СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2021 року Справа № 480/4643/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4643/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасуваня наказу, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 07.05.2021 № 18-5353/16-21-СГ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2.0000 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:05:002:0089 у власність позивачу.
Вимоги мотивує тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер. Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 07.05.2021 позивачу повторно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що при розгляді наданих матеріалів встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, відповідно до п. 3.10 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затв. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010. З вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення, ніж рішення про затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою від 01.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що проект землеустрою не відповідає Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України № 376 від 18.05.2010, та ст. ст. 2, 3, 4 Земельного кодексу України, на ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. 198 Земельного кодексу України.
ГУ Держгеокадастру в Сумській області вказує, що у зв`язку з набранням чинності Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", Головне управління Держгеокадастру у Сумській області - орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратило право щодо розпорядження такими земельними ділянками.
Дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 № 480/351/20 Головне управління прийняло наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 13.04.2020 № 18-15646/16-20-СГ, яким надало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області.
ДП "Центр державного земельного кадастру" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Проект землеустрою погоджений, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, про що зазначено у Висновку про розгляд документації із землеустрою.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, яка зареєстрована 21.10.2020 за № К-35272/0/94-20, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 04.11.2020 № 18-33773/16-20-СГ позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області у зв`язку з тим, що проект землеустрою не відповідає ст. 34 Закону України "Про землеустрій".
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 480/82732/20 наказом від 07.05.2021 № 18-5353/16-21-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що при розгляді наданих матеріалів встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, відповідно до п. 3.10 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затв. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010.
Не погодившись з наказом відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру позивачем подано погоджений висновком проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то висунення відповідачем зауважень до такого проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини про те, що при розгляді наданих матеріалів встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, відповідно до п. 3.10 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затв. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010, не відповідає правильному застосуванню положень статті 118 ЗК України.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5920988800:05:002:0089 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру разом із проектом землеустрою.
Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність мотиву відповідача щодо відсутності на кадастровому плані земельної ділянки кадастрового номеру сформованої земельної ділянки, утвореної під час поділу іншої земельної ділянки.
Тому суд відхиляє мотив відповідача, який наведений у відзиві на позовну заяву, стосовно невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.
Враховуючи наведене вище, а також те, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду 18.12.2020 по справі № 480/8273/20 вже визнавався протиправним наказ ГУ Держгеокадастру щодо відмови позивачу у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон № 1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:
"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Тобто, з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.
Оскільки ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має владних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на момент прийняття рішення судом, тому відсутні законні підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню 908 грн сплаченого судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасуваня наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 07.05.2021 № 18-5353/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) судові витрати в сумі 908 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2021 |
Оприлюднено | 05.07.2021 |
Номер документу | 98047124 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
М.М. Шаповал
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні