Рішення

від 02.07.2021 по справі 420/6048/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6048/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови від 03 травня 2019 року ВП №53576547 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що у провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №521/13212/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг України до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який був задоволений заочним рішення від 03 листопада 2014 року.

19.02.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання заочного рішення по справі №521/13212/14-ц видано виконавчий лист №521/13212/14-ц, на підставі якого 17.03.2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження №53576547.

На підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа, постановою державного виконавця від 03.05.2019 року закінчено виконавче провадження №53576547. Також 03.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1600623,00 грн.

Як зазначає позивач, на підставі постанови про стягнення виконавчого збору 06.05.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження №59024328, та одночасно винесено постанову про накладення арешту на нерухоме майно.

Згідно постанови від 26.12.2019 року, виконавче провадження №59024328 передано до новоствореного Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Також позивач зазначає, що 01.07.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62450769 на підставі виконавчого листа №521/13212/14-ц від 19.02.2015 року.

Крім того, приватний виконавець постановив накласти арешт на нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 436,2 кв. м., житловою площею 180,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/13212/14-ц від 27.01.2021 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 62450769 з ТОВ ОТП Факторинг Україна на його правонаступника - ТОВ Стандард Фінанс Групп .

25.02.2021 року приватний виконавець Колечко Д. склав Акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким Предмет іпотеки, а саме будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 436,2 кв. м., житловою 180,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» було залишено за кредитором - ТОВ Стандард Фінанс Групп .

На підставі викладеного, позивач вказує на те, що виконавчий лист №521/13212/14-ц, виданий Малиновським районним судом м. Одеси, фактично виконаний приватним виконавцем Колечком Дмитром Миколайовичем.

Позивач зазначає, що пізніше під час звернення до приватного нотаріуса їй стало відомо про те, що на земельні ділянки, які їй належать, накладено арешт в межах виконавчого провадження №59024328. Після цього, 26 березня 2021 року позивачка звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами вказаного виконавчого провадження.

07 квітня 2021 року у відповідь на заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №59024328 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надано позивачу скан-копїї документів.

З цього часу, як вказує позивач у поясненнях з приводу дотримання строку звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 ознайомилася та дізналася про існування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №53576547 від 03.05.2019 року.

Враховуючи, що звернення до суду із цим позовом відбулось 13 квітня 2021 року, позивач вважає, що нею дотриманий встановлений законом строк звернення до суду.

Посилаючись на те, що за приписами ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, зокрема у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а в даному випадку примусове виконання виконавчого документу здійснено приватним виконавцем, а не державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області, позивач вважає, що підстави для стягнення з нього виконавчого збору відсутні.

Також позивач зауважив, що 09 квітня 2021 року приватний виконавець Колечко Дмитро Миколайович повідомив, що у зв`язку із повним та фактичним виконанням рішення суду, згідно виконавчого документа, та у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження , приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оригінал виконавчого документа був повернутий до Малиновського районного суду м. Одеси, та повідомив про відсутність будь-яких майнових претензій до ОСОБА_1 .

Отже, на переконання позивача, оскаржена постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року адміністративний позов було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Також ухвалою від 26 квітня 2021 року суд витребував від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №53576547.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року суд зупинив провадження у справі №420/6048/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанов, - на строк до 31 травня 2021 року.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання, яке було призначене на 31 травня 2021 року - 12 год. 30 хв., було перенесене на 23 червня 2021 року - 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 23 червня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі №420/6048/21.

23 червня 2021 року через канцелярію суду засобами електронного зв`язку за вхід. №ЕП/17066/21 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли письмові пояснення по справі, а також засвідчені копії з матеріалів виконавчого провадження №53576547 (а.с. 98-144).

Згідно наданих письмових пояснень, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження №53576547 з примусового виконання виконавчого листа №521/13212/14-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 19.02.2015, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 .

У межах вказаного виконавчого провадження з метою забезпечення його своєчасного та повного виконання накладено арешт на нерухоме майно позивача.

На підставі заяви стягувача за виконавчим провадженням №53576547 - ТОВ ОТП Факторинг Україна про повернення виконавчого листа без виконання, постановою головного державного виконавця від 03.05.2019 виконавчий документ було повернуто стягувачу, згідно п. 1 частини першої ст. 37, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, відповідач зазначив, що відповідно до частини третьої ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4,6 частини першої ст. 37 цього закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У звязку із викладеним, як вказує відповідач, 03 травня 2019 року відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника, яку, після повернення виконавчого документа стягувачу, виведено в окреме виконавче провадження.

Також відповідач посилався на те, що підстав, передбачених ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , за яких виконавчий збір не стягується, в межах ВП №53576547 не було, а відтак держаним виконавцем проведені виконавчі дії у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судове засідання, призначене на 26 червня 2021 року, учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

23 червня 2021 року через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Окрім того, у клопотанні від 23 червня 2021 року третя особа висловила своє відношення до позовних вимог ОСОБА_1 , зазначивши, що підтримує позовну заяву та просить її задовольнити (а.с. 98).

У зв`язку із неявкою у судове засідання, призначене на 26 червня 2021 року, повідомлених належним чином учасників справи, справу розглянуто в порядку письмового провадження 02 липня 2021 року за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

03 вересня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області в межах виконавчого провадження №53576547 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1600623, 00 грн. з боржника ОСОБА_1 (а.с. 12).

Вказана постанова про стягнення виконавчого збору від 03 травня 2019 року ВП №53576547 є предметом оскарження у зазначеній справі.

Судом встановлено, що прийняттю вказаної постанови передували наступні обставини.

Заочним рішенням Малиновського районний суд м. Одеси від 03 листопада 2014 року у справі № 521/13212/14ц, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд вирішив: Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., 07.03.2007р.) на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна , а саме на нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 436,2 кв. м, житловою площею 180,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (дванадцять), а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки, направити на погашення заборгованості перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за Кредитним договором № № ML-501/176/2008 від 10.07.2008 р., у сумі 16 006 230, 00 грн. (шістнадцять мільйонів шість тгиеяч двісті тридцять гривень 00 коп.), шляхом продажу Предмету іпотеки згідно діючого законодавства через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 2 370 146, 00 грн. (два мільйони триста сімдесят тисяч сто сорок шість гривень 00 копійок).

19 лютого 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист за вказаним рішенням від 03 листопада 2014 року у справі № 521/13212/14ц (а.с. 134).

На підставі заяви ТОВ ОТП Факторинг Україна про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17 березня 2017 року відкрито виконавче провадження №53576547 з примусового виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси про: "Звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., 07.03.2007р.) на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна , а саме на нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 436,2 кв. м, житловою площею 180,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (дванадцять), а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки, направити на погашення заборгованості перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за Кредитним договором № № ML-501/176/2008 від 10.07.2008 р., у сумі 16 006 230, 00 грн. (шістнадцять мільйонів шість тгиеяч двісті тридцять гривень 00 коп.), шляхом продажу Предмету іпотеки згідно діючого законодавства через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 2 370 146, 00 грн. (два мільйони триста сімдесят тисяч сто сорок шість гривень 00 копійок). Боржник - ОСОБА_1 , Стягувач - ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно (а.с. 105-106).

Також в межах виконавчого провадження №53576547 постановою від 17 березня 2017 року було накладено арешт на майно боржника (а.с. 107-108).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 травня 2019 року, виконавчий лист № 521/13212/14ц, виданий 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, повернуто стягувачу.

Підставою повернення виконавчого документу стягувачу зазначено: п. 1 ч. 1 ст. 37, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» , у зв`язку із поданням представником ТОВ ОТП Факторинг Україна - стягувач заяви про повернення виконавчого листа без виконання (а.с. 132-133).

06 травня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 59024328 з примусового виконання постанови №53576547 від 03 травня 2019 року, виданої Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1600623, 00 грн. Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно (а.с. 14-15).

У межах виконавчого провадження №59024328 постановою від 06 травня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 436,2 кв.м.; земельну ділянку 5110137300:52:017:0010, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0351 га; земельну ділянку 5110137300:52:017:0011 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,02 га (а.с. 16-17).

Згідно постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26 грудня 2019 року, виконавче провадження №59024328 передано до новоутвореного Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 18).

Що стосується виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 01 липня 2020 року відкрито виконавче провадження №ВП №62450769 з примусового виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси про: Звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., 07.03.2007р.) на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна , а саме на нерухоме майно - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 436,2 кв. м, житловою площею 180,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (дванадцять), а кошти отримані від реалізації Предмета іпотеки, направити на погашення заборгованості перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за Кредитним договором № № ML-501/176/2008 від 10.07.2008 р., у сумі 16 006 230, 00 грн. (шістнадцять мільйонів шість тгиеяч двісті тридцять гривень 00 коп.), шляхом продажу Предмету іпотеки згідно діючого законодавства через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 2 370 146, 00 грн. (два мільйони триста сімдесят тисяч сто сорок шість гривень 00 копійок). Боржник - ОСОБА_1 , Стягувач - ТОВ ОТП Факторинг Україна (а.с. 19-20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 01 липня 2020 року у межах виконавчого провадження №ВП №62450769 накладено арешт на майно боржника (а.с. 21-22).

19 лютого 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича змінено стягувача у виконавчому провадженні №ВП №62450769 з ТОВ ОТП Факторинг Україна на його правонаступника - ТОВ Стандард Фінанс Групп , на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/13212/14-ц від 27 січня 2021 року (а.с. 23-24).

25 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича при примусовому виконанні виконавчого листа №521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, складено Акт про реалізацію предмета іпотеки в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ТОВ Стандард Фінанс Групп за виконавчим листом по справі № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси (а.с. 31-33).

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича щодо наявності у останнього будь-яких майнових претензій до неї в межах виконавчого провадження №ВП №62450769 та просила повідомити про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо неї (а.с. 27).

У відповідь на вказане звернення, листом від 09 квітня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. повідомив представнику ОСОБА_1 , що 26 лютого 2021 року у зв`язку із повним та фактичним виконанням рішення суду, згідно виконавчого документа, та у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону Україна Про виконавче провадження , приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчою провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, припинено чинність арешту майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення, оригінал виконавчого документа був повернутий до Малиновського районного суду м. Одеси.

Також у вказаному листі повідомлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого проваджень та Єдиного реєстру боржників, станом на 08.04.2021 року, на примусовому виконанні у приватного виконавця відсутні будь-які виконавчі документи відносно боржника ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, у приватного виконавця відсутні будь-які майнові претензії до ОСОБА_1 (а.с. 29-30).

Враховуючи викладені вище обставини справи позивач оскаржує постанову від 03 травня 2019 року ВП №53576547 про стягнення виконавчого збору, посилаючись на те, що цю постанову було прийнято Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області під час виконавчого провадження №53576547 щодо примусового виконання виконавчого листа №521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси. Однак, вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, а в подальшому примусове виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц здійснено приватним виконавцем.

Отже, посилаючись на те, що за приписами ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, а у даному випадку примусове виконання виконавчого документу здійснено приватним виконавцем, а не державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області, позивач вважає, що підстави для стягнення з неї виконавчого збору відсутні.

Натомість, відповідач наполягає на правомірності постанови від 03 травня 2019 року ВП №53576547 про стягнення виконавчого збору, вказуючи на те, що відповідно до частини третьої ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4,6 частини першої ст. 37 цього закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції від 19.01.2019 року, чинній на момент прийняття оскарженої постанови.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» , примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як встановлено судом з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 травня 2019 року в межах виконавчого провадження №53576547 з примусового виконання виконавчого листа №521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, виконавчий документ повернуто стягувачу.

Підставою повернення виконавчого документу стягувачу стала заява стягувача про повернення виконавчого листа без виконання (а.с. 132-133).

У подальшому виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, здійснювалось приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем, який здійснив його фактичне виконання.

Натомість, прийнята у межах виконавчого провадження №53576547 постанова від 03 травня 2019 року про стягнення виконавчого збору виведена в окреме провадження та 06 травня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 59024328 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1600623, 00 грн. (а.с. 14-15).

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За вимогами ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені випадки, коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначає наслідки повернення виконавчого документа.

Зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

У постанові від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суду з приводу зазначеної колізії зазначає наступне.

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на вищевикладене, в постанові від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суд вважала обґрунтованим висновок про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважала, що умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Кабінет Міністрів України постановою від 08 вересня 2016 року № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок №643), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 Порядку (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:

- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Аналіз наведених вище норм Порядку свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що державний виконавець не здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 у примусовому порядку в межах виконавчого провадження №53576547, як зазначено у виконавчому листі №521/13212/14ц, виданому 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси.

Фактичне виконання виконавчого листа № 521/13212/14ц, виданого 19 лютого 2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, здійснено приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи, аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, наведені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що оскільки у справі, що розглядається, державним виконавцем не здійснено фактичного виконання виконавчого документу майнового характеру, підстави для стягнення з позивача виконавчого збору, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» , відсутні.

Отже, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 1600623, 00 грн. з боржника ОСОБА_1 , прийнята в межах виконавчого провадження №53576547, підлягає скасуванню.

Щодо строків звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 03 травня 2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач зазначив, що під час звернення до приватного нотаріуса їй стало відомо про те, що на земельні ділянки, які їй належать, накладено арешт в межах виконавчого провадження №59024328. Після цього, 26 березня 2021 року позивачка звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами вказаного виконавчого провадження.

У матеріалах справи наявна заява представника позивача від 26 березня 2021 року про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №59024328 (а.с. 25-26).

07 квітня 2021 року у відповідь на заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №59024328 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслано позивачу скан-копїї документів, що підтверджується наявним у матеріалах справи електронним листом (а.с. 28).

З цього часу, як вказує позивач у поясненнях з приводу дотримання строку звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 ознайомилася та дізналася про існування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №53576547 від 03 травня 2019 року.

Враховуючи, що звернення до суду із цим позовом відбулось 13 квітня 2021 року, позивач вважає, що нею дотриманий встановлений законом строк звернення до суду.

Суд зазначає, що у матеріалах справи та у наданих відповідачем матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази надіслання державним виконавцем боржнику оскарженої постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4 ст. 77 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

З урахуванням викладеного, враховуючи, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази на підтвердження надіслання боржнику оскарженої постанови суд приймає доводи позивача стосовного того, що про існування постанови про стягнення виконавчого збору від 03 травня 2019 року вона дізналась 07 квітня 2021 року, отже строк звернення до суду не порушений.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволення судом ухвалою від 26 квітня 2021 року клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4300, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 21 квітня 2021 року №70285.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 4300,00 грн., де 4300, 00 грн. - розмір судового збору сплаченого позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що є юридичною особою та до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є відповідачем у справі згідно приписів ч.3 ст.287 КАС України як орган державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 229, 243-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03 травня 2019 року ВП №53576547, прийняту Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 4300, 00 грн. (чотири тисячі триста гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529; 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37).

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 19, офіс 310).

Суддя О.В. Глуханчук