При цьому, переліку порушень цих норм права, які б свідчили про невжиття позивачем заходів на зменшення обсягів утворення відходів, порушення порядку їх зберігання або видалення, акт перевірки не містить.

Суд також вказав на те, що в оскарженому висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач не зазначає, в чому полягає неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, а всі встановлені моніторингом порушення носять суто формальний характер, та жодне з них не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель.

Відтак, оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною 4 статті 5 Закону №877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з ч.8 ст.7 вказаного Закону припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта: тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Водночас, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Вказані нормативні визначення надали суду першої інстанції підстави до наступних висновків, з якими також погоджується суд апеляційної інстанції, а саме:

-планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку;

-під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об`єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки;

-за наслідком здійснення перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю), протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу (перевірки) державного нагляду (контролю) складає, зокрема, припис.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у колонці розділу Опис виявлених порушень вимог законодавства відповідачем зазначені лише загальні посилання на порушення, тобто, акт перевірки не підтверджує факти виявлення порушень вимог законодавства з боку позивача, оскільки у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства відсутні посилання на конкретні докази та обставини, якими підтверджується наявність порушень: не описано та не конкретизовано по кожному з порушень переліку належних доказів.

Тобто, Акт перевірки №2/5-001 не підтверджує та не може підтверджувати факти виявлення порушень вимог законодавства з боку підприємства, оскільки Розділ Опис виявлених порушень вимог законодавства містить лише загальні описи порушень, в яких відсутні посилання на конкретні докази та обставини, якими підтверджується наявність порушень: не описано та не конкретизовано належних доказів речових, письмових, електронних чи інших.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оформлений відповідачем Акт перевірки №2/5-001 складений з порушенням вимог законодавства щодо зазначення відповідної інформації у Розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства та не містить інформації про докази, якими підтверджується порушення, що є підставою стверджувати про відсутність підстав для його застосування, як доказу фіксації виявлених порушень.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо того, що акт №2/5-001 від 06.07.2020 не є належним доказом порушення позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, оскільки в порушення вимог ст. 7 Закону №877- V, оскільки не підписаний усіма посадовими особами відповідача, які здійснювали позапланову перевірку позивача ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до абз.9 ч.6 ст.7 Закону №877- V, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Чинним законодавством не передбачено можливості підписання Акта перевірки окремими особами, а імперативно визначено, що Акт повинен бути підписаний особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, проте він таким не є. Посадові особи, допитані в якості свідків в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердили, що приймали участь у перевірці, проте Акт перевірки не підписали.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність порушення імперативної норми абз.9 ч. 6 ст.7 Закону №877- V.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказуючи на незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та заявляючи про необхідність його скасування в повному обсязі апелянт посилається в апеляційній скарзі на незаконність рішення лише щодо окремих пунктів припису, таких як 5, 6, 11, 12 та 26. Аргументів щодо незаконності оскаржуваного рішення в частині інших пунктів припису апелянт не обґрунтував.

Як на підставу своїх вимог, відповідач в оскаржуваному позивачем приписі покликається на положення пунктів 2.2.1, 4.5 та 4.7 Правил технічної експлуатації установок очистки газу , затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 52 від 06.02.2009, абз. 4 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ДСТУ-8725:2017.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2. Розділу ІІ вказаних Правил, суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечувати безперебійну ефективну роботу і безпечну експлуатацію ГОУ, підтримувати у справному стані споруди, устаткування та апаратуру для очищення викидів відповідно до вимог цих Правил.

Відповідно до положень підпункту 2.2.6. цих Правил, суб`єкт господарювання зобов`язаний здійснювати перевірку на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (далі - ефективність роботи ГОУ): два рази на рік - для забруднюючих речовин I-II класів небезпеки, що підлягають очищенню, один раз на рік - для забруднюючих речовин III-IV класів небезпеки, що підлягають очищенню.

