Ухвала
від 30.06.2020 по справі 826/9001/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 червня 2020 року м. Київ№ 826/9001/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому позовному провадженні без повідомлення учасників справи заяву про поновлення пропущеного строку в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України

третя особа : Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України (далі також - третя особа), в якому, з урахування уточненої позовної заяви, просить визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не складенні Висновку про результати перевірки, у відповідності до вимог Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року №1682, - протиправною.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що відповідачем відповідно до вимог статті 5 Закону України Про очищення влади від 16 вересня 2014 року не було проведено відповідної перевірки стосовно позивача, як того вимагає вказаний Закон та Порядок проведення перевірки №563, а складено довідку про те, що за результатами проведеної перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці, встановлено, що до позивача застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України Про очищення влади . Вважає, що без зазначеного висновку про результати перевірки відсутні повноваження щодо звільнення позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, та встановлено строк для усунення недоліків.

Засобами поштового зв`язку позивачем направлено до суду позовну заяву з усуненими недоліками, разом із заявою про поновлення строку.

Заяву про поновлення строку позивачем обґрунтовано тим, що лише у відповіді Кіровоградської митниці ДФС від 16.05.2018 року №6/ЗПІ на звернення позивача, останньому стало зрозумілим, що Висновок перевірки, який міг би бути оскаржений позивачем в судовому порядку, відсутній з підстав його не складання, а не надавання, а надані документи не можуть бути підставою для звільнення, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 17 серпня 2018 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у якому вказано, що позивачу було відомо про обставини прийнятого рішення про звільнення останнього та були відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, які дії та рішення вчинялися Кіровоградською митницею ДФС та чи повинно було ДФС вчиняти якісь дії стосовно позивача на виконання вимог Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ Про очищення влади . Зазначено, що позивачем не наведено та не доведено поважності причин строку звернення до суду з даним позовом.

17 серпня 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, де вважає помилковим визначення позивачем обов`язку ДФС щодо складання відносно нього Висновку за результатами перевірки, та формулювання позовних вимог як визнання факту відсутності Висновку про результати перевірки, що не відповідає вимогам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку відповідача, встановлення факту відсутності Висновку про результати перевірки як наслідок проведення неналежної перевірки, підлягає розгляду у межах справи №П/811/2083/15. Крім того, зазначено, що позивачем визначено неналежного відповідача та заявлено позовні вимоги, які не відповідають приписам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Третьою особою через канцелярію суду 17 серпня 2018 року подано заперечення проти заяви позивача про поновлення строку, з огляду на те, що позивачу Кіровоградською митницею Міндоходів листом від 21 травня 2015 року №285/03/11-70-04 було направлено Наказ та додатки 1 і 2 до порядку, які останній отримав 27.05.2015 року. Трудова книжка та копія наказу про звільнення видані позивачу особисто 16 червня 2015 року, про що свідчить підпис в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, а починаючи з 16 червня 2015 року до 10 травня 2018 року будь-яких звернень від позивача щодо проведення відносно нього перевірки відповідно до Закону України Про очищення влади чи з інших питань не надходило. На підставі чого просить відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку від 11 липня 2018 року.

Третьою особою засобами поштового зв`язку 20.08.2018 року подано письмові пояснення щодо позову, де зазначено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються пунктами 14 та 15 Порядку №563, які не передбачають проведення інших дій, в тому числі і складення висновку про проведення перевірки. Третя особа не погоджується з твердженнями позивача про те, що відсутність висновку є протиправною бездіяльністю, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Через канцелярію суду 17 серпня 2018 року третьою особою подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2018 року клопотання представника Кіровоградської митниця Державної фіскальної служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Призначено судове засідання на 21 листопада 2018 року о 09:30 год.

У судовому засідання 21 листопада 2018 року відкладено розгляд справи на 23 січня 2019 року об 11:00 годин для ознайомлення з відзивом.

Через канцелярію суду 03 грудня 2018 року позивачем подано відповідь на відзив, де вважає свої пояснення обґрунтованими, а наведені у відзиві заперечення не визнає та заперечує проти них.

13 грудня 2018 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про залишення без розгляду клопотання ДФС України від 23 серпня 2018 року про залишення позову без розгляду.

04 січня 2019 року через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, де вважає, що доводи, викладені у відзиві на позов не спростовані відповіддю на нього, а позиція ДФС залишається незмінною.

Засобами поштового зв`язку позивачем подано клопотання від 30 листопада 2018 року про розгляд справи без його участі за наявними у судовій справі матеріалами.

23 січня 2019 року, зважаючи на неявку представників сторін в судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Приймаючи до уваги подане позивачем клопотання та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Розглянувши заяву позивача про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Тобто, враховуючи предмет позову, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою, з огляду на що, посилання позивача щодо застосування до даних правовідносин шестимісячного строку звернення до суду є помилковим.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

ОСОБА_1 було запропоновано особисто 27 лютого 2015 року ознайомитись з наказом Державної фіскальної служби України від 24 лютого 2015 року №117 Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України Про очищення влади стосовно посадових і службових осіб Міндоходів . Від підпису про ознайомлення позивач відмовився, про що було складено відповідний акт від 27 лютого 2015 року.

В подальшому Кіровоградською митницею Міндоходів листом від 21 травня 2015 року №285/03/11-70-04 позивачу направлено Наказ та додатки 1 і 2 до Порядку, які останній отримав 27 травня 2015 року, що підтверджується особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відпраілення.

Згідно матеріалів справи, за результатами перевірки 15 червня 2015 року складено Довідку про результати перевірки достовірності відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці, форму якої затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 17 жовтня 2014 року №199 Про затвердження форми довідки , та виданий наказ Кіровоградської митниці Міндоходів від 16 червня 2015 року №92-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Підставою для звільнення стали: довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці позивача від 15 червня 2016 року; доповідна записка завідувача сектору персоналу Кіровоградської митниці ДФС Криленко І. С. від 15 червня 2016 року.

Щодо підстав звільнення з посади ОСОБА_1 був обізнаний 16 червня 2015 року, коли отримав трудову книжку та копію наказу про звільнення, що підтверджується підписом позивача в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Відповідно до запиту позивача на отримання публічної інформації від 10 травня 2018 року, Кіровоградською митницею ДФС листом від 16 травня 2018 року надано відповідь та додатки: 1. Копія наказу ДФС від 24 лютого 2015 року №117 Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України Про очищення влади стосовно посадових і службових осіб Міндоходів . 2. Копія акта від 27 лютого 2015 року. 3. Копія листа Кіровоградської митниці Міндоходів від 21 травня 2015 року №285/03/11-70-04. 4 Копя рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 5. Копія заяви від 08 червня 2015 року. 6. Копія довідки про результати перевірки достовірності відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці. 7. Копія наказу Кіровоградської митниці Міндоходів від 6 червня 2015 року №92-о. 8. Викопіювання сторінок 85 - 86 з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Суд зауважує, що з вищевказаними документами позивач був ознайомлений при звільненні з посади у 2015 році.

Як зазначено третьою особою, починаючи з 16 червня 2015 року до 10 травня 2018 року будь-яких звернень від позивача щодо проведення відносно нього перевірки відповідно до Закону України Про очищення влади чи з інших питань не надходило. Позивачем також не надано доказів на спростування зазначеного твердження третьої особи.

Відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва, позовну заяву ОСОБА_1 подано 11 червня 2018 року.

Водночас, докази, наявні у матеріалах справи, які подані як позивачем, так і відповідачем, свідчать про обізнаність позивача з 16 червня 2015 року, коли отримав трудову книжку та копію наказу про звільнення, про обставини прийнятого рішення. Отже, у позивача були відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, які дії та рішення вчинялись Кіровоградською митницею ДФС та чи повинно було ДФС вчиняти якісь додаткові дії стосовно позивача на виконання вимог Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ Про очищення влади , що спростовує твердження позивача про те, що останній дізнався про відсутність висновку з листа Кіровоградської митниці ДФС від 16 травня 2018 року №6/ЗПІ на звернення позивача.

Суд зазначає, що лист від 16 травня 2018 року №6/ЗПІ, на який посилається позивач як на обґрунтування заяви про поновлення строку, взагалі не містить відповіді або посилань щодо наявності чи відсутності саме Висновку про результати перевірки, у відповідності до вимог Закону України Про очищення влади від 16 вересня 2014 року №1682. А із наявної в матеріалах справи відповіді, оформленої листом від 16 травня 2018 року №6/ЗПІ, висновується, що позивачу надано повторно документи, з якими останній вже був ознайомлений при звільненні.

З огляду на встановлене та наявні у справі докази, суд ототожнює дату, коли позивач дізнався про бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не складенні Висновку про результати перевірки, у відповідності до вимог Закону України Про очищення влади від 16 вересня 2014 року №1682 з датою 16 червня 2015 року, отже останній день строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами у призмі частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є 17 липня 2015 року, в той час, як адміністративний позов позивачем подано до суду 11 червня 2018 року, тобто, із пропуском встановленого процесуального строку в один місяць.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Проте, з наданих позивачем пояснень судом не встановлено обставин неможливості з поважних причин оскаржити бездіяльність Державної фіскальної служби України з дотриманням місячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України , N 23436/03, пункти 22-23).

Разом з тим, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Отже, судом не приймається обґрунтування позивача щодо пропуску місячного строку звернення до суду, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, з огляду на що, підстав для поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу Міністра оборони України від 15.04.2019 року № 189 щодо визнання бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягає у не складенні Висновку про результати перевірки, у відповідності до вимог Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року №1682, - протиправною, відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду із позовною заявою 11 червня 2018 року, тобто, з порушенням місячного строку, а причин, які б унеможливлювали позивачу звернення до суду, останнім взагалі не зазначено.

Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Заяву про поновлення пропущеного строку в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа: Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 року), установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Третя особа: Кіровоградська митниця ДФС ( код ЄДРПОУ 39640963, адреса: 25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова (Тореза), 27-Б.

Повну ухвалу складено 30.06.2021 року.

Суддя Л.О.Маруліна

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.06.2020
Оприлюднено05.07.2021
Номер документу98050014
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/9001/18

Ухвала від 30.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 30.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 27.07.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

Ухвала від 14.06.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Маруліна Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні