Справа №757/19226/21-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/3858/2021 Доповідач ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката, який діє в інтересах
ТОВ «Фортінбрас» ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційними скаргами представника ТОВ «Фортінбрас», в особі директора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12013110100007660 від 30.04.2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
12 квітня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12013110100007660 від 30.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме на нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), які на праві приватної власності належать ТОВ «Фортінбрас», із забороною державним реєстраторам, приватним нотаріусам та будь-яким іншим акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти реєстраційні дії, щодо вказаного майна.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому майно. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що накладення арешту застосовується з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На вказану ухвалу слідчого судді представник ТОВ «Фортінбрас» в особі директора ОСОБА_8 , подав апеляційні скарги, в яких не погоджується з ухвалою, вважає її необґрунтованою та безпідставною через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Не існує жодних об`єктивних даних, які б свідчили про те, що майно ТОВ «Фортінбрас» є предметом вчинення посадовими особами цього товариства інкримінованих злочинів, жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, цивільний позов заявлений також не був, що вказує на безпідставність накладення даного арешту. Стверджує, що ТОВ «Фортінбрас» є добросовісним набувачем нерухомого майна, оскільки між ним та ТОВ «Аксепт-Буд» було укладено договір про поділ та виділення в натуру між собою нежилих приміщень, що знаходяться в будівлі офісного центру, даний договір ніким під сумнів не ставився, в судовому порядку недійсним не визнавався, позови з цього приводу до товариства жодного разу не пред`являлися. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що строк було пропущено з поважних причин, оскільки розгляд клопотання прокурора відбувся без участі представника власника майна, а про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо лише 08.06.2021 року, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Заслухавши:
доповідача суддю апеляційного суду;
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подані апеляційні скарги та просив задовольнити їх у повному обсязі;
ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110100007660 від 30.04.2013 року за підозрою ОСОБА_9 , який був одноосібним власником та засновником підприємства «Ерідан», та ОСОБА_10 , як директора вказаного підприємства, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що в результаті вчинення шахрайських дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підприємство «Ерідан» на протязі квітня червня 2013 року, здійснило відчуження частини об`єктів нерухомого майна, у вигляді нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-Г на користь підконтрольних ТОВ «Аксепт Буд» та ТОВ «Алькор Ком», яке, у свою чергу, протягом короткого проміжку часу здійснило відчуження майна на користь підприємства ТОВ «Фортінбрас», з яким ПП «Ерідан» до цього мали господарські відносини.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору про поділ та виведення в натуру нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, укладений 05.11.2013 між ТОВ «Фортінбрас» та ТОВ «Аксепт Буд», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрований в реєстрі під №3029, ТОВ «Фортінбрас» є власником нежитлових приміщень, які розташовані на 6, 7, 8 поверхах будинку, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4 Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), а ТОВ «Аксепт Буд» в свою чергу є власником нежитлових приміщень, які розташовані в підвалі та на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 поверхах будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203401580000).
Достовірно знаючи, що об`єкти нерухомого майна, перебувають у власності ТОВ «Аксепт Буд» і ТОВ «Фортінбрас», особами, які мають безпосереднє відношення до вчинених кримінальних правопорушень, було ініційовано укладення між ТОВ «Фортінбрас» і ТОВ «Аксепт Буд» (головним бухгалтером якого, н атой час була підозрювана ОСОБА_10 ) фіктивного іпотечного договору, з метою уникнення втрати раніше незаконно зареєстрованого за ТОВ «Фортінбрас» майна та отримання можливості звернути його на свою користь у будь-який момент.
Тобто, у випадку доведення своїх намірів до кінця, ТОВ «Аксепт Буд» мало можливість реалізувати за собою право власності на належні ТОВ «Фортінбрас» нежитлові приміщення, які розташовані на 6, 7, 8 поверхах будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом укладення фіктивних правочинів, з метою надання законного виду набуття права власності.
05 лютого 2019 року постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_12 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12013110100007660 від 30.04.2013 року нерухоме майно, а саме приміщення, які розташовані у нежитловому будинку будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 4485,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
03 червня 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), які на праві приватної власності належать ТОВ «Фортінбрас», із забороною державним реєстраторам, приватним нотаріусам та будь-яким іншим акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти реєстраційні дії, щодо вказаного майна.
Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Прокурором в клопотанні про арешт майна зазначено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до об`єктів нерухомості має на меті запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна, яке визнано речовим доказом, та відповідно до ст.170 КПК України таке майно може бути накладено арешт з метою його збереження.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурором не доведені, а слідчим суддею не перевірені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні будь-яким посадовим особам ТОВ «Фортінбрас».
Відомості про вчинення злочину посадовим особам ТОВ «Фортінбрас», до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Не доведено значення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.
Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.
Таким чином, клопотання не містить достатніх та допустимих, у розумінні ст.86 КПК України, доказів які б підтверджували причетність ТОВ «Фортінбрас», до обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і жодних висновків компетентних органів щодо незаконної діяльності товариства до клопотання не долучено.
При цьому, вказані у клопотанні об`єкти нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), на законних підставах, на підставі договору про поділ та виведення в натуру нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, укладеного 05.11.2013р. між ТОВ «Фортінбрас» та ТОВ «Аксепт Буд», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрованого в реєстрі під №3029, були придбані ТОВ «Фортінбрас».
Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали судового провадження не містять даних про те, що договір про поділ та виведення в натуру нерухомого майна, що є спільною частковою власністю, визнаний судом недійсними та що взагалі він оскаржувався до суду, а отже даний договір є дійсним, а ТОВ «Фортінбрас», вважається добросовісним набувачем.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Посилання прокурора на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013110100007660 від 30.04.2013 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направлено до суду для розгляду по суті у зв`язку з чим є всі підстави для залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без змін, не заслуговують на увагу та є безпідставними з огляду на наступне.
З наданої прокурором в судовому засіданні інформації вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013110100007660 від 30.04.2013 року направлений до суду 04.06.2021 року та є невідомим чи проведено підготовче судове засідання, при цьому, в апеляційному порядку перевіряється законність ухвали слідчого судді від 03.06.2021 року, яка була постановлена на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження та не втратила своєї чинності через направлення обвинувального акту до суду.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
За таких обставини, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційні скарги представника ТОВ «Фортінбрас» підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12013110100007660 від 30.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги представника ТОВ «Фортінбрас», в особі директора ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12013110100007660 від 30.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме на нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), які на праві приватної власності належать ТОВ «Фіртінбрас», із забороною державним реєстраторам, приватним нотаріусам та будь-яким іншим акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти реєстраційні дії, щодо вказаного майна, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12013110100007660 від 30.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме на нежитлові приміщення 6, 7, 8 поверху будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203608380000), які на праві приватної власності належать ТОВ «Фортінбрас», із забороною державним реєстраторам, приватним нотаріусам та будь-яким іншим акредитованим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти реєстраційні дії, щодо вказаного майна.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 98025395 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Слива Юрій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні