Рішення

від 22.06.2021 по справі 913/611/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м.Харків Справа № 913/611/20

Провадження №33/913/611/20

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Драгнєвіч О.В.,

судді : Зюбанова Н.М.,

Косенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , бул.Тараса Шевченка,буд.18, м. Київ, 01601, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , Нетіченська набережна, 8, м. Харків

до відповідача-1 Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації, просп.Центральний, буд.54А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405

відповідача-2 Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації просп.Центральний, буд.54А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404

про стягнення 462 120 грн 30 коп.

при секретарі судового засідання Соколенко Ю.О.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Седньов М. Ю., адвокат за довіреністю № 6306 від 12.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5183 від 26.09.2018;

від відповідача-1: Мирошниченко К. М., головний спеціаліст Департаменту, положення про Департамент, затв. розпорядженням від 05.01.2021 № 2, посадова інструкція (в порядку самопредставництва);

від відповідача-2: Івановський О. В, начальник Управління, голова комісії з припинення юридичної особи, положення про Управління, затв. розпорядженням від 22.05.2018 № 404, посадова інструкція, розпорядження №478 від 09.07.2020 (в порядку самопредставництва).

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах на оплату електроенергії, спожитої апаратурою оповіщення, розміщеною в приміщеннях позивача, за період з 01.10.2017 по 31.07.2020 у загальній сумі 462 120 грн 30 коп. (т.1, а.с.1-6)

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про те, що апаратура і технічні засоби оповіщення та зв`язку ЦО Луганської територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДС ЦЗ) були передані свого часу Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» та розташовуються в приміщеннях, які перебувають на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» . Протягом 2017-2020 років ПАТ «Укртелеком» здійснювало експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв`язку, що належать до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади без отримання відшкодування витрат.

Однак, договори про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв`язку ЦО на 2017 - 2020 роки з Департаментом з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації не укладені.

Невідшкодована вартість здійсненого силами позивача експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення та зв`язку за спірний період згідно кошторисно-фінансових розрахунків позивача складає 1 731 636 грн. Така складова як витрати позивача за спожиту електроенергію апаратурою, встановленою на базі приміщень структурних підрозділів Харківської філії ПАТ «Укртелеком» за спірний період 01.10.2017 - 31.07.2020, за обрахунком позивача становить 462 120 грн 30 коп., які позивач вважає отриманими збитками, та посилаючись на положення ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.47, 224 Господарського кодексу України, вважає такими, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.11.2020, після усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2020; встановлено учасникам строки для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 17.12.2020 задоволено клопотання позивача за вих.№26-15/450 від 17.11.2020 про залучення до участі у справі співвідповідача; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації; відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

У відзиві на позовну заяву за вих.№01-01/470 від 07.12.2020 відповідач-1 позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Вважає, що Департамент є неналежним відповідачем в розумінні положень Господарсько-процесуального кодексу України, оскільки позивач вказує, що періодом виникнення заборгованості є період з 01.10.2017 по 31.07.2020. Разом з тим, Департамент, як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації створено 06.07.2020 згідно з розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.04.2020 №338 «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» . Крім того, позивачем не надано підтверджень, що у відповідача перед ним виникли зобов`язання по відшкодуванню витрат на оплату електроенергії, спожиту апаратурою оповіщення за спірний період; договорів на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури між сторонами не укладалось, що є обов`язковою умовою виникнення зобов`язань, оскільки Департамент є органом виконавчої влади.

Позивач хоча вважає, що підставою виникнення зобов`язання із відшкодування майнової шкоди є неправомірна бездіяльність відповідача, однак належних доказів, що йому заподіяна шкода, що така шкода стала насідком протиправної поведінки або бездіяльності відповідача не надано; не доведено, що обслуговування апаратури здійснювалось ним в позадоговірному порядку і за рахунок власних коштів;

Департамент також вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, які на його думку порушено. Відповідач вважає, що позивач повинен був звернутись до комісії припинення юридичної особи - Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації у строк з 29.04.2020 по 29.06.2020 з вимогою про відшкодування заборгованості по витратах на оплату електроенергії, спожитою апаратурою оповіщення за відповідний період.

Позивачем не надано доказів того апаратура оповіщення у спірний період працювала безперервно або була відключена частково/повністю. За відсутності належних доказів твердження позивача про те, що апаратура працювала належним чином весь час і по всій області, оскільки позивач здійснював її обслуговування, є необгрунтованими (т.2 а.с.14-115).

Позивач у відповіді на відзив відповідача-1 за вих.№26-15/510 від 16.12.2020, зауважив про те, що численні звернення як до Луганської ОДА, так і безпосередньо до Управління з питань ЦЗ, були безрезультатними, договори на 2017-2020 роки не були укладені, посилаючись на відсутність фінансування, а апаратура оповіщення до теперішнього часу знаходиться у приміщеннях позивача та не прийнята відповідачем.

Фактично протягом спірного періоду функції забезпечення функціонування апаратури були покладені на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» , яке вимушено було за свій рахунок забезпечувати обладнання, що входить до її складу, електроживленням. В свою чергу забезпечення апаратури оповіщення електроживленням, обумовило витрати Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на оплату послуг електропостачання.

Проте, неправомірна бездіяльність органів управління регіональною системою централізованого оповіщення Луганської області, що виражається в незабезпеченні створення передбачених діючим законодавством умов здійснення експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури регіональної системи оповіщення (не укладенні відповідних договорів із позивачем, призвели до завдання майнової шкоди, зокрема у вигляді додаткових витрат на оплату електроенергії.

Перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 ЦК України позивач вправі вимагати від відповідачів виконання зобов`язання щодо сплати невідшкодованої заборгованості по витратах.

Протягом спірного періоду позивач неодноразово звертався до Луганської ОДА, та відповідачів щодо необхідності укладення договору та відшкодування витрат на утримання апаратури оповіщення, які є фиактично кредиторськими вимогами, проте не були розглянуті комісією з припинення юридичної особи (т.2 а.с.123-169).

Управлінням з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації також надано відзив на позовну заяву за вих.№02-01/613 від 24.12.2020, яким позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. На сьогоднішній день Управління знаходиться в стані припинення, апаратура оповіщення знаходиться на балансі Управління.

Відповідач-2 вважає, що позивач повинен був звернутися до комісії з припинення юридичної особи у встановлений строк, у разі незгоди з рішенням комісії з припинення позивач мав би право оскаржити таке рішення до суду.

Позивачем не надано доказів щодо того, що апаратура оповіщення працювала безперервно. Також у спірний період працівники Управління, а після 06.07.2020 - працівники Департаменту, до апаратури оповіщення мали обмежений доступ, або не мали його в загалі, про що спеціалістами робились відмітки, у складених актах, копії яких надані (т.2 а.с.178-249, т.3 а.с.1-39).

Позивач у відповіді на відзив відповідача-2 за вих.№26-15/521 від 30.12.2020 зазначає, що зафіксоване під час перевірок спрацювання сирен, розміщених в приміщеннях підприємств, організацій та установ є достатнім доказом того, що апаратура оповіщення знаходилась у працездатному стані та забезпечувалась електроживленням - адже саме завдяки апаратурі оповіщення, з якої надходить сигнал, спрацювання сирен є технічно можливим.

Відносно фактів відключення та демонтажу обладнання у м. Рубіжне, про які зазначає відповідач-2, позивач зазначає, що протягом спірного періоду апаратура оповіщення на зазначених об`єктах від електромережі не відключалась .

Також позивач не отримував пропозицій від Луганської ОДА чи від її структурних підрозділів щодо необхідності обліку спожитої апаратурою оповіщення електроенергії шляхом встановлення на ній окремих лічильників або щодо необхідності внесення змін до порядку розрахунку спожитої електроенергії.

На думку позивача, додані відповідачем розрахунки споживання електроенергії, вихідні дані в яких практично співпадають з даними у розрахунках позивача свідчать про те, що відповідач-2 визнає позовні вимоги практично у повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає про те, що має місце протиправна поведінка відповідача, що також проявляється в ухиленні від укладення договору, внаслідок чого відповідачі безоплатно отримували електроенергію. Водночас, позивач зазначає, про те, що мають місце кондикційні правовідносини, тому позивач додатково в якості нормативно-правового обґрунтування своїх позовних вимог посилається на норми ст.1212 ЦК України (т.3 а.с.78-88).

Управління у запереченнях на відповідь на відзив за вих.№05-01/7 від 11.01.2021 не визнає позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що не погоджується із доводами позивача про те, що у листі від 05.05.2020 №02-06/28 «Щодо укладення договору про надання послуг ЕТО ТАСЦО у 2020 році» позивач звернувся до комісії з припинення із вимогою про включення зобов`язань по відшкодуванню електроенергії до переліку кредиторських вимог, оскільки лист містив положення про необхідність укладення договорів на здійснення організаційно-технічного обслуговування регіональної системи оповіщення, будь-яких посилань, розрахунків, звернень до комісії з припинення про включення до кредиторських вимог відшкодування електроенергії спожитою апаратурою оповіщення, в листі не містилось.

Відповідач-2 зазначає, що сирени які спрацювали під час перевірок включалися без задіяння апаратури оповіщення, в ручному режимі на місцях встановлення. Відповідачами у актах зазначалось лише, що апаратура знаходиться у працездатному стані, а не є підключеною до електроспоживання. Позивачвем також не доведено обсяг споживання електроенергії аппаратурою у спірний період.

Окільки розрахунки зроблені простим арифметичним оперуванням цифрами взятими у максимально допустимому значенні на розсуд позивача; встановлений позивачем алгоритм розрахунку спожитої електроенергії не був узгоджений з відповідачами, останні їх заперечують повністю. Позивачем також не враховано, що централізований пульт управління АСЦО залишився на непідконтрольній території у м.Луганську, і відповідачі взагалі не мають можливості проводити такі види перевірок (т.3 а.с.44-68).

Ухвалою суду від 18.01.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 22.02.2021 (включно); відкладено підготовче засідання на 11.02.2021; повернуто позивачу копії документів (копії заяв-приєднань до умов договору про розподіл електричної енергії та рахунків), які були долучені до відповіді на відзив відповідача-2 за вих.№26-15/521 від 30.12.2020. У зв`язку із неналежним оформленням позивачем доданих в якості доказів копій документів та їх повернення останньому, вирішено розглянути питання про прийняття до розгляду поданих позивачем відповіді на відзив відповідача-2 за вих.№26-15/521 від 30.12.2020 та відповідачем-2 заперечень на відповідь на відзив за вих.№05-01/7 від 11.01.2021 в наступному судовому засіданні.

Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення № 26-15/41 від 09.02.2021 та № 26-15/40 від 09.02.2021, № 26-15/39 від 09.02.2021 з додатковими документами (т.3 а.с.205-244, т.4 а.с.1-255, т.5 а.с.1-232, т.6 а.с.1-217, т.7 а.с.1-239, т.9 а.с.1-98).

Як вбачається зі змісту письмових пояснень за вих.26-15/39 від 09.02.2021, позивач доповнив нормативне обґрунтування своїх позовних вимог посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України, що з огляду на збереження первісних обставин, заявлених у позові, не є зміною предмету чи підстав позову.

Позивач вказує, що майном, яке отримали відповідачі без достатньої правової підстави є електроенергія, яку спожило обладнання відповідачів, та яка має відповідний вартісний вираз (вартість фактично спожитої електроенергії). Відповідачі внаслідок свідомих дій ухилялись від укладення договорів із позивачем. Споживання електроенергії в Україні є платним, з огляду на що за електроенергію, що була спожита обладнанням відповідачів, був змушений заплатити позивач. Відтак до застосування підлягають, серед іншого, норми ст.1212 Цивільного кодексу України, з відповідачів слід стягнути вартість сплаченої позивачем електроенергії, що спожило обладнання відповідачів (т.3, а.с.205).

