Ухвала

від 02.07.2021 по справі 485/831/21

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/831/21

Провадження №1-кс/485/177/21

Ухвала

іменем України

02 липня 2021 року м.Снігурівка

Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка Миколаївської області клопотання в.о. начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020151140000047 від 04 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

встановив:

01 липня 2021 року в.о. начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що Березнегуватським відділом Баштанської окружної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом самовільного зайняття невстановленою особою земельної ділянки на території Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області, яка виділена у постійне користування Державному підприємству «Березнегуватське лісове господарство».

В ході досудового слідства встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ЯЯ №194991 Державне підприємство «Березнегуватське лісове господарство» є постійним користувачем земельної ділянки площею 133,6053 га, яка розташована за межами населеного пункту смт. Березнегувате Миколаївської області на відстані біля 4,3 км у північно-західному напрямку від смт. Березнегувате. Кадастровий номер земельної ділянки: 4821155000:13:000:0500.

25 червня 2021 року процесуальним керівником виконувачем обов`язків начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 із залученням представника постійного користувача земельної ділянки директора ДП «Березнегуватське лісове господарство» ОСОБА_4 та головного лісничого ДП «Березнегуватське лісове господарство» ОСОБА_5 проведено огляд вищевказаної земельної ділянки.

Під час огляду місця події встановлено, що північно-західна частина земельної ділянки, яка належить на праві користування ДП «Березнегуватське лісове господарство» з кадастровим номером №4821155000:13:000:0500 та суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами №4821155100:11:000:0197 площею 2 га та №4821155100:11:000:0220 площею 0,4236 га оброблені сільськогосподарською технікою та засіяні одним масивом сільськогосподарською культурою пшеницею.

Під час огляду місця події із використанням технічних пристроїв встановлено площу самовільно зайнятої земельної ділянки, яка складає 4,5 га.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №10-14-0.167-249/2-21 від 15.01.2021 розмір заподіяний самовільним зайняттям земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 4,5 га становить 285736, 5 грн., що більше ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є значною шкодою.

Посів зернових (пшениці) на земельній ділянці сільськогосподарського призначення державної форми власності є речовим доказом обставин та способу вчинення злочину, а врожай є результатом злочинної діяльності та доходом від вчиненого злочину, тому з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на майбутній врожай сільськогосподарської культури пшениці.

Необхідність арешту врожаю зумовлюється наявністю ризиків щодо приховання, пошкодження, знищення і відчуження речових доказів.

Не застосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК України), для встановлення винних осіб, внаслідок того, що врожай пшениці може бути відчужений, спотворений чи знищений.

З метоюзахисту суспільствата державивід кримінальногоправопорушення,забезпечення швидкого,повного танеупередженого досудовогорозслідування укримінальному провадженні,досягнення дієвостікримінального провадження,недопущення знищення,заволодіння сільськогосподарськимикультурами,забезпечення подальшогоповернення державізбитків шляхомвжиття відповіднихзаходів цивільно-правовогохарактеру (цивільногопозову укримінальному провадженні),прокурор проситьнакласти арештна майно,а самена сільськогосподарськукультуру (врожай2021року) зернові (пшеницю),яким засіяназемельна ділянкаплощею 4,5га.,кадастровий номер4821155000:13:000:0500,яка розташованав межахБерезнегуватської селищної радиБерезнегуватського районуМиколаївської областіза межаминаселеного пунктуна відстанів 4,3км упівнічно-західномунапрямку відсмт.Березнегувате Миколаївськоїобласті тавідповідно додержавного актусерії ЯЯ№ 194991від 29.08.2012передана упостійне користування державномупідприємству Березнегуватськелісове господарстводля веденнялісового господарства.Також проситьзаборонити будь-якійфізичній чиюридичній особівідчужувати,розпоряджатися такористуватися врожаємсільськогосподарської культури зерновими(пшеницею),що знаходитьсяна земельнійділянці ДПБерезнегуватське лісовегосподарство державноїформи власностіплощею 4,5га,кадастровий номер4821155000:13:000:0500 якарозташована вмежах Березнегуватськоїселищної радиБерезнегуватського районуМиколаївської областіза межаминаселеного пунктуна відстанів 4,3км упівнічно-західномунапрямку відсмт.Березнегувате Миколаївськоїобласті,в томучислі здійснюватизбір врожаюіз застосуваннямспеціальної сільськогосподарськоїтехніки абобез такої;та надатидозвіл начальникусектору дізнанняВП №2Баштанського РВП ГУНПв Миколаївськійобласті ОСОБА_6 ,дізнавачу інспектору СДВП №2Баштанського РВП ГУНПв Миколаївськійобласті ОСОБА_7 ,та дізнавачу - інспектору СД ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 ,а такожпроцесуальним керівникам виконувачуобов`язків начальникаБерезнегуватського відділуБаштанської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 та прокуроруБерезнегуватського відділуБаштанської окружноїпрокуратури ОСОБА_9 , вилучити шляхом збирання і транспортування до місця зберігання врожай сільськогосподарської культури зернових (пшениці), що знаходиться на земельній ділянці належній ДП «Березнегуватське лісове господарство» площею 4,5 га. кадастровий номер 4821155000:13:000:0500, яка розташована в межах Березнегуватської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області за межами населеного пункту на відстані в 4,3 км у північно-західному напрямку від смт. Березнегувате Миколаївської області та відповідно до державного акту серії ЯЯ № 194991 від 29.08.2012 передана у постійне користування державному підприємству Березнегуватське лісове господарство для ведення лісового господарства.

В судове засідання прокурор не з`явився. До суду надійшла заява, в якій в.о. начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 просив про розгляд клопотання за відсутності представника прокуратури, клопотання підтримує.

Розгляд клопотання проведено за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПКслідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Прокурор клопотання обґрунтовує, зокрема тим, що зазначені в клопотанні посіви можуть бути доказом самовільного використання земельних ділянок.

У той же час з"ясувати обставини щодо фактів здійснення посіву спірної земельної ділянки можливо іншим менш обтяжливим шляхом, зокрема шляхом їх огляду, у тому числі із застосуванням фото чи відеозапису, а також шляхом допиту відповідних свідків.

Згідно п.п. 5 та 6 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна необхідно врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Суд враховує, що накладення арешту на посіви може за певних обставин ускладнити або ж звести нанівець можливість своєчасного зібрання врожаю, що може потягти наслідком непоправне псування посівів та завдання шкоди їх власникам.

Крім того, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів та відшкодування завданих злочином збитків.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст.98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Враховуючи, що слідчому судді не надано прокурором постанови про визнання сільськогосподарської культури(врожаю2021року) зернових (пшениці),якою засіяназемельна ділянкаплощею 4,5га.,кадастровий номер4821155000:13:000:0500, речовим доказом, вказане свідчить про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки без відповідної постанови, майно не може набути статусу речового доказу.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Також клопотання про арешт майна прокурор обґрунтовує необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У той же час згідно вимог п.4 ч.2 ст.170 та ч.6 ст. 170 КПК України можливість арешту майна для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, передбачена лише стосовно майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також стосовно майна юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Однак в клопотанні відсутні відомості та докази про те, що посіви належать особам, зазначеним у ч. 6 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання про арешт майна прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання в.о. начальника Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020151140000047 від 04 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1