Рішення

від 22.06.2021 по справі 574/1084/20

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1084/20 Провадження №2/574/122/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом Мороз Лесі Олексіївни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Хустянська сільська рада Буринського району Сумської області та Сумський державний нотаріальний архів, про визнання частково недійсним державного акту, скасування запису про державну реєстрацію права власності, іншого речового права та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Мороз Л.О. , звернулася до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_2 мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько останньої ОСОБА_4 .. ОСОБА_2 прийняла спадщину. До складу спадщини увійшло майно, яке було ним успадковане після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якого увійшла Ѕ частина земельної ділянки площею 4,1556 га з кадастровим номером 5920987900:06:002:0050, розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області. Вказана земельна ділянка була успадкована останньою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її матері ОСОБА_6 .. Іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину після померлої є її син ОСОБА_3 , який отримав свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину спірної земельної ділянки. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину, Буринською РДА було видано на його ім`я державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ№4066425, але не на Ѕ частину земельної ділянки, а на всю земельну ділянку. Вказане порушує право ОСОБА_2 на успадкування іншої Ѕ частини вказаної земельної ділянки. Просила визнати частково недійсним зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку в частині посвідчення права власності останнього на Ѕ частини земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію права власності на цю частину земельної ділянки та визнати за позивачкою у порядку спадкування право власності на неї.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року третю особу - Хустянську сільську раду Буринського району Сумської області замінено на правонаступника - Хмелівську сільську раду Роменського району Сумської області (а.с.87).

Ухвалою суду від 22.04.2021 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ТОВ Урожайна країна (а.с.104).

Представник позивача адвокат Мороз Л.О. заявлені вимоги підтримала, просила розгляд справи провести без її участі. В попередньому судовому засіданні остання наголошувала, що ОСОБА_3 незаконно набув право власності на всю спірну земельну ділянку, отримавши відповідний державний акт на неї, оскільки свідоцтво про право на спадщину було видано нотаріусом лише на Ѕ її частини.

Представник відповідача адвокат Осіпов Ю.В. позов не визнав, вважав, що позивачка не довела прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 .. Звернув увагу, що батько позивачки - ОСОБА_4 з дати смерті дружини не вживав заходів на оформлення спадщини після останньої, вважав, що він пропустив строк позовної давності, а тому просив застосувати передбачені законом наслідки його пропуску та відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача Осіповим Ю.В. був наданий письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній навів мотиви невизнання позову відповідачем, а також заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с.44-46,76-77).

Представник позивача Мороз Л.О. у відповіді на відзив відповідача виклала аргументи та мотиви щодо заперечень останнього зазначаючи, що отримання ним державного акту на всю земельну ділянку є очевидно незаконним та безпідставним. ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї дружини, але не оформив це юридично, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину ніяким строком не обмежена (а.с.67,68).

Представник третьої особи Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області в задоволенні позову заперечень не мав, просив справу розглянути без його участі. Правом надання пояснень щодо позову та відзиву не скористався.

Третя особа ТОВ Урожайна країна про розгляд справи повідомлено належними чином, представник товариства до суду не з`явився, правом надання пояснень щодо позову та відзиву не скористався. Суд визнав можливим розгляд справи провести без його участі.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в дане судове засідання не явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Перевіривши аргументи сторін, дослідивши надані докази і давши їм оцінку, повно та всебічно встановивши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , яка проживала в с. Хустянка Буринського району Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця (а.с.7).

Зокрема, до складу спадщини увійшло право останньої на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) на території Хустянської сільської ради, що було підтверджено сертифікатом серії СМ №0218076 (а.с.16).

За життя, ОСОБА_6 залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті - заповіт, який був посвідчений секретарем Хустянської сільської ради 28.06.1996 року та зареєстрований в реєстрі за №21, яким все своє майно в рівних долях заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що вбачається з копії заповіту, довідок Хустянської сільської ради та витягу із Спадкового реєстру (а.с.12,13,14).

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 являються дітьми спадкодавця, що не оспорюється сторонами та вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_8 і свідоцтва про її шлюб, відповідно до яких дівоче прізвище ОСОБА_8 11.09.1951 року змінено на ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 (а.с.10,11).

27.02.2008 року ОСОБА_3 звернувся до Буринської районної державної нотаріальної контори Сумської області із заявою, в якій повідомив, що він фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері. У заяві також вказав, що спадкодавцем за законом була дочка спадкодавця - ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном та не оформила своїх спадкових прав. Просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадщини, зокрема на право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, в землях САПТЗТ Хустянське та на право на майновий пай в загальному фонді ТОВ Хустянське Буринського району Сумської області (а.с.96).

На підставі заяви останнього, державним нотаріусом Анохіним О.В. 27.02.2008 року була заведена спадкова справа №104 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та копією матеріалів спадкової справи (а.с.15, 95-99).

У вказаній спадковій справі наявна довідка виконавчого комітету Хустянської сільської ради, що ОСОБА_6 на день смерті проживала в с. Хустянка Буринського району, спадкоємцями останньої являються: син - ОСОБА_3 , який прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, та донька ОСОБА_5 , яка також прийняла спадщину шляхом вступу управління та володіння спадковим майном (а.с.96 зворотна сторона аркуша).

Аналіз матеріалів спадкової справи дозволяє дійти висновку, що обоє спадкоємців прийняли спадщину за законом, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що узгоджуються з вимогами ч.1 ст.529 та п.1) ч.1 ст.549 ЦК Української РСР (положення якого діяли на час відкриття спадщини).

Таким чином, доводи представника відповідача, що ОСОБА_5 не прийняла спадщину є хибними і не ґрунтуються на доказах, досліджених судом.

27.02.2008 року державним нотаріусом Анохіним О.В. спадкоємцю ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №286.

За змістом вказаного свідоцтва, спадкоємцем Ѕ частки майна померлої є її син ОСОБА_3 .. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається : з права на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землях САПТЗТ Хустянське Буринського району Сумської області, що належало спадкодавцю на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ №0218076, виданого 19.03.1997 року Буринською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №76, а також права на майновий пай, яке не є предметом спору між сторонами.

У свою чергу ОСОБА_5 юридично свої спадкові права на Ѕ частку вказаного спадкового майна не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сміле Роменського району Сумської області (а.с.8).

Спадщину після смерті останньої прийняв її чоловік ОСОБА_4 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК Української РСР), будучи спадкоємцем першої черги за законом в силу ч.1 ст.529 ЦК Української РСР, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та довідкою Смілівської сільської ради (а.с.11,19).

Статтею 548 ЦК Української РСР було встановлено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Аргументи представника відповідача, що останній пропустив строки позовної давності для оформлення спадщини після померлої дружини є хибними, оскільки судом встановлено, що останній спадщину прийняв, а діючими нормами законодавства як у той час, так і на тепер, не передбачено обов`язок спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину протягом певного часу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в с. Сміле Роменського району Сумської області, не оформивши юридично свої спадкові права після померлої дружини - ОСОБА_5 , до спадщини якої увійшла Ѕ частка права на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землях САПТЗТ Хустянське Буринського району Сумської області, що належала раніше померлій ОСОБА_6 (а.с.9).

Спадщину після смерті останнього, шляхом подання заяви до нотаріальної контори (ч.1 ст.1269 ЦК), прийняла позивачка ОСОБА_2 , являючись спадкоємицею за заповітом, який був посвідчений ОСОБА_4 11.02.2002 року в Смілівській сільській раді та зареєстрований в реєстрі за №10, що не оспорюється відповідачем та підтверджується довідкою Смілівської сільськи ради №856, копією заповіту та витягом про реєстрації в Спадковому реєстрі спадкової справи №253/2014 (а.с.20-22).

Встановлені обставини та досліджені судом докази переконливо свідчать, що ОСОБА_2 має право на спадкування Ѕ частину права на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землях САПТЗТ Хустянське Буринського району Сумської області, що належало ОСОБА_6 , що належало останній на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ №0218076.

Між тим, після отримання свідоцтва про право на спадщину, у тому числі на Ѕ частину права на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), відповідач ОСОБА_3 оформив технічну документацію на всю земельну ділянку, якій був присвоєний кадастровий номер 5920987900:06:002:0050, а 24.04.2008 року Буринською райдержадміністрацією Сумської області на його ім`я був виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Державна реєстрація права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 08.02.2016 року (а.с.18,23).

Загальним відомим є той факт, що у наслідок адміністративно-територіальної реформи в Україні, деякі райдержадміністрації були ліквідовані на початку 2021 року, у тому числі і Буринська РДА.

Починаючи з 01.01.2013 року видача державних актів, що посвідчували право власності на земельні ділянки, припинена відповідно до прийнятих змін у законодавстві.

Однак, оцінюючи дії посадових осіб Буринської РДА, що видали відповідачу державний акт на всю спірну земельну ділянку, незважаючи, що останній мав право лише на Ѕ її частину, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, у тому числі, прийняття спадщини.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 ст.158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч.1 ст.155 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Оскільки Буринською РДА 24.04.2008 року відповідачу був виданий державний акт на право власності на всю спірну земельну ділянку, незважаючи те, що останній, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, мав таке право лише на Ѕ її частину, суд дійшов висновку, що вказана районна державна адміністрація прийняла таке рішення не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим доводи позивачки про визнання цього державного акту недійсним в частині посвідчення права власності відповідача на іншу Ѕ його частину, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки вимога про скасування його державної реєстрації на цю спірну Ѕ частину земельної ділянки є похідною від попередньої, вона також підлягає задоволенню.

Разом із тим, позивачка також просила скасувати державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди спірної Ѕ частини земельної ділянки.

Між тим, яка вбачається з доводів представника відповідача та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 5920987900:06:002:0050 площею 4,1556 га перебуває в оренді ТОВ Урожайна країна відповідно до договору оренди землі від 04.11.2015 року, державна реєстрація якого була проведена 08.02.2016 року.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивачка не залучила до участі у справі в якості співвідповідача також ТОВ Урожайна країна , про що роз`яснював суд представнику позивача в судовому засіданні.

Між тим, клопотання про залучення вказаної юридичної особи співвідповідачем від неї не надійшло, у зв`язку з чим суд залучив ТОВ Урожайна країна в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі позивачка, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності за собою на Ѕ частини земельної ділянки, зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст.148-1 ЗК України, що буде підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі та їх подальшої державної реєстрації.

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди на Ѕ частину спірної земельної ділянки, яке зареєстроване за ТОВ Урожайна країна .

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову (75%), на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір при поданні позову пропорційно до задоволених вимог (75% від 2522,40 грн.), що становить 1891 грн. 80 коп..

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 7, 10, 12, 13 ,23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Мороз Лесі Олексіївни в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним державного акту, скасування запису про державну реєстрацію права власності, іншого речового права та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №406425, виданий 24.04.2008 року Буринською райдержадміністрацією Сумської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010862700555, на земельну ділянку площею 4,1556 га з кадастровим номером 5920987900:06:002:0050, що розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в частині посвідчення права власності ОСОБА_3 на Ѕ частину цієї земельної ділянки.

Скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 4,1556 га, кадастровий номер 5920987900:06:002:0050 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №13174972), яка проведена за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 4,1556 га, кадастровий номер 5920987900:06:002:0050, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (стара назва місця розташування земельної ділянки Хустянська сільська рада Буринського району Сумської області).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1891 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: