Рішення

від 26.05.2021 по справі 369/14465/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14465/20

Провадження № 2/369/1371/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ракул О.В. за реєстровим № 3793, є власником земельної ділянки площею 0,0094 га, кадастровий номер 3222486201:01:014:5051, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ракул О.В. за реєстровим № 3790, позивач є власником житлового будинку загальною площею 96 кв.м, житловою площею 41 кв. м. (таун-хаусу), розташованого на вищезазначеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі слів позивача, власником суміжної земельної ділянки площею 0,0083 га, кадастровий номер 3222486201:01:014:5050, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , та розташованого на цій земельній ділянці таун-хаусу загальною площею 95,5 кв. м, житловою площею 54,9 кв. м, є відповідач.

Позивач зазначав, що задля оформлення умовної межі між земельними ділянками та фасадами всіх таун-хаусів у дворі, в тому числі й земельних ділянок та будинків сторін, а також з естетично-декоративною метою були висаджені дерева туї, саджанці яких коштують значних коштів, проте відповідач, порушуючи будь-які моральні принципи та правила добросусідства, неодноразово заїжджав на територію перед своїм будинком на авто та паркував його таким чином, що зачіпав своїм автомобілем вищезазначені туї та труїв їх продуктами згорання автомобільного топлива.

Позивач вказував, що така конфліктна поведінка відповідача знайома всім жителям сусідніх таун-хаусів, по відношенню до яких відповідач також порушував правила добросусідства.

Щоб не загострювати конфлікт, позивач вирішив нівелювати проблему самостійно.

Позивач стверджував, що він замовив на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 (мовою оригіналу) загальною вартістю 1 540,00 грн., які в подальшому отримав та встановив перед будинком таким чином, щоб попередити під`їзд відповідача на авто впритул до туй. Процес встановлення вищенаведених стовбців саме позивачем зафіксовано відеокамерою, розташованою над вхідними дверима його будинку.

Зі слів позивача, 15.09.2020 о 16:08 відповідач, під`їхавши до свого будинку та побачивши встановлені паркувальні стовпчики, без жодних звернень до позивача, не озвучуючи претензій та пояснень, вийшов із машини і почав бити їх ногами, внаслідок чого один паркувальний стовпчик зламався повністю, а інший втратив свою міцність та цільове призначення.

За даним фактом позивач звернувся до органів Національної поліції за фактом нищення належного йому майна.

Позивач вважав, що своїми незаконними діями відповідач пошкодив належне йому майно (стовпчики паркувальні С-2), чим спричинив йому майнову шкоду на суму 1 540,00 грн.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про відшкодування шкоди.

Посилаючись на викладене вище та законодавство, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1 540,00 грн.

Ухвалою судді від 23.11.2020 було відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позов підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0094 га, кадастровий номер 3222486201:01:014:5051, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку загальною площею 96 кв.м, житловою площею 41 кв. м. (таун-хаусу), розташованого на вищезазначеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договорами 18.10.2017, посвідченими приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ракул О.В. за реєстровими №№ 3790 та 3793, а також інформацією з Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру.

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,0083 га, кадастровий номер 3222486201:01:014:5050, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , та розташованого на цій земельній ділянці таун-хаусу загальною площею 95,5 кв. м, житловою площею 54,9 кв. м, є відповідач, що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру.

З виписки по картці позивача, роздруківок підтвердженням замовлення із сайту prom.ua, квитанції та копії накладної з Нової пошти вбачається, що позивач замовив на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 дві одиниці столбик парковочный С-2 загальною вартістю 1 540,00 грн., які в подальшому отримав.

З відеозапису надано суду на DVD-R-диску № 1 вбачається, що позивач встановив стовпчики біля туй, що знаходяться біля таун-хаусів сторін.

З відео-файлу 01_20200915_160000_поломка , що знаходиться на DVD-R-диску, доданому до позовної заяви, вбачається, що 15.09.2020 о 16:08 відповідач вийшов із машини і почав бити спірні стовпчики ногами, внаслідок чого один паркувальний стовпчик повністю зламався, а інший був пошкоджений.

З копії талону-повідомлення Вишнівського міського відділення поліції про прийняття заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач звернувся до органів Національної поліції.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Виходячи зі змісту ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист його прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 386 ЦК України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частинами 1-2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Приписами ч. ч. 1-2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

З викладених обставин, наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач своїми незаконними, самоправними діями пошкодив майно, що належить позивачу, а саме: стовпчики паркувальні С-2, чим завдав останньому майнову шкоду на суму 1 540,00 грн.

Всупереч вимогам ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 81 ЦПК України доказів відсутності своєї вини відповідач суду не надав.

У відповідності до вимог цивільного законодавства вказана шкода має бути відшкодована позивачу у грошовому еквіваленті або ж в натурі.

Позивач попросив суд стягнути з відповідача відшкодування шкоди саме у грошовому еквіваленті, що дорівнює вартості пошкоджених паркувальних стовпчиків.

А отже, так як позивачем надано суду докази того, що відповідач завдав йому матеріальної шкоди, а відповідач ці докази не спростував, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову у повному обсязі.

З огляду на задоволення позову відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, з відповідача на його користь.

Враховуючи наведені обставини, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 41 Конституцією України, ст.ст. 15, 16, 22, 316, 386, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 19, 23, 28, 76-82, 141, 259, 263-268, 280-282, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 540,00 грн., а також судовий збір у розмірі 840,80 грн., а всього 2 380,80 грн. (дві тисячі триста вісімдесят гривень 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: А.Я.Волчко