Рішення

від 01.07.2021 по справі 378/342/21

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/342/21

Провадження № 2/378/161/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 з посиланням на те, що 9 червня 2020 року ОСОБА_3 склав та підписав заповіт, яким на випадок смерті дав розпорядження: земельну ділянку (пай), що знаходиться на території Бесідської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 3,6045 га, кадастровий номер 3224280800:01:002:0700, що належить мені на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (дублікат, що має силу оригіналу серія НОВ №005787 від 03.12.2019 року, заповідаю ОСОБА_1 , 1975 року народження, а все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті, і на що я матиму право за законом заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт оформлений та посвідчений секретарем Бесідської сільської ради Ставищенського району Київської області Олійник О.О., зареєстрований в реєстрі за №21. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадщину після смерті якого прийняли, подавши до приватного нотаріуса Ставищенського районного нотаріального округу Кошинської Л.О. заяви про прийняття спадщини за заповітом він та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги, окрім ОСОБА_2 (сина), ОСОБА_3 не мав. 16 березня 2021 року за №31/02-14 приватний нотаріус Ставищенського районного нотаріального округу Кошинська Л.О. винесла постанову, якою відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно через відсутність державної реєстрації права власності на нього на ім`я померлого, посилаючись на те, що спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не завершив її. До спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 належить земельна частка (пай) в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала йому згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 7 березня 2000 року за реєстром №866 (дублікат, що має силу оригіналу серія НОМЕР_1 від 03.12.2019 року) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка належала їй згідно сертифіката серії КВ № 0049126, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 21.10.96 року за № 386 та зареєстрованого 07.03.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку /пай/ за № 947, вартістю 137665,20 гривень. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0049126 був втрачений, про що в газеті Сільські обрії було опубліковане відповідне оголошення. Вважає, що він (позивач) має право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на земельну частку (пай) розміром 3,1 умовних кадастрових гектари в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) та право на завершення процедури виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки як власнику земельної частки ( паю).

Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлому ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим після смерті 25 липня 1996 року ОСОБА_4 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 7 березня 2000 року за реєстром №866 (дублікат серія НОМЕР_1 від 3 грудня 2019 року) та сертифіката серії КВ № 0049126, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 21 жовтня 1996 року за № 386 та зареєстрованого 7 березня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) за № 947, вартістю 137665,20 гривень.

Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві зазначив, що просить справу розглядати без його участі (а.с. 2-9).

Відповідач в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить справу розглядати без його участі (а.с. 62).

Представник третьої особи Ставищенської селищної ради в судове засідання не прибув. Ставищенська селищна рада направила до суду заяву, в якій не заперечила проти задоволення позову, просить справу розглядати без участі представника (а.с. 70).

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову відповідачем, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с. 13).

До спадкового майна померлого ОСОБА_3 належить земельна частка (пай) в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала йому згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 7 березня 2000 року за реєстром №866 (дублікат, що має силу оригіналу серія НОМЕР_1 від 03.12.2019 року) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка належала їй згідно сертифіката серії КВ № 0049126, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 21.10.96 року за № 386 та зареєстрованого 07.03.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку /пай/ за № 947, вартістю 137665,20 гривень (а. с. 15, 16).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0049126 був втрачений, про що в газеті Сільські обрії було опубліковане відповідне оголошення (а.с. 24).

За життя ОСОБА_3 було розпочато процедуру виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, зокрема: замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якої 24 грудня 2019 року земельна ділянка площею 3,6045 га із земель колективної власності колишнього КСП Бесідське була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, їй присвоєний кадастровий номер 3224280800:01:002:0700, тобто вона була сформована (а.с. 17-19). Проте, рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та виділення в натурі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки кадастровий номер 3224280800:01:002:0700 Бесідська сільська рада не приймала (а.с. 12).

З копій спадкової справи (а.с. 39-64), копії заповіту (а.с. 14) встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли позивач та відповідач - спадкоємці за заповітом, посвідченим 9 червня 2020 року секретарем Бесідської сільської ради Ставищенського району Київської області, за реєстром № 21, які звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

16 березня 2021 року приватний нотаріус Ставищенського районного нотаріального округу ЦМУЮ (м. Київ) Кошинська Л.О. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 21).

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається із п. "г" ч.1 статті 81 ЗК України ( від 25 жовтня 2001 року) громадяни набувають право власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною другою статті 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя набув право власності на земельну частку (пай) в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала йому згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 7 березня 2000 року за реєстром №866 (дублікат, що має силу оригіналу серія НОМЕР_1 від 03.12.2019 року) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка належала їй згідно сертифіката серії КВ № 0049126, виданого на підставі рішення Ставищенської РДА від 21.10.96 року за № 386 та зареєстрованого 07.03.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку /пай/ за № 947, вартістю 137665,20 грн. , а позивач набув право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 останнього на вищевказану земельну частку (пай) , тому позов слід задовольнити.

Оскільки позивач в позовній заяві вказав, що понесені судові витрати просить залишити за ним (а.с. 2-9), Відповідач до пред`явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 81, 125, 152, 158 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1223, 1225 ч 1, 1261, 1266, 1268, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на земельну частку (пай) в землях, які перебували у колективній власності КСП «Бесідське» села Бесідка, розміром 3,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала йому згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 7 березня 2000 року за реєстром №866 (дублікат, що має силу оригіналу серія НОМЕР_1 від 03.12.2019 року) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка належала їй згідно сертифіката серії КВ № 0049126, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 21.10.96 року за № 386 та зареєстрованого 07.03.2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку /пай/ за № 947, вартістю 137665 (сто тридцять сім тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т. Н. Скороход