Також позивачем через канцелярію суду подано клопотання № 26-15/38 від 09.02.2021 про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів та продовження процесуального строку на подання доказів з додатковими документами. Суд задовольнив клопотання позивача, прийняв вказані пояснення з додатковими документами, долучив до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу.

Також судом розглянуті та долучені до справи раніше подані позивачем відповідь на відзив № 26-15/521 від 30.12.2020 з додатковими документами та заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив № 05-01/7 від 11.01.2021 з додатковими документами.

За результатами проведеного судового засідання протокольною ухвалою суду від 11.02.2021 було оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2021 з метою надання учасникам додатково строку для здійснення перевірки розрахунків, наведених у них даних та надання відповідей на запитання, які були предметом з`ясування в судовому засіданні 11.02.2021; подання додаткових документів, необхідних для належного розгляду справи по суті. Сторін додатково було повідомлено про дату та час судового засідання ухвалою-повідомленням від 12.02.2021.

Від відповідача-2 надійшли письмові пояснення № 02-01/123 від 18.02.2021 з додатковими документами, в яких останній зазначає, що частина апаратури оповіщення, в тому числі пульт управління, через який і здійснюється автоматичне управління апаратурою оповіщення знаходиться на непідконтрольній українській владі території, доступ до якої у відповідача відсутній. Наразі відповідачі не мають відношення до сигналів, які надходять на апаратуру оповіщення з непідконтрольної території, у разі, якщо такі надходять. Також перевірити чи була апаратура підключена до мережі можливості не було. Позивач мав можливість підключити апаратуру до живлення лише на невеликий проміжок часу, коли проводилась перевірка (раз у квартал на 15 хвилин, як зазначено у листах), і відразу відключити.

Апаратура оповіщення була розташована на площах позивача, що не означає, що вона працювала. Відповідач-2 вважає, що розрахунки зроблені позивачем безпідставно, адже при їх обчисленні застосовувались нормативні акти, які втратили чинність. Також підтверджено факт споживання електроенергії технічними об`єктами, в яких встановлена апаратура оповіщення, але не самою апаратурою. (т.8 а.с.11-125).

Суд, керуючись положеннями ч.10 ст.33, п.17 ч.2 ст.182 ГПК України, враховуючи складність справи, з метою забезпечення процесуальних прав учасників та вчинення дій, необхідних для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті, дійшов висновку про необхідність подальшого розгляду справи в колегіальному складі.

Судом було оголошено короткочасну перерву в судовому засіданні 22.02.2021 для визначення автоматизованою системою складу колегії суддів для подальшого розгляду справи, про що постановлено ухвалу від 22.02.2021.

У відповідності до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.02.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Драгнєвіч О.В, судді - Зюбанова Н.М., Іванов А.В.

Враховуючи викладене, суд у новому складі розпочав розгляд спору у підготовчому провадженні.

Ухвалою суду у складі колегії суддів (головуючий суддя - Драгнєвіч О.В, судді - Зюбанова Н.М., Іванов А.В.) від 22.02.2021, враховуючи зміну складу суду, неприбуття в судове засідання представників сторін, з метою належного забезпечення їх процесуальних прав, відкладено підготовче засідання на 11.03.2021; запропоновано сторонам надати у визначені строки додаткові письмові пояснення, необхідні для правильного встановлення обставин справи; з приводу даних наведених у розрахунках, долучених до відзиву на позовну заяву; також щодо наведених даних з урахуванням позиції, викладеної в письмових поясненнях за вих.№ 02-01/123 від 18.02.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Іванова А.В. у відпустці, у відповідності до протоколу повторного автоматизовано розподілу судової справи між суддями 11.03.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Драгнєвіч О.В, судді - Зюбанова Н.М., Косенко Т.В.

Відповідно до ч.14 ст.32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. Враховуючи викладене, суд у новому складі розпочав розгляд спору у підготовчому провадженні.

Від відповідачів через канцелярію суду надійшли клопотання №05-01/25 від 02.03.2021 та №02-01/145 від 02.03.2021 про залучення спеціалістів до розгляду справи з додатковими документами. (т.8 а.с.146-157, 157-171).

Суд розглянув подані клопотання відповідачув та, враховуючи положення ч.2 ст.37, ст.71 ГПК України (перебування вказаних спеціалістів у службовій залежності від учасника справи) відмовив у їх задоволенні, про що постановив протокольну ухвалу від 11.03.2021.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення №05-01/26 від 04.03.2021, в яких Управління зазначає, що розрахунки позивачем зроблені з допущенням також арифметичних помилок, без наявності лічильників і теоретично на підставі закону Ома, який не має відношення до обчислювання потужності електроприладів, а дає тільки змогу обчислення струму, напруги та опору, при цьому потужність апаратури обчислюється у ватах, на підставі якої можливість розрахунку спожитої електроенергії в її документації відсутня.

Відповідач-2 вважає, що обчислення потужності можуть бути зроблені на підставі закону Джоуля-Ленца по формулі Р=ІхU (потужність це множення струму на напругу), але ми не маємо даних по струму у ланцюгц, який може бути змінним у часі та при зміні навантаження на виході у електричному приборі. Тому обчислювання за допомогою формул прийняти не можна.

Відповідач-2 зазаначає, що аппаратура не може самостійно перейти з чергового режиму у робочий без втручання у процесс чергового на пульті управління. У той же час аппаратура може працювати у містах обласного значення та районних центрах області самостійно, але доступ до неї обмежено, тому що вона знаходиться у приміщеннях позивача з обмеженим доступом до сторонніх осіб, тому самостійно перевірити включення до електроживлення без дозволу працівників позивача неможливо.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.03.2021, про що сторонам направлено ухвалу-повідомлення від 15.03.2021.

Від позивача 29.03.2021 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення за вих.№26-15/94 від 29.03.2021, в яких позивач вказав, що причиною недопуску в приміщення ПАТ «Укртелеком» , представників відповідача починаючи з лютому 2020 року є те, що відповідачі ухиляються від укладення договорів оренди, допуск до приміщень відповідачі будуть мати тільки після укладення відповідних договорів оренди, як це передбачено ЦК та ГК України (т.8 а.с.194-211).

Протокольною ухвалою суду від 29.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.04.2021; запропоновано позивачу в строк до 14.04.2021 надати суду довідки від всіх постачальників електроенергії про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію за спірний період з жовтня 2017 року по липень 2020 року. Учасників додатково повідомлено ухвалою-повідомленням від 01.04.2021.

Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення № 26-15/145 від 13.04.2021, в яких останній просив суд надати додатковий час для надання до суду відповідних документів. Суд протокольною ухвалою від 14.04.2021 оголосив перерву у підготовчому засіданні до 23.04.2021 запропонував позивачу у строк до 23.04.2021 подати суду деталізований розрахунок заявлених до стягнення витрат.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.04.2021 закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 13.05.2021.

Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення № 26-15/183 від 13.05.2021 з додатковими документами, в яких останній підтримує заявлені позовні вимоги, вважає, що з огляду на те, що відповідачі є державними органами, виконують фактично аналогічні функції, заявлені до стягнення грошові кошти слід стягнути солідарно з обох відповідачів на користь позивача (т.9 а.с.86-130).

Заслухавши пояснення представника позивача щодо неподання вказаних документів під час підготовчого провадження, суд на підставі ч. 8 ст. 80, ст. 207 ГПК України, судом розглянуто письмові пояснення № 26-15/183 від 13.05.2021 з додатковими документами та долучено до матеріалів справи.

Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення № 26-15/202 від 28.05.2021щодо неможливості застосування до спірних відносин ст.112 ЦК України та щодо відсутності процедури ліквідації відповідача(т.9 а.с.136-137).

Протокольною ухвалою суду від 02.06.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 22.06.2021, сторін повідомлено ухвалою-повідомленням від 02.06.2021.

В судове засідання 22.06.2021 прибули представники учасників.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшла заява від 18.06.2021 № 05/01-113 з проханням про долучення до матеріалів справи копій розпоряджень від 04.06.2021 №391 та від 01.06.2021 №380, що стосуються реорганізації відповідача та складання передавального акту. Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-2, з`ясував, що вказані документи були також вручені представнику позивача перед початком судового засідання. Суд, керуючись ст. ст. 80, 207 ГПК України задовольнив клопотання відповідача-2 та долучив вказані документи до матеріалів справи, про що постановлено протокольну ухвалу від 22.06.2021.

В судовому засіданні суд завершив встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати наявні докази, провів судові дебати.

В судовому засіданні 22.06.2021 за результатами розгляду справи проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 8 Кодексу цивільного захисту України забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДС ЦЗ), одним із основних завданням якої є оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи.

Як зазначає позивач, функції підтримання у постійній готовності регіональної системи централізованого оповіщення Луганської області та забезпечення її функціонування відповідно до ст. 19 Кодексу цивільного захисту України віднесені до повноважень Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, а органами управління регіональною системою оповіщення є Управління цивільного захисту Луганської ОДА, а також Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської ОДА (враховуючи процедуру реорганізації)..

Відповідно до пунктів 1,5 Положення про Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, останнє є структурним підрозділом облдержадміністрації і відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

Управління підпорядковане голові, підзвітне і підконтрольне заступнику голови обласної державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків, (з інших питань, що стосуються діяльності облдержадміністрації - іншим заступникам голови), а також Державній службі України з надзвичайних ситуацій (п.п.2,3 Положення (т.2, а.с.25-35).

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації-керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 29.04.2020 № 338 внесено зміни до структури Луганської ОДА, а саме, вирішено створити з 27.05.2020 Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської ОДА (далі - Департамент) (п. 1 розпорядження) та припинити з 07.07.2020 Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації (далі - Управління) в результаті реорганізації (приєднання) до Департаменту (п. 2 розпорядження), (т.2, а.с.38).

В подальшому, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06.07.2020 № 470, від 06.08.2020 № 540, від 04.09.2020 № 579, від 05.10.2020 № 671, від 03.11.2020 № 765, від 03.12.2020 № 840, від 28.12.2020 № 940, від 05.02.2021 № 48, від 30.04.2021 №292, від 04.06.2021 №391, дата припинення Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації та дата надання на затвердження передавального акту переносилася неодноразово, останній раз на 07.07.2021 (т.2, а.с.56-64, т.9, а.с.138, 150).

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на те, що свого часу апаратура і технічні засоби оповіщення та зв`язку ЦО Луганської територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ були передані Публічному акціонерному товариству Укртелеком та розташовані в приміщеннях, які перебувають на балансі Харківської філії ПАТ Укртелеком (перелік апаратури т.1, а.с.12).

Відповідних актів приймання-передачі обладнання позивачу останнім суду не подано. Разом з цим, відповідачі підтверджують, що зазначене обладнання було передано позивачу та розміщено в його приміщеннях.

Позивач зазначає, що протягом 2017-2020 років здійснював експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв`язку, що належать до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади та призначені для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення Луганської області без укладеного між сторонами договору та оплати послуг, отримання відшкодування витрат.

З долученого позивачем листування вбачається, що неодноразово позивач звертався до Луганської ОДА, Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, подаючи відповідні кошториси з метою укладення договору на відповідний рік, які укладені не були.

При цьому невідшкодована вартість здійсненого силами Харківської філії ПАТ Укртелеком експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв 'язку за спірний період згідно кошторисно-фінансових розрахунків позивача складає 1 731 636 грн.

Враховуючи, що апаратура оповіщення була встановлена на базі приміщень Харківської філії ПАТ Укртелеком , саме позивач, як він зазначає, у спірний період забезпечував утримання апаратури, у тому числі забезпечував роботу обладнання, а отже обладнання споживало електроенергію, що обумовило витрати останнього.

Судом враховується, що до вересня 2017 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 №192 Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв`язку у надзвичайних ситуаціях .

В п.5 вказаного Положення було передбачено, що підприємства електрозв`язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв`язку ЦО, що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях.

Оплата послуг зв`язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв`язку.

Пункт 54 Положення №192 визначав, що роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і засобів оповіщення та зв`язку ЦО включаються в обсяг послуг, які надаються підприємствами електрозв`язку.

Згідно з п.п.55, 59 Положення, капітальний ремонт апаратури і технічних засобів оповіщення та зв`язку ЦО виконується підприємствами електрозв`язку за рахунок коштів власника на підставі окремих договорів. Підприємства електрозв`язку забезпечують контроль за технічною готовністю електросирен у цілому. Забезпечення безперервної та якісної роботи основних і резервних каналів зв`язку, закріплених за системами централізованого оповіщення ЦО, покладається на керівників відповідних дирекцій Укртелекому.

27.09.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №733, якою затверджено Положення про органзацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту.

Зокрема, визнано такою, що втратила чинність, постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 №192 Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв`язку у надзвичайних ситуаціях .

У відпровідності до положень п.23 Положення телекомунікаційні послуги для потреб автоматизованих систем централізованого оповіщення надаються операторами телекомунікацій на договірних засадах .

Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та технічних засобів телекомунікацій здійснюється операторами телекомунікацій або іншими підприємствами та організаціями, що надають послуги в галузі телекомунікацій, незалежно від форми власності відповідно до вимог експлуатаційно-технічної документації підприємства-виробника на апаратуру оповіщення, засоби телекомунікацій та інші технічні засоби оповіщення і зв`язку (п.42).

Згідно положень п.43 Положення експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та технічних засобів телекомунікацій, а також проведення організаційно-технічних заходів щодо запобігання несанкціонованому запуску автоматизованих систем централізованого оповіщення організовується: загальнодержавної, територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення - підприємством (оператором телекомунікацій), що на підставі укладених договорів прийняло апаратуру і технічні засоби оповіщення та технічні засоби телекомунікацій на експлуатаційно-технічне обслуговування, а у разі відсутності договору про експлуатаційно-технічне обслуговування - відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Підприємства (оператори телекомунікацій), з якими укладено договір про експлуатаційно-технічне обслуговування , здійснюють контроль за роботою апаратури і технічних засобів оповіщення та технічних засобів телекомунікацій, про виявлені несправності інформують відповідальних посадових осіб органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування), підприємств (установ, організацій), де встановлено зазначену апаратуру і технічні засоби, та здійснюють заходи щодо усунення несправностей.

На час передачі позивачу обладнання була чинною Інструкція про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв`язку цивільної оборони підприємствами електрозв`язку України, яка була затверджена наказом Міністерства України з питань надзичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Державний комітет зв`язку та інформатизації України N 210/119 від 16.08.2000.

Вказаний наказ N 210/119 від 16.08.2000 втратив чинність 03.05.2018.

У відповідності до вимог п.1.2. вказаної Інструкції встановлювалося, що підприємства електрозв`язку України здійснюють на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв`язку цивільної оборони (далі - ЦО), що перебувають у сфері управління центральних та місцевих органів виконавчої влади і знаходяться на пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях та в інших об`єктах.

Було визначено, що оплата послуг зв`язку здійснюється за тарифами Державного комітету зв`язку та інформатизації України. Вартість експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв`язку визначається кошторисно-фінансовим розрахунком (п.1.3.) .

2.4. Відповідальність за технічне обслуговування і енергоживлення електросирен покладається на керівників підприємств (об`єктів), установ і організацій, де вони установлені. Наказом їх керівників можуть призначатися особи, відповідальні за технічний стан електросирен.

В розділі 6 Інструкції було регламентовано порядок рповедення розрахунків.

Згідно п.6.1. Суми витрат на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв`язку цивільної оборони визначаються за договором, до якого додається кошторисно-фінансовий розрахунок за такими статтями:

- заробітна плата працівників, які обслуговують засоби оповіщення і зв`язку цивільної оборони (в тому числі й виплата надбавок);

- нарахування на соціальне страхування;

- відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;

- транспортні витрати й витрати на відрядження, пов`язані з проведенням регламентних робіт та ремонту;

- витрати на преміальне та матеріальне заохочення;

- витрати на навчання на курсах з вивчення апаратури і технічних засобів оповіщення цивільної оборони;

- планові накопичення;

- вартість оренди виробничих приміщень;

- вартість електроенергії;

- вартість матеріалів та запасних частин; інші витрати.

В п.6.3. Інструкції передбачалося, що органи ЦО та НС можуть застосувати до підприємств електрозв`язку економічні санкції, умови яких зазначаються в договорі і відповідають вартості обслуговування засобів оповіщення та зв`язку ЦО за період їх простою з вини підприємства електрозв`язку. Неякісне експлуатаційно-технічне обслуговування та простій засобів оповіщення та зв`язку ЦО тягне за собою позбавлення матеріальної винагороди, якщо при цьому не передбачено іншого виду відповідальності.

Підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є акт виконаних робіт, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури і технічних засобів оповіщення і зв`язку ЦО з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповнийобсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань (п.6.4.)

Враховуючи вимоги вказаних нормативних актів, надання позивачем послуг експлуатаціно-технічного обслуговування апаратури оповіщення без договору є безпідставним отриманням таких послуг відповідачами, як розпорядниками та балансоутримувачами цього обладнання.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, з урахуванням іх нормативного доповнення, позивач не заявляє до відшкодування вартість наданих послуг експлуатаціно-технічного обслуговування апаратури вцілому за спірний період жовтня 2017 року - липень 2020 року, а лише одну їх складову - вартість спожитої обладнанням електроенергії, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення саме ст.1212 ЦК України.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що надання позивачем вказаних послуг експлуатаціно-технічного обслуговування апаратури (враховуючи таку складову як витрати електроенергії) без укладення відповідного договору є таким, що здійснюється в позадоговірному порядку, і як наслідок свідчить про відсутність відповідної правової підстави їх набуття відповідачами як розпорядниками обладнання.

Як встановлено судом, сторони у справі не перебували в договірних відносинах щодо надання послуг експлуатаціно-технічного обслуговування апаратури; відповідні кошториси, в яких би визначалася стаття витрат на вартість електроенергії, у спірний період також не затверджувалися сторонами.

Разом з тим, як вказує позивач, протягом протягом жовтня 2017 року - липня 2020 року відповідні послуги позадоговірному порядку надавалися, споживання обладнанням електроенергії відбувалося, витрати на яку повністю оплачені позивачем.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 ст.1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом враховується, що електроенергія є ресурсом, який витрачається в момент її споживання, а тому не може бути повернута.

Згідно із ч. 2 ст.1212 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вже зазначалося, позивач, з огляду на триваючу процедуру реорганізації Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, заявив вказані позовні вимоги до обох відповідачів, та просив стягнути солідарно з Управління та Департаменту загальну вартість спожитої обладнанням оповіщення електроенергії в спірний період в сумі 462 120 грн 30 коп. (т.1, а.с. 198-200, т.9, а.с.86).

Відповідно до пунктів 1,5 Положення про Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації, останнє є структурним підрозділом облдержадміністрації і відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно п.4 положення, Управління є постійно діючим органом цивільного захисту відповідної територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі-територіальна підсистема), основним завданням якого є забезпечення реалізації у межах законодавства державної політикиу сфері цивільного захисту.

Забезпечує створення і належне функціонуваннярегіональної підсистеми оповіщення цивільного захисту. У межах повноважень виконує функції з управління майном, що передано до сфери його управління.

Відповідні функції наразі покладені на Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської ОДА, що вбачаються в положенні, затвердженому розпорядженням голови облдержадміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 03.07.2020 № 468 (т.2, а.с.45-55).

Як вже зазначалося вище, розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 29.04.2020 № 338 внесено зміни до структури Луганської ОДА, а саме, вирішено створити з 27.05.2020 Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської ОДА (далі - Департамент) (п. 1 розпорядження) та припинити з 07.07.2020 Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації (далі - Управління) в результаті реорганізації (приєднання) до Департаменту (п. 2 розпорядження). Правонаступником усіх майнових і немайнових прав і зобов`язань юридичної особи - Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації є Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації (п.4 розпорядження), (т.2, а.с.38).

В подальшому, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації дата припинення Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації та дата надання на затвердження передавального акту переносилася неодноразово, останній раз згідно розпорядження від 04.06.2021 №391 на 07.07.2021 (т.2, а.с.56-64, т.9, а.с.138, 150).

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи зі змісту ст.104 Цивільного кодексу України реорганізація юридичної особи, як, зокрема, приєднання - є формою припинення юридичної особи, яка має наслідком правонаступництво новоутвореною юридичною особою прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Розпорядження голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.04.2020 № 338 також встановлено наступне:

- правонаступником усіх майнових і немайнових прав і зобов`язань юридичної особи - Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації є Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації (п.4 розпорядження);

- голову комісії з припинення юридичної особи зобов`язано в установленому законодавством порядку вжити організаційно-правові заходи, пов`язані з припиненням юридичної особи та надати на затвердження до 07.07.2020 передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів і боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (пп. 3, п. 7 розпорядження);

- Управління, що припиняється, продовжує виконувати свої функції та повноваження до завершення здійснення заходів зі створення Департаменту, якому передаються його повноваження та функції (п.11 розпорядження).

Державну реєстрацію Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської ОДА було проведено 06.07.2020, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Частиною 3 статті 107 Цивільного кодексу України визначено, що передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації на теперішній час ще не припинено.

Однак, розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 01.06.2021 № 380 затверджено передавальний акт, який містить положення про правонаступництво, зокрема все майно, усі права та обов`язки стосовно всіх боржників та кредиторів, усі активи і пасиви за державним бюджетом Управління переходять до правонаступника - Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації (т.9, а.с.150-160).

В судовому засіданні 22.06.2021 представники відповідачів також підтвердили факт передачі обладнання та технічних засобів оповіщення, що знаходяться в приміщеннях позивача, на баланс правонаступнику - Департаменту.

Дослідивши подані відповідачами документи, суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19), про те, що при реорганізації в формі злиття, приєднання або перетворення (універсальне правонаступництво) немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц зауважується про те, що тлумачення норм свідчить, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи розпорядження від 29.04.2020 № 338 та затверджений передавальний акт, на час вирішення спору Департамент з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації є правонаступником усіх майнових прав Управління, у зв`язку із чим є фактичним розпорядником/ балансоутримувачем апаратури оповіщення, яка знаходиться в приміщеннях позивача.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог до Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації слід відмовити.

У відзивах відповідачі посилалися також на те, що позивач повинен був звернутись до комісії припинення юридичної особи - Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації у строк з 29.04.2020 по 29.06.2020 з вимогою про включення та задоволення його вимог до реєстру кредиторів. Оскільки позивач цього не зробив та пропустив встановлений строк для заявлення вимог, а тому на даний час позовні вимоги не підлягають задоволенняю.

Суд не може погодитися із доводами відповідачів, з огляду на те, що відповідач-2 знаходиться у процедурі реорганізації шляхом приєднання, а не в процедурі ліквідації. Суд зауважує про те, що у відповідності до положень ч.5 ст.112 ЦК України наслідки пропущення кредиторами встановленого строку для заявлення вимог встановлені лише для процедури ліквідації.

Стосовно заявлених позивачем вимог до Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 та 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Наразі на підтвердження обгрунтованості заявлених позовних вимог позивачем надаються щомісячні розрахунки споживання електроенергії всіма видами обладнання, деталізований для прикладу (т.1, а.с.42-77, т.9 а.с.94-126); перелік укладених договорів на постачання електроенергії по вказаним приміщенням позивача, в яких розміщується обладнання (т.1, а.с.18-40), додаткові пояснення про укладення договорів у спірний період з іншими постачальниками (т.3, а.с 212), довідки з банківських установ про здійснені платежі позивачем (т.1, а.с.177-191, т.3, а.с.213-217), заяви - приєднання до договорів на постачання електренергії, копії рахунків та платіжних доручень (т.3, а.с.225, -т.7), довідки від окремих постачальників щодо відсутності зоборгованості за активну електроенергію по зазначеним договорам (т.9, а.с.57-69).

Наразі позивач укладені договори постачання електроенергії по вказаних об`єктам, в яких розміщується обладнання суду не надав. Первісний перелік щодо укладених договорів на постачання електроенергії по вказаним приміщенням позивача із зазначенням лише ТОВ ЛЕО та АТ Укрзалізниця які були постачальниками у спірний період (т.1, а.с.18-40) не відповідає наданим в подальшому даним в додаткові пояснення про укладення договорів у спірний період з іншими постачальниками (т.3, а.с 212). До справи долучені лише заяви -приєднання до договорів, укладених з ТОВ ЛЕО та АТ Укрзалізниця , з яких можна побачити яких адрес приміщень вони стосуються, інші стосовно постачальників - ТОВ Проматом , ТОВ Енера Схід , ТОВ ДТЕК Трейдінг - договори відсутні.

За відсутності точних даних стосовно укладених договорів з ідентифікацією яких приміщень вони стосуються та якого періоду дії, долучені рахунки та платіжні доручення, а також довідки банківських установ про підтвердження зазначених самим позивачем платежів, а також отримані довідки від окремих постачальників - ТОВ Енера Схід , ТОВ ДТЕК Трейдінг , ТОВ ЛЕО , не дають можливість ідентифікувати та напевно стверджувати, що вони стосуються здійснення оплати позивачем електроенергії за її споживання саме у спірних приміщеннях.

Дослідивши обставини справи та надані позивачем на підтвердження заявлених вимог докази, суд не може погодитися із доводами останнього про те, що факт здійснення позивачем експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення не має значення для правильного вирішення спору та не підлягає доказуванню (що стосується саме забезпечення роботи обладнання), оскільки предметом є відшкодування вартості електроенергії спожитої обладнанням за відповідний період.

Наразі витрати на оплату електроенергії, що споживається обладнанням, є складовою вартості послуг експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення, а отже передбачає необхідність доведення належного надання таких послуг в частині забезпечення безперервної роботи вказаного обладнання; доведення, що все обладнанн було в робочому стані, визначення протягом якого часу воно працювалю, в якому режимі (робочому або черговому).

Як було з`ясовано судом, відповідних лічильників обліку споживання апаратурою оповіщення електроенергії в приміщеннях позивача не встановлено.

Наразі позивач посилається на п. 8.8 додатку № 3 до наказу ПАТ «Укртелеком» від 24.09.2016 № 345, в якому передбачено, що вартість електроенергії, спожитої апаратурою оповіщення, розраховується на підставі фактичного споживання обладнанням електроенергії, що визначається показниками встановлених лічильників або на підставі даних, наведених у технічній документації обладнання та тарифів енергопостачальних організацій.

Суд зауважує про те, що цей наказ є внутрішнім документом, локальним актом позивача. Докази його погодження з відповідачами відсутні.

Розраховуючи складову понесених витрат на електроенергію, фактично спожиту обладнанням, позивач будує власні розрахунки на наказі Міністерства України з питань надзичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Державний комітет зв`язку та інформатизації України N 210/119 від 16.08.2000, яким булла затверджена Інструкція про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв`язку цивільної оборони підприємствами електрозв`язку України.

Однак, вказаний наказ N 210/119 від 16.08.2000 втратив чинність 03.05.2018.

З огляду на зазначене, такий розрахунок не може вважатися правомірним.

Також в розрахунку позивач використовує дані, наведені у технічній документації обладнання та тарифи енергопостачальних організацій. Хоча копії відповідних паспортів на обладнання позивачем під час розгляду спору не надані, однак, технічні дані, наведені для кожного виду обладнання відповідачами не заперечуються, такі дані з паспортної документації їм відомі, про що свідчать долучені відповідачами розрахунки як приклади за умов, що все обладнання весь час знаходилося в працездатному стані та у відповідних режимах роботи (т.3, а.с.19, 55, 176, т.8, а.с.176).

Разом з цим, окрім використанням даних, наведених у технічній документації та застосованих тарифів, розрахунок позивача побудований на визначенні кількості часу, протягом якого працює обладнання та в якому режимі (черговому або робочому).

Як вбачається з наданих пояснень, позивач тривалість роботи обладнання у черговому або робочому режимах взагалі визначає оперуючи вихідними даними вказаного наказу від 16.08.2000 №210/119, обрахувавши загальний час для відповідного режиму роботи включивши тривалість всіх можливих перевірок - щоденних, щомісячних, річних, комплексних, передавання контрольного сигналу, штормових попереджень тощо (т.3, а.с.211).

Такий алгоритм є недостовірним та необгрунтованим. Адже як зазначено, наказ втратив чинність 03.05.2018, тоді як позивач здійснює на його основі розрахунки по липень 2020 року.

Про неправомірність такого підходу також свідчить - розпорядження голови облдержадміністрації Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту Луганської області на рік , яким було погоджено проводити лише перевірку один раз на місяць, тривалістю 15 хв.( т.8, а.с.112- 115).

В наданих додатково поясненнях відповідачі зауважили про те, що централізований пульт управління АСЦО залишився на непідконтрольній території у м.Луганську, і вони взагалі не мають можливості проводити такі види перевірок, що не було враховано позивачем.

Відповідачі також пояснили, що не лише пульт упрвління, а й частина апаратури оповіщення, через який можливо здійснювати автоматичне управління аппаратурою, знаходиться на непідконтрольній українській владі території, з якої можуть надходити відповідні сигнали.

На підтвердження обгрунтованості заявлених позовних вимог позивачем не надано належних доказів безперервної роботи всіх одиниць обладнання по всім приміщенням щомісячно за весь заявлений до стягнення період.

Зокрема, щомісячні акти по всім об`єктам щодо проведення експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення; або щомісячні акти технічної перевірки автоматизованої системи ЦО по всім об`єктам; журнали обліку роботи обладнання/чергувань; докази належного проведення регламентних робіт; журнали контролю сигналів і лічильників, прийому та здачі чергування по апаратурі,тощо, позивачем не долучено.

Наразі позивачем надано лише чотири акти щодо проведення експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури за 27.12.2017, 16.11.2018; щомісячної технічної перевірки автоматизованої системи за 11.10.2017 та акт проведення позачергового експлуатаціно-технічного обслуговування за 19.12.2018 по смт. Мілове (т.1, а.с.228-238).

Натомість з наданих відповідачами окремих актів вбачається, що у частину приміщень в різний період позивач не допускав спеціалістів відповідача-2, держадміністрації; за окремими адресами обладнання було демонтовано, або відключено.

Так, в листі Харківської філії ПАТ Укртелеком від 13.02.2020 №02-06/10 Щодо допуску фахівців з питань цивільного захисту на об`єкти структурних підрозділів ПАТ Укртелеком зазначено, що без укладеного договору спеціалісти дільниць обслуговування апаратури оповіщення проводити не будуть, і фахівці з питань цивільного захисту облдержадміністрацій, виконкомів, райдержадміністрації в технологічні приміщення ПАТ Укртелеком для обслуговування апаратури не допускались.

Зазначені обставини не заперечуються також представником позивача.

Крім того, згідно листів Кремінської райдержадміністрації від 17.08.2018 №16-2/2358, від 21.09.2018 №16-2/2712, від 26.10.2018 №16-2/3096 допуск представників Кремінської райдержадміністрації до приміщень ПАТ Укртелеком не здійснювався в період з серпня по жовтень 2018 року.

Апаратура оповіщення за адресою: Луганська область, м.Кремінна, вул.Тітова, 45 відключена, згідно листа начальника стадійно-лінійної дільниці №1 м.Кремінна КТЦ №342 Харківської філії ПАТ Укртелеком від 28.07.2017 №58-04/47, оскільки відповідно до розпорядження Харківської філії ПАТ Укртелеком на території станційно-лінійної дільниці №1 м.Кремінна буде проводитись комплекс робіт по заміні існуючої АТС на більш сучасну цифрову. Коли проведення робіт було закінчено, апаратура оповіщення не була підключена, тому що робота апаратури оповіщення передбачена тільки в аналоговому режимі і не може працювати у сучасних цифрових, як було пояснено представником відповідача.

В наявному Акті щомісячної технічної перевірки автоматизованої системи централізованого оповіщення в Кремінському районі від 21.08.2019 не підтверджується факт забезпечення позивачем працездатності апаратури оповіщення і проведення регламентних робіт з обслуговування протягом спірного спірного періоду.

В Акті щомісячної технічної перевірки автоматизованої системи централізованого оповіщення в Кремінському районі від 21.08.2019 вказано, що регламентні роботи з обслуговування засобів оповіщення в останнє проведені 29.05.2015. В п.5 вказаного акту відображено, що електросирени запускаються місцевим запуском, несправність блоку управління, що свідчить про те, що апаратура оповіщення що знаходиться в технологічному приміщенні структурного підрозділу Харківської філії ПАТ Укртелеком відключена.

Відомості щодо відключення апаратури оповіщення за адресою м.Кремінна, вул.Тітова 45, містяться в актах щомісячної перевірки автоматизованої системи централізованого оповіщення в Кремінському районі від 13.09.2017, 13.12.2017, 14.02.2018, 16.05.2018, 15.05.2019, 19.02.2020.

В акті щомісячної технічної перевірки автоматизованої системи централізованого оповіщення від 17.06.2020 (смт.Мілове) вказано на відсутність недоліків, однак в примітці вказано, що під час перевірки представники райдержадміністрації до технологічного приміщення допущені не були.

Відповідно до п.8 акту щомісячної технічної перевірки автоматизованої системи центрального оповіщення в Старобільському районі від 17.01.2018 та від 14.02.2018 регламентні роботи з обслуговування засобів оповіщення і зв`язку СЛД №1 проведені, зазначення в п.11 даних про відсутність каналів зв`язку для централізованого запуску системи оповіщення та у висновку не забезпечує своєчасне доведення сигналів оповіщення , вказує на відключення апаратури у будівлі (т.3 , а.с.52-54, т.2, а.с.64-64-94).

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що зафіксоване під час перевірок спрацювання сирен, розміщених в приміщеннях підприємств/установ є достатнім доказом того, що апаратура оповіщення знаходилась у працездатному стані та забезпечувалась електроживленням.

Наразі в матеріалах справи наявні лише окремі акти по окремим об`єктам, які як вже зазначалося вище були надані відповідачами із виявленими недоліками та з яких не можна з`ясувати напевно протягом якого часу відповідне обладнання працювало, та в якому режимі.

Крім того, зазначене спростовується наданими відповідачами поясненнями, якими підтверджено, що сирени під час проведених перевірок включалися саме в ручному режимі на місцях встановлення, без задіяння апаратури оповіщення, тобто прямим підключенням до електроживлення на підприємствах, установах, організаціях.

За відсутності належних доказів твердження позивача про те, що апаратура працювала протягом всього заявленного періоду по всім адресам не можуть бути визнані судом обгрунтованими; обсяг споживання апаратурою електроенергії (підставність тривалості обрахунку її роботи в робочому та черговому рехимах) позивачем також не доведено; заперечень відповідачів не спростовано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову до Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації також слід відмовити повністю у зв`язку з його необґрунтованістю.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 6 931 грн 80 коп., відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232 - 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Департаменту з питань цивільного захисту та територіальної оборони Луганської обласної державної адміністрації та Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації про стягнення солідарно 462 120 грн 30 коп. відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 6 931 грн 80 коп. віднести на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 02.07.2021.

Суддя О.В. Драгнєвіч

Суддя Н.М. Зюбанова

Суддя Т.В. Косенко