Тобто, ефективність роботи ГОУ - це відповідність фактичних параметрів роботи установки очистки газу проектним. Згідно вимог підпункту 2.2.7. результати перевірки ефективності роботи ГОУ оформлювати актом перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установки очистки газу проектним (ефективність роботи ГОУ) на джерелі викиду, зразок якого наведено у додатку 4. Оригінал акта додається до паспорта ГОУ. Перевірку ефективності роботи ГОУ здійснюють лабораторії, які атестовані на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань.

Згідно положень пункту 4.5. Правил, після проведення відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку вхідні отвори герметизуються з метою запобігання витоку газу або підсосу повітря. Відповідно до пункту 4.7. При експлуатації ГОУ, призначених для очищення газопилового потоку із вмістом забруднюючих речовин I-IV класів небезпеки, слід забезпечувати герметичність споруд і дотримуватися інших вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень абз. 4 ст. 10 Закону України Про атмосферне повітря , підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

З зазначеного вище випливає, що ефективність роботи ГОУ - це не лише герметизація та очистка бункера, а лабораторно визначені показники відповідності фактичних параметрів роботи установки проектним.

З дослідженого судом першої інстанції змісту акта №2/5-001 від 06.07.2020, вбачається, що опис установок очистки газу міститься на сторінках 7,8 і будь-яких відомостей про наявність порушень не зазначено, в Описі виявлених порушень на ст. 33 в пунктах 1, 2, 3 в графі 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства - відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність порушення. Докази на підтвердження наявності порушення не були надані суду відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Актами перевірки технічного стану установки очистки газу на джерелах викидів №№36, 37, 38 (Акти №№006/8, 006/9, 006/10) встановлено відповідність показників обладнання проектним показникам, що свідчить про відсутність порушення вимог чинного законодавства позивачем.

Щодо вимог пункту 4 припису, яким відповідач зобов`язує позивача забезпечити виконання вимог щодо експлуатації установок очистки газів, а саме: провести технічне навчання і перевірку знань інженерно-технічного персоналу та перевірку знань технічного персоналу, залученого до експлуатації ГОУ, вказане не узгоджується з положеннями Закону України Про професійний розвиток працівників .

Правила технічної експлуатації установок очистки газу та інші нормативні документи не містять вимог щодо проведення формального навчання і отримання працівниками, залученими до експлуатації ГОУ посвідчення про навчання. Положення пп. 2.2.4 п.2.2 р. ІІ Правил містять вимоги лише щодо оформлення суб`єктом господарювання протоколів засідання комісії з перевірки знань технічної експлуатації установок очистки газу, які надані позивачем на підтвердження відсутності порушення.

Щодо пунктів 5 та 6 припису, згідно яких відповідач приписує: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, по неврахованих джерелах викидів в дозволі від 15.11.2018 №5624683301-8, що утворюються під час експлуатації очисних споруд, біологічної очистки (БХО) цеху нейтралізації і очищення промислових стічних вод (цех НіОПСвод) та шламонакопичувача фтористих солей площею 45 га, накопичувача для зберігання токсичних відходів, мулових майданчиків та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від відвалу фосфогіпсу (орієнтовна площа 31 га), розташованому за межами с. Рубче, Рівненського району, Рівненської області.

Наявність порушення контролюючий орган обґрунтовує абзацом 1 ч. 1 ст. 10, абз. 6, 11 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

Так, відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно абз. 6 та 11 ст. 11 цього Закону, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

В описі виявлених порушень на ст. 34-35 акту перевірки, в п.5, 6 у графі 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства відсутні посилання контролюючого органу на докази на підтвердження наявності порушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтування відсутності порушення з покликанням на положення Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві КНД 211.2.3.014-95, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року №7, оскільки згідно п.п.1.14.9. площинне джерело викидів - це джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється з поверхні, що має територіальні координати в системі координат. Підпунктом 1.14.11. цієї Інструкції встановлено, що неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами. Підпунктом 2.5.3 Інструкції встановлено, що величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначається на номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу. Величина викиду розрахунковим методом визначається згідно з методиками, погодженими з Мінприроди.

Зазначені в пунктах 5-6 припису об`єкти, згідно цієї Інструкції можливо кваліфікуватися лише як неорганізовані площинні джерела викиду, викиди від яких визначаються лише розрахунковими методами.

