Постанова

від 08.06.2021 по справі 910/4661/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. Справа№ 910/4661/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.06.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 (повний текст рішення складено 17.12.2020)

у справі №910/4661/20 (суддя Морозов С.М.)

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни

до Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни

про зобов`язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни

до Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни

про стягнення 352 178, 22 грн та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та зустрічних позовних вимог

У квітні 2020 року Фізична особа-підприємець Ізотова Марія Андріївна звернулась до Господарського суду міста Києва до Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни з позовом про зобов`язання відповідача прийняти від позивача нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а , загальною площею - 208 кв.м. за договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 розірвано 05.03.2020, проте відповідач не здійснює дій щодо прийняття орендованого приміщення з оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.06.2020 року. Окрім того, запропоновано відповідачу у строк до п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

12.05.2020 відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни повернути Фізичній особі-підприємцю Шевченко Лідії Петрівні нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а , загальною площею - 208 кв.м. за договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 за актом приймання-передачі та про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни суми орендних платежів з урахуванням штрафних та фінансових санкцій в розмірі 279 546,00 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що у відповідача за зустрічним позовом наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг, у зв`язку з чим йому було нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Вимога про повернення приміщення обґрунтована тим, що дія договору припинилась з 14.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни до Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни про стягнення 279 546,00 грн. та зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/4661/20.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.020 у справі № 910/4661/20 первісний позов задоволено повністю, зобов`язано Фізичну особу-підприємця Шевченко Лідію Петрівну прийняти від Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а , загальною площею - 208 кв.м. за Договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення.

На підставі рішення суду з Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни підлягає стягненню на користь Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни сума судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Зустрічний позов задоволено частково.

На підставі рішення суду з Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни підлягає стягненню на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни сума основної заборгованості в розмірі 131 379,41 грн., суму пені в розмірі 3 369,01 грн., суму 3% річних в розмірі 1 034,99 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 782,45 грн. та сума судового збору в розмірі 2 048,49 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову в частині зобов`язання повернути орендоване приміщення мотивовано тим, у даному випадку, з огляду на відмову власника приміщення (орендодавця) від прийняття з оренди нежитлових приміщень, з урахування встановленої судом обставини наявності підстав для вчинення дій з прийняття (передачі) приміщення з оренди, доцільним є зобов`язання орендодавця вчинити дії з прийняття від орендаря нежилих приміщень шляхом підписання відповідного акту, оскільки зобов`язання фактично повернути нежилі приміщення орендодавцю у стані придатному для використання в опалювальний період не знаходить свого відображення в матеріалах справи, з огляду на встановлені вище обставини та згоду орендаря повернути приміщення з оренди.

При цьому, судом першої інстанції встановлено наявність заборгованості відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом з орендної плати, у зв`язку з чим задовольнив зустрічний позов в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 131 379,41 грн., та нараховані на неї пеню, відсотки річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Шевченко Лідія Петрівна звернулася до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати частково, а саме: п.4 та п.6 вказаного рішення, яким відмовлено у задоволенні іншої частини зустрічного позову. Задовольнити зустрічний позов повністю, а саме зобов`язати фізичну особу - підприємця Ізотову Марію Андріївну (орендаря) передати фізичній особі - підприємцю Шевченко Лідії Петрівні (орендодавцю) нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-А , загальною площею 208кв.м., в стані, не гіршому ніж передавалась в оренду, придатному для використання в опалювальний період. Іншу частину рішення залишити без змін.

Апелянт вважає відмову суду першої інстанції в частині зустрічного позову про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом повернути орендоване приміщення у задовільному стані, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, фактичним обставинам справи через неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач за зустрічним позовом зазначає, що при розірванні договору оренди, власником приміщення було проведено обстеження об`єкта оренди та відповідно до акту огляду приміщення від 12 травня 2020 року: система опалення - відсутні радіатори (13шт. згідно з проектом). Вузол підключення демонтовано, два вузли зашито. Встановити чи є в наявності труби опалення в підлозі неможливо, оскільки зроблено перепланування - встановлено подіум (сцену) довжиною приблизно 23 м и висотою 50 см. Система приточної вентиляції - відсутній вузол управління приточної машини,розташований під системою,відсутній воздуховод різного діаметру приблизно 12- 14 м, відсутній воздуховод витяжної вентиляції приблизно 4-5-м.

Зазначене, на думку апелянта, свідчить про те, що об`єкт оренди знаходиться в стані значно гіршому, ніж був переданий в оренду та в стані неможливим для його експлуатації в опалювальний сезон.

Апелянт зазначає, що зазначені обставини доведено ним належними та допустимими доказами, які суд першої інстанції не прийняв до уваги.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, ФОП Ізотова М.А. вказує на необґрунтованість її доводів, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 08.06.2021 апелянт (позивач за зустрічним позовом) не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції від 25.01.2021, 24.03.2021, 05.04.2021 та 18.05.2021, яка надсилалась Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни за адресами: АДРЕСА_2 (містить в ЄДРПОУ), та АДРЕСА_3 (зазначалась апелянтом в апеляційній скарзі), причинами повернення зазначено "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Крім того, ухвалу суду від 25.01.2021, направлену позивачу за зустрічним позовом на адресу: АДРЕСА_2 , останнім було отримано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що Фізична особа-підприємець Шевченко Лідія Петрівна була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання та обізнана про розгляд її апеляційної скарги у Північному апеляційному господарському суді, а не отримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду.

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3698/17 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача за зустрічним позовом.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 14.12.2019 між Фізичною особою-підприємцем Шевченко Лідією Петрівною (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ізотовою Марією Андрієвною (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), будинок 44-а , загальною площею - 208 кв.м. (далі - приміщення).

Згідно з п. 1.2. договору приміщення загальною площею 208 кв.м. належить орендодавцю на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 21.11.2012, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва.

Приміщення передається в оренду з метою використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення його офісу (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що строк оренди приміщення за цим договором триває до 14 грудня 2020 року (включно), починаючи з дати укладення договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендна плата становить 13 доларів США за 1 кв.м. приміщення, що станом на день підписання цього договору за офіційним курсом НБУ (23,56 грн) складає 63706,24 грн із розрахунку - 13 доларів США х 208 кв.м. х 23,56 грн. При цьому, орендна плата за наступні місяці складається з орендної ставки за користування 1 м.кв. приміщення, помноженої на площу приміщення, визначену сторонами в п. 1.1. та помножену на коефіцієнт зміни курсу долара США відносно національної валюти України на день виставлення рахунку порівняно з днем укладення договору, але у межах зростання/спадання курсу долара США до національної валюти не більше ніж на 20%. На дату укладення договору обмінний курс долара США за курсом НБУ становить 23,56 грн за 1 долар США. Таким чином, еквівалент орендної ставки за користування 1 м. кв. приміщення на дату укладення Договору становить 306,28 грн, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день укладення Договору, відповідає 13 доларів США.

Орендодавець підтверджує, що орендна плата за перший місяць (14 грудня 2019 року - 14 січня 2020 року) та за останній місяць дії договору ним отримана від орендаря до підписання цього договору та орендодавець немає фінансових претензій до орендаря (п. 2.3. договору).

Відповідно до пункту 2.4. договору орендодавець виставляє орендарю рахунок на оплату оренди приміщення за місяць 1 числа поточного місяця. При цьому, сторони домовилися, що вартість оренди, що вказується у рахунку за місяць збільшується або зменшується на суму різниці вартості оренди в гривневому еквіваленті, що визначена у п. 2.2.1. цього договору та вартості оренди, що розрахована орендодавцем за формулами, що зазначені у п. 2.2.1. цього договору із застосуванням офіційного курсу НБУ станом на 1 число місяця. За домовленістю сторін виставлена у рахунку сума обмежується і не може бути більше або менше ніж на 20% від вартості оренди в гривневому еквіваленті, що визначена у п. 2.2.1. цього договору.

Орендна плата вноситься щомісячно до 14 числа календарного місяця за поточний місяць оренди. (п. 2.5. договору).

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що передача в оренду і повернення приміщення здійснюється за актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін (за наявності). В актах прийому-передачі сторони фіксують стан приміщення та зазначають інші необхідні відомості про приміщення.

Відповідно до п. 3.3. датами фактичного прийняття приміщення в оренду орендарем і повернення його орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі.

Згідно з нормою п. 3.5. договору орендар зобов`язаний повернути приміщення орендодавцю, а орендодавець прийняти його протягом 10 робочих днів з моменту закінчення строку оренди приміщення або припинення (розірвання/визнання недійсним) цього договору на підставі акту прийому-передачі (повернення) приміщення.

Пунктом 5.1.3. договору сторонами передбачено обов`язок орендодавця прийняти приміщення від орендаря по закінченню строку оренди або припинення (розірвання/визнання недійсним) цього договору в строк та порядку, визначеному цим договором.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. (п. 10.1. договору).

Згідно з пунктом 10.2. договору дія цього договору припиняється в разі: а) закінчення терміну, на який він був укладений; б) викупу приміщення орендарем; в) загибелі (знищенні) приміщення або приходу його в непридатність для використання згідно умов цього договору; г) сторони дійшли згоди, що орендар має право за власною ініціативою, в односторонньому порядку, в будь-яких випадках достроково розірвати (відмовитися) цей договір та звільнити приміщення, письмово повідомивши про це орендодавця не пізніше, ніж за 60 календарних днів до дати розірвання (відмови) цього договору. В цьому випадку цей договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендаря про розірвання (припинення) цього договору; д) сторони дійшли згоди, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, достроково розірвати (припинити) цей договір у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 2 місяці. В цьому випадку цей договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендодавця про розірвання (припинення) цього договору. Сторони дійшли згоди, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 60 календарних днів заборонити користуватися орендованим приміщенням, в тому числі шляхом встановлення металевих ролетів, металевих грат та виставлення охорони. Цей перелік є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору, відповідно до акту прийому-передачі приміщення від 14.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а, загальною площею - 208 кв.м.

У пунктах 2-7 акту прийому-передачі сторони зазначили, що приміщення передані орендарю у стані придатному для використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення офісу. Стан приміщення - задовільний, явних та очевидних ознак недоліків не містить, повністю відповідає призначенню та умовам договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. У приміщенні знаходиться обладнання, що належить орендарю: санітарні вузли - 2 шт, умивальники - 3 шт, душові кабіни - 3 шт, кондиціонери (конвектори) - 3 шт. Стіни приміщення пофарбовані, на підлозі плитка, ковролін, ламінат, на стелі - освітлення та електрозводка мережі. Підписанням цього акту орендар підтверджує, що у присутності орендодавця перевірив стан приміщення, придатність його для використання за призначенням, відповідність умовам договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами, належне функціонування та справність обладнання, інженерних мереж та комунікацій, що є у приміщенні.

03.01.2020 орендарем було направлено на адресу орендодавця повідомлення, в якому зазначено про вимушене припинення співпраці у зв`язку із істотною зміною обставин в меті оренди приміщення та керуючись підпунктом г) пункту 10.2. договору орендар повідомив про розірвання договору з 05.03.2020. Дане повідомлення направлено листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку 03.01.2020.

10.03.2020 орендарем було направлено на адресу орендодавця лист від 05.03.2020, в якому викладено прохання прийняти нежилі приміщення з оренди, підписати та повернути один екземпляр акту приймання-передачі (повернення). Лист направлено з описом вкладення засобами поштового зв`язку 10.03.2020.

Звертаючись до суду із первісними позовними вимогами ФОП Ізотова М.А. зазначає, що відповіді від орендодавця на вказані вище повідомлення та лист не надходило, дій щодо прийняття приміщення відповідачем не здійснено.

Обставини того, що ФОП Шевченко Л.П. (відповідач за первісним позовом) відмовляється прийняти з оренди нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а , загальною площею - 208 кв.м., і стали підставою для звернення ФОП Ізотовою М.А. з даним позовом до суду.

Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог, ФОП Шевченко Л.П. звернулась до суду із зустрічним позовом до ФОП Ізотової М.А. про стягнення заборгованості із орендних платежів, з врахуванням штрафних та фінансових санкцій, та зобов`язання фактично повернути нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а , загальною площею 208 кв.м. у стані придатному для використання в опалювальний період, за актом приймання-передачі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом апеляційного розгляду є зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни повернути Фізичній особі-підприємцю Шевченко Лідії Петрівні нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а , загальною площею 208 кв.м. у стані придатному для використання в опалювальний період, за актом приймання-передачі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частинами 1 статті 173, абзацом 4 частини 1 статті 174, частини 1 статті 175, частин 1, 7 статті 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019, як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Підпунктом г) пункту 10.2. договору передбачено, що його дія припиняється за ініціативи орендаря в односторонньому порядку у випадку письмового повідомлення про це орендодавця не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати розірвання (відмови) цього договору і в цьому випадку цей договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендаря про розірвання (припинення) цього договору.

Судом першої інстанції встановлено, що повідомлення ФОП Ізотової Марії Андріївни (орендаря) про розірвання договору з 05.03.2020, направлене позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом, не вважається таким, що належним чином вручено ФОП Шевченко Лідії Петрівні (орендодавцю), у зв`язку з чим відсутні підстави для розірвання договору на підставі підпункту г) пункту 10.2. договору з 05.03.2020.

Дані обставини не оспорюються сторонами.

Судом також встановлено, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) на адресу ФОП Ізотової М.А. було направлено лист від 13.04.2020 про розірвання договору з 14.04.2020, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати орендної плати. (Вказаний лист за номером відправлення 0318622065061 було вручено отримувачу 28.04.202). Отже, на думку ФОП Шевченко Л.П., договір припинив свою дію з 14.04.2020.

Положеннями статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В той же час, сторонами в підпункті д) пункту 10.2. договору погоджено, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, достроково розірвати (припинити) цей договір у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 2 місяці. В цьому випадку цей договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендодавця про розірвання (припинення) цього договору.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 2.3. договору позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) сплачено орендні платежі за перший та останній місяць оренди.

Першим місяцем оренди, враховуючи дату укладення договору, є з 14.12.2019 по 14.01.2020, отже цей місяць, згідно зазначеної вище норми Договору оплачений орендарем.

В подальшому, з 15.01.2020 року ФО-П Шевченко Л.П., як орендодавцем, були нараховані ФО-П Ізотовій М.А., як орендарю, орендні платежі згідно наступних рахунків:

- №01 від 08.01.2020 на суму 64 033,13 грн (оренда з 15.01.2020 по 14.02.2020);

- №02 від 01.02.2020 на суму 67 346,28 грн (оренда з 15.02.2020 по 14.03.2020);

- №03 від 01.03.2020 на суму 66 390,58 грн (оренда з 15.03.2020 по 14.04.2020);

- №04 від 01.04.2020 на суму 74 546,04 грн (оренда з 15.04.2020 по 14.05.2020).

ФОП Ізотова М.А. у своєму відзиві на зустрічну позовну заяву від 10.06.2020 визнає наявність заборгованості за договором за період з 15.01.2020 по 04.02.2020 на суму 42 688,80 грн.

Однак, як встановлено судом, зазначені вище рахунки ФОП Ізотовою М.А. оплачені не були, враховуючи встановлену судом вище обставину того, що дія договору не припинилась з 05.03.2020.

Листом від 13.04.2020 орендодавець повідомила орендаря про те, що у зв`язку з несплатою орендних платежів, ФОП Шевченко Л.П. користується своїм правом на одностороннє розірвання договору, а тому дія договору припиняється з 14.04.2020.

Обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця до 14-го числа календарного місяця за поточний місяць оренди встановлено в пункті 2.5. договору.

При цьому, доказів на підтвердження здійснення орендарем платежів зі сплати оренди за весь період часу дії договору сторонами не надано, за винятком наявної в п. 2.3. договору примітки, що орендодавець підтверджує, що орендна плата за перший місяць (14 грудня 2019 року - 14 січня 2020 року) та за останній місяць дії договору ним отримана від орендаря до підписання цього договору та орендодавець немає фінансових претензій до орендаря.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що сплати орендних сум за період перебування орендодавця в приміщенні за договором здійснено не було, що дає змогу дійти висновку про існування заборгованості ФОП Ізотової М.А. перед ФОП Шевченко Л.П. та наявності підстав для розірвання договору з 14.04.2020 на підпункту д) пункту 10.2. договору у зв`язку із не оплатою орендарем вартості оренди більше ніж за 2 місяці.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 припинив свою дію з 14.04.2020.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.3. договору визначено, що датою фактичного повернення приміщення орендодавцю вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

Проте між сторонами існує спір щодо стану приміщення, що призвело до неможливості підписання між сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення. Саме на вказаних обставинах ґрунтуються зустрічні позовні вимоги.

Як зазначалось вище, 10.03.2020 орендарем було направлено на адресу орендодавця лист від 05.03.2020, в якому викладено прохання прийняти нежилі приміщення з оренди, підписати та повернути один екземпляр акту приймання-передачі (повернення).

У відповідь ФОП Шевченко Л.П. листами від 11.03.2020, 23.03.2020 та 02.04.2020 повідомляла про наявну заборгованість зі сплати орендних платежів за січень-квітень 2020 року та необхідність її погашення.

Листом від 13.04.2020 ФОП Шевченко Л.П. вимагала ФОП Ізотову М.А. фактично передати в її присутності нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), загальною площею 208 кв.м., за адресою їх місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), 44-а за актом приймання-передачі, в якому буде зафіксовано стан вказаних приміщень в запропоновані дати 24.04.2020 року о 14:00 чи 28.04.2020 о 14:00.

Слід зазначити, що запропоновані орендодавцем дати були раніше від тієї, в яку орендар отримав лист від 13.04.2020, а саме, орендарем отримано лист 28.04.2020 о 14:38, згідно даних АТ "Укрпошта".

24.04.2020 та 28.04.2020 Шевченко Лідією Петрівною , ОСОБА_2 (майстер будівельних робіт ТОВ "Сантехніка ЛТД і Ко") та ОСОБА_3 (майстер будинку, член правління ОСББ "Печерська панорама") було складено акти, що орендар не з`явилась для повернення орендодавцю нежилих приміщень, вхідні двері до приміщень зачинені, орендар на дзвінки не відповідав.

Листом від 28.04.2020 (лист направлено 28.04.2020 року за номером відправлення 0318622028921 та вручено отримувачу 29.04.2020) ФОП Шевченко Л.П. повторно запропонувала ФОП Ізотовій М.А. передати приміщення 12.05.2020 о 14:00 чи 15.05.2020 о 14:00.

Як зазначено ФОП Ізотовою М.А. у відповіді на відзив від 28.05.2020, 12.05.2020 о 14:00 сторони зустрілись разом у приміщенні, позивачем за зустрічним позовом його було оглянуто, проте прийняти його за актом приймання-передачі ФОП Шевченко Л.П. відмовилась. 15.05.2020 о 14:00 годині ФОП Шевченко Л.П. також оглядала приміщення за участю запрошених нею осіб, проте прийняти приміщення та підписати акт приймання-передачі знову відмовилась.

На підтвердження зазначеного, ФОП Ізотовою М.А. надано до матеріалів справи акт від 15.05.2020 за її підписом та підписом адвоката Коваленко С.П., про те, що ФОП Шевченко П.Л. відмовилась від прийняття у своє володіння приміщення з оренди.

ФОП Шевченко Л.П. у своїх запереченнях від 11.06.2020 зазначено, що 12 та 15 травня 2020 року у присутності ФОП Ізотової М.А. було проведено фактичний візуальний огляд орендованих нею приміщень, за наслідками якого встановлено, що пошкоджено інженерні мережі, що є у орендованому приміщенні, а саме, систему водяного опалення та приточної вентиляції, які забезпечували приміщення обігрівом. Враховуючи, що приміщення є непридатним для використання в опалювальний період орендодавець звернулась до орендаря з вимогою усунути вказані пошкодження, у зв`язку з чим приміщення не було прийняте з оренди.

Листом від 19.05.2020 ФОП Шевченко Л.П. повідомила орендаря, що фактичне прийняття приміщення відкладено до складення висновку експерта та вирішення питання щодо відновлення системи водяного опалення та системи протично-витяжної вентиляції до робочого стану, в якому зазначені вище інженерні мережі перебували на дату прийняття приміщення в орендне користування.

24.05.2020 ФОП Ізотовою М.А. було направлено на адресу ФОП Шевченко Л.П. лист від 23.05.2020, в якому пропонувала прибути до приміщення 29.05.2020 о 13:00 для фактичного його повернення з оренди.

28.05.2020 ФОП Шевченко Л.П. складено лист, в якому вона вимагала до 26.06.2020 усунути пошкодження системи опалення та приточно-витяжної вентиляції та привести приміщення у стан придатний для використання в опалювальний період.

29.05.2020 ФОП Ізотовою М.А. було складено акт за підписом Васильєвої Л.О. та Ткачук А.В., про те, що ФОП Шевченко 29.05.2020 о 13:00-13:40 не з`явилась для прийняття у своє володіння приміщення.

30.05.2020 ФОП Ізотовою М.А. складено лист, адресований ФОП Шевченко Л.П. (направлений 31.05.2020), в якому пропонувала 03.06.2020 о 15:30 прибути до нежилих приміщень та фактично їх прийняти з оренди.

Також, 30.05.2020 ФОП Шевченко Л.П. складено лист, адресований Ізотовій М.А. (направлений 30.05.2020), в якому запропоновано зустрітись 03.06.2020 о 15:00 за адресою місцезнаходження приміщень.

03.06.2020 ФОП Ізотовою М.А. було складено акт за підписом Васильєвої Л.О. та Ткачук А.В., про те, що ФО-П Шевченко 03.06.2020 не з`явилась для прийняття у своє володіння приміщення.

Листом від 04.06.2020 ФОП Шевченко Л.П. повідомила орендаря, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо усунення пошкоджень приміщення, прийняття його можливе лише після усунення виявлених пошкоджень, а саме відновлення до робочого стану системи опалення та приточно-витяжної вентиляції та після перевірки робочого стану цих систем за участі відповідних фахівців.

Отже, враховуючи вказане листування сторін, ФОП Шевченко Л.П. фактично відмовлено ФОП Ізотовій М.А. в прийнятті приміщення з оренди у зв`язку з виявленням пошкоджень систем опалення та приточно-витяжної вентиляції.

В підтвердження зазначених обставин, ФОП Шевченко Л.П. надано до матеріалів справи акт огляду приміщення від 12.05.2020 за підписом ОСОБА_2 (майстер будівельних робіт ТОВ "Сантехніфка ЛТД і Ко"), ОСОБА_3 (майстер будинку, член правління ОСББ "Печерська панорама") та Ландишевої С.М. (адвокат). У вказаному акті зазначено, що в процесі В проведення візуального огляду приміщення було встановлено наступне: 1. Стан приміщення не функціональний в опалювальний сезон через переобладнання комунікаційних та інженерних мереж та їх пошкодження, та через проведене орендарем перепланування. Приміщення знаходиться в незадовільному стані. Потребує прибирання. В опалювальний сезон приміщення не придатне для використання через пошкодження системи опалення та системи приточної вентиляції. 2. У приміщенні зроблено перепланування, встановлено подіум (сцену), довжиною приблизно 23 м. висотою близько 50 см, встановлено одну гіпсокартонну перегородку. У Приміщенні наявні дзеркала - 16 великих та 13 маленьких. 3. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. 4. У Приміщенні знаходиться обладнання: душові кабіни - 3 шт., наявні двері, душові шланги та змішувачі, піддони, на стінах кахель; санітарні вузли - 2 шт., наявні унітази, двері у кабінки, на стінах кахель; наявні вхідні двері з ручкою та замком: до душової кімнати - 1 шт. та до туалету - 1 шт; вікна в наявності, цілі, не розбиті; вхідні двері цілі, одна штука, не розбиті; наявні тканинні штори на вікнах та на стінах - 14 шт; меблі (барний куток з раковиною зі змішувачем) - 1 шт; наявний електрощиток з 20-ма автоматами та лічильником електроенергії; наявний пожежний шланг, лічильники гарячої та холодної води. 5. Інженерні мережі та комунікації, що є у Приміщенні, знаходяться у пошкодженому стані: система опалення - відсутні радіатори (13 шт. згідно з проектом), вузол підключення демонтовано, два вузли зашито. Чи є в наявності труби в підлозі - невідомо, оскільки зроблено перепланування - встановлено подіум (сцену), довжиною приблизно 23 м, висотою близько 50 см, під яким прокладені труби системи опалення, доступ до яких неможливий; система приточної вентиляції - відсутній вузол управління приточної машини, розташований під системою, відсутній воздуховод різного діаметру приблизно 12- 14 м, відсутній воздуховод витяжної вентиляції приблизно 4-5 м; зроблено перепланування електричної мережі, схему прокладення електропроводки.

В акті також зазначено, що Ізотова М.А. відмовилась від підписання цього акту.

Заперечуючи про зазначеної обставини ФОП Ізотова М.А. вказала, що акт складався не в присутності Ізотової М.А. , а в інший час, про що свідчить друкований текст, якого фактично під час спільного огляду приміщення акту не існувало.

Позивачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи Висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на замовлення громадянки Шевченко Лідії Петрівни.

У висновку зазначено, що вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для приведення об`ємно-планувального рішення приміщення, систем вентиляції припливної і витяжної та системи водяного опалення в групі нежилих приміщень №739 на першому поверсі в житловому будинку по вул. Щорса, 44-а в м. Києві в попередній стан на дату укладення договору №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 року (п. 3.3.) та договору оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016 року на момент дослідження становить 138 083,90 грн.

В противагу зазначеному висновку ФОП Ізотовою М.А. до матеріалів справи надано Звіт технічного обстеження нежилих приміщень №1-8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а від 16.06.2020.

У вказаному звіті зазначено, що технічний стан приміщення задовільний, категорія технічного стану (2).

В підтвердження існування системи опалення в орендованому приміщенні ФОП Шевченко Л.П. до матеріалів справи надано наступні документи:

- акт приймання-передачі об`єкта інвестування від 28.03.2012 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва №119/Щ2 від 19.10.2010, додаткової угоди №1 від 21.03.2012 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва №119/Щ2, в якому зазначено, що на об`єкті інвестування (нежитлове приміщення №739 по вул. Щорса, 44а, в м. Києві ) виконані, зокрема, роботи із монтування системи теплопостачання. На момент підписання акта завершений будівництвом об`єкт облаштовано, зокрема, мережами теплопостачання;

- том 1 пояснювальної записки (основні креслення) по секції 2 перепланування офісу у вісях 1-4, л-т групи житлових будинків з об`єктами інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса 44 в Печерському адміністративному районі м. Києва, в якому зазначено про систему опалення та вентиляції;

- договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2010 року підписаний між Шевченко Лідією Петрівною та Публічними акціонерним товариством "Банк "Таврика";

- акт готовності об`єкта до експлуатації від 13.12.2010;

- заяву свідка ОСОБА_2 , який під час будівництва групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса, 44 , виконував обов`язки майстра будівельних робіт фірми "Сантехнік ЛТД і Ко". В зазначеній заяві вказано, що в приміщення було змонтовано, зокрема системи опалення, теплопостачання припливних установок, а система водяного опалення та система приточно витяжної вентиляції пройшла відповідне випробування і була прийнята в експлуатацію;

- заяву свідка ОСОБА_6 , який під час будівництва групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса, 44 , виконував обов`язки головного інженера ТОВ "Світ Побуту". В зазначеній заяві вказано, що в приміщення функціонувала система водяного;

- заяву свідка ОСОБА_7 , яка на час розробки проекту "Групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по вул. Щорса, 44а , працювала головним архітектором у ТОВ "Інститут сучасного проектування". У проект були включені розділи опалення та вентиляції;

- заяву свідка ОСОБА_8 , який займав посаду голови правління ПАТ "Трест "Південзавхідтрансбуд". У вказаній заяві зазначено, що у секції №2 групи приміщень №739 в нежилих приміщення №1-№8 функціонувала система водяного опалення в кількості 13 радіаторів і система приточно-витяжної вентиляції.

В противагу вказаним доказам ФОП Ізотовою М.А. до матеріалів справи надано лист №03/08/2020 від 03.08.2020 за підписом голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська панорама". У даному листі зазначено, що нежитлові приміщення будинку за адресою м. Київ, вул. Є. Коновальця, 44-А в кількості 39 одиниць, до яких належить і НП №739, відмовились від централізованого постачання теплової енергії ще за часів роботи ТОВ "Світ побуту", а опалення в нежитлових приміщеннях здійснюється за допомогою електричних засобів обігріву.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що договірні правовідносини між сторонами існували з 2016 року.

Так, 12.02.2016 між ФОП Шевченко Л.П., як орендодавцем, та ФОП Ізотовою М.А., як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), будинок 44-а , загальною площею - 208 кв.м. Строк дії Договору триває до 12.01.2019.

За актом прийому-передачі приміщення від 12.02.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а, загальною площею - 208 кв.м., у стані, що відповідає умовам договору оренди. Стан приміщення - задовільний.

В подальшому, після закінчення строку дії договір оренди нерухомого майна від 12.02.2016, між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна від 13.01.2019 зі строком дії до 13.01.2020.

За актом прийому-передачі приміщення від 14.01.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а, загальною площею - 208 кв.м., у стані, що відповідає умовам договору оренди. Стан приміщення - задовільний.

Додатковою угодою №1 від 12.12.2019 до договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 сторони домовились взаємно припинити дію договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 з 13.12.2019. Підписання угоди сторони підтвердили, що проведення усіх розрахунків за оренду, а оплата за останній місяць оренди сплачена орендарем при підписанні договору 71 895 грн буде повернута орендодавцем орендарю або буде зарахована в якості орендної плати за новим договором оренди цього приміщення.

За актом прийому-передачі (повернення) приміщення від 13.12.2019 до договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 орендар повернув, а орендодавець прийняв від орендаря нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а, загальною площею - 208 кв.м. у стані, що відповідає умовам договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019. Орендодавець підтвердив, що немає (не буде мати в майбутньому) претензій матеріального чи фінансового характеру до орендаря за договором оренди нерухомого майна від 13.01.2019.

Надалі, між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019, на підставі якого за актом прийому-передачі приміщення від 14.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: місто Київ, вулиця Щорса (Коновальця), будинок 44-а, загальною площею - 208 кв.м.

Слід звернути увагу, що у вказаному акті пунктами 2-7 сторонами встановлено, що приміщення передані орендарю у стані придатному для використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення офісу. Стан приміщення - задовільний, явних та очевидних ознак недоліків не містить, повністю відповідає призначенню та умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. У приміщенні знаходиться обладнання, що належить орендарю: санітарні вузли - 2 шт, умивальники - 3 шт, душові кабіни - 3 шт, кондиціонери (конвектори) - 3 шт. Стіни приміщення пофарбовані, на підлозі плитка, ковролін, ламінат, на стелі - освітлення та електрозводка мережі. Підписанням цього Акту орендар підтверджує, що у присутності орендодавця перевірив стан приміщення, придатність його для використання за призначенням, відповідність умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами, належне функціонування та справність обладнання, інженерних мереж та комунікацій, що є у приміщенні.

Отже, станом на момент прийняття орендарем (передачу орендодавцем) в оренду приміщення, його стан був задовільний та придатний до використання, що не заперечується сторонами, з огляду на наведені вище докази.

В цей же час, ні акт прийому-передачі приміщення від 14.12.2019, ні акт прийому-передачі (повернення) приміщення від 13.12.2019, укладений до договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019, не містять вказівки про те, що приміщення обладнане системою водяного опалення та приточно-витяжної вентиляції, або те, що вказані системи перебувають у придатному (непридатному) до використання стані.

Однак, навіть враховуючи, що орендні правовідносини між сторонами тривають з 2016 року, на чому наголошує позивач за зустрічним позовом, ця обставина не підтверджує факту того, що в приміщенні була встановлена система водяного опалення.

Окрім того, укладення нового договору оренди від 14.12.2019, після прийняття з оренди приміщення за договором оренди від 13.01.2019, встановлює факт того, що стан приміщення був придатний до його використання, що сторонами засвідчено своїми підписами в актах.

При цьому, наданий до матеріалів справи висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020 складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_9 та ОСОБА_5., не може бути прийнятий в якості доказу підключення приміщення до водяного опалення та функціонування системи приточно-витяжної вентиляції, оскільки підставою складення цього висновку був договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 та договір оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016, які не входять в предмет доказування в межах даної справи, з огляду на те, що підставою розгляду даних правовідносин судом є договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019.

ФОП Шевченко Л.П. не надано до матеріалів справи первинних доказів в підтвердження підключення системи опалення в приміщення та перебування системи приточно-витяжної вентиляції у робочому стані, а саме договору про постачання теплової енергії у гарячій воді, виставлених теплопостачальною організацією платіжних документів про сплату за отримані послуги із теплопостачання за спірний період, акту виконаних робіт із встановлення системи приточно-витяжної вентиляції, тощо.

Враховуючи викладене, матеріали справи не знаходять свого підтвердження обставини підключення приміщення до системи опалення та перебування системи приточно-витяжної вентиляції, станом на момент укладення договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019 в робочому стані.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (стаття 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статті 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у статті 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

Тобто під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто він повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Також слід звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, відповідно до якої неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

У даному випадку, оскільки позивач за первісним позовом бажає повернути приміщення з оренди, а позивач за зустрічним позовом бажає прийняти приміщення з оренди, тому суд у вирішення первісних та зустрічних позовних вимог в цій частині повинен встановити сторону, яка ухиляється від покладених на неї договором зобов`язань.

Здійснивши аналіз існуючих між сторонами орендних правовідносин судом першої інстанції встановлено ухилення орендодавця (позивача за первісним позовом) від прийняття з оренди приміщень, з огляду на наявність, на його думку, обставин пошкодження орендарем систем опалення та вентиляції, які в судовому порядку матеріалами справи не підтверджені.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права, про яке зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто при ухваленні рішення суд має з`ясовувати, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись з позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У даному випадку, з огляду на відмову власника приміщення (орендодавця) від прийняття з оренди нежитлових приміщень, з урахуванням встановленої судом обставини наявності підстав для вчинення дій з прийняття (передачі) приміщення з оренди, вимоги про зобов`язання фактично повернути нежилі приміщення орендодавцю у стані придатному для використання в опалювальний період не знайшли свого відображення в матеріалах справи, з огляду на встановлені вище обставини та згоду орендаря повернути приміщення з оренди.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни повернути Фізичній особі-підприємцю Шевченко Лідії Петрівні нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щорса (Коновальця), буд. 44-а, загальною площею - 208 кв.м. за договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 за актом приймання-передачі у придатному стані.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з ФОП Ізотової М.А. понесених судових витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 15690,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження понесення витрат пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи ФО-П Шевченко Л.П. надано до матеріалів справи рахунок №1071 від 01.06.2020 на суму 15690,24 грн та квитанцію №0.0.1723444197.1 від 01.06.2020 про сплату 15690,24 грн.

Проте, як зазначалось вище, висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_9 та ОСОБА_5., не прийнято в якості доказу в справі, оскільки підставою складення цього висновку був договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 та договір оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016, які не входять в предмет доказування в межах даної справи, з огляду на те, що підставою розгляду даних правовідносин судом є договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019.

За вказаних обставин, понесені відповідачем за первісним позовом витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 15 690,00 грн розподіленню не підлягають.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.020 у справі № 910/4661/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.020 у справі № 910/4661/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.020 у справі № 910/4661/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4661/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 01.07.2021.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська