Ухвала

від 09.06.2021 по справі 201/5608/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5608/21

Провадження № 1-кс/201/1778/2021

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю старшого дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , про надання дозволу на проведення обшуку, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046680000006 від 24.02.2021 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду подане вищевказане клопотання, в якому дізнавач вказав наступне.

Дізнавачем СД відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021046680000006 від 24 лютого 2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документу.

З метою встановлення відомостей та обставин вчинення кримінального проступку допитано у якості потерпілої ОСОБА_6 , яка надала наступні відомості: з 1987 року по 2018 рік ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 . Під час шлюбу ними було придбано підприємство ТОВ "ККМ" (код ЄДРПОУ № 34823114), в якому їм на даний момент належить по 50% статутного фонду, на ОСОБА_6 була зареєстрована приватна підприємницька діяльність, яка була інтегрована в загальний бізнес, а також придбані торгові приміщення, які є їхньою спільною власністю, де частки не виділені в натурі. Вказане приміщення магазинів розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 ). У 2018 році шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було розірвано. При розірванні шлюбу ними була складена усна домовленість про подальшу діяльність. ОСОБА_6 в зв`язку з захворюванням протягом, майже, 20 років присвоєно 2-у групу інвалідності та на той момент у неї почав погіршуватися стан здоров`я. У невстановлений час вони домовилися, що ОСОБА_7 буде продовжувати користуватися всіма їх спільними активами, а це, крім перерахованих вище магазинів і значних сум грошових коштів, які перебували в обігу та майна ТОВ "ККМ" (територія, складські приміщення, товар, обладнання тощо). ОСОБА_7 зобов`язався видавати ОСОБА_6 по 5 (п`ять) тисяч доларів США на місяць, як рівному співвласнику загального бізнесу, таким чином компенсуючи користування її частиною майна, а також тимчасові і трудові раніше здійснені нею витрати, спрямовані на формування успішного бізнесу. Побоюючись, що ОСОБА_7 повністю захопить все належне ОСОБА_6 майно, вона звернулася до суду з позовами про розподіл майна. В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи спільно зі своїм представником, адвокатом ОСОБА_8 , з метою обману суду і подальшого отримання незаконного рішення, 26.10.2020 року подав до Красногвардійського районного суд м.Дніпропетровська позовну заяву підкріплену письмовими докази позовних вимог. Частину письмових доказів наданих суду, за словами ОСОБА_6 , є не достовірними і підробленими документами. Такими недостовірними і підробленими документами, письмовими доказами, які підтверджують вимоги позивача і обґрунтовують обставини викладені в позові на підставі наступних документів: копія договору про порядок користування майном від 15.11.2015 р., складений від імені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , який охоплює питання користування різним спільним майном в тому числі об`єктів нерухомості розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 ); копія договору «про надання послуг від 12.09.2018 р.», укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , які проживають в АДРЕСА_4 . Згідно тексту договору ОСОБА_9 зобов`язаний був в період з 20.09.2018 р по 20.12.2018 р. виконати ряд істотних будівельних робіт за адресою АДРЕСА_5 , 4 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; копія акту № 1 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «посилення і ремонт фундаменту, несучих конструкцій», за що і отримав 431 тис. грн.; копія акту № 2 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «демонтаж і укладання кахелю», за що і отримав 547 тис. грн .; копія акту № 3 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «утеплення і облицювання фасаду», за що і отримав 787 тис. грн.; копія акту № 4 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «розширення торговельних площ шляхом перепланування наявних», за що і отримав 536 650 грн. Разом, ОСОБА_9 , за три місяці одноосібно виконано робіт на загальну суму 2 мільйони 301 тисячу 650 грн. Про проведення вищевказаних робіт ОСОБА_6 нічого не відомо, як і про проведення за них оплати. Натомість, їй відомий почерк колишнього чоловіка і ділового партнера з яким вони разом, на протязі багатьох років вели спільний бізнес. Виходячи з викладеного ОСОБА_6 , письмова частина договору про надання послуг від 12.09.2018 р. і чотири акти від 20.12.2020 р. виконані рукою ОСОБА_7 , а друга частина рукописного тексту виконаний не ОСОБА_9 , ОСОБА_6 впевнена, що зазначені документи підроблюються ОСОБА_7 , який переписав всі дані про ОСОБА_9 (адреса, паспорт, ІПН) з раніше складених і збережених на підприємстві документів останнього, так як ОСОБА_9 колись працював на підприємстві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_9 проживав за адресою: АДРЕСА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ДРАЦС АНД району м. Дніпра.

Зі слів ОСОБА_6 , фальсифікуючи договором про порядок користування майном від 15.11.2015 р. ОСОБА_7 хотів ввести в оману суд та обґрунтувати законність самостійного, здійснення ремонту і реконструкції в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їм двом і не виділено в натурі, а отже є їхньою спільною власністю. Під час слухання судових засідань за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 договір від 01.02.2015 р., вже раніше надавався до суду і там зараз зберігається його копія. Договір від 01.02.2015 на3 аркушах (в копії) був залучений 11.11.2019 р. до судових матеріалів адвокатом ОСОБА_10 , який представляв інтереси відповідача ОСОБА_7 в справі № 201/7705/19, яка знаходилась у провадженні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_11 (Зараз матеріали справи знаходяться в Дніпровському апеляційному суді). Про те, що останній лист вищезгаданої копії договору від 01.02.2015 року та останній аркуш копії договору від 15.11.2015 р. ідентичні, підтверджується висновком криміналістичної експертизи № 19/104-7/7/891 від 11.12.2020 р.Вказаний висновок складено експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України. Експертиза проводилася в рамках цивільної справи № 201/7705/19 (суддя ОСОБА_11 ), де ОСОБА_6 є позивачем, а ОСОБА_7 відповідачем.

Однак, саме зазначений договір реконструкції і актів, які на дав гр. ОСОБА_7 в обґрунтування позову було подано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а саме в судових справах №175/3488/20, №175/3515/20.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, гр. ОСОБА_7 має у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 .

Виходячи з вище викладеного за адресою: АДРЕСА_6 , розташована квартира, яка на праві власності належить ОСОБА_7 та у якій, на думку органу досудового розслідування, можуть зберігатися документи, які мають істотне значення для вирішення події вчинення кримінального правопорушення.

З метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, встановлення та притягнення до відповідальності особи, причетної до вчинення кримінального проступку, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, відшукування матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального проступку, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, дізнавач просив надати дозвіл на проведення обшуку за вищевказаною адресою.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.04.2021, особа власника відсутня.

Дізнавач в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Відповідно до ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що дізнавачем СД відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021046680000006 від 24 лютого 2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документу.

З метою встановлення відомостей та обставин вчинення кримінального проступку допитано у якості потерпілої ОСОБА_6 , яка надала наступні відомості: з 1987 року по 2018 рік ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 . Під час шлюбу ними було придбано підприємство ТОВ "ККМ" (код ЄДРПОУ № 34823114), в якому їм на даний момент належить по 50% статутного фонду, на ОСОБА_6 була зареєстрована приватна підприємницька діяльність, яка була інтегрована в загальний бізнес, а також придбані торгові приміщення, які є їхньою спільною власністю, де частки не виділені в натурі. Вказане приміщення магазинів розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 ). У 2018 році шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було розірвано. При розірванні шлюбу ними була складена усна домовленість про подальшу діяльність. ОСОБА_6 в зв`язку з захворюванням протягом, майже, 20 років присвоєно 2-у групу інвалідності та на той момент у неї почав погіршуватися стан здоров`я. У невстановлений час вони домовилися, що ОСОБА_7 буде продовжувати користуватися всіма їх спільними активами, а це, крім перерахованих вище магазинів і значних сум грошових коштів, які перебували в обігу та майна ТОВ "ККМ" (територія, складські приміщення, товар, обладнання тощо). ОСОБА_7 зобов`язався видавати ОСОБА_6 по 5 (п`ять) тисяч доларів США на місяць, як рівному співвласнику загального бізнесу, таким чином компенсуючи користування її частиною майна, а також тимчасові і трудові раніше здійснені нею витрати, спрямовані на формування успішного бізнесу. Побоюючись, що ОСОБА_7 повністю захопить все належне ОСОБА_6 майно, вона звернулася до суду з позовами про розподіл майна. В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи спільно зі своїм представником, адвокатом ОСОБА_8 , з метою обману суду і подальшого отримання незаконного рішення, 26.10.2020 року подав до Красногвардійського районного суд м.Дніпропетровська позовну заяву підкріплену письмовими докази позовних вимог. Частину письмових доказів наданих суду, за словами ОСОБА_6 , є не достовірними і підробленими документами. Такими недостовірними і підробленими документами, письмовими доказами, які підтверджують вимоги позивача і обґрунтовують обставини викладені в позові на підставі наступних документів: копія договору про порядок користування майном від 15.11.2015 р., складений від імені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , який охоплює питання користування різним спільним майном в тому числі об`єктів нерухомості розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 ); копія договору «про надання послуг від 12.09.2018 р.», укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , які проживають в АДРЕСА_4 . Згідно тексту договору ОСОБА_9 зобов`язаний був в період з 20.09.2018 р по 20.12.2018 р. виконати ряд істотних будівельних робіт за адресою АДРЕСА_5 , 4 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; копія акту № 1 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «посилення і ремонт фундаменту, несучих конструкцій», за що і отримав 431 тис. грн.; копія акту № 2 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «демонтаж і укладання кахелю», за що і отримав 547 тис. грн .; копія акту № 3 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «утеплення і облицювання фасаду», за що і отримав 787 тис. грн.; копія акту № 4 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . Згідно акту до вищевказаного договору, в рамках наданих послуг ОСОБА_9 виконав «розширення торговельних площ шляхом перепланування наявних», за що і отримав 536 650 грн. Разом, ОСОБА_9 , за три місяці одноосібно виконано робіт на загальну суму 2 мільйони 301 тисячу 650 грн. Про проведення вищевказаних робіт ОСОБА_6 нічого не відомо, як і про проведення за них оплати. Натомість, їй відомий почерк колишнього чоловіка і ділового партнера з яким вони разом, на протязі багатьох років вели спільний бізнес. Виходячи з викладеного ОСОБА_6 , письмова частина договору про надання послуг від 12.09.2018 р. і чотири акти від 20.12.2020 р. виконані рукою ОСОБА_7 , а друга частина рукописного тексту виконаний не ОСОБА_9 , ОСОБА_6 впевнена, що зазначені документи підроблюються ОСОБА_7 , який переписав всі дані про ОСОБА_9 (адреса, паспорт, ІПН) з раніше складених і збережених на підприємстві документів останнього, так як ОСОБА_9 колись працював на підприємстві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_9 проживав за адресою: АДРЕСА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ДРАЦС АНД району м. Дніпра.

Зі слів ОСОБА_6 , фальсифікуючи договором про порядок користування майном від 15.11.2015 р. ОСОБА_7 хотів ввести в оману суд та обґрунтувати законність самостійного, здійснення ремонту і реконструкції в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їм двом і не виділено в натурі, а отже є їхньою спільною власністю. Під час слухання судових засідань за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 договір від 01.02.2015 р., вже раніше надавався до суду і там зараз зберігається його копія. Договір від 01.02.2015 на3 аркушах (в копії) був залучений 11.11.2019 р. до судових матеріалів адвокатом ОСОБА_10 , який представляв інтереси відповідача ОСОБА_7 в справі № 201/7705/19, яка знаходилась у провадженні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_11 (Зараз матеріали справи знаходяться в Дніпровському апеляційному суді). Про те, що останній лист вищезгаданої копії договору від 01.02.2015 року та останній аркуш копії договору від 15.11.2015 р. ідентичні, підтверджується висновком криміналістичної експертизи № 19/104-7/7/891 від 11.12.2020 р.Вказаний висновок складено експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України. Експертиза проводилася в рамках цивільної справи № 201/7705/19 (суддя ОСОБА_11 ), де ОСОБА_6 є позивачем, а ОСОБА_7 відповідачем.

Однак, саме зазначений договір реконструкції і актів, які на дав гр. ОСОБА_7 в обґрунтування позову, було подано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а саме в судових справах №175/3488/20, №175/3515/20.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, гр. ОСОБА_7 має у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 .

Виходячи з вище викладеного за адресою: АДРЕСА_6 , розташована квартира, яка на праві власності належить ОСОБА_7 та у якій можуть зберігатися документи, які мають істотне значення для вирішення події вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 30 Конституції Україникожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Проведення обшуку є суттєвим обмеженням конституційних прав громадян, у зв`язку з чим він має застосовуватися у виняткових випадках при наявності беззаперечних підстав для його проведення в умовах реальної необхідності та за відсутності можливості отримання інформації іншим шляхом.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Дізнавач вказує мету проведення обшуку виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, встановлення та притягнення до відповідальності особи, причетної до вчинення кримінального проступку, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, відшукування матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального проступку, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання дізнавача про проведення обшуку відповідає вимогам ч. 3 ст. 234 КПК України.

Досудовим слідством встановлений факт використання ОСОБА_7 документів, підписаних від імені ОСОБА_9 , який на дату їх складання і підписання був померлим.

Враховуючи зібрані матеріали у сукупності, на даний час є всі підстави вважати, що за місцем здійснення трудової діяльності гр. ОСОБА_7 за вказаною у клопотанні адресою можуть зберігатися документи, а саме:

-оригінал або копія договору про порядок користування майном від 15.11.2015 р., складений від імені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , який охоплює питання користування різним спільним майном в тому числі об`єктів нерухомості розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 );

-оригінал або копія договору «про надання послуг від 12.09.2018 р.», укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_5 , 4 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

-оригінал або копія акту № 1 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «посилення і ремонт фундаменту, несучих конструкцій;

-оригінал або копія акту № 2 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «демонтаж і укладання кахелю»;

-оригінал або копія акту № 3 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «утеплення і облицювання фасаду»;

-оригінал або копія акту № 4 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «розширення торговельних площ шляхом перепланування наявних».

Вказані документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доступ до даних документів неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, оскільки в такому випадку вони можуть бути знищені чи сховані особами у володінні яких вони знаходяться для приховання незаконної діяльності щодо заволодіння коштів громадян шахрайським шляхом.

За встановлених обставин, на думку слідчого судді, обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення документів, які мають значення для досудового розслідування, оскільки отримання тимчасового доступу до них може не дати результатів з огляду на специфіку цієї слідчої дії, яка не дозволяє запобігти знищенню документів зацікавленою особою.

Вирішуючи питання пропорційності втручання у володіння, суд враховує що втручання у виді обшуку однозначно є доволі серйозним втручанням, однак тяжкість злочину який розслідується, суспільний інтерес у об`єктивному завершені досудового слідства та інтереси слідства пов`язані з запобіганням знищенню документів свідчать про те, що таке втручання буде пропорційним заходом.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї слідчої розшукової дії - проведення обшуку, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою ефективної можливості отримання речей і документів, які можуть бути використані для встановлення обставин кримінального провадження під час досудового розслідування та в подальшому в ході судового розгляду.

Всудовому засіданні дізнавач довів факт існування кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що з метою відшукання та вилучення вищезазначених документів, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами, мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення всіх причетних осіб до його вчинення, обшук за встановлених обставин є доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, а тому є необхідність в наданні дозволу на проведення обшуку у вищевказаному помешканні.

Враховуючи вищевикладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, встановлення та притягнення до відповідальності особи, причетної до вчинення кримінального проступку, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, відшукування матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального проступку, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи той факт, що є всі підстави вважати, що за адресою, зазначеної у клопотанні, можуть знаходитись документи, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про проведення обшуку підлягає задоволенню.

Разом з цим слід звернути увагу на висновки Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені ним в постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 263/10353/16-к.

Так, приписи ст. 235 КПК України не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість зазначена ухвала має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи - прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України. Судовий контроль під час розгляду клопотання про проведення обшуку здійснюється з метою забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Водночас, зміст норм цього Кодексу не дає підстав для твердження про те, що до повноважень слідчого судді належать, крім здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ст. 3 КПК України), ще й інші, віднесені до повноважень прокурора та слідчого з організації досудового розслідування.

Із системного тлумачення статей 36, 40, 235, 236 КПК України не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК України), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого, дізнавача або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку.

Виходячи з наведеного, слідчим суддею встановлено, що клопотання про надання дозволу на проведення обшуку подане і погоджено належними суб`єктами кримінального провадження, відомості про яких містяться у витягу з ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Відповідно до ст. 300 КПК України для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Керуючись ст.ст. 110, 233, 234, 236 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 про надання дозволу на проведення обшуку задовольнити частково.

Надати дізнавачам групи дізнавачів СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального проступку, відшукування матеріальних об`єктів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та їх вилучення, а саме:

-оригіналу або копії договору про порядок користування майном від 15.11.2015 р., складений від імені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , який охоплює питання користування різним спільним майном в тому числі об`єктів нерухомості розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (після перейменування АДРЕСА_3 );

-оригіналу або копії договору «про надання послуг від 12.09.2018 р.», укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_5 , 4 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

-оригіналу або копії акту № 1 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «посилення і ремонт фундаменту, несучих конструкцій;

-оригіналу або копії акту № 2 від 20.12.2018 р., підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «демонтаж і укладання кахелю»;

-оригіналу або копії акту № 3 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «утеплення і облицювання фасаду»;

-оригіналу або копії акту № 4 від 20.12.2018 р. підписаного ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про «розширення торговельних площ шляхом перепланування наявних».

В задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Строк дії ухвали 1 місяць з дня її постановлення, а саме до 09 липня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Зобов`язати слідчого або прокурора у цьому кримінальному провадженні повідомити слідчого суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про виконання цієї ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 09 червня 2021 року о 18-15 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1