Постанова

від 29.06.2021 по справі 34/425

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа№ 34/425

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.М.

за участю представників сторін:

від заявника: не з`явилися

від позивача: не з`явилися

від відповідача 1: Григор`єва Н.В., адвокат, довіреність б/н від 29.03.2021

від відповідача 2: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", м. Дніпро

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 (повний текст складено 12.04.2021, суддя Сташків Р.Б.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", м. Дніпро

про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу

у межах справи № 34/425

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп", м. Луцьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор", м. Луцьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватної фірми "Найт", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

про стягнення 213 381 257,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - заявник, ФК "Дніпрофінансгруп") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення вищевказаних наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів.

Вказана заява обґрунтована тим, що ФК "Дніпрофінансгруп" 22.05.2020 на аукціоні з продажу активів Банку стала переможцем та придбало у Банку, зокрема, право вимоги за Кредитним договором №27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 (далі - Кредитний договір). 31.07.2020 було укладено відповідний договір купівлі-продажу майнових прав, у т.ч. і за Кредитним договором. Тому, заявник, посилаючись на положення статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд здійснити заміну стягувача за вищевказаними наказами суду з Банку на ФК "Дніпрофінансгруп".

Також, заявник просив місцевий господарський суд поновити строки для пред`явлення наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів, посилаючись на те, що Банк не передавав ФК "Дніпрофінансгруп" оригіналів зазначених вище наказів, а він як новий кредитор вважає за необхідне отримати дублікати цих наказів з метою виконання рішення суду.

При цьому, заявник зазначає, що у нього відсутня інформація про пред`явлення Банком наказів до виконання. Банк з 04.06.2015 перебуває в процедурі ліквідації, що призвело до звільнення працівників Банку, у т.ч. юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу банку. І вказані обставини призвели до того, що Банк пропустив строки пред`явлення наказів до виконання у цій справі № 34/425.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 34/425 у задоволенні заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи № 34/425 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи № 34/425, місцевий господарський суд виходив з того, що звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату наказів, відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання, а тому підстави для видачі дублікатів наказів у суду відсутні. Враховуючи наведене, також відсутні підстави для задоволення заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №34/425.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ФК "Дніпрофінансгруп" 19.04.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача, поновлення строку на пред`явлення наказів для виконання та видачу дублікатів наказів у справі № 34/425.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи спір у даній справі, в порушення вимог ст. 86 ГПК України всебічно і повно не оцінив зібрані у справі докази, в тому числі доводи заявника про те, що звертаючись з вимогою про поновлення строку на пред`явлення наказів до виконання, підставами для поновлення заявник зазначав, що Банк не передавав заявнику як правонаступнику оригінали вищевказаних наказів суду, та вказує, що з 06.02.2015 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 04.06.2015 у нього відкликано банківську ліцензію та введено ліквідаційну процедуру, що призвело до звільнення штату працівників, в т.ч. юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу, вважає, що вказані обставини призвели до пропуску строку пред`явлення наказів до виконання та є поважними.

Так, за твердженням скаржника, рішення Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у справі 34/425 не виконується, а пропущення строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для їх примусового виконання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 справу № 34/425 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (суддя-доповідач), суддів Козир Т.П., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 34/425, справу призначено до розгляду на 20.05.2021 о 16 год. 20 хв.

17.05.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 34/425 відкладено на 29.06.2021 о 15 год. 40 хв.

Позиції учасників справи.

17.05.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого останній просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Заперечуючи вимоги скаржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" зазначає, що розгляд позовних вимог Банку завершився дев`ять років тому назад. Строк пред`явлення наказів до примусового виконання у даній справі сплинув 22.03.2015, тобто до початку ліквідації Банку. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять. Тому, запровадження у Банку ліквідаційної процедури не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку.

Крім того, введення ліквідаційної процедури та призначення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію не спростовує можливості звернення із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в процедурі ліквідації банку на ФГВФО та Уповноважену особу ФГВФО покладено обов`язок забезпечити збереження активів банку.

Посилання заявника як на поважну причину відсутності юристів у штаті працівників банку, у зв`язку із запровадженням ліквідаційної процедури, не заслуговує на увагу, оскільки, як Банк - до запровадження ліквідаційної процедури, так і ФГВФО, і Уповноважена особа ФГВФО мали достатньо підстав та ресурсів для ведення активної судово-претензійної роботи щодо примусового стягнення заборгованості.

За твердженням ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп" поновлення строків пред`явлення наказів до виконання через 8 років після спливу цих строків призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права. Також заявником не наведено місцевому господарському суду поважних причин для поновлення строків на звернення виконавчих документів до виконання, відтак, відповідно, видача дублікату наказу є неможливою та суперечить законодавству.

У зв`язку із закінченням строку пред`явлення наказів до виконання виконавче провадження є завершеним, а заміна стягувача у даній справі є неможливою.

Заявлені у справі клопотання учасників справи та результати їх розгляду.

29.06.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника заявника адвоката Сквороцової В.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника заявника прийняти участь у судовому засіданні 29.06.2021.

Також, 29.06.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника заявника адвоката Лукашевич Д.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю вказаного представника у іншому судовому засіданні у справі №910/3409/21 у Господарському суді Дніпропетровської області, яке призначено на 29.06.2021.

Розглянувши вказані клопотання представників заявника адвокатів Сквороцової В.О. та Лукашевича Д.О., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у випадку неможливості його явки у судове засідання є наявність обґрунтованих причин такої неявки.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене, заявник не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, - адвоката або здійснювати самопредставництво.

При цьому, оскільки представниками заявника не доведено неможливості здійснення такої заміни представника або здійснення самопредставництва особи, яку вони представляють, а також факту неможливості розгляду справи без участі заявника, з метою недопущення порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаних клопотань представників заявника про відкладення розгляду справи.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 29.06.2021 представник відповідача 1 заперечив апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції у даній справі просив залишити без змін.

В судове засідання представники заявника (апелянта), позивача, відповідача 2 та третьої особи не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялись апеляційним господарським судом у встановленому чинним процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою дотримання розумних строків вирішення спору судом, а також з врахуванням того, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників заявника (апеляна), позивача, відповідача 2 та третьої особи, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у цій справі частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - Банк), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" (далі - ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп") на користь Банку заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 (далі - Кредитний договір) в межах вартості предмета іпотеки в сумі 7157475 грн., 1020 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн., а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" (далі - ТОВ "Молпром-Фактор") на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в сумі 1737815 грн., 1020 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн., а у іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаної постанови апеляційного суду 25.05.2012 видано відповідні накази суду, із строком пред`явлення цих наказів до виконання до 22.03.2013 (включно).

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення вказаних наказів до виконання.

Згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 ФК "Дніпрофінансгруп" стало переможцем аукціону з продажу активів (майна) лоту GL48N718070 (склад лоту): права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів в кількості 1295 шт.; права вимоги, майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 5375 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 34372 шт.; дебіторська заборгованість за кредитними картками в кількості 133822 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборговані кількості 5115 шт.; права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами в кількості 132 шт.; нерухоме майно та основні засоби в кількості 6-ти одиниць, що відбулися на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "КБ "Надра" № 922 від 12.05.2020.

До лоту №GL48N718070, зокрема, входило право вимоги за Кредитним договором.

За результатами проведення вищевказаних прилюдних торгів, 31.07.2020 між Банком (Продавець) та ФК "Дніпрофінансгруп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № GL48N718070_Ur_2 (далі - Договір купівлі-продажу майнових прав), згідно з яким Продавець передав у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право оскаржувати, як у судовому, так і позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів (поручителів), зазначених у додатку № 1 до цього Договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору (далі - Право вимоги); право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги; право звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника Прав вимоги; права кредитора за Правом вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації Боржників; право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням Продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійснення господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень; право оскаржувати припинення Прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) Прав вимоги; право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів; інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 Договору купівлі-продажу майнових прав, майнові права вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору.

З додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав слідує, що Банк передав у власність ФК "Дніпрофінансгруп", зокрема, і Право вимоги за Кредитним договором.

Відтак, з 31.07.2020 кредитором за Кредитним договором, враховуючи положення статей 512-514 Цивільного кодексу України, стала ФК "Дніпрофінансгруп".

У березні 2021 року ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення вищевказаних наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 34/425 у задоволенні заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи № 34/425 відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

У постанові від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 Верховний Суд вказав, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Як зазначено вище, строк пред`явлення до виконання спірних наказів, виданих на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у цій справі були встановлені до 22.03.2013. Заява про заміну стягувача у виконавчому документі подана лише у березні 2021року, тобто через вісім років з моменту спливу строку пред`явлення до виконання вказаних наказів.

В матеріалах справи відсутні, а учасниками справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані накази пред`являвся до примусового виконання у встановлений в наказі строк, та чи існують обставини, які б свідчили про переривання вказаного строку.

При звернення до суду із заявою про заміну стягувача ФК "Даніпрофінансгруп" заявляло клопотання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів до виконання.

Так, заявник просив суд поновити строки для пред`явлення наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів, посилаючись на те, що Банк не передавав заявнику як правонаступнику оригінали вищевказаних наказів суду, та вказує, що з 06.02.2015 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 04.06.2015 у нього відкликано банківську ліцензію та введено ліквідаційну процедуру, що призвело до звільнення штату працівників, в т.ч. юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу, вважає, що вказані обставини призвели до пропуску строку пред`явлення наказів до виконання та є поважними.

У постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14 вказано, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

З урахуванням наведеного апеляційний суд зазначає, що здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливе лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадку одночасного звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання(аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №911/3217/15).

Однак, враховуючи вимоги пункту 5 Перехідних положень та ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" трирічний строк пред`явлення наказів до примусового виконання у справі сплинув 22.03.2015, тобто до початку ліквідації Банку. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять. Тому, запровадження у Банку ліквідаційної процедури не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку.

Крім того, введення ліквідаційної процедури та призначення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію не спростовує можливості пред`явлення наказів до виконання. Посилання заявника як на поважну причину відсутності юристів у штаті працівників банку, у зв`язку із запровадженням ліквідаційної процедури, не заслуговує на увагу, оскільки і ФГВФО, і Уповноважена особа ФГВФО мали достатньо підстав та ресурсів для ведення активної судово-претензійної роботи щодо примусового стягнення заборгованості. З матеріалів справи слідує, що така діяльність активно велася Банком протягом 2015-2021 років про що свідчить, зокрема, інформація із сайту Судової влади України про розгляд справ за участю Банка.

Заявником всупереч вимогам ст. 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами неможливість чи утруднення Банку протягом 2012-2020 років звернутися з примусовим виконанням рішення суду на підставі вище вказаних наказів суду до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду.

Також не доведено жодними доказами посилання заявника на ті обставини, що з моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію Банку, діяльність останнього була повністю припинена, а усі працівники, відповідальні за супровід судових справ, були звільнені.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №34/425 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у даній справі, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника (апелянта).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №34/425залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі №34/425 залишити без змін.

3. Матеріали справи №34/425 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.07.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко