Рішення

від 07.06.2021 по справі 910/17194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. Справа № 910/17194/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вілайн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспіль Карго Сервіс

про стягнення 88855,24 грн

за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою .

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Вілайн (далі - позивач, ТОВ Вілайн ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспіль Карго Сервіс (далі - відповідач, ТОВ Бориспіль Карго Сервіс ) про стягнення 88855,24 грн, з яких: 86894,00 грн заборгованості за вантажні перевезення, 1179,45 грн 3% річних та 781,79 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору з надання транспортно-експедиторських послуг в міжнародному сполученні № 2801 від 28.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вілайн до Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспіль Карго Сервіс про стягнення 88855,24 грн, з усіма додатками та заяву про направлення позовної заяви та доданих до неї документів за новою юридичною адресою відповідача, направлено за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

На підставі ухвали суду від 25.03.2021 здійснено перехід до розгляду справи № 910/17194/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.04.2021; сторонам встановлено строки для вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 підготовче засідання відкладено на 17.05.2021.

На підставі ухвали суду від 17.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2021.

Представник позивача у судове засідання 07.06.2021 не з`явився, проте направив до суду клопотання від 01.06.2021, у якому повідомляє, що станом на 01.06.2021 відповідач відзив на позовну заяву не надав, заборгованість не сплатив. Також позивач повідомляє про те, що не має можливості направити уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, з огляду на що просить провести судове засідання за відсутності представника позивача.

Враховуючи те, що приписами ст. 42 ГПК України встановлено право, а не обов`язок учасника справи брати участь в судових засіданнях, а також те, що явка у судове засідання представника ТОВ Вілайн судом обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку, що відсутність у судовому засіданні представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копії ухвал суду у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу за місцезнаходженням відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Паризька, буд. 5, офіс 95. Проте поштові конверти з копіями зазначених ухвал було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з відмітками за закінченням терміну зберігання .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Вілайн (експедитор) та ТОВ Бориспіль Карго Сервіс (замовник) 28.01.2020 укладено договір № 2801 з надання транспортно-експедиторських послуг в міжнародному сполученні (далі - Договір), який визначає порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за транспортно-експедиційні послуги (далі - ТЕП), що надаються експедитором замовникові, пов`язані з перевезенням вантажів в міжнародному і внутрішньому автомобільному сполученні.

Згідно з п. 1.2. Договору замовник доручає, а експедитор переймає на себе обов`язки від свого імені за рахунок засобів замовника організувати перевезення вантажів замовника і здійснювати розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів Замовника.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ТЕП виконується відповідно до умов цього Договору, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КМПВ), митній Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ЕУТР), а також відповідно до чинного законодавства України, зокрема із Законом Про електронні документи і електронний документообіг . Сторони також дотримуватимуться положень Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR) і Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів.

На кожні окремі ТЕП оформляється Заявка, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення, є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.2. Договору).

У пункті 3.3. Договору сторони домовилися про взаємне визнання повноважень осіб, що підписують документи, якщо підписи завірені печаткою сторони.

Сторони домовилися, що цей Договір і усі доповнення і зміни до нього, а також заявки і інші документи, що регулюють права і обов`язки сторін, що відносяться до цього Договору, вважаються погодженими і затвердженими сторонами починаючи з вказаної в цих документах дати (п. 3.4. Договору).

За умовами п. 5.1. Договору ціни за даною угодою заздалегідь встановлюються і узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням в разовій заявці. Остаточна сума фрахту вказується в рахунку-фактурі на кожну виконану ТЕП, і може змінюватися, виходячи із складності виконання Заявки, штрафних санкцій і інших підтверджених або погоджених витрат, понесених експедитором при виконанні ТЕП.

Оплата перевезення робиться в терміни, вказані в Заявці. Основою для оплати ТЕП замовником є оригінал рахунку-фактури експедитора, акту виконаних робіт і товаросупровідних документів з печаткою вантажоодержувача, якщо інше не обумовлене в Заявці (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору усі розрахунки між замовником і експедитором проводяться у національній валюті України (гривнях).

Загальна сума Договору визначається сукупністю погоджених та підписаних обома сторонами заявок у грошовому виразі (п. 5.5. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діятиме до 31.12.2020 (п. 9.1. Договору).

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не сповістить іншу сторону у письмовій формі про розірвання цього Договору, то термін його дії автоматично подовжуватиметься на кожен наступний календарний рік.

Відповідно до транспортної заявки № 1 від 28.01.2020 до Договору сторони погодили послуги з перевезення вантажу за маршрутом перевезення: Україна, Вінницька обл., Сутиски - Хорватія, 48350, Джурджевац; вантаж: пиломатеріали/на палетах; умови транспортування: CMR; дата завантаження: 31.01.2020; дата прибуття на митницю: 07.02.2020; сума фрахту та умови оплати: фрахт 1450,00 євро (50% по розвантаженню; 50% по отриманню документів 14 б/д за б/г розрахунком).

Відповідно до транспортної заявки № 1 від 31.01.2020 до Договору сторони погодили послуги з перевезення вантажу за маршрутом перевезення: Хорватія, 48350, Джурджевац - Україна, Вінницька обл., Сутиски; вантаж: пиломатеріали/на палетах; умови транспортування: CMR; дата завантаження: 04.02.2020; дата прибуття на митницю: 11.02.2020; сума фрахту та умови оплати: фрахт 1750,00 євро (50% по вивантаженню; 50% по отриманню документів 14 б/д за б/г розрахунком (за курсом НБУ на день вивантаження)).

На виконання транспортної заявки № 1 від 28.01.2020 експедитор надав замовнику послуги з організації перевезення вантажу в міжнародному сполучені, про що свідчить відмітка вантажоодержувача на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 591835; дата одержання вантажу - 05.02.2020, що підтверджується печаткою та підписом відповідальної особи у графі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної.

З метою проведення розрахунків за наслідками виконання транспортної заявки № 1 від 28.01.2020 експедитором складено акт надання послуг № 154 від 05.02.2020 на суму 39811,00 грн та сформовано рахунок на оплату № 154 від 05.02.2020 на суму 39811,00 грн.

На виконання транспортної заявки № 1 від 31.01.2020 експедитор надав замовнику послуги з організації перевезення вантажу в міжнародному сполучені, про що свідчить відмітка вантажоодержувача на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR; дата одержання вантажу - 10.02.2020, що підтверджується печаткою та підписом відповідальної особи у графі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної.

З метою проведення розрахунків за наслідками виконання транспортної заявки № 1 від 31.01.2020 експедитором складено акт надання послуг № 204 від 10.02.2020 на суму 47083,00 грн та сформовано рахунок на оплату № 204 від 10.02.2020 на суму 47083,00 грн.

За словами позивача, вказані вище документи було невідкладно направлено Новою Поштою , але оплата не надійшла.

У подальшому, як свідчать матеріали справи, 21.08.2020 ТОВ Вілайн звернулось до ТОВ Бориспіль Карго Сервіс з вимогою за вих. № 21/08/1 про сплату заборгованості у розмірі 86894,00 грн згідно з рахунками № 154 від 05.02.2020 та № 204 від 10.02.2020. У додаток до вимоги позивач долучив зазначені вище первинні документи для підписання та з метою проведення розрахунків. Направлення вимоги з додатками підтверджується долученими до матеріалів справи описом вкладення та накладною Укрпошта експрес № 4900084994567 від 21.08.2020.

Як стверджує позивач, вказане поштове відправлення прибуло у точку видачі 24.08.2020, проте від його отримання відповідач ухилився.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами ст. 316 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 2, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону. Організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ст. 53 вказаного Закону).

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція).

Законом України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 Щодо набуття чинності міжнародними договорами ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Конвенції остання застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Отже, виходячи зі змісту Конвенції, враховуючи, що обставини даного спору виникли з факту міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав в якості замовника у відносинах з експедитором, яким фактично здійснювалась організація перевезення вантажу, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції.

Враховуючи норми ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 3 ГПК України до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.

Стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування визначено статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Так, відповідно до частин 11, 12 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про транзит вантажів транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до органів доходів і зборів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка АТА (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Розділом 5 Договору сторони обумовили, що ціна, порядок і строк розрахунків за виконання ТЕП узгоджуються сторонами у Заявці.

За умовами транспортних заявок № 1 від 28.01.2020 (фрахт - 1450,00 євро) та № 1 від 31.01.2020 (фрахт - 1750,00 євро) фрахт сплачується наступним чином: 50% - по вивантаженню; 50% - по отриманню документів протягом 14 банківських днів за безготівковим розрахунком. При цьому, виходячи з умов Договору та Заявок, сума у гривнях, яка підлягає оплаті, визначається за курсом НБУ на день вивантаження.

Судом установлено, що внаслідок виконання транспортної заявки № 1 від 28.01.2020 вантаж здано одержувачу 05.02.2020, отже 06.02.2020 підлягали сплаті замовником 50% фрахту у розмірі 725 євро, що за курсом НБУ на дату розвантаження складає 19905,50 грн. На виконання транспортної заявки № 1 від 31.01.2020 вантаж здано одержувачу 10.02.2020, отже 11.02.2020 підлягали сплаті замовником 50% фрахту у розмірі 875 євро, що за курсом НБУ на дату розвантаження складає 23541,50 грн.

Інші 50% фрахту у загальній сумі 43447,00 грн (19905,50 грн + 23541,50 грн) за умовами транспортних заявок мали бути сплачені замовником протягом 14 банківських днів після отримання документів.

Як зазначалось вище, документи для здійснення розрахунків направлялись позивачем на адресу відповідача 21.08.2020, що підтверджується описом вкладення у лист та накладною Укрпошта експрес № 4900084994567 від 21.08.2020. Відправлення здійснено ТОВ Вілайн з міста Дніпро на адресу ТОВ Бориспіль Карго Сервіс , обумовленій у Договорі, а саме: м. Київ, Кільцева дорога, буд. 18.

Так, на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Укрпошта дані про відправлення за номером 4900084994567 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Враховуючи направлення вказаних документів відповідачеві 21.08.2020 та неможливість установити точну дату їх отримання, з огляду на відсутність таких доказів у матеріалах справи та відсутність відповідної інформації на офіційному веб-сайті АТ Укрпошта , з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень Укрпошта Експрес , визначених Правилами надання послуг поштового зв`язку (між м. Дніпро та м. Київ становить Д+1, де: Д - день подання відправлення для пересилання; 1, 2 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення), суд встановив можливість отримання зазначених документів відповідачем 24.08.2020.

Аналізуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що 43447,00 грн, які є загальною сумою 50% фрахту від кожної заявки, підлягали сплаті замовником у строк до 11.09.2020.

При цьому, у визначені Договором строки відповідач вартість наданих послуг не оплатив, що і стало причиною спору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи визначені сторонами порядок та строки оплати наданих послуг, а також наявність доказів надання таких послуг позивачем в рамках договору № 2801 від 28.01.2020, господарський суд встановив, що строк оплати наданих позивачем послуг з організації перевезення вантажів є таким, що настав, у зв`язку з чим наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 86894,00 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг у строки, визначені умовами договору, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1179,45 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 06.02.2020 по 29.10.2020, а також 781,79 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з лютого по вересень 2020 року.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку 3% річних, здійсненого в межах визначеного позивачем періоду, встановлено, що сума відсотків річних складає 1112,13 грн, з огляду на що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також, перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон розрахунок інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що сума втрат від інфляції становить загалом 866,95 грн.

Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж розрахована судом, та у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягає сума інфляціних, яка заявлена позивачем у розмірі 781,79 грн.

Беручи до уваги викладене вище в сукупності, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 86894,00 грн основного боргу, 1112,13 грн 3% річних та 781,79 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспіль Карго Сервіс (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Паризька, буд. 5, офіс 95; код ЄДРПОУ 35192647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вілайн (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Суздальські Ряди, буд. 12/1, офіс 2-10; код ЄДРПОУ 36639672): 86894 (вісімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 00 коп. основного боргу, 1112 (одну тисячу сто дванадцять) грн 13 коп. 3% річних, 781 (сімсот вісімдесят одну) грн 79 коп. інфляційних втрат та 2100 (дві тисячі сто) грн 41 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.07.2021.

Суддя О.В. Щоткін