Рішення

від 01.07.2021 по справі 703/1787/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1787/21

2/703/1107/21 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , із якою він проживав однією сім`єю та здійснював догляд із вересня 2015 року. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер - 7123782500:02:002:0689, розташовану на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1307.

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та крім того звернувся у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус не в змозі видати йому свідоцтво про право власності на спадкове майно оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нього. Тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на вказане спадкове майно по закону, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що його довіритель не бажає приймати спадщину, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_5 з 2011-2012 року до дня своєї смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 та його дружиною, останні вели спільне господарство. ОСОБА_5 приїздили навідувати її діти. Через похилий вік та захворювання серця ОСОБА_5 потребувала постійного стороннього догляду. Так, ОСОБА_3 доглядав ОСОБА_5 до дня смерті останньої. Похованням ОСОБА_5 займався ОСОБА_3 та сусіди.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 із 2011 чи з 2012 року проживала разом із сім`єю ОСОБА_3 , останні вели спільне господарство, сім`я ОСОБА_3 добре ставилася до ОСОБА_5 , вона була членом їх родини. Після смерті ОСОБА_5 сім`я ОСОБА_3 займалась її похованням, а родичі останньої допомагали у цьому.

Суд заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_3 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 13 листопада 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 6).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 була власником вказаного спірного спадкового майна.

Так, із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1307 вбачається, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер - 7123782500:02:002:0689, розташованої на території Ковалиської сільської ради Смілянського району (після реорганізації районів - Черкаського району) Черкаської області (а.с. 8).

Стаття 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, а тому спадкування належного їй майна повинно відбуватися за законом.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв позивач по справі, що об`єктивно підтверджується довідкою виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 123 від 20 травня 2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , 1948 року народження, починаючи з 01 вересня 2015 року до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала без реєстрації в домоволодінні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Із роз`яснень викладених у абз. 1,3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах спадкування №7 від 30 травня 2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 123 від 20 травня 2021 року, а також поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як передбачено ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем четвертої черги по закону після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки проживав разом зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини. Відтак, факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 належним чином підтверджено.

З листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Березій І.І. № 31/01-16 від 25 червня 2021 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 , із заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся син померлої - ОСОБА_4 . На підставі поданих заяв заведено спадкову справу № 5/2021. Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 65338001 від 25 червня 2021 року.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1307 вбачається належність ОСОБА_5 на праві власності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер - 7123782500:02:002:0689, розташованої на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 .

Враховуючи визнання позову відповідачем та норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 182, 334, 392,1217, 1218, 1221, 1223, 1225, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах спадкування №7 від 30 травня 2008 року, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер - 7123782500:02:002:0689, розташовану на території Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1307.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Головуючий О.П.Опалинська