Рішення

від 01.07.2021 по справі 640/1710/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Київ № 640/1710/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства Енерготех простягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства Енерготех (03062, м. Київ, вул. Невська, 21, код ЄДР: 32775169), в якому просить суд стягнути кошти платника податків ПП Енерготех з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу податку на додану вартість у сумі 173 008,41 грн.

Позиція позивача.

Заявник зазначає, що на дату звернення до суду за підприємством обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 173 008,41грн.

Зазначена сума податкового боргу з ПДВ, як зазначає заявник, виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень та серпень 2018, а також на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань, згідно прийнятого податкового повідомлення - рішення №1502615147 від 15.03.2018, № 0175981207 від 20.03.2018, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату, але не сплачених у визначеному законом порядку.

Позиція відповідача.

02.04.2019 підприємством подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Однак, станом на день розгляду справи з боку відповідача не надано заперечень проти позову (відзиву), а відтак, справа розглядається за наявними матеріалами справи (ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 КАС України).

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 04.02.2019 позовну заяву залишено без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою судді від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи положення п. 7 ч. 6 ст. 12 та п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Між тим, відповідно до п/п. 14.1.39 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, відповідно до п/п. 14.1.156. ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Водночас, згідно з п/п. 14.1.157. ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У даному випадку вбачається, що за результатами перевірки (акт перевірки № 335/26-15-12-07-20/32775169 від 24.01.2018) податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення від 20.03.2018 року № 0175981207 на суму - 747.83 грн. за платежем податок на додану вартість - штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Крім того, за результатами перевірки підприємства (акт від 23.01.2018 № 15/26-15-14-07-01-10/32775169) прийнято інше вищезгадане податкове повідомлення-рішення збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 80 913,00 грн. за основним платежем та 20 228,00 грн. за штрафними санкціями. При цьому, податковим органом також прийнято ППР відносно зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 32 420 грн.

До матеріалів справи надано докази направлення вказаних рішень на адресу підприємства, однак не вручені поштою з незалежних від податкового органу причин.

В контексті останнього слід зазначити, що згідно з п. 58.3. ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У свою чергу, відповідно до п. 42.5. ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак , вказані ППР вважаються врученими відповідачу в силу закону.

В контексті останнього слід зазначити, що відповідно до п. 57.3. ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження .

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п/п. 56.17.1 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем , наступним за останнім днем строку , передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108 1.2.2 пункту 108 1.2 статті 108 1 цього Кодексу.

Доказів оскарження чи скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, у т.ч. після подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи - відповідачем не надано . Суд при цьому звертає увагу, що законність вказаних ППР не є предметом спору у даній справі та їх оцінка знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі.

Доказів сплати визначених податкових зобов`язань, у т.ч. станом на час розгляду справи - відповідачем не надано .

У зв`язку з чим, слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки податкові зобов`язання за ППР не були сплачені, вони набули статусу податкового боргу.

Слід додати , що відповідно до п. 54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою .

Крім того, відповідно до п. 56.11. ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У даному випадку відповідачем також самостійно декларувалися податкові зобов`язання з ПДВ за вищезгадані періоди 2018 року.

У свою чергу, відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, оскільки вказані зобов`язання були самостійно задекларовані підприємством та не були сплачені, вона також набули статус податкового боргу.

Пунктом п. 59.1. ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 59.4. ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5. ПК України).

У даному випадку, 10 травня 2018 року за № 95791-17 податковим органом сформовано податкову вимогу на суму 170 839,49 грн. за платежем - 14010100, податок на додану вартість, яке направлено на адресу підприємства, однак не вручене з незалежних від податкового органу причин, а відтак вважається врученою в силу закону (п. 42.5. ПК України).

Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги суду не надано.

Відповідно до п. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів , які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В контексті наведеного слід додати, що згідно із п. 41.2 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

У свою чергу, згідно з п. 95.2 ПК України (в редакції станом на час звернення до суду) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п. 95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримано правило п. 95.2. ПК України.

Відповідачем не надано суду доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем нарахованих сум.

Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до справи обліковими та довідковими матеріалами.

При цьому, заявлена до стягнення сума боргу включає пеню, якою є, відповідно до п/п. 14.1.162. ПК України, сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В силу п/п. 14.1.175. ПК України пеня також має статус податкового боргу. Доказів оскарження нарахування пені суду не надано.

Враховуючи викладене, а також відсутність даних щодо сплати станом на день прийняття рішення у справі боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) задовольнити повністю .

Стягнути з Приватного підприємства Енерготех (03062, м. Київ, вул. Невська, 21, код ЄДР: 32775169) до Державного бюджету України з усіх відкритих рахунків податковий борг у загальному розмірі 173 008,41 грн., що складає суму податку на додану вартість.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя О.А. Кармазін