Рішення

від 03.06.2021 по справі 741/861/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/861/19

Провадження № 2/741/37/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 03 червня 2021 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

позивача та її представника - адвоката Коршок О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба по лінії батька ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 березня 2003 року 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Вона (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом, оскільки її батько ОСОБА_3 помер раніше своєї матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняла, але нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене спадкове майно у зв`язку із тим, що правовстановлюючий документ на спадковий будинок виготовлений у порушення вимоги ст. 25 ЦК України, тобто виданий на ім`я ОСОБА_2 після її смерті. Перешкодою для оформлення нею (позивачем) спадщини після смерті ОСОБА_2 є також те, що свідоцтво про народження її батька ОСОБА_3 втрачене, актовий запис про його народження в архіві відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції не виявлено.

ОСОБА_1 просила суд:

- встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просили задовольнити.

20 травня 2021 року представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та участі позивача.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення, просив розгляд справи проводити без їх участі.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали показання, суть яких зводиться до того, що вони добре знали ОСОБА_3 , який був сином ОСОБА_2 .

У зв`язку із неявкою 3 червня 2021 року всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 27; 28).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. а п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи (а.с. 97; 98) вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

За таких обставин житловий будинок АДРЕСА_1 належав в рівних частинах (по 1/6 частині кожному) ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як членам колишнього колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12).

З матеріалів справи (а.с. 17; 76-77) вбачається, що 27 травня 2003 року Носівською районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 254. Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в зв`язку із тим, що правовстановлюючий документ на будинок виготовлений у порушення вимоги ст. 25 ЦК України, тобто виданий на ім`я ОСОБА_2 після її смерті.

У судовому засіданні встановлено, що позивач не може документально підтвердити те, що її батько ОСОБА_3 був сином ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що свідоцтво про народження ОСОБА_3 втрачене, актовий запис про його народження в архіві відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції не виявлено, що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві, поясненнями позивача та її представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Докази по справі в їх сукупності суд визнає належними і допустимими, та такими, що підтверджують факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач позбавлена можливості в іншому порядку встановити зазначений факт.

Встановлення цього факту необхідне позивачу для реалізації свого права, як спадкоємця першої черги за законом відповідно до ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР, на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 .

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем та її представником не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 березня 2003 року суд визнає недопустимим доказом, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, тобто виданий на ім`я ОСОБА_2 після її смерті.

Доводи позивача та її представника про те, що 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 є необґрунтованими, такими, що суперечать законодавству України та спростовуються матеріалами справи.

Ураховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412290, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, 20, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв