Рішення

від 29.06.2021 по справі 640/17337/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Київ № 640/17337/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна країна , Товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя простягнення коштів, отриманих за недійсним правочином.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна країна (далі по тексту - відповідач -1), Товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя (далі по тексту - відповідач - 2) про:

- застосування наслідків недійсності правочину передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а саме стягнути з СВК Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473) на користь ТОВ ПЖК Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580) кошти у сумі 594 407,90 грн.;

- стягнення з ТОВ ПЖК Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580) в дохід держави кошти у сумі 594 407,90 грн., як такі, що були отримані за недійсним правочином.

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачам надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020р. у справі № 640/20512/18 задоволено позов Головного управління ДПС у м. Києві, визнано недійним договір №122/2016 від 13.06.2016 року між СВК Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473) та ТОВ ПЖК Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580). А тому наявні підстави для застосування визначених законом наслідків, пов`язаних з недійсністю правочинів, шляхом стягнення в дохід держави коштів, отриманих за недійсним правочином.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачами не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарським виробничим кооперативом Молочна країна (постачальник) складено на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя (отримувач) податкові накладні від 02 липня 2016р. №2/2, від 19 серпня 2016р. №1/2, від 09 серпня 2016р. №1/2, від 22 липня 2016р. №6/2, від 27 вересня 2016р. №3/2, від 15 вересня 2016р. №3/2, від 03 серпня 2016р.№9/2, від 30 червня 2016р. №5/2, від 01 серпня 2016р. №8/2, від 16 липня 2016 року №4/2, від 23 серпня 2016 року №4/2, від 20 липня 2016 року №4/2, від 11 серпня 2016 року №4/2, від 22 липня 2016 року №6/2, від 07 серпня 2016 року №2/2. Від 18 липня 2016 року №2/2, від 13 серпня 2016 року №3/2, від 30 червня 2016 року №5/2, від 04 липня 2016 року №2/2, від 05 серпня 2016 року №3/2, від 28 червня 2016 року №2/2, від 24 липня 2016 року №5/2, від 25 серпня 2016 року №2/2, від 28 липня 2016 року №2/2, від 26 липня 2016 року №3/2, від 31 серпня 2016 року №5/2, від 30 липня 2016 року №1/2 на загальну суму 594 407, 90 грн. (у т.ч. ПДВ).

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.08.2018 року у кримінальній справі №199/5543/18, директора СВК Молочна країна ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

У подальшому, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна країна , товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя про визнання недійсним договору №122/2016 від 13.06.2016 року.

За наслідком розгляду вказаного позову, Окружним адміністративним судом міста Києва, 09.06.2020 року прийнято рішення у справі № 640/20512/18, яким позов задоволено.

З посиланням на норми підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частина друга статті 206 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом першим Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом першим Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, в розумінні пункту сьомого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 20 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Київській області є державним органом, наділеним публічно-владними управлінськими функціями, тобто суб`єктом владних повноважень, а спір у справі виник у зв`язку з виконанням ним відповідних функцій.

Аналізуючи норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податкові органи наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між платником податку та його контрагентом, з метою, що завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.06.2018р. у справі № 802/470/17-а.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами взаємовідносин між СВК Молочна країна та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя складено податкові накладні від 02 липня 2016р. №2/2, від 19 серпня 2016р. №1/2, від 09 серпня 2016р. №1/2, від 22 липня 2016р. №6/2, від 27 вересня 2016р. №3/2, від 15 вересня 2016р. №3/2, від 03 серпня 2016р.№9/2, від 30 червня 2016р. №5/2, від 01 серпня 2016р. №8/2, від 16 липня 2016 року №4/2, від 23 серпня 2016 року №4/2, від 20 липня 2016 року №4/2, від 11 серпня 2016 року №4/2, від 22 липня 2016 року №6/2, від 07 серпня 2016 року №2/2. Від 18 липня 2016 року №2/2, від 13 серпня 2016 року №3/2, від 30 червня 2016 року №5/2, від 04 липня 2016 року №2/2, від 05 серпня 2016 року №3/2, від 28 червня 2016 року №2/2, від 24 липня 2016 року №5/2, від 25 серпня 2016 року №2/2, від 28 липня 2016 року №2/2, від 26 липня 2016 року №3/2, від 31 серпня 2016 року №5/2, від 30 липня 2016 року №1/2.

З їх змісту, СВК Молочна країна продало (поставило), а Товариство з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя купило (отримало) товарів на загальну суму 594 407,90 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі №640/20512/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29.09.2020 року встановлено, що правочин укладений між відповідачами в розумінні ч.3 статті 228 ЦК України є недійсним. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскільки правочин, за наслідками якого складено податкові від 02 липня 2016р. №2/2, від 19 серпня 2016р. №1/2, від 09 серпня 2016р. №1/2, від 22 липня 2016р. №6/2, від 27 вересня 2016р. №3/2, від 15 вересня 2016р. №3/2, від 03 серпня 2016р.№9/2, від 30 червня 2016р. №5/2, від 01 серпня 2016р. №8/2, від 16 липня 2016 року №4/2, від 23 серпня 2016 року №4/2, від 20 липня 2016 року №4/2, від 11 серпня 2016 року №4/2, від 22 липня 2016 року №6/2, від 07 серпня 2016 року №2/2. Від 18 липня 2016 року №2/2, від 13 серпня 2016 року №3/2, від 30 червня 2016 року №5/2, від 04 липня 2016 року №2/2, від 05 серпня 2016 року №3/2, від 28 червня 2016 року №2/2, від 24 липня 2016 року №5/2, від 25 серпня 2016 року №2/2, від 28 липня 2016 року №2/2, від 26 липня 2016 року №3/2, від 31 серпня 2016 року №5/2, від 30 липня 2016 року №1/2 визнано судовим рішенням, що набрало законної сили, недійсним, тому наявні підстави для застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за недійсним договором, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню .

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1ст.77 КАС України).

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, місто Київ, вул. Шолуденка 33/19, 04116) задовольнити повністю.

Застосувати наслідки, визначені ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молочна країна (код ЄДРПОУ 39524473, 76018, м. Івано - Франківськ, вул. Галицька 67, каб.605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580, провулок Георгіївський 2, кім.12, місто Київ, 01034) кошти у сумі 594 407,90 грн.

Застосувати наслідки, визначені ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПЖК Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38461580, провулок Георгіївський 2, кім.12, місто Київ, 01034) в дохід держави кошти у сумі 594 407,90 грн., як такі, що були отриманні за недійсним правочином.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін