Вирок

від 02.07.2021 по справі 317/95/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/95/20

Провадження № 1-кп/317/81/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретарів судового засідання: ОСОБА_2

ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

захисника обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080230001334 від 01.11.2019 відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, розлученого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працевлаштованого слюсарем-ремонтником у ПАТ «Запоріжсталь», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

П`ятнадцятого вересня 2019 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_9 перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час, на ґрунті виниклої сварки із потерпілою ОСОБА_7 , у нього виник умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень. Реалізуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_7 не менше 10 ударів обома своїми руками в область обличчя, голови, шиї, здавлював обидві руки потерпілої в районі кистей, спричинивши їй наступні тілесні ушкодження:

струс головного мозку; синці в ділянках лівого ока, перенісся, обох вушних раковин; крововилив на слизовій оболонці верхньої губи праворуч, які згідно висновку експерта № 978 від 06.11.2019 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження за ознакою короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день);

синці в піднижньо-щелепній ділянці праворуч, на правій боковій поверхні шиї; садна в піднижньо-щелепній ділянці праворуч та ліворуч, в ділянках лівого передпліччя, лівої кисті, 2 та 3 пальців правої кисті, які згідно висновку експерта № 978 від 06.11.2019 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що у них з ОСОБА_7 дійсно стався конфлікт по АДРЕСА_2 , вони сварились, але він її не бив. У них сталась сварка, оскільки у неї в телефоні була переписка з іншим чоловіком. Він її бачив, коли ще був вдома, години за 2-3 до сварки. Місяці за два до цього він почав підозрювати її. Коли прочитав переписку, то одразу пішов на Стадіонну, 8, хотів побути один. 15.09.2019 ввечері він знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , прибув туди о 5-6 годині вечора. Потім на велосипеді приїхала ОСОБА_7 приблизно о 6-7 годині вечора, години через півтори. Він клав на кухні піноблок. Вона зайшла до кухні. Він сказав, що більше не буде з нею жити разом. Вона спитала чому, він їй розказав. Розмова тривала до 10 хвилин. Вікон у будинку по АДРЕСА_2 , немає. Він розмовляв підвищеним тоном. Потім він сказав: «Пішли я батькам скажу, що ми розходимося». Вони пішли, велосипед залишився. Він йшов попереду, вона позаду. Коли йшли, то їх бачив сусід ОСОБА_11 . Він з ОСОБА_12 привітався. Йти до будинку батьків хвилин п`ять. Коли прийшли, то тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не було. Чи був мокрим у неї одяг не пам`ятає. Алкогольні напої в той день він не вживав. Коли вони прийшли до батьків, то батьки збирались вечеряти, вже були сумерки. Вони зайшли до літньої кухні, де була його матір ОСОБА_13 . Він сказав, що вони не будуть жити разом, діти будуть проживати з ним. ОСОБА_7 в літній кухні нічого не казала при ньому. Потім, хвилин через п`ять, прийшов його батько. При батькові ніяких подій не було. Самої розмови він не чув. Коли батько заходив, то він вже виходив. Він вийшов та пішов на АДРЕСА_2 , займатись ремонтом. Діти були з братом. Потерпіла залишилась. Зі слів матері йому відомо, що після цього ОСОБА_7 почала збирати речі свої та дітей. Тілесних ушкоджень він їй не наносив, не знає чому ОСОБА_7 вказала на нього. Вважає, що у неї є підстави його обмовляти, адже їй потрібні гроші. Коли повернувся на АДРЕСА_2 , то тільки стемніло. Близько 22-00 год. 22-30 год. він повернувся додому. ОСОБА_7 збирала у їх кімнаті речі. Ніяких розмов і конфліктів у них не було. Не звернув уваги чи були на той час у ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Далі він ліг спати. Потерпіла лягла спати в цій же кімнаті. Коли він прокинувся, то потерпіла ще спала. Більше в той день він її не бачив. В один з днів йому зателефонувала ОСОБА_14 , вона хотіла, щоб діти погуляли. Він їздив на каскад фонтанів «Райдуга». ОСОБА_14 туди приїхала з донькою. Він їй розповів чому вони з ОСОБА_7 розійшлись. Не казав їй, що дав ляпас ОСОБА_7 .

На питання головуючого судді обвинувачений вказав, що вина на АДРЕСА_2 , не було, лише вода. Водою він потерпілу не обливав. Що за пістолет зазначає потерпіла він не розуміє. Коли вони прийшли до літньої кухні, то потерпіла не була у крові та сльозах. ОСОБА_7 в той день не плакала. Телефон у потерпілої в той день він не забирав. Дітей, коли вони прийшли із потерпілою до літньої кухні, він не бачив. Вночі в той день діти спали з його матір`ю. ОСОБА_7 не була всю ніч з дітьми. Діти очевидцями події не були.

Він підходив до ОСОБА_7 , хотів помиритись, але вона відмовилась. Обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 йому не відомі. У Ленінському районному суді розглядається позов про поділ майна, ОСОБА_7 бажає отримати квартиру. Після того як вони розійшлись діти проживають з ОСОБА_7 . Вона забрала документи, гроші та вранці поїхала. Після цього він її бачив у слідчого. Підстав обмовляти потерпілу у нього немає.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні доведена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 її колишній чоловік. Зараз відносини у них складні, він їй погрожує. Останні п`ять місяців вони проживали у будинку свекрухи. 15.09.2019 всі знаходились вдома. Їй прийшло повідомлення від знайомого з роботи, який питав чи зможе вона здати квартиру та за скільки грошей. Вона написала, що їй треба порадитись з ОСОБА_15 . У них є спільна квартира. Вона підійшла до ОСОБА_15 та спитала. Він у неї спитав: ОСОБА_16 ти поспішаєш? О шостій годині вечора він поїхав за адресою: АДРЕСА_2 , де вони самостійно роблять ремонт у будинку. Вона вийшла через годину, пішла йому допомагати. Коли прийшла, то ОСОБА_15 був п`яний, у нього була пляшка вина. Він почав її обвинувачувати, ображати. Почалася сварка. Це все було у будинку на кухні. У коридорі він дав їй ляпас. Потім почав її бити по вухах, по голові, бив обома руками, долонями. Він бив її по обличчю, давав ляпаси. Вона просила його зупинитись, але він ніяк не реагував. Він взяв водяний пістолет, почав обливати її, махав ним. ОСОБА_17 він наніс їй садна в області шиї. Потім він знову почав її бити долонями. Після цього він взяв її за кисті обох рук і почав сильно здавлювати й кричати: «Пошли расскажу родителям какая ты хорошая (мов. ориг.)». Правою рукою він схопив її з лівої сторони за волосся. Коли вони зупинились біля школи, то він почав її ображати, дав ляпас. Далі він схопив її за праву руку в область передпліччя своєю лівою рукою і потягнув.

Коли вони прийшли на вулицю Шкільну, то зайшли на кухню, де була свекруха. Коли свекруха побачила її в крові та сльозах, то закрила собою. Він штовхнув свекруху, вона впала. Потім зайшов свекор, потім брат ОСОБА_15 . ОСОБА_15 розірвав її одяг і схопив за горло. Коли побачили, що там діти, зупинився. Він забрав у неї телефон та пішов. У неї була паніка, вона почала збирати речі. Свекруха сказала, щоб вона привела себе до ладу. Вона поклала дітей в кімнату свекрухи. У неї паморочилось у голові, була блювота. Всю ніч вона була в кімнаті з дітьми. Вранці вона зібрала дітей, забрала документи на будинок та поїхала десь о 07 годині ранку. Вона відвела доньку ОСОБА_18 до школи, але відвести сина ОСОБА_19 до дитячого садочка не змогла. Після школи вона поїхала до лікарні. У лікарні їй сказали, що у неї струс головного мозку та забої. Вона залишилась на стаціонарному лікуванні. Дев`ять днів вона знаходилась у лікарні. Діти були у сестри. Їй порадили самостійно пройти судово-медичну експертизу. Шістнадцятого вересня вона лягла до лікарні, а сімнадцятого взяла таксі і поїхала на СМЕ. Після виписки вона поїхала до квартири на АДРЕСА_3 , але там замки були поміняні. Вона влаштувала ОСОБА_18 у школу № 5, де проживала сестра. ОСОБА_15 шукав ОСОБА_18 , він забрав її зі школи № 5. Він викрав у неї паспорт, усі чеки із лікарні, довідку зі СМЕ, чек. Усі інші документи він їй повернув, розбив їй телефон.

На питання свого представника потерпіла зазначила, що коли вона була у лікарні, вони викликали поліцейських. 15.09.2019 вона не зверталась до поліції. У шлюбі вони 8 років. ОСОБА_15 наніс їй в область вух приблизно 10 ударів, також 4-5 ляпасів. У будинку свекрухи він душив її, розірвав одяг. У лікарні їй давали пігулки, ставили крапельниці. Вибачень вона не чула. На лікування витратила приблизно 3000,00 грн. Позов підтримує, обґрунтовує фізичним болем, приниженням людської гідності. Подією вона була подавлена.

На питання захисника обвинуваченого потерпіла зазначила, що контактів з особою, яка просила про квартиру не підтримує. ОСОБА_15 тягнув її через усе село. Підозрює, що ОСОБА_12 бачив її, який знаходився через дорогу. Вона пішла за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно о 19 годині, йти туди приблизно 5 хвилин. Коли вона прийшла, то почалась розмова, яка тривала хвилин 10, може більше. В який час ОСОБА_15 почав їй спричиняти тілесні ушкодження не знає. О 21 годині вони вже були вдома. Коли він її тягнув за волосся, то вже було темно. На допомогу вона не кликала, не знала як себе поводити.

Запис відео вела свідок ОСОБА_14 . На питання чи знала вона, що свідок ОСОБА_14 буде знімати потерпіла відмовилась відповідати.

У школі вона ОСОБА_20 з вчителем, була в окулярах. Її бачила ОСОБА_21 . Після школи вона одразу поїхала до лікарні, приїхала туди десь о 810-815 з дитиною. Пізніше приїхала сестра забрала дитину. Порваний одяг залишився у свекрухи. Вона попереджала лікаря, що покине лікарню, щоб поїхати на СМЕ. Їй довелось викликати таксі. 16.09.2020 викликали поліцію, вона писала заяву. Слідчому вона повідомляла ті ж обставини, що і суду.

На питання суду потерпіла уточнила, що після розмови з ОСОБА_15 у них почалась сварка. Він кричав, ображав її, погрожував, що забере дітей. Він сказав, що вона за його спиною збирається у квартирі зустрічатись із коханцем. Вона відповіла йому, що цього не було. Розмова та сварка були на кухні. Далі вона вирішила йти і пішла. З кухні вихід до коридору. Вона пішла до коридору. ОСОБА_15 продовжував кричати, ображати. Він почав бити її двома руками долонями в область вух у куті між кухнею та коридором. По вухах було ударів п`ять. Потім він дав їй ляпас. Вона попросила його зупинитись. Він взяв у віконній проймі водяний пістолет. Потім знову бив долонями по вухах разів п`ять. Потім він схопив її за кисті рук, сильно здавлював і говорив, щоб вони йшли та він показав її батькам. Потім він схопив її за волосся і повів до батьків. Вона йшла за ним.

У неї був струс головного мозку, забої м`яких тканин, синяки під очима, синяк на переніссі. Вуха у неї були синього кольору.

У свідків ОСОБА_22 є підстави її обмовляти, адже вони люблять свого сина і будуть його захищати.

ОСОБА_14 робила відеозапис для неї, вона не просила її. Присутнім вони не говорили, що їх знімають на відео. Зйомка була біля двору.

Допитана у судовому засіданні, в присутності педагога ОСОБА_23 , малолітній свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що вони з ОСОБА_19 лежали в ліжку, дивились телевізор. Прийшли мама з татом, у мами був розбитий ніс. Потім вони пішли до кухні. Вони з ОСОБА_19 також пішли до кухні. Там сиділи бабуся і дідусь, а тато кричав на маму. Тато тримав у руці ніж. Мама побачила їх з ОСОБА_19 і вони пішли у ліжко, мама їх заспокоїла. Все це було у селі. Це було давно, думає, що два роки тому. Це був вечір. Тато кричав на маму, а дідусь і бабуся дивились. Раніше вони небагато сварились. Після цього у них також були сварки, бувало дрались, тато бив маму.

Потім мама лежала у лікарні, вони приїжджали до неї з тіткою ОСОБА_25 . Коли мама лежала у лікарні, то не казала що сталось.

Коли вона навчалась у 5 школі, то тато приїхав коли вона була на продльонці, вони пішли до директора, після цього поїхали у село.

Зараз вона живе з тіткою ОСОБА_25 , бабусею, двоюрідною сестрою, мамою та ОСОБА_19 .

Бабуся ОСОБА_26 до допиту просила її розказати всю правду. У мами з носа текла кров. Вона не казала чому, просто плакала. Вважає, що в той день тато маму бив. Події, які вона бачила, були у кухні. Тато кричав на маму. Вона не бачила, щоб тато маму бив. Ніж він тримав в опущеній руці. До цих подій маму вона бачила зранку. За ними доглядала бабуся. Дядя ОСОБА_27 сварку не бачив. У кухні вони з ОСОБА_19 пробули хвилини дві. Бабуся ОСОБА_26 і дідусь ОСОБА_28 були присутні при сварці, нікуди не виходили. У мами на ногах і руках були синяки та подряпини. Речі збирала мама. В той день бабуся спала на підлозі у своїй кімнаті, а вона з ОСОБА_19 і мамою на ліжку бабусі. Зазвичай вона спала з бабусею, а ОСОБА_19 з дідусем. У мами з татом окрема кімната. В той день у тій кімнаті спав тато. Вранці наступного дня вони поїхали до тітки Ані.

Сварка була у літній кухні. У мами були сині вуха. Коли вони зайшли до літньої кухні вуха у мами вже були такими.

Допитаний у судовому засіданні, в присутності педагога ОСОБА_23 , малолітній свідок ОСОБА_29 пояснив суду, що навчається у першому класі. Його сестра також навчається. Живе у місті Запоріжжі. Тато живе у селі з бабусею і дідусем. Він чув як мама з татом сварились. Мама і тато не живуть разом. Тато маму побив. Не пам`ятає як це було. У мами з носа текла кров. Не бачив чому так сталось, що у мами текла кров. Вони з сестрою пішли до кухні та побачили, що у мами кров. Там мама була з татом і бабусею. Тато хитав маму за шию. Вони пробули там не довго, мама сказала піти. Було страшно. Тато з бабусею просили його говорити в суді правду. Не пам`ятає чи бив тато маму.

Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_30 пояснила, що є завідувачем кафедри психології Запорізького національного університету. ОСОБА_7 знає як матір ОСОБА_19 та ОСОБА_18 . Їй сказали, що є жінка, яка лежить у лікарні, та спитали чи не могла б вона подивитись дітей свідків домашнього насилля. Запит надіслав адвокат ОСОБА_31 . У запиті було вказано, що дітей приведе сестра ОСОБА_7 . Перший раз прийшов ОСОБА_19 . 01.10.2019 було проведено обстеження. ОСОБА_19 розповів, показав як батько хапав матір за шию. Дитина бачила як матір прийшла з кров`ю. Батько кричав на матір, бабуся кричала на батька. Зі слів ОСОБА_19 батьки приїхали з будівництва, сварились вдома. Це було там, де живе бабуся і дідусь, уся сім`я. Очевидцем чогось, що було на будівництві, тобто місці, де батьки будують дім, дитина не була. Дитина дати не говорила. При обстеженні була тільки вона.

З ОСОБА_18 не пам`ятає коли спілкувалась.

За результатами обстеження свідок склала два висновки на ОСОБА_19 02.10.2019 та ОСОБА_18 у грудні 2019 року. Дітей приводила матір. З матір`ю вона не спілкувалась.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що є лікарем нейрохірургом 9 міської лікарні. Знає потерпілу, був її лікарем. ОСОБА_7 знаходилась на лікуванні в стаціонарі, діагноз не пам`ятає. Вона була виписана у задовільному стані. Без історії хвороби сказати нічого не може.

Після огляду виписки із медичної карти за згоди усіх учасників судового провадження, свідок пояснив, що виписку робив він. Зі слів потерпілої її побив чоловік. Які лікарські препарати приймала ОСОБА_7 не пам`ятає. Чи приймав ОСОБА_7 на консультацію лікаря не пам`ятає. Не пам`ятає чи просила вона про госпіталізацію. Вона була на стаціонарі, оскільки у неї був струс головного мозку. Саме він виставив цей діагноз та підтвердив його. Струс головного мозку ставиться клінічно, виходячи із неврологічної симптоматики. Чи давав дозвіл тимчасово покинути лікарню не пам`ятає, може і давав. Відомості у виписці є правдивими.

Спочатку свідок вказав, що почав лікувати потерпілу з 19.09.2019, проте після звернення до виписки із медичної карти уточнив, що лікування почалось 16.09.2019. У неї була послаблена конвергенція. Також у неї був синдром ОСОБА_33 хворобливість при русі очних яблук.

Після оголошення протоколу допиту даного свідка під час досудового розслідування свідок вказав, що точно не пам`ятає чи за особистим бажанням ОСОБА_7 вона перебувала у стаціонарі, проте слідчому він надавав правдиві покази.

На питання головуючого свідок зазначив, що лікарські засоби, які зазначені у виписці, використовувались при лікуванні ОСОБА_7 . Вони використовуються зазвичай. При такому діагнозі як у ОСОБА_7 можна лікуватись у невролога в поліклініці. Не знає чи вимагає обов`язкової госпіталізації протокол лікування.

Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_14 пояснила, що вона знайома з сім`єю ОСОБА_22 приблизно 3 роки, оскільки є головою ТСББ. Їх діти ходили до одного класу. Зі ОСОБА_34 у неї дружні стосунки. ОСОБА_15 знає як мешканця. Про подію дізналась зі слів ОСОБА_35 через місяць. Вона помітила її хворобливий вигляд, припухлість з лівої сторони. Вона скаржилась на погане самопочуття.

13.10.2019 свідок з обвинуваченим ОСОБА_9 повезли дітей на каскад фонтанів «Райдуга». ОСОБА_15 сказав, що випив та не стримався. Свідків їх спілкування не було.

Також свідок вказала, що 18.10.2019 до неї звернулась ОСОБА_36 , щоб вона її супроводжувала при відвіданні дітей. Вона погодилась, взяла із собою свою доньку, оскільки їх доньки товаришують. У цей час відбулась розмова з матір`ю ОСОБА_15 , вона підтвердила, що ОСОБА_15 дав ляпас ОСОБА_37 .

Свідок не була присутня при конфлікті. Потерпіла казала, що ОСОБА_15 був у стані алкогольного сп`яніння, почався конфлікт, він її вдарив.

У потерпілої було почервоніння в лівому оці.

Свідок записала розмову з матір`ю ОСОБА_15 , щоб підтвердити слова ОСОБА_35 , що її ображають, принижують. Чи просила ОСОБА_36 провести відеозйомку не пам`ятає. Чи знали батьки ОСОБА_15 про відеозйомку не знає. Запис робила вона на вулиці, ніхто не заперечував проти цього. Матір ОСОБА_15 сказала, що він дав їй ляпас.

Зі слів ОСОБА_35 знає, що вона приблизно тиждень знаходилась на лікуванні з тілесними ушкодженнями, нанесеними ОСОБА_15 , її чоловіком. ОСОБА_36 була явно налякана, були ознаки стресу. Сварок у них раніше не було. Причину конфлікту ОСОБА_36 пояснила ОСОБА_15 побачив смс-повідомлення від співробітника і щось запідозрив.

Про дату події знає зі слів ОСОБА_35 . До того як вони з ОСОБА_15 були на «Радузі» вона бачила ОСОБА_38 1-2 рази. Вперше після події побачила ОСОБА_38 через 3 тижні.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 її син, ОСОБА_7 колишня невістка. З сином у неї дружні стосунки, з ОСОБА_7 зараз ніяких. 15.09.2019 уся сім`я була вдома. Син пішов робити ремонт у будинку. Невістка та діти були вдома. Свідок готувалась годувати сім`ю, робила домашні справи. Після того як пішов син, потерпіла не розлучалася з телефоном. Вона попросила потерпілу допомогти приготувати вечерю, але вона сіла на велосипед та поїхала. Вона думала, що потерпіла поїхала до сина.

Увечері прийшов син, вони зайшли до кухні і ОСОБА_39 сказала, що не любить сина, у неї є інший чоловік. Потерпіла почала збирати речі, повечеряла, покупала дітей. Вранці вона встала і поїхала.

Свідок розказала чоловіку, зайшла в будинок та повідомила меншого сина.

Все почалось із того, що вона продала дачу, дала їм гроші на купівлю будинку. Будинок оформили на Свєту.

Також свідок повідомила, що ОСОБА_39 потім приходила зі своєю знайомою. Проводилась прихована зйомка про яку вона не знала.

Свідком подій на вул. Стадіонній, 8, вона не була. Тілесних ушкоджень на потерпілій вона не бачила. У будинку конфлікту ніякого не було. Її син тілесних ушкоджень потерпілій не наносив.

Далі свідок повідомила, що може щось забула та уточнила, що начебто ОСОБА_15 сказав, що ОСОБА_39 не буде жити з ним, вона знайшла іншого і вийшов. Коли він говорив ці слова, то вони стояли разом. Вони були збуджені. ОСОБА_15 потім повернувся на АДРЕСА_2 він їй це сказав. Свєта залишилась. Вона намагалась з нею поговорити. Потім зайшов її чоловік ОСОБА_40 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що обвинувачений є його рідним братом, ОСОБА_7 його колишня дружина. Стосунки у них нейтральні. 15.09.2019 він з дітьми обвинуваченого та потерпілої, які є його племінниками, сиділи у будинку, дивились мультфільми, грались на телефоні. Потім зайшла його матір і сказала, що вони посварились. У ОСОБА_7 після цього тілесних ушкоджень він не бачив. Вона повечеряла та почала збирати речі. Він вечеряв окремо, приблизно о 9 годині вечора, перед ними. Вона переночувала та поїхала. На дії брата вона не скаржилась. ОСОБА_9 нічого не розповідав. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 бачив у коридорі, коли вони прийшли на початку дев`ятої години. ОСОБА_7 була у звичайному стані, все було в порядку. Йому не відомо що було на вулиці Стадіонній. Він думав, що ОСОБА_7 наступного дня поїхала на роботу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 пояснив, що обвинувачений є його сином, потерпіла його невістка, яку зараз він не хоче знати. Це було п`ятнадцятого числа. Він був у гаражі, потім зайшов до кухні. Син з невісткою були там, розмірковували. Не бачив як вони прийшли та як пішли. Невістка казала, що не буде жити із сином. Вона сказала, що у неї є коханець, він її любить. Вона переспала ніч, а вранці поїхала. У той день ніхто не бився, синців не бачив ні у кого. У ОСОБА_7 не було синців, вона не скаржилась. ОСОБА_7 ночувала з дітьми, а вранці поїхала до сестри. Про конфлікт на Стадіонній, 8, йому ніхто не говорив. Він не бачив як ОСОБА_7 збирала речі. Від сина знає, що той знайшов у телефоні ОСОБА_7 смс-повідомлення від коханця.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 пояснила суду, що обвинувачений є її сусідом, а потерпіла його дружина. П`ятнадцятого вересні 2019 року вона працювала у себе на ділянці. У цей день вона завжди пересаджує тюльпани. Почула підвищені тони чоловічого та жіночого голосу. Вона впізнала голос ОСОБА_44 , інший голос ОСОБА_35 . Вони покричали й усе. У будинку ОСОБА_15 тоді не було вікон. Конкретної розмови вона не чула, оскільки перед нею був двометровий паркан. Сварка тривала 5-7 хвилин. Це було о другій половині дня, точно не пам`ятає, було світло. Як обвинувачений та потерпіла заходили та виходили з подвір`я не бачила. Після сварки ремонт у будинку припинився взагалі. У подальшому вона у сусідів спитала що сталось. Ті сказали, що сталось непорозуміння. Дружина зрадила чоловіка і вони з`ясовують стосунки. ОСОБА_7 вона бачила коли вони знайомились, одного разу вона приїжджала на велосипеді, ще раз на городі.

Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , суд приходить до висновку, що вони жодним чином не спростовують факту вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального проступку. Дані свідки взагалі не були очевидцями подій, які мали місце за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із тим, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_42 були очевидцями подій, які відбувались після спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Їх показаннящодо відсутностіу ОСОБА_7 тілесних ушкоджень15.09.2019спростовуються показаннямималолітньої свідка ОСОБА_24 ,яка впевненопояснила суду,що колиприйшли мама з татом, то у мами був розбитий ніс. Тато кричав на маму, а дідусь і бабуся дивились. Бабуся ОСОБА_26 і дідусь ОСОБА_28 були присутні при сварці, нікуди не виходили. У мами на ногах і руках були синяки та подряпини. У мами були сині вуха. Коли вони зайшли до літньої кухні вуха у мами вже були такими.

Малолітній свідок ОСОБА_29 також пояснив суду, що у мами з носа текла кров. Тато хитав маму за шию. Було страшно.

Показання малолітніх свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_29 повністю узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_7 .

Крім того, дані показання повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_47 , яка як психолог працювала із дітьми. Даний свідок пояснила, що ОСОБА_48 розповів їй як психологу, що мама прийшла з кров`ю. Тато кричав на маму, бабуся кричала на тата. ОСОБА_19 розказав та показав як тато хапав маму за шию.

До показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_45 , які є батьками обвинуваченого, суд ставиться критично, адже вони вказують на бажання спотворити дійсні обставини в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 . Підлягає урахуванню й те, що у даних свідків є неприязне відношення до потерпілої ОСОБА_7 . На це вказують відповіді свідків на питання суду щодо відносин між ними.

Показання обвинуваченого ОСОБА_9 щодо відсутності у потерпілої ОСОБА_7 15.09.2019 тілесних ушкоджень також спростовуються показаннями малолітніх свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_29 , а також показаннями потерпілої ОСОБА_7 .

Факт наявності конфлікту на АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував. Цей факт підтвердила й свідок ОСОБА_49 .

На місце свого тодішнього проживання за адресою АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прийшли разом, і в цей час, як зазначили малолітні свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_29 , у їх мами вже були тілесні ушкодження. Вказані показання у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_43 щодо наявності конфлікту між обвинуваченим та потерпілою за адресою: АДРЕСА_2 , показаннями обвинуваченого щодо наявності у них з потерпілою конфлікту за тією ж адресою, детальними показаннями потерпілої щодо кількості та механізму нанесення їй тілесних ушкоджень за адресою: АДРЕСА_2 , вказують поза розумним сумнівом на те, що саме ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження і саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Наявність у потерпілої ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, факт її госпіталізації та лікування підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_50 .

Показання свідка ОСОБА_46 жодного доказового значення не мають. Фактично даний свідок не був очевидцем ані самої події у ході якої потерпілій були спричинені тілесні ушкодження, ані подій, які відбувались після спричинення потерпілій тілесних ушкоджень за місцем проживання обвинуваченого та потерпілої.

Показання свідка ОСОБА_14 , яка не була очевидцем події, також доказового значення не мають.

Також судом досліджені й інші докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_9 .

У відповідності до висновку експерта № 978 від 11.11.2019 струс головного мозку, синці в ділянках лівого ока, перенісся, обох вушних раковин, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи праворуч у ОСОБА_7 у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження за ознакою короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більш як три тижні (21 день) (п. 2.3, п. 2.3.1.а, п. 2.3.3 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затв. наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Синці в піднижньо-щелепній ділянці праворуч, на правій боковій поверхні шиї; садна в піднижньо-щелепній ділянці праворуч та ліворуч, в ділянках лівого передпліччя, лівої кисті, 2, 3 пальців правої кисті у ОСОБА_7 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (п. 2.3, п. 2.3.2.6, п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затв. наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Дані тілесні ушкодження утворилися від дій тупого предмета (предметів). Індивідуалізуючі особливості травмуючого предмета (предметів) у тілесних ушкодженнях не відобразились. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить терміну, вказаному оглянутою. Взаємне розташування потерпілої та особи, яка імовірно спричинила виявлені тілесні ушкодження, могло бути будь-яким при умові доступності відповідних ділянок тіла для їх нанесення. Утворення усього комплексу тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , при одноразовому падінні потерпілої з висоти власного зросту на тупу пласку поверхню виключається у зв`язку з тим, що ушкодження розташовані на протилежних анатомічних ділянках. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , утворились не менш ніж від 13-ти травматичних впливів. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , утворені в короткий проміжок часу, у зв`язку з чим визначити чи нанесені вони в один і той же час, чи в різний, неможливо. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , розташовані на ділянках тіла, що є доступними для спричинення власною рукою. Між механізмом утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 за експертними даними та механізмом їх нанесення за результатами допиту встановлено збіг за характером травмуючого предмета (тупі), локалізацією травмованих ділянок (обличчя, голова, шия, верхні кінцівки), кількістю травматичних впливів. Суттєвих розбіжностей при цьому не виявлено. Наведене вище вказує, що можливість нанесення ушкоджень потерпілій при умовах та обставинах, викладених в наданих матеріалах, не виключається.

Як видно з протоколу слідчого експерименту від 12.12.2019 та відеозапису до нього, під час слідчого експерименту потерпіла детально розказала обставини щодо спричинення їй ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за адресою: АДРЕСА_2 , показала механізм їх нанесення.

Відомості зафіксовані протоколом слідчого експерименту від 12.12.2019 узгоджуються із показаннями, які надала потерпіла у судовому засіданні.

Згідно висновку експерта № 485/к (експертиза за матеріалами справи) від 26.12.2019, враховуючи збіг за характером травмуючого фактора (тупі предмети), локалізацією травмованих ділянок (обличчя, голова, шия, верхні кінцівки), кількістю травматичних впливів можна вважати, що можливість нанесення тілесних ушкоджень потерпілій при умовах та обставинах, зазначених в копії протоколу проведення слідчого експерименту від 12.12.2019, не виключається.

За змістом листа Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради № 451/06-1 від 23.12.2019 ОСОБА_7 знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматолого-ортопедичному відділенні (нейрохірургія) з 16.09.2019 по 24.09.2019 з діагнозом: струс головного мозку, забої м`яких тканин обличчя. Травма 15.09.2019, зі слів побита своїм чоловіком.

Як видно з копії виписки із медичної карти хворого № 3060, ОСОБА_7 дійсно перебувала у стаціонарі травматолого-ортопедичного відділення КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради з 16.09.2019 по 24.09.2019 із наступним діагнозом: струс головного мозку, забої м`яких тканин обличчя.

Ці докази на переконання суду підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального проступку, узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, та повністю підтверджують винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку.

Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_10 про недопустимість відеозапису, який міститься на DVD-R диску як доказу, оскільки це його копія, а не оригінал.

Відповідно до ст.ст. 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Як встановлено судом під час судового розгляду, диск із відеозаписом самостійно був наданий слідчому потерпілою ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом певних обставин був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання слідчому та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на первинному носії в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на диск носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

При дослідженні даного відеозапису в судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували правильність відображених на ньому подій.

Разом із тим, суд вважає, що відеозапис, який міститься на DVD-R диску (т. 1 а.с. 97) є неналежним доказом, оскільки він не підтверджує та не спростовує обставин, які підлягають встановленню та доказуванню під час судового розгляду. Вказаним відеозаписом зафіксовано події за участі свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_45 та потерпілої ОСОБА_7 , які відбулись 18.10.2019 за адресою: АДРЕСА_4 . Відеозаписом зафіксовано висловлювання свідка ОСОБА_13 наступного змісту: «Дал ей пощечину, когда было здесь». Жодної конкретизації коли мав місце даний факт, про який згадала свідок ОСОБА_13 , відеозаписом не зафіксовано. Оскільки дії, в яких обвинувачується ОСОБА_9 , мали місце 15.09.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , немає підстав вважати, що висловлювання ОСОБА_13 , рівно як і інші, зафіксовані відеозаписом цієї події, мають принаймні яке-небудь значення для даного кримінального провадження.

З цієї ж причини суд вважає, що протокол огляду диска від 27.12.2019 не підтверджує та не спростовує винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

Також під час судового розгляду був досліджений відеозапис, що міститься на CD-R диску (т. 1 а.с. 197), який був приєднаний до матеріалів кримінального провадження за клопотанням сторони захисту. Даним відеозаписом зафіксовано як малолітня ОСОБА_24 на питання чи ображав тато маму та чи бачила вона як тато ображав маму надала негативну відповідь.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що відео знімав він 09.02.2020 вдома, також була присутня бабуся ОСОБА_13 .

Висловлюючи заперечення щодо даного відеозапису потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що обвинувачений морально впливає на дітей. Дитина буде казати все, що він попросить. Дитина також любить бабусю, яка була там, тож вона не могла їй відмовити.

Даючи оцінку даному доказу суд виходить із того, що з відеозапису взагалі незрозуміло щодо яких обставин (коли саме вони мале місце) малолітній ОСОБА_24 були поставлені запитання. Крім того, суд надає перевагу саме показанням малолітнього свідка ОСОБА_24 , яка у судовому засіданні детально розказала відомі їй обставини без стороннього впливу на неї.

Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_10 щодо того, що потерпіла впливала на дітей. Якщо б діти бачили щось, то вони розповіли одне й те саме.

Так, під час допиту у судовому засіданні був присутній педагог. Судом були створені необхідні умови для допиту. Після допиту педагог ОСОБА_23 зазначила, що ОСОБА_19 через його вік міг забути обставини, оскільки вони мали місце дуже давно.

Показання дітей дійсно є різними за обсягом повідомлених відомостей. Разом із тим, ОСОБА_29 та ОСОБА_24 є різними за рівнем розвитку, здатністю сприймати та аналізувати отриману інформацію через їх вікові та психоемоційні особливості. Суд враховує, що ті відомості, які повідомили малолітні свідки, не є суперечливими. Сумніватись у їх правдивості підстав у суду немає.

Посилання захисника ОСОБА_10 у судових дебатах на відсутність у слідчого повноважень на призначення судово-медичної експертизи спростовуються дослідженим під час судового розгляду дорученням про проведення досудового розслідування від 01.11.2019 (т. 1 а.с. 221).

Необґрунтованими є посилання захисника ОСОБА_10 на відсутність підписаної постанови про призначення групи прокурорів, що тягне за собою недопустимість усіх доказів.

Під час судового розгляду судом досліджено оригінал постанови про призначення групи прокурорів від 01.11.2019 (т. 2 а.с. 24). Даний документ містить підпис заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_51 .

Надані захисником наявні у нього фотокопії постанови про призначення групи прокурорів від 01.11.2019 дійсно не містять підписів заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_52 , проте це жодним чином не спростовує наявності підпису в оригіналі постанови про призначення групи прокурорів, яка знаходилась у матеріалах кримінального провадження.

Щодо посилань захисника на те, що відсутні підстави кваліфікувати дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки потерпіла була госпіталізована на її прохання, а також на недоліки самого висновку експерта № 978, суд виходить із того, що вони є лише бездоказовими припущеннями.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 242 КПК України призначення експертизи у кримінальному провадженні для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

Для з`ясування ступеню тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілою слідчий призначив у кримінальному провадженні судово-медичну експертизу та разом із постановою скерував експерту добровільно надані потерпілою медичні документи.

Під час проведення експертизи судово-медичний експерт дослідив надані документи та надав висновок щодо тяжкості виявлених у неї тілесних ушкоджень.

Згідно зч.1ст.12Закону України«Про судовуекспертизу» судовийексперт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Відповідно до положень п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

За положеннями п.п. 4.4-4.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затв. наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 при проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу.

В необхідних випадках судово-медичний експерт може використовувати відомості досліджень, що проводяться із залученням відповідних спеціалістів, не обстежуючи потерпілого особисто.

Всі необхідні відомості висновок експерта № 978 містить. У ньому наявне посилання на попереднє обстеження ОСОБА_7 17.09.2019 судово-медичним експертом ОСОБА_53 , на відомості копії виписки із медичної карти хворого КНП «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради, яка досліджувалась судом під час судового розгляду, а також на відомості медичної карти ОСОБА_7 .

Підстав сумніватись в обґрунтованості висновку експерта № 978, як і у відомостях щодо перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні з 16.09.2019 по 24.09.2019, у суду немає. Під час розгляду кримінального провадження сторона захисту не заявляла клопотань щодо призначення іншої судово-медичної експертизи з метою спростування відомостей, що містяться висновку експерта № 978.

Докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого, суд вважає належними, допустимими, достовірними, а всі вони у своїй сукупності є достатніми для висновку про те, що в діях обвинуваченого наявний склад інкримінованого йому кримінального проступку, тож суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, його наслідки, особу обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Обвинувачений раніше в силу статті 89 КК України не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працевлаштований, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд виходить з того, що останній не визнав свою провину у вчиненні кримінального проступку.

На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин кримінального проступку, зважаючи на думку прокурора, потерпілої та її представника, обвинуваченого та його захисника, для досягнення цілей, встановлених статтею 50 КК України, зважаючи на наслідки кримінального проступку, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства і йому доцільно призначити покарання у вигляді штрафу.

Обставини вчиненого кримінального проступку, особистість ОСОБА_9 , відсутність небезпеки від нього для суспільства в цілому, наявність певного конфлікту у сім`ї, який мав у більшій мірі особистісний характер, вказують на те, що покарання у вигляді штрафу буде мати необхідний і достатній виховний ефект. Застосування такого покарання буде суттєво сприяти внесенню корективів в його соціально-психологічні властивості, буде сприяти нейтралізуванню негативних настанов, прищепленню поваги до закону.

Визначене судом покарання у достатній мірі забезпечить досягнення цілей, встановлених статтею 50 КК України.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_9 остаточного покарання у вигляді штрафу та у визначеному судом розмірі буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До судового розгляду потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. За змістом позову ОСОБА_7 просить стягнути з ОСОБА_9 на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 696,00 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 50000,00 грн.

Даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частинами 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, згідно довідки б/н, виданої головним бухгалтером Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_7 сплатила у касу вказаної установи 17.09.2019 за визначення степеня тяжкості тілесних ушкоджень 696 грн. 00 коп., касовий чек № 819 від 17.09.2019. При цьому суд враховує пояснення потерпілої ОСОБА_7 щодо обставин втрати касового чека.

Вказана сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Суд вважає визначену потерпілою ОСОБА_7 суму відшкодування моральної шкоди завищеною. Виваженою, розумною та справедливою сатисфакцією за фізичні та душевні страждання, які потерпіла зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, спричинення обвинуваченим їй легких тілесних ушкоджень є сума у розмірі 13000,00 грн. Визначаючи розмір справедливої сатисфакції суд враховує також, що ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 не визнавав провини, не намагався компенсувати потерпілій завдану шкоду. Суд також враховує, що у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_7 зазнала душевних страждань, фізичного болю, приниження людського гідності, мала докладати зусиль щодо відновлення здоров`я.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті заподіяння тілесних ушкоджень або смерті, незалежно від того, настали такі наслідки в результаті вчинення кримінального правопорушення або інших дій чи бездіяльності, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом.

Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин сплачений потерпілою ОСОБА_7 судовий збір слід повернути їй як помилково сплачений.

Також суд керується правовим висновком, сформульованим в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.01.2019 (справа №187/291/17), згідно з яким при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, ст.ст. 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.

Документально підтверджені процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлялось, запобіжний захід відносно ОСОБА_9 суд за власною ініціативою не обирає.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ лазерний DVD-R диск об`ємом пам`яті 4,7 Гб, білого забарвлення із написом TITANIUM DVD-R 16 х 120 min залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 696 грн. 00 коп., а у рахунок відшкодування моральної шкоди 13000 грн. 00 коп., а разом 13696 грн. 00 коп. (тринадцять тисяч шістсот дев`яносто шість грн. 00 коп.).

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути сплачений ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок UA518999980313181206000008122, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025393, отримувач УК Запорізького району, 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), згідно квитанції № 13 від 03.02.2020 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ).

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання скарги через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1