Щодо пункту 7 припису, яким контролюючий орган приписує: провести інвентаризацію та ідентифікацію всіх відходів, що утворюються, зберігаються, розміщуються та видаляються, колегія суддів покликається на положення статті 26 Закону України Про відходи , згідно якої державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.

Матеріали справи містять лист Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА №2090/04/2.2-10/20 від 04.08.2020, у яких підтверджується про те, що методичні рекомендації для Рівненської області для проведення інвентаризації відходів не розроблялися. Проте, позивачем проводиться щорічна інвентаризація та ідентифікація відходів, що підтверджується Звітом про ідентифікацію та інвентаризацію відходів ПрАТ Рівнеазот станом на 31.12.2019.

Щодо пунктів 8, 9 припису, якими зобов`язано позивача внести зміни до паспортів місць видалення відходів №1 від 12.05.2000, №2 від 12.05.2000, №4 від 12.05.2000, №75 від 11.05.2005 після погодження обласною державною адміністрацією та погодити з Рівненською обласною державною адміністрацією можливість видалення у накопичувач токсичних відходів 0,180 тонн відпрацьованого силікагелю з установок очищення повітря цехів А1, АК - 2, ФК, код згідно КВ 2416.2.9.10, а також осаду споруд біологічно-хімічної очистки, код згідно КВ 9010.2.3.01. у секції №3, 2 шламонакопичувача фтористих солей.

Зміни до паспортів місць видалення відходів на підприємстві позивача вносяться відповідно до положень Порядку №1216 та Інструкції №12 від 14.01.1999 року, паспорти МВВ повністю відповідають вимогам нормативних документів, будь-яких зауважень від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації не надходило, що підтверджується реєстром місць видалення відходів в Рівненській області, розміщеному на офіційному сайті Рівненської ОДА, витяг з якого долучено до позову, паспортами місць видалення відходів №№1, 2, 4, 75, листом ПрАТ Рівнеазот від 22.07.2020 №1752, листом Департаменту екології Рівненської ОДА від 04.08.2020 №2089/04/2.2-10/20, листами ПрАТ Рівнеазот №3206, 3207, листом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА №1268/02/2-07/14 від 29.07.2014, листом Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів №7/2459-14 від 13.08.2014, дозволом №564010/4 від 12.04.2013, Дозволом №327-03/14 від 07.03.2014 на розміщення відходів у 2014-2016, лімітом на утворення та розміщення відходів на 2014-2016 роки, а тому вимоги припису в цій частині є протиправними.

Щодо пункту 10 припису, яким відповідач приписує визначити клас небезпеки відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42), які складаються з відходів гіпсу, що утворюється у процесі хімічного виробництва та забруднений компонентами - органічними сполуками фосфору та відходів фосфорорганічних сполук, що загалом включені до розділу А Жовтого переліку відходів до Положення та являються небезпечними відходами, шляхом замовлення Звіту по обґрунтуванню ступеню небезпеки відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору та рекомендацій щодо безпечного методу поводження з ними , наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України або лабораторії токсикології Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України , колегія суддів зазначає, що підприємство не має законних підстав та можливостей самостійно чи з допомогою сторонньої організації повторно визначити ступінь небезпечності відходів, у зв`язку із законодавчою неврегульованістю зазначеного питання, тобто з причин, не залежних від позивача.

Зазначене узгоджується з положеннями Наказу №694 від 30.08.2005 про вибуття виробничих потужностей цехів сірчаної та фосфорної кислот, Листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.04.2016 №7/1254-16 Щодо неможливості визначення класу небезпеки відходів , карти даних небезпечного фактору №2261 від 03.06.2020 та зі змістом дозволу №564010/4 від 12.04.2013, про що досліджено у суді першої інстанції.

Щодо пунктів припису 11, 12, якими приписано позивачу: замовити розробку робочого проекту щодо рекультивації земель та місця видалення відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42), що розташовані за межами с. Рубче Рівненського району Рівненської області, у зв`язку із досягненням проектного обсягу видалення відходів, згідно паспорту МВВ №1 від 12.05.2000р. та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля по робочому проекту щодо рекультивації земель та місця видалення відходів - фосфогіпсу від процесів перероблення фосфору (код КВ 2413.2.9.42) що розташовані за межами с. Рубче Рівненського району Рівненської області та відносяться до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, то суд зазначає, що в описі виявлених порушень зазначене порушення вказане на сторінці 38 п.13. При цьому у графі 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства відсутнє посилання на відповідні докази.

Згідно з абз. 6 ст. 46 Закону України Про охорону земель при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується відповідачем, що на сьогодні об`єкт поводження з відходами - Відвал фосфогіпсу , не ліквідовано, а отже вимога про проведення його рекультивації є незаконною.

Як вбачається з дослідженого судом першої інстанції наказу ПрАТ Рівнеазот №694 від 30.08.2005, виведення з експлуатації потужності цехів сірчаної та фосфорної кислот відбулося більше 15 років тому, зміст якого підтверджується Довідкою про роботу основних виробництв від 08.07.2020р. - експлуатуються лише місця видалення відходів.

Проте за твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, місця видалення відходів не відносилися до потужностей з виробництва цих кислот та не були виведені з експлуатації. Рекультивації підлягають лише ліквідовані місця видалення відходів згідно абзацу 6 ст.46 Закону України Про охорону земель , оскільки при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами.

Колегія суддів вважає, що законодавство не містить вимог, які б зобов`язували підприємство ліквідовувати місця видалення відходів, оскільки місце видалення відходів не ліквідоване, обов`язок проведення рекультивації у позивача не виник, так як такий обов`язок виникає у суб`єкта господарювання лише після ліквідації місця видалення відходів.

Відповідно є незаконною вимога щодо проведення оцінку впливу на довкілля по робочому проекту щодо рекультивації об`єкта поводження з відходами місця видалення відходів Відвал фосфогіпсу , оскільки відсутні законні підстави для проведення самої рекультивації, а виготовлення проекту рекультивації і відповідно оцінки впливу по проекту можливе лише після настання зобов`язання у суб`єкта господарювання на проведення рекультивації місця видалення відходів, з огляду на викладене, вимоги припису, викладені у пунктах 11-12 не ґрунтуються на законі.

Щодо пункту 13 припису, яким зобов`язано провести моніторинг за станом вод у підземному водоносному горизонті в районі розміщення місць видалення відходів - відвалу фосфогіпсу, накопичувача для зберігання токсичних відходів, за межами с.Рубче Рівненського району Рівненської області, здійснювати з усіх без виключення спостережних свердловин, з обов`язковим очищенням свердловин перед відбором проб, шляхом відкачки води, що міститься у свердловинах, їх прочищенням та поглибленням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в описі виявлених порушень вказане порушення зазначене на сторінці 38 у пункті п.13. При цьому, у графі 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства відсутні посилання на докази, якими б підтверджувалося зазначене порушення.

Відсутність порушення підтверджується графіками аналітичного контролю якості поверхневих та стічних вод об`єктів ПрАТ Рівнеазот на 2019-2021, паспортом місця видалення відходів №1, графіком аналітичного контролю якості ґрунтів об`єктів ПрАТ Рівнеазот на 2020-2025, графіком аналітичного контролю атмосферного повітря в місцях видалення відходів. На підтвердження наявності порушень, контролюючим органом не надано суду жодного доказу

Щодо пункту припису 14, яким зобов`язано позивача здійснювати перевезення небезпечних відходів - кубових залишків перегонки МЕА (моноетаноламін), утворених при виробництві аміаку (код згідно КВ 2415.2.9.15) від місця їх утворення до місця видалення відходів - накопичувача для зберігання токсичних відходів лише за наявності ліцензії Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на здійснення перевезення небезпечних відходів та договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення небезпечних відходів, колегія суддів зазначає про те, що в описі виявлених порушень зазначене порушення міститься на сторінці 39 у п.15. При цьому, графа 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства не містить посилання на докази, які б підтверджували зазначене порушення.

Відповідно до пункту н ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи , суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Матеріали справи підтверджують, що поводження з небезпечними відходами ПрАТ Рівнеазот здійснює на підставі Ліцензії на поводження з небезпечними відходами №99 від 15.03.2016.

03.12.2019 між ПрАТ Рівнеазот та ПрАТ УПСК укладено Договір обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів серії 733-02 №2037.

Таким чином, на підприємстві наявні діюча ліцензія на перевезення та договір страхування суб`єктів перевезення небезпечних вантажів. Проте, в силу приписів ст. 3 Закону Україну Про перевезення небезпечних вантажів , вказані документи законом не вимагаються при здійсненні перевезень по території підприємства. Тому вимоги пункту 14 припису правильно визнані судом першої інстанції необґрунтованими.

Між тими ж сторонами укладений Договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру №027/1788/002089 від 12.03.2020, що заперечує підстави виконання п.15 припису.

Щодо пунктів припису 16, 17, якими зобов`язано позивача: розпочати будівництво локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом вод підземного водоносного горизонту навколо шламонакопичувача фтористих солей (секції №1,2,3) ПрАТ Рівнеазот , з метою попередження забруднення підземних вод, згідно з проектно-кошторисною документацією організаціям, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт; завершити будівництво локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом вод підземного водоносного горизонту навколо шламонакопичувача фтористих солей (секції №1,2,3) ПрАТ Рівнеазот , з метою попередження забруднення підземних вод, згідно з проектно-кошторисною документацією організаціям, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт, Герметичність даного шламонакопичувача та, відповідно, відсутність впливу на підземні (ґрунтові) води контролюється через вище зазначену мережу спостережних свердловин. Відомості про дану мережу для проведення спостережень вказані в паспорті місця видалення відходів в розділі VII. Відомості про забруднення навколишнього природного середовища в районі МВВ . Паспорт місця видалення відходів (МВВ) №4 від 12.05.2000 погоджений Держуправлінням екологічної безпеки в Рівненській області, Головним санітарним лікарем Рівненської області, органом Держнаглядохоронпраці в Рівненській області, управлінням Держводгоспу в Рівненській області, управлінням Держкомгеології в Рівненської області, та затверджений Заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації. Жодних зауважень щодо необхідності спорудження іншої мережі спостережних свердловин від вище зазначених держустанов у вказаних документах не зазначено.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України Про відходи визначено, що видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. У випадку наявності в Україні технології утилізації Міністерство охорони навколишнього середовища та Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації не надав би дозвіл на видалення даних відходів, так як згідно п. д ст.17 Закону України Про відходи , відходи для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки повинні збиратися та зберігатися , з чого випливає що видалення таких відходів заборонено. Відтак, вимоги п.18 припису є незаконними, а порушення норм чинного законодавства з боку позивача відсутнє.

Щодо законності та обґрунтованості пункту19 припису, яким визначено позивачу не допускати зберігання та видалення відходів ПрАТ Рівнеазот у несанкціонованих місцях, матеріали справи підтверджують, що ПрАТ Рівнеазот має відповідні паспорти МВВ, затверджені Рівненською облдержадміністрацією на здійснення видалення відходів у санкціонованих місцях видалення відходів. Факти здійснення позивачем видалення відходів у не санкціонованих місцях видалення відходів не знайшли свого підтвердження та не доведені відповідачем та третьою особою.

Відповідно до пункт и частини 1 статті 17 Закону України Про відходи , одним із обов`язків суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами є здійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Як підтверджено матеріалами справи, на ПрАТ Рівнеазот ведеться постійний контроль за станом місць та об`єктів розміщення і видалення власних відходів. Аналітичний контроль за станом довкілля в місцях видалення відходів здійснюється санітарною лабораторією відділу охорони навколишнього середовища згідно затверджених головним інженером графіків контролю, зокрема, Графіка аналітичного контролю якості поверхневих та стічних вод об`єктів ПрАТ Рівнеазот , Графіка аналітичного контролю атмосферного повітря в місцях видалення відходів ; Графіка аналітичного контролю якості ґрунтів об`єктів ПрАТ Рівнеазот , наявних в матеріалах справи. Результати такого контролю відображаються у відповідних розділах паспортів місць видалення відходів.

Щорічні зміни до паспортів місць видалення відходів вносяться відповідно до положень Порядку №1216 та Інструкції №12 від 14.01.1999, паспорти МВВ повністю відповідають вимогам нормативних документів, будь-яких зауважень від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації не зазначено. Інформація про внесення щорічних змін викладена на офіційному сайті ОДА та погоджена адміністрацією.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені вище обставини підтверджують помилковість застосування п. 20, 21у вказаному приписі.

Пунктом 22 припису зобов`язано позивача не допускати змішування відходів із піритним огарком (код згідно КВ 2413.2.9.09), що ускладнює поводження з ним.

Згідно пункту ж частини 1 статті 17 Закону України Про відходи вказаного положення, суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.

Змішування відходів підприємством позивача не допускається, доказів наявності змішування відходів контролюючим органом не надано. Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що вказаний пункт припису містить вимогу на майбутнє і не свідчить про наявність порушення, а тому є необґрунтованим.

Пунктом 23 припису приписано визначити клас небезпеки відходів - піритного огарку (код згідно КВ 2413.2.9.09), що утворився при переробці залізного колчедану (FeS2 - піриту) у сірчану кислоту, шляхом замовлення Звіту по обґрунтуванню ступеню небезпеки відходів - піритного огарку від процесів перероблення залізного колчедану у сірчану кислоту та рекомендацій щодо безпечного методу поводження з ними , наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України або лабораторії токсикології Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України .

Пунктом припису 24 приписується забезпечити за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення відходів - піритного огарку, що не підлягають утилізації, а також розробити, погодити та зареєструвати паспорт місця видалення відходів - піритного огарку (код згідно КВ 2413.2.9.09), що утворився при переробці залізного колчедану (FeS2 - піриту) у сірчану кислоту та видаляється поряд із секцією №2 шламонакопичувача ПрАТ Рівнеазот , в межах земельної ділянки площею 614.9822 га з кадастровим номером 7, що належить ПрАТ Рівнеазот .

В описі виявлених порушень зазначене порушення описане на сторінці 43, 44 у пунктах 21 та 22. При цьому у графі 3 Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства відсутнє зазначення доказів, якими підтверджується наявність порушення. А розроблений фахівцями ДУ Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМН України 16.09.2014 проект Державних санітарних правил Встановлення класу небезпеки відходів , на який посилається відповідач, не може використовуватися до моменту його офіційного затвердження нормативно-правовим актом та набуттям чинності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про проведення оцінки впливу на довкілля на виконання пункту 25 припису є незаконною, оскільки судом першої інстанції встановлено, що для зберігання цих відходів на підприємстві оформлено паспорт місця видалення відходів №75 у 2005 році.

Закон України Про оцінку впливу на довкілля , прийнятий 25.05.2017, і поширює свою дію на планову діяльність, оскільки відповідно до ст. 3 здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, на ПрАТ Рівнеазот ведеться постійний контроль за станом довкілля в місцях видалення відходів, в тому числі, на ділянці навколо відвалу фосфогіпсу та котловану на території колишнього відвалу огарку, що заперечує підстави виконання п.26 припису, яким зобов`язано позивача розробити необхідні заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки навколо відвалу фосфогіпсу та котловану на території колишнього відвалу огарку та вирішити питання щодо ліквідації наслідків цього впливу. Наданими позивачем суду доказами, а саме: копією паспорта місця видалення відходів №№ 1, 2, 4, 75, копією Графіку аналітичного контролю якості поверхневих та стічних вод об`єктів ПрАТ Рівнеазот на 2019-2021, копією паспорту місця видалення відходів №1, копією графіку аналітичного контролю якості ґрунтів об`єктів ПрАТ Рівнеазот на 2020-2025, копією графіку аналітичного контролю атмосферного повітря в місцях видалення відходів спростовано виконання вказаних заходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем у спірному висновку порушення є спростованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 460/6536/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 01 липня 2021 року